Вовняний акт, 4 травня 1699 р. (Витяг)
План
Заняття 1 (2 год.)
1. Внутрішньополітичне становище Англії напередодні революції:
2. Конституційний період протистояння між королем та парламентом.
3. Громадянські війни: від протистояння з королем до появи левелерів.
Заняття 2 (2 год)
4. Індепендентська республіка: проголошення, внутрішнє становище та зовнішня політика.
5. Англія в часи протекторату:
а) структура державної влади;
б) внутрішня та зовнішня політика.
6. Реставрація Стюартів та «Славна революція»1688–1689 рр.
Реферат: Олівер Кромвель: людина та політик.
Контрольні завдання до теми.
1. Вкажіть риси англійського абсолютизму.
2. В чому полягав конфлікт між королем та парламентом у 1603 –1625 рр.?
3. Дайте порівняльну характеристику правління Якова І та Карла І, виділіть спільне та особливе.
4. Які обставини спричинили до наростання політичної кризи в Англії на початку XVII ст.?
5. Чи можливо було уникнути конфронтації в 1642 р. між королем та парламентом?
6. Чим можна пояснити військову перевагу парламенту в другій громадянській війні?
7. Які основні наслідки правління Олівера Кромвеля?
8. Чи можна вважати англійську революцію першою європейською демократичною революцією нового часу?
Методичні рекомендації
Насамперед, треба з’ясувати передумови та причини революції. Студент повинен розглянути рівень розвитку капіталістичних відносин в Англії в кінці XVI – на поч. XVII ст. і показати, які перешкоди гальмували цей процес. Особливу увагу треба звернути на зміст таких понять, як «мануфактура», «торгівельна монополія», «торгівельна компанія», «монетарна система», «нове дворянство».
У другому питанні необхідно прослідкувати основні моменти поглиблення політичної кризи в Англії напередодні революції. При цьому треба звернути увагу на ряд характерних рис англійського абсолютизму, що відрізняли його, наприклад, від абсолютної монархії у Франції. За допомогою хрестоматії студент знайомиться з текстом «Петиції про права» – документу, що розкриває суть конфлікту між парламентом і королівською владою.
Велику увагу слід приділяти вивченню ідеології англійської революції. Для цього потрібно розрізняти в пуританізмі доктринальний період, коли пуритани виступають проти англійської церкви за поглиблення Реформації, і період політичної опозиції, коли пуританізм виконує ідеологічну функцію для мобілізації сил революції. Найбільше нас цікавить другий період, в якому пуританізм надав соціально строкатій опозиції абсолютизму не тільки ідейну зброю, але й керівництво і форми організації як великих і середніх власників, так і народних низів.
Спираючись на останнє положення, є потреба звернутися до такої прогресивної історичної постаті цього періоду, як постать Олівера Кромвеля. Студент повинен побачити шлях Кромвеля від революціонера початку 40-х рр. XVII ст. до консервативного і, більш того, військового диктатора 50-х рр.; шлях від організатора скасування монархії і страти Карла І до лорда-протектора Англії, що готовий був покласти на себе англійську корону і заснувати нову династію на зміну старої. Політична діяльність Кромвеля безпосередньо пов’язана з подіями революції і громадянської війни, тому розглядати його метаморфози слід у тісному взаємозв’язку з історичними сюжетами.
Розглядаючи політику протекторату, зупиніться на характеристиці адміністративних заходів лорда-протектора (приєднання Шотландії та Ірландії, поділ країни на округи на чолі з генерал-лейтенантами – протекторами в мініатюрі та ін.). Охарактеризуйте головні заходи внутрішньої політики протекторату: в економічній сфері, церковних та правових питаннях.
При аналізі зовнішньої політики протекторату, більше уваги приділіть відносинам Англії з Голландією та Іспанією.
Трирічному періоду – до реставрації Стюартів – присвячене останнє питання заняття. Проаналізуйте причини встановлення Другої республіки в Англії, діяльність республіканського «охвістя» Довгого парламенту. Чи можна було уникнути відновлення монархії? Проаналізуйте зміст Бредської декларації Карла II. Завершіть відповідь визначенням умов функціонування реставрованої монархії. Чи була вона абсолютною? Досить серйозну увагу слід приділити вивченню процесу створення системи політичних партій, насамперед, появи партій торі і віги, і з’ясувати причини суперництва між ними. Цей період цікавий і тим, що в ньому визрівають передумови для Славної революції.
