Про особливості діяльності військових прокуратур

Серпня 2014 року м. Київ

З метою забезпечення належної організації діяльності військових прокуратур, розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами, здійснення ефективного впливу на зміцнення законності та правопорядку у військових формуваннях та оборонно-промисловому комплексі держави,керуючись статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», -

Н А К А З У Ю :

1.Заступнику Генерального прокурора України – Головному військовому прокурору, військовим прокурорам регіонів та підпорядкованим їм прокурорам забезпечити виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених Конституцією України, Законом України „Про прокуратуру” і галузевими наказами Генерального прокурора України, з урахуванням положень цьогонаказу щодо:

- Міністерства оборони України;

- Збройних Сил України;

- Державної прикордонної служби України (за виключенням питань, які стосуються забезпечення недоторканності державного кордону; здійснення нагляду за додержанням законів оперативними підрозділами, окрім Управління інформації та Управління внутрішньої безпеки департаменту оперативної діяльності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності; законності провадження у справах про адміністративні правопорушення);

- Служби зовнішньої розвідки України;

- Служби безпеки України (за винятком повноважень з нагляду за додержанням законів під час оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, визначених галузевими наказами Генерального прокурора України);

-Управління державної охорони України;

- Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України;

- Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

- Національної гвардії України та спеціальної міліції Міністерства внутрішніх справ України;

- Сектору з питань розвитку оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва департаменту розвитку реального сектору економіки Секретаріату Кабінету Міністрів України;

- департаменту економіки оборони та безпеки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

- Державної служби експортного контролю України (за виключенням питань, які стосуються законності провадження у справах про адміністративні правопорушення);

- Державного космічного агентства України, підприємств, установ, організацій, що йому підпорядковані, а також інших підприємств космічної галузі в частині здійснення діяльності у цій сфері;

-Державного концерну „Укроборонпром“, підприємств, що йому підпорядковані;

- Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»;

- Державного спеціалізованого підприємства «Укрспецторг»,інших підприємств оборонно-промислового комплексу, а також уповноважених підприємств на реалізацію військового майна, списаного військового майна та металобрухту, що утворився у військових частинах;

- Міністерства промислової політики України (з питань управління підприємствами оборонно-промислового комплексу та виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності підприємств, що належать до сфери його управління);

-Державного агентства резерву України (з питань державного мобілізаційного резерву);

-замовників, виконавців та співвиконавців державного оборонного замовлення (з виконання законодавства про державне оборонне замовлення);

- суб'єктів господарювання, яким видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, а також щодо підприємств, які включенні до реєстру виробників продукції та послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю;

-інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій(з питань створення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; підготовки та призову громадян на військову службу);

-органів державного контролю при здійсненні повноважень на об’єктах, визначених у цьому пункті.

(З пункту виключено абзаци 9 та 23 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 20.10.2014 №12гн-1)

2.Головній військовій прокуратурі (на правах самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України):

2.1. Забезпечити належний контроль за діяльністю військових прокуратур регіонів, вживати заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності.

2.2. Здійснювати безпосередній нагляд за додержанням і застосуванням законів у центральних апаратах (адміністраціях, управліннях) органів, визначених у пункті 1 цього наказу, а також в органах військового управління, повноваження яких поширюються на всі з’єднання, військові частини, навчальні заклади, установи та організації, розташовані на території держави (крім видів Збройних Сил України).

3.Військовим прокурорам регіонівзабезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів на інших об’єктах відомств (органів), крім визначених у пункті 2.2 цього наказу, які розташовані на території:

- Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва (військова прокуратура Центрального регіону України);

- Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (військова прокуратура Південного регіону України);

- Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей (військова прокуратура Західного регіону України).

3.1.Своїми наказамирозмежовувати власні повноваження та повноваження підпорядкованих військових прокурорів з урахуванням підпорядкованості та місця розташування військових частин, підприємств, установ і організацій при здійсненні діяльності відповідно до положень цього наказу.

3.2. В умовах особливого періоду, запровадження надзвичайного, воєнного стану, або проведення антитерористичної операції, із залученням з’єднань, військовий частин та підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, місцем постійно дислокації яких є територія в межах військового гарнізону, - особовий склад військових прокуратур (прокурори, слідчі) може відряджатися до районів розташування цих з’єднань, військових частин (підрозділів) на період виконання вказаними з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами завдань за призначенням.

4.При здійсненнінагляду за додержаннямі застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім спрямовувати на:

- виконання військового обов’язку та проходження військової служби;

- додержання законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, обороноздатність і боєготовність військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань;

- збереження державного (військового) майна, зокрема озброєння, військової техніки, військових містечок;

- додержання законодавства з питань безпеки арсеналів, баз і складів, а також збереження зброї та боєприпасів;

- соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- формування, розміщення та виконання державного оборонного замовлення;

- формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного мобілізаційного резерву;

- зовнішньоекономічну діяльність та питання військово-технічного співробітництва;

- додержання бюджетного законодавства;

- запобігання і протидію корупції та організованій злочинності;

- використання земель оборони;

- оплату та охорону праці.

