Тема I. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дисциплін.
Наукова і навчальна література з курсу. Критика антинаукових концепцій історії держави і права України.
Наукова періодизація історії держави і права України.
Тема II. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я І ПРИАЗОВ'Я (середина I тис. до н.е. – V ст. н. е.)
Виникнення і розвиток Скіфської держави: суспільно-політичний лад; джерела та основні риси права.
Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та ін. Суспільно-політичний лад, джерела й основні риси права. Зв'язки з місцевими племенами і союзами племен.
Боспорське царство. Його суспільно-політичний лад, джерела та основні риси права.
Значення рабовласницьких держав Північного Причорномор'я для процесу розкладу родоплемінного устрою, виникнення державності у східних слов'ян.
Тема III. ДЕРЖАВА І ПРАВО СХІДНИХ СЛОВ'ЯН У ПЕРІОД ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН (VI – поч. XII ст. н.е.)
Східні слов'яни, їх походження, розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріархального рабства, формування феодальних відносин. Переростання родових общин у територіальні.
Східнослов'янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніпров'я під назвою "Русь" (VIII ст. н.е.).
Суперсоюз племінних княжінь під назвою "Руська земля" (поч. IX ст.) – попередник держави Київська Русь.
Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Норманська та інші теорії походження Київської Русі.
Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Кабальні люди. Холопи.
Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З'їзди князів (снеми). Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи. Двірцево вотчинна система управління. Військо. Церковна організація.
Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князівське законодавство, міжкнязівські договори, постанови князівських з'їздів і вічевих зборів, договори Київської Русі з іноземними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. "Руська Правда" – пам'ятка права Київської Русі.
Основні риси права. Право власності, зобов'язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судочинства. Історичне значення Київської Русі.
Тема IV. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ (XII – XIV ст.)
Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початковому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Державний лад.
Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних загарбників (XIII-ХІУст.).
Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духовенство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи. Правове становище окремих соціальних груп.
Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З'їзди князів. Віче. Військо. Заснування Галицької митрополії. Місцеве управління. Значення Галицько-Волинського князівства. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII – перша половина XIV ст.).
Тема V. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (кінець XIV-перша половина XVII ст.)
Приєднання українських земель до Великого Литовського князівства. Захоплення частини земель України Польщею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.
Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духовенство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.
Державний лад. Установлення нового адміністративно-територіального поділу. Ліквідація князівств і земель. Запровадження воєводств і повітів. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.
Особливості територіального устрою Галичини. Буковина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Великого князівства Московського.
Українська колонізація Подніпров’я і Запоріжжя. Витоки та причини виникнення українського козацтва. Поява перший січей. Козацтво як явище світової історії. Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Військово-політична організація Запорізької Січі. Козацька символіка. Організація реєстрового козацтва.
Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казиміра 1468 р. "Устава на волоки" 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. "Ординація війська Запорізького" 1638 р., зміст і значення.
Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов'язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.