ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

КИЇВ-2009

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

Укладач:

д.ю.н., проф. Безклубий Ігор Анатолійович

bezklubі@univ.kiev.ua

Рецензент:

д.ю.н. Гриценко І.С.

Лектори:

д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Кабанець Н.І., к.ю.н. Машков А.Д.

Викладачі:

к.ю.н. Кабанець Н.І., к.ю.н. Машков А.Д., Дудар С.К., Косянчук П.С., Ліщук К.В., Середюк В,В.

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 2

від „18”вересня 2009 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.

Погоджено

з науково-методичною комісією

© І.Безклубий, 2009

ЗМІСТ

вступ ........................................................................................................... 4

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ........................................................... 6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ .............................................. 9

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ............... 10

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ ……………......................................................... 10

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ І ..........12

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ

НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ …………………………………................13

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІ...........16

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕНЬ …………............18

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІІ.........20

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………...21

Вступ

Навчальна нормативна дисципліна «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» передбачає можливість ознайомлення студента магістратури з основними аспектами становлення та розвитку юридичної науки в Україні, з її організаційними та методологічними засадами, структурою та формами наукових досліджень в юриспруденції.

Метою курсу є отримання майбутніми магістрами з правознавства глибоких знань з проблем методології та організації юридичних досліджень для їх подальшого застосування в їх практичній діяльності в якості аспірантів, викладачів права, наукових співробітників, експертів в сфері правотворчої діяльності та інших сферах де є потреба в спеціальних пізнаннях.

Завдання курсу:

- ознайомити студентів з історією розвитку юридичної науки в Україні;

- сприяти формуванню у студентів навичок здійснення юридичних досліджень шляхом загальнонаукових і спеціальних методів пізнання;

- підготувати студентів до практичного використання знань, отриманих у результаті теоретичних досліджень.

Предметом вивчення дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» є: історіографія юридичної науки в Україні; встановлення місця юриспруденції в системі української науки; функції та принципи юридичної науки; сфера управління та статус суб’єктів наукової діяльності; методологічні засади наукового пізнання та основні підходи праворозуміння; класичні та новітні методи в юридичній науці; логіка та структура наукового дослідження; організація і методика підготовки магістерської роботи та дисертаційного дослідження.

Методичним забезпеченням курсу є лекції з цієї дисципліни, підручники та навчальні посібники, монографії, статті у фахових виданнях, інтернет-ресурси, нормативні акти українського законодавства, що регулюють відносини в сфері наукової діяльності.

Нормативна дисципліна «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» вивчається студентами першого курсу магістратури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в першому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 108 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 36 годин, на практичні заняття – 18 годин, на самостійну роботу – 54 годин. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з трьох змістових модулів. Перший змістовий модуль складають теми 1 – 4, другий – теми 5 – 9, третій – теми 10 – 12.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» проведенням письмового іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях, набрали мінімальну кількість балів і успішно здали змістові модулі.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна нормативна дисципліна «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти магістратури в першому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за три ЗМ дорівнює 40 балів, які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 бал;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота – до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МОДУЛЬ І

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЮРИДИЧНУ НАУКУ

(10 год.)

Тема 1.

12
• 3
• 4
• Далее ⇒