Методичні засоби і прийоми характеристики народних мас та історичних діячів
Знання про персоналії слід досліджувати за планом: походження історичного діяча;час і місце діяльності;симпатії, власні оригінальні погляди;основні віхи життєвого шляху;основні напрями (галузі діяльності) та досягнення діяльності історичного діяча;значення діяльності історичного діяча очима його сучасників та істориків (політологів). Також, історичного діяа можна вичати: 1. ознайомлення з найвизначнішими та найголовнішими біографічними даними,2. простежити становлення особи в конкретному середовищі 3. визначити історичні умови які повпливали на формування поглядів та якостей особи 4. визначити інтереси якої соціальної групи відстоювала особа у своїй діяльності5.вивити вплив особи на конктректні галузі життя6. визначити моральні якості особи 6. показати однодумців і соратників історичної особи 7. визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства. Вивчення ролі народних мас можна вивчати через:- у діяльності зі створення матеріальних цінностей, у розвитку продуктивних сил; - у діяльності, спрямованій на створення культурних цінностей; - у різних сферах суспільно-політичного життя, зокрема в боротьбі за ствердження і практичну реалізацію невідчужуваних прав людини, за поліпшення життя людей; - у діяльності щодо захисту своєї Вітчизни; - у діяльності, спрямованій на встановлення і закріплення добросусідськихвідносин між народами, на зміцнення загального миру на планеті, у боротьбі за утвердження загальнолюдських цінностей. Частина дослідників інакше підходять до характеристики ролі народних мас як суб'єктів історичного процесу, ставлять в основу склад соціальних сил, що прагнуть до удосконалення суспільних відносин. Вони вважають, що поняття "народ" має неоднакове значення у різні історичні епохи, що формула "народ-творець історії" означає широку спільність, яка з'єднує тільки ті верстви і класи, що зацікавлені в поступальному розвитку суспільства. За допомогою поняття "народ", на їхню думку, відокремлюються прогресивні сили суспільства від реакційних. Народ - це насамперед трудящі, вони завжди складають його основну масу. Разом з тим, поняття "народ" охоплює і ті верстви, які, не будучи трудящими, на даному ступені історичного розвитку виражають інтереси поступального руху. Як приклад, наводять звичайно буржуазію, яка у ХУІІ-ХІХ ст. очолювала антифеодальні революції.
41 Методика формування історико-економ. та соц, понять.Формуванню понять доцільно приділяти більше уваги. Ставлення учня до історичних явищ, образів, ді-ячів створюється саме через поняття. Слід враховува-ти індивідуальність учня, який сприймає риси, ознаки терміну через властиву саме йому систему цінностей. Тому формулювання термінів має бути точним, іден-тичним для усіх учнів. Важливу роль при формуванні понять відіграє активна розумова діяльність самого учня, звичайно, організована чи під керівництвом учителя. Самостійно здобуті знання запам'ятовуються краще, поняття вкладаються у систему. Виділяють три групи історичних понять: 1. Частково історичні поняття — позначають конкретні історичні явища, характерні для певного періоду даної країни (бояри, чернь закупи, смерди, універсал). Ці поняття легко пояснити, вони роз-глядаються в рамках уроку іпоказують специфіку історичного розвитку окремих країн. 2. Загальноісторичні поняття — являють собою вищий ступінь узагальнення (феодал, васал, фео-дальна роздробленість, законодавство, козацтво, індустріалізація, голодомор). Розкриття цих поняті, відбувається через систему уроків у межах теми. 3. Соціологічні поняття — показують загальні зв'язки історичного процесу. Це такі поняття, як держава, культура, виробничі сили, революція, на-ція, — найбільш складні й загальні поняття. Вихідний момент у процесі формування ісго-ричних уявлень є їхня цілісність. Будь-яке поняття вказує саме на типові риси явища. Тому необхідна конкретизація, наголошення на певних рисах яви-ща, які є найбільш сутгєвими. Методи або механізми формування історичних понять: 1. Подання нового терміну і визначення, яке узагальнює дане поняття. 2. Наступне використання нового поняття на даному і на наступних уроках. 3. Методи засвоєння історичних понять: порівняння — короткий опис, виокремлення суттєвих ознак, рис явища, усвідомлення відмін-ностей від інших; • наочність — практичне використанняпонятга.Самі поняття є засобом пізнання історичних фак-тів, явищ та процесів. Одні групи понять служать підґрунтям для формування іншої групи понять.