Заходи безпеки під час навантаження автомобіля
Під'їзд під навантаження в зону дії ковша виконується тільки по сигналу машиніста екскаватора. Водій зобов'язаний знати умовні сигнали машиніста екскаватора.
В очікуванні навантаження автомобіль повинен знаходитися поза радіусом дії екскаватора (нс ближче як 25 м) і не менше 10 м від інших автомобілів.
За наявності на маневровому майданчику автомобіля. що стоїть, водій прибулої
Автомобіль під навантаженням повинен бути загалімований гальмом стоянки, і знаходитися в межах видимості машиніста екскаватора.
Водій при навантаженні повинен знаходитися в кабіні із закритими дверцями і піднятим склом. Не відволікатися, і не торкатися до кабіни, слідкувати за діями машиніста екскаватора. Не допускається перевірка правильності завантаження кузова.
Навантаження гірничої маси в автомобіль здійснюється тільки збоку або ззаду. Перенесення ковша над кабіною нс допускається.
Після навантаження водій починає рух тільки після дозволяючого сигналу машиніста екскаватора.
Заїзд на перевантажувальний пункт, відвал або під'їзд до приймальних колодязів під’ємно-дробильного комплексу допускається тільки при зеленому сигналі світлофора або наявності знаку про дозвіл розвантаження.
Заходи безпеки при розвантаженні автомобіля.
По прибуттю на місце розвантаження за першою їздою або при зміні місця розвантаження водій повинен перевірити: наявність освітлення на місці розвантаження, стан запобіжного валу, наявність і розташування знаків, відсутність підібраного уступу в місці розвантаження, відсутність осадкових тріщин, наявність працюючого бульдозера. При виявленні небезпеки доповісти про це особі нагляду.
Автомобіль для розвантаження встановлюється в секторі знаку «Розвантажувати тут» на відстані 1 м від запобіжного валу.
Автомобіль подається перпендикулярно до брівки розвантажувального майданчика.
Не допускається наїжджати на запобіжний вал або використовувати його для зупинки автомобіля.
Під час розвантаження необхідно не виходячи з кабіни стежити за його ходом, стійкістю автомобіля і майданчика під колесами.
Завантажений автомобіль встановлюється для розвантаження так, щоб інший автомобіль, що розвантажується, був зліва на відстані не менш як 5 м. У разі роботи бульдозера в секторі розвантаження, залишати його з боку кабіни автомобіля на відстані 10 м.
При лівобічному розміщенні сектора розвантаження (при в’їзді на перевантажувальний пункт) автомобіль для розвантаження встановлюється в дальній сектор, при правосторонньому - в ближньому кутку.
Не допускається розвантаження автомобіля в секторі, де виставлений знак «Розвантаження забороняється» або в місцях, де немає дозволяючих знаків.
При появі посадочних тріщин в секторі розвантаження автомобіль встановлюється не ближче 5 м від тріщин.
Якщо відсутній запобіжний вал, вивантаження необхідно здійснювати не ближче як 5 м від краю уступу.
Не допускається розвантаження в зоні роботи екскаватора (ближче як 15 м від верхньої брівки забою).
Водій під час розвантаження автомобіля повинен виконувати вказівки відвального робітника, бульдозериста, приймальника руди.
Після закінчення розвантаження рух дозволяється починати тільки після повного опускання кузова та подання звукового сигналу.
Не допускається розвантаження автомобіля на дорогах, якщо це не викликано необхідністю підсипки або будівництва автодоріг.
Не допускається виконання ремонту на перевантажувальній площадці в зоні розвантаження.
Заходи безпеки при технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля.
При роботі на лінії водію дозволяється викопувати тільки дрібні ремонти, що не вимагають спецпристосувань: огляд автомобіля, перевірку і затягування гайок, усунення витоку охолоджуючої рідини, повітря і масла, заміна лампочок сигналізації і ін.
Водій повинен бути ознайомлений з переліком дозволених на лінії ремонтних робіт. інші види ремонтів здійснюються на спеціальному майданчику або на ремонтній ділянці цеху.
При участі в ремонтних роботах водій керується «інструкцією з охорони праці для слюсаря з ремонту автомобілів» і картами безпеки.
Обробка металів на свердлильному і заточувальному верстатах, робота з вантажопідйомними механізмами, роботи ручним пневмо- і електроінструментом виконуються за спеціальним дозволом майстра ремонтної дільниці.
Під час постановки на техобслуговування або ремонт автомобіль повинен бути вимитий, кузов очищений від гірничої маси, загальмований гальмом стоянки, колеса розклинені клинами-упорами.
При роботі на автомобілі з піднятим кузовом останній повинен бути зафіксований за допомогою спеціальних стопорних пристроїв, брусів, клинів або спецпідставок.
Під час підйому автомобіля домкратом слід не допускати його перекосу.
Під час встановлення автомобіля на підставку застосовуються тільки спеціальні підставки з металу. Встановлення автомобіля на підставку за допомогою тягача виконується двома особами.
Робота щодо зняття і встановлення шин і коліс виконується за участю не менше двох чоловік із застосуванням автонавантажувача - маніпулятора.
Розкріплювання коліс здійснюється при повністю випущеному повітрі з шин.
При роботі під автомобілем слід розміщуватися між колесами
уздовж машини.
Влізати під автомобіль і вилазити з-під нього слід тільки із сторони, протилежної виїзду.
Під час виробництва робіт з технічного обслуговування і ремонту вузлів, агрегатів електричної трансмісії, зняттю кожухів, огорож, огляду контактів всі операції необхідно виконувати при непрацюючому двигуні та повністю зупинившихся лопастях вентилятора.
