Приготування поживних середовищ. для виявлення цвільових грибів

для виявлення цвільових грибів

Цвільові гриби можна виявляти, використовуючи для цього такі середовища:

- середовище Чапека;

- середовище Сабуро.

Середовище Чапека готують так: на 1 л води беруть сірчастокислого магнію — 0,5 г, кислого фосфорнокислого калію — 1г, хлористого калію — 0,5 г, азотнокислого натрію— 3 г, сірчистокислого заліза — 0,01 г і сахарози — З0 г. Після розчинення зазначених речовин додають ще 2,5% агару і готують щільне середовище звичайним способом. Стерилізують при 0,05 МПапротягом 15 хв.

Середовище Сабуро. До 100 мл стерильної дріжджової води додають 5 г пептону, 4 г глюкози, 1,8 г агару. стерилізують при 0,05 МПапротягом 20 хв.

2.6. Вивчення впливу окремих елементів поживних середовищ

на ріст та розвиток мікроорганізмів

Для виявлення впливу окремих елементів, що входять до складу живильних середовищ, на ріст та розвиток мікроорганізмів, наприклад гриба Aspergillus niger, готують декілька варіантів середовищ. Суть полягає в тому, що в першому варіанті середовище повноцінне і містить усі необхідні елементи, а гриб Aspergillus niger добре на ньому розвивається. В інших варіантах відсутній один із елементів, або його замінено мікроелементом. За інтенсивністю росту гриба на різних середовищах роблять висновок про роль окремих елементів для розвитку мікроорганізмів.

Отже, готують такі варіанти поживних середовищ.

1. Повноцінне поживне середовище з таким складом (%): сахароза – 10,0; NH₄NO₃ – 0,3; KH₂PO₄ – 0,2; MgSO₄ – 0,05; FeSO₄ – 0,01. Його використовують як контрольне для характеристики та оцінювання росту гриба Aspergillus niger.

2. Аналогічне середовище, але без джереле Карбону, тобто без сахарози. Для компенсації осмотичної активності, яку забезпечувала сахароза, можна запропонувати Натрію хлорид (NaCl), який не впливає на ріст гриба.

3. Таке ж середовище, але без джерела Нітрогену. Отже, відсутній NH₄NO₃.

4. Це ж середовище, але без джерела Фосфору, тобто відсутній KH₂PO₄. Для компенсації йонів Калію, що входить до KH₂PO₄, можна використати KCl. Перед приготуванням середовища здійснюють перерахунок еквівалентних кількостей тих солей, які використовують для заміни відсутніх компонентів середовища.

5. Таке ж середовище, але без джерела Калію. Відсутній KH₂PO₄. Цей компонент заміняють еквівалентною кількістю NaH₂PO₄ для компенсації Фосфору.

6. Це ж середовище, але без джерела Сульфуру, тобто MgSO₄ і FeSO₄. Ці солі замінено еквівалентними кількостями MgCl₂ і FeCl₃ (або FeCl₂).

7. Таке ж середовище, але без джерела Магнію. Відсутній MgSO₄. Цей компонент заміняють еквівалентною кількістю Na₂SO₄.

8. Таке ж середовище, але без джерела Феруму. Відсутній FeSO₄, який замінено еквівалентною кількістю Na₂SO₄.

9. Аналогічне середовище з додаванням мікроелементів, зокрема ZnSO₄.

10. Аналогічне середовище з додаванням мікроелементів, зокрема МnSO₄.

11. Аналогічне середовище з додаванням мікроелементів, а саме H₃BO₃.

Виготовлення середовищ здійснюють в такій послідовності:

1) розраховують еквівалентні кількості тих солей, які використовують для заміни відсутніх компонентів середовища;

2) здійснюють перерахунок кількості компонентів (в грамах) для усіх поживних середовищ на об’єм відповідно до об’єму посуду, в якому вирощуватиметься гриб Aspergillus niger. Наприклад, для колб (100 см³) об’єм поживного середовища може становити 30 см³;

3) оскільки компоненти вносять у вигляді розчинів, то розраховують необхідні кількості компонентів для приготування цих розчинів. Використовують такі концентрації розчинів: сахарози – 20%, джерел Нітрогену, Фосфору, Сульфуру, Калію, Магнію, Феруму – 10%, мікроелементів – 1%.