4.1.У разі внесення документів реагування керівникам органів військового управління, підприємств, установ й організацій, за вищестоящими органами яких наглядові повноваження здійснюють інші прокурори регіонального рівня, одночасно з їх внесенням надсилати їм копії зазначених документів для врахування при вивченні стану законності у вказаних органах.

5.При здійсненні представництва інтересів громадянина або держави в судах:

5.1. У разі отримання відомостей щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень позови (заяви, подання) до суду надсилати за підписом керівництва прокуратур усіх рівнів. Позови в інтересах держави в особі центральних органів виконавчої влади пред’являти військовим прокурорам регіонів та підпорядкованим їм військовим прокурорам. При пред’явленні таких позовів військовими прокурорами військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів, їх зміст, повноту та обґрунтованість погоджувати з галузевим підрозділом військової прокуратури регіону.

5.2. Військовим прокурорам усіх рівнів забезпечити участь у розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ у судах першої інстанції за їх позовами (заявами, поданнями) та вступати у розгляд справ, у яких сторони і предмет спору відносяться до закріпленого напряму діяльності, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян або держави.

5.3. Апеляційні скарги на рішення у цивільних, адміністративних, господарських справах подавати керівникам прокуратур, які подали позов, чи які виявили незаконні судові рішення, постановлені без участі прокурора. Скарга може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня.

5.4.Участь у розгляді справ в апеляційних судах забезпечити галузевим підрозділам військових прокуратур регіонів або військовим прокурорам гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів за місцем розташування судів апеляційної інстанції.

5.5. При зверненні з позовами, заявами, апеляційними скаргами до судів не за місцем розташування прокуратури копії документів надсилати військовим прокурорам регіонів або підпорядкованим їм військовим прокурорам за місцем знаходження судів для організації участі у їх розгляді. Одночасно письмово інформувати відповідні суди про необхідність повідомлення цих прокурорів про рух справи та галузеві відділи військових прокуратур регіонів для здійснення контролю за розглядом справ. Прокурорам, які забезпечували участь у суді, про результати розгляду справи невідкладно повідомляти прокурорів, які пред’являли позови для вирішення ними питання про необхідність оскарження судового рішення.

5.6.Касаційні скарги у цивільних, господарських, адміністративних справах вносити військовим прокурорам, які пред’являли позови, або за погодженням з ними прокурорам, які брали участь у розгляді справ в апеляційних судах. При внесенні зазначених скарг військовими прокурорами гарнізонів, або іншими військовими прокурорами військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів,їх повноту, обґрунтованість, форму і зміст погоджувати з галузевим підрозділом військової прокуратури регіону, а копії скарг у день внесення направляти до Головної військової прокуратури. Скарга може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня.

5.7.Галузевому відділу Головної військової прокуратури забезпечити участь у судах касаційної інстанції та Верховному Суді України у справах, розглянутих за участю військових прокурорів.

5.8.Військовим прокурорам усіх рівнів вживати заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за їх позовами і заявами, а Головній військовій прокуратурі – за підготовленими нею позовами і заявами Генеральної прокуратури України.

6.Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, здійснювати:

6.1. Головній військовій прокуратурі – в оперативних підрозділах Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Управління внутрішньої безпеки та Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки (з дислокацією у м. Києві та Київській області) Служби безпеки України, Управління інформації та підрозділах забезпечення внутрішньої безпеки Державної прикордонної служби України при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

6.2.Військовим прокурорам регіонів– в оперативних підрозділах Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (за місцем їх розташування, окрім підрозділів, зазначених у підпункті 1.1 цього пункту) при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

6.3. Військовим прокурорам гарнізонів та інших військових прокуратур, прирівняних до прокуратур міст і районів – в оперативних підрозділах спеціальної міліції Головних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в областях та місті Києві (за місцем їх розташування) при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

7.Слідчим військових прокуратур здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК України, які проходять службу та\або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу.

8. Розслідування кримінальних правопорушень, вчинених групою осіб, здійснювати в повному обсязі слідчим військових прокуратур, якщо хоча б один із співучасників є особою, зазначеною в пункті 7 цього наказу, або хоча б один із злочинів є військовим.

8.1. Територіальним прокурорам, які здійснюють нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, своєю постановою підслідність таких кримінальних правопорушень визначати за слідчими військових прокуратур.

9.Військовим прокурорам усіх рівнів забезпечити:

9.1. Виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями військових формувань України та іншими особами зазначеними у пункті 7 цього наказу, внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

9.2. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням військових та інших кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями військових формувань та правоохоронних органів України, а також злочинів у сфері службової діяльності, вчинених службовими особами державних органів та установ, указаних у пункті 1 цього наказу, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях цієї категорії, оскарження судових рішень.

10. У випадках, коли в силу виключних обставин на певних адміністративних територіях не діють територіальні органи прокуратури, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України на військові прокуратури може покладатися виконання їх функцій.

11.Особливості здійснення прокурорського нагляду та взаємодії з командуванням військових формувань, керівниками правоохоронних органів на період надзвичайного, воєнного стану, або проведення антитерористичної операції, визначаються окремими відомчими нормативними актами.