В) критичну оцінку існуючих правових норм з позицій правового ідеалу
44. Знання про способи мислення з приводу певних об'єктів чи стратегій організації дослідження об'єкта, але не з приводу дослідження самого об'єкта :
а) методологічний прийом;
б) методологічний підхід;
в) методологічний засіб.
45. Цілісна єдність норм та ідеалів наукового пізнання, що панують на певному етапі розвитку науки, яка виконує регуляторну функцію і має багаторівневий ціннісний характер — це :
а) ідеал раціональності;
б) структура наукового пізнання;
В) стиль наукового пізнання.
46. Набір процедур, що забезпечують отримання однакового достовірного емпіричного матеріалу та його початкову обробку це:
а) методика та техніка дослідження;
б) спеціально-наукові методи пізнання та дослідження;
в) загально-наукові методи пізнання та наукового дослідження.
47. До спеціально-юридичних методів наукового дослідження не відносяться:
а) формально-догматичний; .. .
б) методика узагальнення правозастосовчої практики;
в) метод правової герменевтики;
в) порівняльний метод.
48. Синергетичний підхід сформувався в рамках ^класичного типу наукової раціональності:
а) так;
Б)ні.
49. Синергетичний підхід забезпечує можливість прогнозувати зміни та моделювати структуру права:
А) так;
Б) ні.
50. Синегретичний підхід не можна застосувати у науковому дослідженні права як
А) так;
Б) ні.
51) Чи можливо за допомогою синергетичного підходу виявити загальні закономірності розвитку правових систем:
а)так;
Б) ні.
52. За яким принципом синергетичний підхід співвідноситься з іншими методологічними підходами:
А) принципом заперечення;
Б)принципом доповнення;
Б) принципом єдності.
53. Історичними типами наукової раціональності є:
а) класичний та сучасний, античний, феодальний, буржуазний;
Б) класичний, некласичний, постнекласичний (неокласичний).
54. На відміну від методу. Методологічний підхід не оформлений у вигляді теорії і включає елементи методу інших наук:
А) так;
Б) ні.
55. Інтерсуб'єктне відношення є характерною ознакою: —
А) класичного типу наукової раціональності
Б) неоклсичного типу наукової раціональності
В) постнекласичного типу наукової раціональності.
56. Право, з позицій класичного типу наукової раціональності, є явищем
А) суб'єктивним;
б) суб'єктивно-об'єктивним; (І3)
В) об' єктивним.
57. Феноменологічне дослідження форм буття права або різних рівні цілісної правової реальності можливо здійснити на базі:
А) класичного типу наукової раціональності;
Б)постнекласичного типу наукової раціональності.
58. Завдання наукового дослідження визначаються відповідно до:
А) предмету наукового дослідження;
Б) методу наукового дослідження;
В) мети наукового дослідження.
59. Висновки наукового дослідження мають формулюватися відповідно до:
А)актуальності теми дослідження;
Б)завдань наукового дослідження
В) предмету та мети наукового дослідження.
60. Об'єкт та предмет наукового дослідження співвідносяться як:
А)ціле та частина:
Б) ціле та його аспект;
В) частина та елемент.
1. Історичний тип наукової раціональності це :
А. система норм та стандартів наукового
дослідження з онтологічними та гносеологічними засадами;
Б. це наука
В. це система норм та правил поведінки;
2. Наукова раціональність не може бути :
А.класичною
Б.некласичною
В.стандартною
3. Постнекласичний тип наукової раціональності
А.враховує цілі і ролі суб’єкта
Б.не враховує
В. ставиться нейтрально
4. Система теоретичних методологічних
аксіологічних установок що взяті за зразок наукового завдання:
А. парадигма
Б. тип наукової раціональності
В. стиль наукового мислення
5. Предмет дослідження філософії науки: