Instytucyjonaly mechanizm ochrony prawkonsumencich w Europie
Na międzynarodowym poziomie ruch konsumentów reprezentowany dwoma niepodłegłymi niekomercyjnymi organizacjami konsumentów: Międzynarodową Siecią Ochrony Konsumentów (CI) a Europejksim Centrumiem Konsumencim (ECK).
Międzynarodowa Sieć Ochrony Konsumentów była założona w 1972 roku i połącza prawie 20 konsumenckich organizacji ze wszystkich Państw Członkowsich UE. Siedziba organizacji zlokalizowana w Brukseli. W 1973 roku rządy Państw Członkowskich UE podpisali Kartę o Ochronie Praw Konsumenckich, która składa się z 5 podstawowych praw konsumenckich:
1) Prawo konsumentów na ochronę i pomóc
2) Prawo na kompensację
3) Prawo do informacji
4) Prawo do konsumenckiej edukacji
5) Prawo na konsultację
Ta Karta zawiera obowiązki państw a rządów na państwowym poziome rozwiązywać problemy ruchu konsumentów, zakładając to na ustawodawczym poziomie, popierać rozwoju konsumeryzmu na poziomie nierządowych organizacji itd.
Dziś CI można uważać głosem mieędzynarodowego ruchu konsumentów coś do takich różnych pojęć jao towary i srtyuły spożywcze, zdrowie i prawa pacjentów, środowisko a konsumpcja, regulowanie międzynarodowego handlu. CI na zamiar wspierać rozwoju społeczeństwa, włącza biedn
Сьогодні СІ вважають голосом міжнародного руху споживачів щодо таких різних понять, як товари й продукти харчування, здоров'я і права пацієнтів, навколишнє середовище та споживання, регулювання міжнародної торгівлі тощо. СІ намагається сприяти розвитку суспільства через захист усіх споживачів, включаючи бідних, малозабезпечених та людей з вадами здоров'я, підтримуючи членські організації і рух споживачів у різних країнах. СІ через "Consumer Interpol" організувала інформаційну мережу попередження про небезпечні товари та послуги, координує всесвітню кампанію проти недоброякісної реклами та спонсорства тютюнових підприємств тощо, заохочує дослідження і діяльність з глобальних проблем конс'юмеризму, презентує інтереси споживачів перед політичними структурами.
У 1981 р. ЄБС розробила нову концепцію в галузі захисту прав споживачів і запровадила практичні кроки щодо її реалізації. Так, були вироблені директиви урядам країн ЄС з таких питань: запобігання фальсифікації продуктів; несправедливих умов контрактів; розрахунків розміру ставок із кредиту споживачів; нечесної і оманливої реклами; організації недоброякісних комплексних туристських поїздок; маркування та етикетування товарів тощо. Уже набули чинності більше 290 директив, постанов і рішень ЄС щодо охорони навколишнього середовища (забруднення води і повітря, викидів небезпечних хімічних речовин та ін.), які ставлять за мету зберегти, захистити навколишнє середовище, здоров'я людей, забезпечити раціональне використання природних ресурсів.
Європейська економічна комісія, створена в 1947 р. в Женеві, розробила майже 300 пропозицій, які набули юридичної сили для всіх країн — членів ЄС: усунення митних формальностей; уведення контролю за виробництвом і торгівлею молоком, виробництвом гормональних стимуляторів росту тварин, дозуванням вихлопних газів пасажирських і комерційних автомобілів, процедурою затвердження типів автотранспортних засобів; визнанням дипломів про вищу освіту; використанням смакових та консервуючих харчових добавок; узгодженням законів щодо торговельних знаків; проведенням єдиної сільськогосподарської політики тощо.
Заслуговує на увагу практика уніфікації споживчого законодавства в рамках ЄС згідно з Директивою про відповідність законів, положень та адміністративних постанов країн-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію (1985 р.). За рішенням Європейської економічної комісії вироблена процедура звертання до судових інстанцій, проведення інформаційної компанії, що націлена на забезпечення безпеки дітей, зниження нещасних випадків, що призводять до тимчасової непрацездатності та смерті в результаті дефектів продукції та неякісних послуг.
Міжнародна консультативна політична організація Європейська рада (заснована в 1949 р. в Страсбурзі, Франція) об'єднує 24 країни, не має конкретної структури, але має свій вагомий внесок у справі захисту споживачів. Конвенція Євроради про захист особистості у зв'язку з автоматизованою обробкою особистих даних є єдиним міжнародним юридичним документом у сфері захисту даних і ратифікована більшістю держав Євросоюзу.
Велику роботу щодо захисту прав споживачів проводить і Організація економічного співробітництва та розвитку, яка заснована в 1961 р. в Парижі і об'єднує 24 країни. До її складу входить спеціальний Комітет з політики захисту споживачів, основними функціями якого є вивчення проблем руху споживачів в різних країнах, міжнародних та регіональних організаціях; сприяння подальшому розвитку і зміцненню співробітництва в цій галузі; вивчення та інформаційне висвітлення конкретних аспектів політики споживачів; організація та проведення нарад й консультацій з питань захисту прав споживачів та інші.