Етап –психологія як наука про поведінку

Суб'єктивний метод, що скомпрометував себе, поступався позиціями об'єктивного. Американський психолог Уотсон проголосив у 1913 році, що психологія одержить право називатися наукою, коли буде застосовувати об'єктивні експериментальні методи вивчення. Об'єктивно можна вивчати тільки поведінку людини, що виникає в тій чи іншій ситуації.Кожній ситуації відповідає певна поведінка, яку варто об'єктивно фіксувати.«Психологія – це наука про поведінку» - це третій етап у розвитку психології, що виник у ХХ столітті. Задача психології – ставити експерименти і спостерігати за тим, що можна безпосередньо побачити: поведінку, вчинки, реакції людини.

4 етап – психологія як наука про закономірності функціонування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності.

На сучасному четвертому етапі психологію визначають як наукове дослідження поведінки і внутрішніх психічних процесів і практичне застосування отриманих знань.

Психологія – це наука, що вивчає об’єктивні закономірності, прояви і механізми психіки.

 

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

 

Таким чином, психологія у своєму розвитку пройшла кілька етапів: 1 етап – психологія як наука про душу, 2 етап – психологія як наука про свідомість, 3 етап – психологія як наука про поведінку, 4 етап – психологія як наука про закономірності функціонування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Знання цих етапів допоможе краще розібратися в об'єкті і предметі психологічної науки.


ПСИХІКА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ

 

У різні часи і в різних вчених об'єкт і предмет психології сприймалися по-різному. У цьому ми переконалися, проаналізувавши основні етапи розвитку психології. Для сучасного етапу характерне різноманіття підходів до сутності психіки, перетворення психології в багатогалузеву, прикладну галузь знань, що обслуговує інтереси практичної діяльності людини.

Як основний об'єкт психології виступають соціальні суб’єкти їх життєдіяльності, зв'язки і відносини, а також об'єктивні і суб'єктивні фактори, що сприяють чи перешкоджають досягненню ними вершин у житті і творчій діяльності. Вивчення закономірностей функціонування і розвитку психіки складає предмет психології як науки.

Психіка тісно пов'язана з нервовою системою, але не зводиться до неї. Як відомо, нервова система – центр діяльності всього організму, вона виконує дві головні функції: функцію передачі інформації і функцію інтеграції, переробки одержуваної інформації, програмування найбільш адекватної реакції. Перша функція належить периферичній нервовій системі. Друга – центральній нервовій системі і включає широкий діапазон процесів – від найпростіших рефлексів до найскладніших розумових операцій. Ушкодження чи неадекватне функціонування будь-якої ділянки нервової системи викликає специфічні порушення у функціонуванні організму і психіки.

Найсильніше на психіку впливає характер повноцінності й адекватності функціонування головного мозку. Сучасні дослідники підтвердили, що права і ліва півкулі мають специфічні функції. Функції лівої півкулі: хронологічний порядок; читання карт і схем; запам'ятовування імен, слів, символів; мовна активність, чутливість до змісту; бачення світу веселим, легким; детальне сприйняття. Функції правої півкулі: поточний час; конкретний простір: запам'ятовування образів, конкретних подій, пізнавання облич людей; сприйняття емоційного стану; бачення світу похмурим; цілісне, образне сприйняття. Перевага активності тієї чи іншої півкулі впливає на індивідуальні особливості особистості.

Саме спеціалізація півкуль і дозволяє людині розглядати світ із двох різних точок зору, пізнавати його об'єкти, користуючись не тільки словесною – граматичною логікою, але й інтуїцією з її просторово-образним підходом до явищ і моментальним охопленням цілого. Спеціалізація півкуль як би породжує в мозку двох співрозмовників і створює фізіологічну основу для творчості. Варто підкреслити, що в нормі здійснення будь-якої функції - це результат усього мозку, і лівої, і правої півкулі.

Оскільки існує глибинний фундаментальний зв'язок нашого органічного існування з природою, то неминучий вплив природних пульсацій і ритмів на нашу психіку.