Показники, що обчислюються та аналізуються CVP-аналізу

У процесі СVР-аналізу обчислюються та аналізуються такі показники:

• маржинальний прибуток (збитки);

• коефіцієнт маржинального прибутку;

• рівноважний обсяг операційної (виробничої) діяльності (то-і беззбитковості);

• рівень безпеки операційної діяльності;

•обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість;

•операційний ліверидж (операційна залежність), який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.

Маржинальний прибуток (іноді його називають покриттям або внеском у прибуток) обчислюється за формулою

Пм = В-Сз,

де Пм — величина маржинального прибутку за певний період;

В — виручка від продажу продукції;

Сз — змінні витрати за цей же період.

Отже, маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам та операційному прибутку, тобто прибутку від продажу продукції:

Пм = Сп + П,

де П — операційний прибуток.

Відповідно, операційний прибуток, або просто прибуток, є різницею

П = Пм-Сп.

Маржинальний прибуток є верхньою межею прибутку за зміни величини постійних витрат Сп, а саме: коли постійні витрати прямують до нуля (Сп —> 0), прибуток прямує до маржинального прибутку (П —> Пм).

Ці закономірності є важливими для аналізу впливу динаміки обсягу виробництва на прибуток. Коли змінюється обсяг виробництва, постійні витрати залишаються на попередньому рівні, тому прибуток змінюється на величину маржинального прибутку.

Співвідношення між маржинальним прибутком та обсягом виробництва зручно аналізувати за допомогою відносного показника — коефіцієнта маржинального прибутку (Кпм)

kпм = Пм / В,

За даних цін і норм змінних витрат коефіцієнт маржинального прибутку — величина постійна. Тому приріст (зменшення) прибутку можна визначити так:

∆П = ∆Вkпм.,

Унаслідок наявності постійних витрат (Сп) виробництво продукції до певного її обсягу (точка беззбитковості Nб) є збитковим, оскільки загальні витрати в сумі змінних і постійних (С) більші за виручку: С > В. Сфера збиткового виробництва (Nзб) на графіку знаходиться в межах

0 ≤ Nзб < Nб

Зі зростанням обсягу виробництва за умови, що змінні витрати на одиницю продукції менші за ціну, тобто Сзо < Ц, збитки зменшуються і в точці беззбитковості вони дорівнюють нулю.

На практиці беззбитковий обсяг виробництва обчислюється, як правило, аналітично. Необхідна для цього формула виводиться досить просто. В точці беззбитковості виручка дорівнює сукупним витратам, тобто:

,

Звідси маємо формулу:

 

Звідси маємо формулу:

У чисельнику цієї формули — постійні витрати, у знаменнику — маржинальний прибуток на одиницю продукції (питомий маржи­нальний прибуток).

У стартовий період діяльності підприємства, коли N = 0, збит­ки дорівнюють постійним витратам. Зі збільшенням обсягу виро­бництва і продажу на один виріб (ДЛ 1) збитки зменшуються на питомий маржинальний прибуток (Ц - Сзо)- Після досягнення точки беззбитковості відповідно зростає прибуток.

Беззбитковий обсяг виробництва за наведеною формулою визначається в натуральному вимірі. Це прийнятно для одно продуктивного виробництва. У Багато продуктивному виробництві в такому разі виникає проблема розподілу постійних витрат між ви­робництвами окремих продуктів. Тому за цих умов частіше ви­значають загальний обсяг беззбиткового виробництва у грошо­вому вимірі, тобто в обсязі виручки В.

Для виведення формули обчислення беззбиткового обсягу ви­робництва у грошовому вимірі скористаємось попередньою фор­мулою, помноживши ліву і праву її частини на ціну виробу Ц.

У результаті матимемо:

Оскільки Nбц = Вб,а(Ц - Сзо ) / Цкоефіцієнт маржинального прибутку kпм, то:

Вб = Сп / kпм. ,

 

Як видно з викладеного, у точці беззбитковості постійні ви­трати Сп покриваються маржинальним прибутком. Проте не всі постійні витрати є витратами у формі готівкових видатків. Час­тина з них не потребує грошових виплат, а має форму нарахуван­ня. Це передусім амортизаційні відрахування на реновацію осно­вних засобів і нематеріальних активів. Тому являє собою інтерес обсяг виробництва, за якого виручкою від продажу продукції по­криваються лише ті витрати, що пов'язані з реальними грошови­ми виплатами. Назвемо його обсягом (точкою) готівкової беззби­тковості. Він обчислюється за формулою:

де: Nбг — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі, що забезпечує готівкову беззбитковість;

Спг — постійні витрати, що потребують виплат готівкою.

Відповідно у грошовому вимірі:

,

Очевидно, що Nбг < Nб і Вбг < Вб .

На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки ступінь перевищення фактичного (планового) обсягу вироблюваної продукції над беззбитковим обсягом виробництва. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої") діяльності (Кб) обчислюєть­ся так.

• У разі натурального виміру обсягу продукції (однопродуктове виробництво):

,

• У разі вартісного (грошового) виміру обсягу продукції (багатопродуктове виробництво):

це N, В — фактичний або плановий обсяг продукції відповідно натуральному і грошовому вимірі.

Коефіцієнт безпеки операційної діяльності можна вважати мірою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша ситуація з огляду на прибутковість діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу виробництва до точки рівноваги, і навпаки, з його зниженням такий ризик зростає. Прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах визначається передусім протягом вироблення і продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку — впливає й структура витрат, а саме їх поділ на змінні постійні.

• за натурального виміру обсягу продукції:

або

 

у разі вартісного виміру обсягу продукції

або

де: Nц, Вц — обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грошовому вимірі;

Пц — цільовий прибуток.

Тепер звернемося до відносної реакції прибутку на зміну об­сягу виробництва. Цей аспект аналізу називають також операцій­ною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показ­ника, як операційний ліверидж (важіль). Він обчислюється за фор­мулою:

L = Пм / П,

тобто операційний ліверидж є відношенням маржинального при­бутку до операційного прибутку.

Величина L — операційний ліверидж — показує, на скільки відсотків зміниться прибуток за зміни обсягу продукції (опера­ційної активності) на 1 %.

Якщо, наприклад, L = 2, то за збільшення обсягу виробництв3 на 10 % прибуток зросте на 20 %. Прибуток зростає випереджаю­чими темпами стосовно збільшення обсягу виробництва, тому ш є постійні витрати, які не реагують на його зміну.

Операційний ліверидж істотно залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. З її зростанням вели­чина L збільшується, і навпаки. Чим більша величина операцій­ного лівериджу, тим чутливіша реакція прибутку на зміну обсягів виробництва і продажу продукції.