Загалом, студенту треба оцінити як конкретні наслідки революції (економічні та політичні) безпосередньо для самої Англії, так і всесвітньо-історичне значення цієї революції. А воно полягає в тому, що події в Англії зробили незворотнім процес становлення демократичних суспільно-політичних відносин в Європі в цілому. Проголошені англійською революцією політичні принципи стали історичним досягненням новоєвропейської цивілізації.
Джерела
1. Законодательство Английской революции 1640–1660 / Сост. Н. Дмитриевский. – М., 1973.
2. Лилъберн Джон. Памфлеты / С предисл. В.Ф. Семенова. – М., 1937.
3. Уинстенли Дж. Избранные памфлеты / Вступ, статья В.П. Волгина. – М., 1950.
4. Хрестоматия по новой истории. Т. 1. – 1640 – 1815. – М., 1963.
5. Хрестоматия по новой истории 1640 – 1870 / Ред. В.Сироткин. – М., 1990.
6. Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII – XVIII вв. / Под ред. В. Сироткина. – М., 1990.
7. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки 1640 – 1870 / Сост. Е. Юровская. – М., 1990.
8. Лавровский В. Сборник документов по истории Английской буржуазной революции ХVІІ в. – М., 1973.
Дослідження
1. Английская буржуазная революция ХVІІ в. / Под ред. Е.А. Косминского и Я.А. Левицкого. Т.1–2. – М., 1954.
2. Барг М. Великая английская революция в портретах ее деятелей. – М., 1991.
3. Барг М. Кромвель и его время. – М., 1970.
4. Барг М. Народные низы в английской буржуазной революции ХVП в. – М., 1967.
5. Барг М., Черняк Е. Великие социальные революции нового времени в межформационном переходе от феодализма к капитализму. – М., 1989.
6. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV –XVIII ст. Структури повсякденності: можливе і неможливе. – Т.1. – К., 1995.
7. Лабутина Т.Д. Политическая борьба в Англии в период реставрации Стюартов: 1660 – 1681. – М., 1982.
8. Павлова Т. Кромвель. – М., 1980.
9. Холореншоу Г. Левеллеры и английская революция. – М., 1947.
ДОКУМЕНТИ
Документ № 1.
Яків І «Справжній закон вільної монархії» політичний трактат
Р. (Витяг)
Прерогатива і парламент
...Ми щоденно бачимо, що в парламенті (який є не чим іншим, аніж головним судом короля та його васалів) закони лише випрошуються підданими короля, але видаються їм тільки за пропозицією та порадою васалів короля. Дійсно, король видає щоденно статути та ордонанси, підкріплюючи їх такими наказами, які він вважає потрібними, без будь-якої участі парламенту чи станів; водночас не в прерогативі парламенту видання якого-небудь закону чи статуту без того, щоб королівський скіпетр не торкнувся його, надаючи йому законну силу.
...Без сумніву, король є верховним володарем над усією країною, як і паном над будь-якою особою, яка в ній проживає, володіючи правом життя і смерті над кожним з її жителів. Хоча справедливий правитель і не буде вкорочувати життя будь-кому з своїх підданих без чіткої вказівки закону, проте закони, згідно з якими це життя відбирається, видані ним самим або його попередниками. І, таким чином, влада завжди зосереджена ву його руках... І якщо король вважає, що закон є сумнівним або надто суворим, він може пом’якшити його або призупинити його дію...
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII–XVIІI вв. / Под. ред. В. Сироткина.– М., 1990. – С. 14-15.
Документ № 2.
Апологія палати громад
Червня 1604 p. (Витяг)
...Ми [англійський парламент] повинні без будь-якого сумніву засвідчити: по-перше, що наші привілеї та вольності є нашим правом та законним спадком не меншою мірою, ніж наші землі та наше майно; по-друге, що їх не можна в нас відібрати, заперечити чи обмежити, не завдавши значної шкоди державі...; по-третє, що наше прохання до вас при вступі в парламент про надання нам права користуватися нашими привілеями є чисто формальним і не зменшує наших прав...; по-четверте, ми заявляємо, що наша палата є такою, що протоколи її засідань повинні зберігатися як джерело права, і завжди такою вважалася; по-п’яте, що в нашій країні немає іншого органу, який займав би таке ж високе місце, що міг би за становищем та правами стати нарівні з цією високою палатою парламенту, котра, за згодою вашої величності, видає закони для всіх інших органів держави, сама ж не отримує від жодного іншого органу ні законів, ні наказів; і нарешті, по-шосте, ми заявляємо, що палата громад є єдиним компетентним суддею стосовно звітів по виборах і щодо правильності обрання всіх членів, котрі входять в цю палату, без чого свобода виборів не була б повною...
Права та свободи громад Англії сформульовані, головним чином, у таких трьох положеннях:
1. Округи та великі й малі міста Англії, коли викликаються їхні представники, мають право вільного вибору осіб, яких вони бажають наділити своєю довірою для такого представництва.
2. Обрані таким чином особи лише під час засідань парламенту, а також протягом його скликання та канікул не підлягають будь-яким утискам, арешту чи ув’язненню.
3. У парламенті ці представники можуть висловлювати свої переконання вільно, не підлягаючи забороні чи контролю, якщо вони роблять це з належною пошаною до верховного органу – парламенту, тобто, до вашої величності та обох палат парламенту, які в цьому випадку всі разом становлять єдиний політичний орган, главою якого є ваша величність...
Що стосується питань релігії, то вивчення права та дійсного стану речей показує, що ваша величність була введена в оману, якщо хто-небудь говорив вам, що англійські королі мають абсолютну владу і можуть на свій власний розсуд вносити зміни в релігію (Бог не допускає, щоб це було підвладним якому-небудь смертному) або видавати будь-які закони з питань релігії якимсь іншим шляхом, ніж на основі згоди парламенту так само, як і з справ світського характеру.
...Парламент був би радий довірити вашій величності, з любов’ю та вдячністю за відновлення наших прав розпоряджатися долями наших дітей, відповідну компенсацію... Може ваша величність буде ласкава прийняти пропозицію відносно постійного та визначеного прибутку, який буде рівний не тільки тому максимальному прибутку, який отримували до цього ваші пращури, а й буде містити досить значний додаток до нього, який міг би піти на задоволення інших потреб вашої величності...
Документ № 3.
Велика ремонстрація, з петицією, що її супроводжує. петиція палати громад, що супроводжує ремонстрацію
Грудня 1641 р. (Витяг)
Ми ... просимо вашу величність:
1. Щоб ви великодушно погодились врахувати скромні побажання вашого народу, виражені через парламент, для збереження миру та безпеки королівства від зловісних планів папістської партії: шляхом позбавлення єпископів права засідати в парламенті і скорочення їхніх надмірних повноважень..., якими вони зловживали, наражаючи на небезпеку релігію та завдаючи великих втрат і порушуючи закони королівства і закони свободи вашого народу; шляхом об’єднання всіх ваших вірних підданих в одну істинну віру проти папістів...
2. Щоб ваша величність подібним чином дала згоду звільнити з вашої ради всіх, хто сприяє будь-яким зловживанням, від яких страждає наш народ; і що на майбутнє ваша величність зволить обіцяти призначати для виконання ваших великих державних справ і тримати біля себе на місцях тих осіб, які вимагають довіри і яким ваш парламент буде мати підстави довіряти...
// Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е. Юровская. – М., 1990. – С.8.
Велика ремонстрація
1 грудня 1641 р. (Витяг)
Ми [парламент] вважаємо, що причиною всіх нещасть є злісний та пагубний намір ліквідувати головні закони і принципи нашого правління, на яких міцно тримається релігія та правосуддя нашого королівства.
• Першим результатом і проявом... був розпуск парламенту в Оксфорді після того, як його величності були надані дві дотації...
• Замість військових операцій його величності в Західній Індії, що було найлегшим і найнадійнішим засобом для нашого королівства
• Укладення миру з Іспанією без згоди парламенту...
• Розпуск парламенту на другому році правління його величності після того, як цей парламент оголосив про свою згоду надати королю п’ять субсидій.
• На четвертому році правління теперішнього короля був розпушений інший парламент і були порушені його привілеї...
• Був придуманий новий нечуваний раніше податок – корабельні гроші...
• Монополія на мило, сіль, вино, шкіру, кам’яне вугілля і на всі предмети, найбільш ходові та необхідні.
• Купцям заборонялося вивантажувати їхні товари в тих портах, які були для них найбільш зручними; їх примушували доставляти товари у місця, найбільш вигідні для власників монополій...
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII–XVІІІ вв. / Под. ред. Б. Сироткина. – М., 1990. – С. 29 – 36.
Документ № 4.
Основи пропозицій, що виходять від армії
Серпня 1647 р. (Витяг)
(Тези пропозицій, вироблені та погоджені його високістю сером Томасом Ферфаксом з Радою армії і передані комісарам парламенту при армії з метою спільного обговорення їх комісарами парламенту та комісарами армії. Тези містять детальні побажання армії щодо здійснення її колишніх декларацій і записок, що мають на меті чітке з’ясування та забезпечення прав і вольностей королівства та встановлення справедливого і міцного миру в ньому).
1. Парламенти повинні обиратися кожні два роки та скликатись у визначений день.
2. Засідання кожного дворічного парламенту повинні продовжуватися 120 днів (якщо тільки він не буде відтермінований або розпущений раніше з його власної згоди), після чого він не може бути відтермінований або розпущений королем, і жоден парламент не повинен, навіть за виняткових обставин, засідати більше 240 днів, рахуючи з першого дня засідань...
3. Король, за рекомендацією Державної ради, в перервах між сесіями дворічного парламенту може скликати надзвичайний парламент...
5. Вибори членів палати громад у майбутні парламенти повинні бути розподілені по всіх графствах та інших частинах королівства, відповідно до відомих правил рівності, таким чином, щоб усі графства могли мати кількість членів парламенту, яка б відповідала їхнім голосам, пропорційно розміру їх участі в загальній сумі податків і повинностей королівства і згідно з деякими іншими правилами рівності та пропорції, щоб зробити палату громад рівним представництвом всього королівства.
6. Повинна бути видана постанова про свободу виборів в майбутньому та визначено час виборів...
8. Повинна бути встановлена свобода висловлювань думок у палаті громад з вказівкою, що жоден її член не повинен піддаватися за сказане чи проголосоване в палаті будь-якому покаранню більшому, ніж виключення його з палати, причому виключення повинно проводитися згідно з рішенням самої палати...
10. Повинні бути уточнені та захищені права і свободи членів палати громад...
11. Для подальшої безпеки парламенту і для належної організації з цією метою міліції актом парламенту повинно бути встановлено наступне:
1. Морська та сухопутна міліція протягом 10 років, починаючи з наступного року, повинна перебувати в управлінні та розпорядженні лордів та коммонерів...
2. Протягом вказаного терміну названі сили не повинні перебувати в розпорядженні короля та отримувати від нього практичні завдання...
4. Ніхто з підданих, що брали участь в останній війні у ворожих діях проти парламенту, не має права без згоди парламенту або Державної ради займати будь-яку посаду, пов'язану з владою або суспільною довірою держави, протягом 5 років...
XIV. Після того, як викладені вище пропозиції для забезпечення та встановлення права, свобод, миру та безпеки королівства будуть здійснені, його величність король, королева та їхнє королівське потомство відновлюються в умовах безпеки, пошани та свободи.
... Ми хочемо, щоб парламент, окрім викладених пропозицій для негайного встановлення миру, не гаючи часу, швидко здійснив ряд інших заходів, що мають на меті сприяння процвітанню, заспокоєнню та справедливому задоволенню королівства.
I. Повинна бути чітко проголошена та твердо встановлена справедлива та необхідна свобода населення подавати свої скарги та побажання у формі петицій.
II. Звичайні скарги населення повинні швидко розглядатися і отримувати належне задоволення.
1. Повинні бути скасовані податки на ті предмети споживання, які вкрай необхідні для життя бідної частини населення.
...3. Всі монополії та обмеження свободи торгівлі повинні бути ліквідовані.