Напруга переносних ламп, що використовуються при ремонті, допускається не вище як 12 В.
Не допускається знаходження під кузовом при знятті і встановленні вузлів автомобіля вантажопідйомними механізмами.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
По закінченню роботи водій повинен:
Доповісти особі нагляду про закінчення роботи.
Поставити автомобіль на стоянку або майданчик перезміни в кар'єрі. Зробити прибирання, виміри палива, перевірку технічного стану автомобіля. У зимовий час злити воду з системи охолоджування.
Якщо виконувались ремонтні роботи, прибрати робоче місце, інструмент і пристосування.
Пред'явити автомобіль змінному механіку для контролю.
Пройти спеціальний медичний контроль, оформити і здати дорожній лист.
Зробити запис про виявлені несправності і розписатися в книзі нарядів про виконання робіт.
Здати спецодяг і прийняти душ.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
Водій повинен знати причини аварійних ситуацій і вміти їх ліквідувати.
Ознаками аварійних ситуацій при роботі технологічного автотранспорту с:
Дорожньо-транспортна подія-зіткнення, падіння з уступу.
Відмова гальмівної системи або раптова зупинка двигуна, відмова рульового керування.
Попадання автомобіля під напругу.
Спалах автомобіля
При виникненні аварійної ситуації водій повинен припинити роботу, зберегти обстановку події і доповісти про те, що трапилось змінному нагляду і диспетчеру.
У разі відмови гальм або раптової зупинки двигуна водій повинен вжити заходи до зупинки автомобіля, застосувати запасну гальмівну систему або направити його у в бік найближчого уступу, брівки, обваловки, вибираючи при цьому найвищу і міцну ділянку.
При попаданні автомобіля під напругу зупинитися, з кабіни не виходити і повідомити про те, що трапилось механіка і диспетчера. За необхідності залишити автомобіль, зістрибнути з останньої сходинки сходів, не тримаючись за поручні і приземлятися одночасно на дві ноги.
При виникненні пожежі водій повинен зупинитися, заглушити двигун, вжити заходи проти мимовільного руху автомобіля, знеструмити систему електрообладнання машини і, повідомивши по рації диспетчера, приступити до гасіння пожежі.
Якщо пожежу не вдасться згасити власними силами, підтвердити диспетчеру необхідність виклику пожежної команди.
Не допустимо гасити електропроводку, що горить, пінним вогнегасником.
При отриманні травми або виявленні постраждалих вжити заходи щодо надання першої медичної допомоги, викликати лікаря або відвідати лікувальну установу.
. Надання долікарської допомоги повинне виконуватися з урахуванням характеру пошкоджень, швидко і чітко.
Кожен робітник повинен уміти надати першу допомогу постраждалому так:
При втраті свідомості або клінічній смерті слід вживати наступні заходи:
забезпечити правильність кровообігу;
укласти постраждалого на спину, не закидаючи голови і не згинаючи шиї, розстебнути комір, брюки, при почервонінні обличчя, важкому хрипкому диханні необхідно придати постраждалому напівсидяче положення;
забезпечити достатній приплив свіжого повітря;
застосовувати штучне дихання і непрямий масаж серця.
Штучне дихання виконують вдуванням повітря в рот або ніс постраждалого.
Надаючий допомогу видаляє з порожнини рота постраждалого чужорідні тіла або харчову масу, підводить свою ліву руку під його шию, а правою зміщує щелепа до верху для попередження западання язика. В цьому випадку гортань постраждалого звільняється для проходження повітря.
Надаючий допомогу робить два-три глибокі вдихи, а потім через марлю або хустку вдуває повітря з свого рота в рот постраждалого. Після кожного вдиху дихальні шляхи постраждалого звільняються для видиху.
В цей час надаючий допомогу знов робить два-три глибокі вдихи і повторює вдування повітря постраждалому.
Частота вдихів "з рота в рот" 12-16 разів на хвилину.
Правильність проведення штучного дихання перевіряється по розширенню грудної клітини, її опусканню і характерному шуму при видиху повітря з легень потерпілого через рот і ніс.
Штучне дихання виконують до прибуття лікаря.
При опіках - на опікову поверхню тіла накладають суху стерильну пов'язку, використовуючи для цього індивідуальний пакет або перев'язувальні засоби з аптечки.
При кровотечі - рану, що кровоточить, закрити перев'язувальним матеріалом, придавити її зверху, не торкаючись пальцями самої рани, тримати тиск на протязі 4-5 хв. Якщо кровотеча зупиниться, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього накласти шматок вати і забинтувати поранене місце. При сильній кровотечі, якщо кровотеча нс зупиняється після накладення пов'язки, застосовується здавлення кровоносних судин, що живлять поранену область за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, скрутнем.
При переломах - надати хворій кінцівці найзручніше і найспокійніше положення. Необхідно зберегти спокійне положення пошкодженої частини тіла під час доставки постраждалого в лікарню.
При поразці електрострумом перша допомога складається з двох етапів:
звільнення потерпілого від дії струму;
надання йому медичної допомоги.
Відключити напругу, якщо неможливо цього зробити, то необхідно обірвати або перерубати дроти гострим предметом з ізольованою ручкою. При відриві постраждалого від струмоведучої частини електроустановки слід користуватися струмонепровідними предметами або сухим одягом. Якщо постраждалий знаходиться на висоті, необхідно вжити заходи, що виключають його падіння.
РОЗДІЛ 4
ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА