Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі. Масові репресії 30-х рр. в Україні, їх наслідки

Стосовно режиму в СРСР термінтоталітаризмвпершебулозастосовано у листопаді 1929 р.англійською газетою “Таймс”. НападгітлерівськоїНімеччини на СРСР і вступостаннього у Другу світовувійнузмусилизахіднихавторівдещопом’якшитисвоїоцінкирадянського режиму й направити критику головним чином проти фашизму і нацизму. Під час війни “тоталітаризм” слугував для них в якостіузагальнюючогопоняття для характеристики фашистського і націонал-соціалістичногорежимів та їхрозмежування з радянськимсоціалізмом. З початком “холодноївійни” комунізмзнову почав розглядатисязахіднимидослідниками як різновидтотальноїідеології, а радянська держава – як тоталітарна.

Виникненнятоталітаризмупов’язанепередовсім з труднощамимодернізації, переходу суспільства до індустріальноїстадіїрозвитку, зіспробамиправлячоїелітиподолатицітруднощі за допомогоюнадзвичайнихзаходів: одержавлення, надбюрократизації, політизації та мілітаризаціївсього суспільства.

Тоталітаризмнеобхіднорозглядати як соціальну систему, як суспільно-політичний і соціально-економічний лад, ідеологію, модель “новоїлюдини”. Деякі з ученихвважали, щототалітаризм – результат розвиткуусієїісторіїлюдства, починаючи з появидеспотичнихрежимів. Однакреальніумови для формуваннятоталітарнихрежимів, на думку більшості, з’явилисьлише на початку ХХ ст. з переростаннямдомонополістичногокапіталізму в імперіалізм, з розвиткомвиробничих сил і НТР, виникненням та розвиткомзагальноїкризикапіталізму.

Сутьтоталітаризму в тому, що в результатіназванихпроцесіввстановлюється бюрократична (військово-бюрократична) диктатура, щозахищаєінтереси державного (партійно-державного) апарату і, частково, інтересипредставниківрізнихмаргінальнихгруп, декласованихелементів.

Основніознаки, риситоталітарноїполітичноїсистеми: загальнаідеологія, монополіяоднієїполітичноїпартії, контроль над економікою, організованийтерор і переслідуванняінакомислячих та ін. Ідеологія в тоталітарнійдержаві становить офіційнутеорію, щодаєвідповідь на всіпитанняжиттялюдини, включаєтлумаченняісторії, економіки, майбутньогополітичного та соціальногорозвиткусуспільства, здійснюєфілософськетлумачення проблем політики, економіки, соціальноїсферитощо.

Першим процесом проти української гуманітарної інтелігенції стала справа «Спілки визволення України» («СВУ»). Процес був задуманий з метою дискредитації української інтелігенції: організатори справи поставили на чолі цієї міфічної спілки одного з керівних діячів Української революції, віце-президента ВУАН Сергія Єфремова. Український націоналізм був названий шовінізмом. Термін «шумськізм» з'явився в компартійному обігу після лютнево-березневого об’єднаного пленуму ЦК і ЦКК КП(б)У. У 1928 р. до нього додали й «хвильовізм». Майже одночасно з'явився ще один термін – «волобуєвщина». Підставою для звинувачень стала стаття економіста Михайла Волобуєва « До проблеми української економіки», надрукована в журналі «Більшовик України».

У 1930 р. сфабрикували нову справу про «контрреволюційну» організацію на зразок «СВУ» - «Український національний центр» (УНЦ).З кінця 1938 р. хвиля масових репресій почала спадати.

Наслідки:

• Посилення політичної залежності України від центу.

• Знищення або нейтралізація в концтаборах потенційних противників тоталітарного режиму.

• Фізичне знищення сотень тисяч українців усіх соціальних верств, розкол суспільства, протиставлення соціальних верств одна одній.

• Занепад української національної культури внаслідок фізичного винищення інтелектуального потенціалу республіки.

• Деформація морально-етичних відносин і нагнітання атмосфери страху, взаємної підозри, недовіри та абсолютної покори владі.