...V. Повинні бути прийняті заходи для виплати заборгованості армії та іншим солдатам королівства, згодом також і для виплати суспільних боргів та збитків.
// Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870 ) / Сост. Е. Юровская. – М., 1990. – С.16 – 18.
Документ № 5.
Народна згода для міцного та швидкого миру на основах загального права, подана Раді армії
Жовтня 1647 p. (Витяг)
ІІІ. Народ повинен проводити вибори в парламент один раз на два роки...
IV. Влада цього та всіх наступних представницьких зборів країни є нижчою за владу тільки тих людей, які їх обирають, та поширюється на те, щоб: видавати, змінювати або скасовувати закони, встановлювати та відміняти будь-які посади та судові заклади, призначати, усувати та притягати до відповідальності будь-яких посадових осіб та чиновників всіх ступенів, оголошувати війну та укладати мир, встановлювати договірні відносини з іноземними державами...
// Хрестоматия по новой истории. Т. 1. – 16І0 – 1815. – М., 1963. – С. 30 – 31.
Документ № 6.
Джерард Уінстенлі «Закон свободи»
(Витяг)
.. .у чому полягає справжня свобода...
Одні говорять, що вона полягає в свободі торгівлі і що всі патенти, ліцензії та обмеження повинні бути ліквідовані, але це свобода під владою завойовника.
Інші стверджують, що справжня свобода полягає в свободі проповіді для священиків, а для народу – в праві слухати будь-кого, без обмеження і без примусу, у будь-якій формі богослужіння; але це невизначена свобода.
Інші наполягають на тому, що справжня свобода – у можливості спілкуватись з усіма жінками і в безперешкодному задоволенні їхніх прагнень та ненаситності, але це свобода невгамовних, нерозважних тварин, які прагнуть до зруйнування.
На думку інших, справжня свобода полягає в тому, щоб старший брат був лендлордом землі, а молодший брат – слугою. Але це тільки половина свободи, яка породжує обурення, війни та чвари.
Все це і подібне цьому – свободи, але вони ведуть до рабства і не є істинною свободою – основою, яка встановлює республіку у світі.
Справжня республіканська свобода полягає у вільному користуванні землею.
Справжня свобода там, де людина отримує їжу та засоби для підтримання життя, а це можливе при користуванні землею.
// Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е. Юровская. – М., 1990. – С. 32.
Документ № 7.
Наказ про страту Карла І
29 січня 1649 р.
Оскільки Карл Стюарт, король Англії, звинувачений та засуджений за державну зраду та інші важкі злочини, і проти нього минулої суботи винесений даним судом вирок... цим розпорядженням наказується вам здійснити даний вирок на відкритій вулиці перед Уайтхолом завтра, 30 січня, між 10 годиною ранку та 5 годиною опівдні того ж дня.
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII – XVIII вв. / Под. ред. В. Сироткина. – М., 1990. – С.44 – 45.
Документ № 8.
Акт про оголошення Англії республікою
Травня 1649 р. (Витяг)
Даним парламентом на основі влади, яка йому належить, оголошується та узаконюється, що народи Англії та всіх територій і володінь, котрі їй належать,... утворюють та засновують вільну Республіку, і віднині вони будуть управлятися як вільна Республіка без будь-якого короля і без палати лордів органом верховної влади країни – представниками народу в парламенті, й тими особами, яких парламент призначить і уповноважить бути в ім'я блага народу посадовими особами й міністрами під своїм керівництвом.
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVІІ – XІХ вв. / Под. ред. В. Сироткина. М., 1990. – С. 51 – 52.
Документ № 9.
