Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки

 

 

Ринкова економіка виникла кілька століть тому, пройшла кілька етапів свого розвитку, зазнавши якісних та сутнісних змін. Ринкова економіка зародилася і довгий період функціонувала як саморегульована система. Проте, як показав історичний досвід, ринковий механізм не в стані гарантувати вирішення всіх соціально-економічних проблем суспільства. Тому необхідний додатковий механізм. І таким механізмом, як показує досвід країн з розвинутими ринковими економіками, має бути державне регулювання.

Ринкова економіка – це суспільна форма організації господарства, яка основана на товарному виробництві та забезпечує взаємодію між виробництвом і споживанням шляхом ринку. Ринкова економіка – це економіка вільного підприємництва. Сенс ринкової економіки в тому, що вона утворює досить вільний простір для економічних дій.

Виникнення ринкової економіки пов’язано з суспільним розподілом праці, з економічним відокремленням товаровиробників в умовах різноманітності форм власності.

Головна ознака ринкової економіки пов’язана із свободою економічної діяльності, тобто кожен суб’єкт господарювання має право обирати найбільш бажаний, вигідний, доцільний вид економічної діяльності і здійснювати цю діяльність у будь-якій формі у межах чинного законодавства. Економіку можна вважати ринковою тільки тоді, коли товарно-грошові відносини проникають у всі її сфери. В ринковій економіці провідне місце займає вільне ціноутворення, тобто ціна не скована зовнішніми обмеженнями – вона формується у результаті торгу, взаємної угоди між продавцем і покупцем внаслідок взаємодії попиту й пропозиції. Невід’ємною ознакою ринкової економіки є її багатосекторність, різноманіття форм власності й господарювання. Причому питома вага кожної форми визначається її ринковою ефективністю. Сьогодні найбільш типовими для ринкової економіки є: Державний сектор; сектор акціонерного підприємництва; Сектор колективних (кооперативних) підприємств; індивідуальний сектор; змішаний сектор (державно-кооперативний і т. д.).

Ринкова економіка є конкурентною у всіх сферах і на всіх рівнях:

- серед продавців йде постійне суперництво щодо максимізації обсягу виробництва, зниження витрат, можливості найбільш прибуткового вкладення капіталу;

- серед покупців відбувається суперництво щодо найвигіднішого розміщення власних доходів;

- продавці і покупці постійно вступають у відносини суперництва щодо найбільшого впливу на величину ринкових цін.

Ринковій економіці властиві процеси саморегулювання, які займають домінуюче положення в управлінні економічними об’єктами. Самофінансування в ринковій економіці є частиною принципу самозабезпечення економічних суб’єктів всіма необхідними ресурсами.

Слід також зазначити, що у сучасній ринковій економіці механізм ринку дозволяє людям задовольнити лише ті потреби, які виражаються через попит. Але ж є й інші потреби, які ніяк не можна виміряти в грошах і перетворити на попит. Це екологія, соціальна сфера й сфера колективного користування товарами і послугами (національна оборона, охорона громадського порядку, державне управління, єдина енергетична система, національні мережі комунікації тощо). Багатовікова орієнтація економіки на суто ринковий механізм привела до майнового розшарування суспільства, породила масове безробіття, зубожіння значної частини населення, загострення соціальних конфліктів тощо. У зв’язку з цим для сучасної ринкової економіки характерно використання певних засобів соціального захисту населення від несприятливих або непередбачених наслідків її функціонування.

Функціонування ринкової економіки вимагає наявності розвиненої інфраструктури ринкового господарства, тобто сукупності галузей, інститутів та організацій, що забезпечують й регулюють безперебійне багаторівневе функціонування економічних суб’єктів та рух товарно-грошових потоків. Такими елементами інфраструктури в сучасній ринковій економіці є : банки, біржі, аукціони, ярмарки, консалтингові фірми, трастові компанії, рекламні агентства, засоби ділової комунікації, аудиторські компанії, інноваційні центри, технопарки тощо.

Таким чином, ринкова економіка – це специфічна соціально-економічна система. Вона, як і будь-яка система, має свій механізм функціонування, дія якого найбільш повно проявляється в центральній ланці цієї системи – на ринку.