4) вносять розраховані об’єми (см³) розчинів, необхідних для кожного варіанту компонентів поживних середовищ, і додають решту від загального об’єму середовища дистильованої води.

5) колби зі середовищами закривають ватними корками і підписують номер варіанту;

6) далі проводять термічну стерилізацію.

2.7. Приготування компонентів для живильних середовищ

Дріжджова вода.Для приготування дріжджової води беруть 80 г пресованих дріжджів, розводять їх в 1 л водопровідної води. Суміш кип'ятять протягом 15 хв., потім фільтрують через паперовий фільтр, розливають в посуд і стерилізують протягом 20 хв. при тиску в 0,1 МПа.

Пресовані дріжджі можна замінити сухими, з розрахунку 10 г сухих дріжджів на 1 л води.

Під час приготування дріжджової води з цукром до готового стерильного середовища додають 2 % глюкози або сахарози і знову стерилізують протягом 20 хв. при 0,5 атн.

Для виготовлення щільного (твердого) середовища до дріжджового середовища додають 2% агару і стерилізують протягом 20 хв. при 0,5 атн.

Дріжджовий автолізат.Пресовані дріжджі залишають при 42—45° на 48 год. У цих умовах відбувається автоліз дріжджів під впливом протеолітичних ферментів, в результаті чого дріжджі розріджуються. Потім на 1 л автолізату додають 2—2,5 мл концентрованої сірчаної кислоти, нагрівають до кипіння, весь час помішують і кип'ятять протягом 15 хв.; причому близько 90% усього білкового складу дріжджів переходить в амінокислоти. Одержану рідину розливають у посуд і стерилізують.

Для виготовлення дріжджового екстракту беруть 100 г пресованих дріжджів, розтирають їх в ступці, розводять в 100 мл води і нагрівають у склянці у кип'ятильнику Коха протягом 30-60 хв., після чого тричі фільтрують. Одержану прозору рідину стерилізують у невеликих колбочках і зберігають до використання,

Гідролізати дріжджівотримують шляхом оброблення дріжджів 6 н Н₂8О₄ під тиском при +119°С або 3% НС1 при +127°С протягом 2 год. Використовують також ферментні гідролізати, отримані при обробленні дріжджів специфічними ензимами.

Список рекомендованої літератури

1. Капельянц Л.В., Пилипенко Л.М., Єгорова А.В., Кананихіна О.М., Кобєлєва С.М., Величко Т.О. Технічна мікробіологія / За ред. Капельянца Л.В. – Одеса: Друк, 2006. – 308с.

2. Современная микробиология / Под ред. Й.Ленгемера, Г.Древса и Г.Шлегеля. В 2-х томах.- М.: Мир, 2005. - 656 с., 496с.

3. Яворська Г.В., Промислова мікробіологія: навчальний посібник: [для студ. вищих навчальних закладів] / Г.В.Яворська, С.П.Гудзь, С.О.Гнатуш. – Львів: Видавничий дім ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 256с.

4. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підручник. – К.: НУХТ, 2004. – 471с.

5. Гриневич А.Г., Босенко А.М. Техническая микробиология. - Минск: Вышэйш. школа, 1986. - 168 с.

6. Шлегель Г. Общая микробиология. - М.: Мир, 1987. - 567 с.

7. Промышленная микробиология. Под ред. Аркадьевой З.А.-М.:Высшая школа, 1989.- 688с.

8. Елинов Н.П. Химическая микробиология. - М.: Высшая школа, 1989. - 448 с.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ПРИНЦИПИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

з курсу "Мікробіологія галузі"

для студентів базового напряму

6.051701 – харчові технології та інженерія

денної та заочної форм навчання

Редактор

Комп’ютерне верстання

• ⇐ Назад
• 12