Навігаційний акт
Жовтня 1651 р. (Витяг)
...31 грудня 1651 р. ніякі продукти чи товари, які виростають, вирощуються чи виробляються в Азії, Африці та Америці або в будь-якій їх частині чи на островах, які належать їм або кому-небудь з них, які позначені чи вказані на звичайних планах або картах цих країн, як тих, які є англійськими плантаціями, так і інших, не повинні ввозитися в Англію, Ірландію або ж в які-небудь інші землі, острови, плантації або території, які належать англійській державі або перебувають у її володінні, на якому-небудь іншому кораблі чи кораблях, судні чи суднах, окрім тих, які дійсно і без обману належать лише громадянам англійської держави або її плантаціям як власникам або дійсним їх власникам, і капітан, і більшість матросів яких належать також до громадян англійської держави під страхом конфіскації та втрати всіх товарів, які ввозяться всупереч постановам цього акту, а також під страхом конфіскації корабля (з усім його спорядженням, гарматами та обладнанням), на котрому будуть завезені або доставлені перелічені товари чи продукти. Половина конфіскованого піде на користь держави, а друга - на користь будь-якої особи чи осіб, які заарештують товари чи продукти і будуть відстоювати свої права у будь-якому суді, в якому ведуться судові протоколи в межах держави.
...Жодні продукти або товари, які виростають, вирощуються чи виробляються в Європі або в будь-якій її частині, з 1 грудня 1651 р. не повинні завозитися і доставлятися в державу Англію або в Ірландію, або в інші землі, острови, плантації і території, які належать англійській державі або входять до її складу, на якому-небудь іншому кораблі чи кораблях, судні чи суднах, окрім тих, які дійсно і без обману належать лише громадянам англійської держави як дійсним їх власниками ні на яких інших суднах, за винятком тих іноземних кораблів та суден, які дійсно і законно належать громадянам тієї країни та місцевості, де виростають, вирощуються або виробляються означені вище товари, або тих портів, куди перелічені товари можуть бути доставлені або зазвичай первинно привозяться для подальшого перевезення; все це – під страхом тієї ж конфіскації та втрат, передбачених в попередній частині дійсного акту, з тим, щоб згадані конфіскації здійснювались та застосовувались, як було вказано вище.
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII – XVIII вв. / Под. ред. В. Сироткина. – М., 1990. – С. 77 – 78.
Документ № 10.
Форма правління державою Англії, Шотландії та Ірландії та володіннями, що їм належать («Знаряддя управління»)
Грудня 1653 р. (Витяг)
I. Верховна законодавча влада вільної держави Англії, Шотландії та Ірландії й володінь, що їм належать, зосереджується та перебуває в одній особі і народі, який представлений у парламенті; титул названої вище особи – “лорд-протектор вільної держави Англії, Шотландії та Ірландії».
II. Здійснення повноважень верховного правителя та управління означеними вище країнами та володіннями і їх населенням належить лорду-протектору, при сприянні ради, кількість членів якої не повинна перевищувати двадцяти одного і не бути нижче тринадцяти.
III. Всякого роду накази, виклики в суд, повноваження, патенти, пожалування та інші розпорядження, які до цього часу видавалися від імені та титулу охоронців свободи Англії владою парламенту, повинні видаватися від імені та титулу лорда-протектора, яким надалі будуть проводитися призначення усіх посадових осіб та присвоєння почесних звань у названих вище трьох націях. Він має право помилування (крім випадків вбивства та зради) та отримання всіх конфіскацій, зроблених для публічних цілей. Він повинен управляти означеними вище країнами та володіннями у всіх справах при сприянні ради і на основі дійсного акту та законів.
IV. Лорд-протектор під час засідань парламенту повинен мати у розпорядженні міліцію і війська та керувати ними як на морі, так і на суші для досягнення миру та благоденства трьох націй, за згодою парламенту, і лорд-протектор у перервах між засіданнями парламенту повинен мати у розпорядженні міліцію та керувати нею для досягнення вказаних вище цілей з відома та за згодою більшості членів ради.
V. Лорд-протектор, з відома вказаної вище ради, повинен керувати всіма справами, що стосуються підтримання та зміцнення добросусідських відносин з іноземними королями, правителями і державами, а також, за згодою більшості членів ради, має право вести війну та укладати мир.
VI. Закони не можуть бути змінені, призупинені, виведені з вжитку чи відмінені, як і не можуть бути прийняті будь-які нові закони чи введені буді-які податки, збори чи повинності, якими обкладається народ, іншим чином, як за його згодою, висловленою в парламенті...
VII. Парламенти повинні скликатися один раз в кожен третій рік, рахуючи з дня розпуску нині існуючого парламенту.
VIII. Ні парламент, який скликається вперше, ні скликання будь-яких наступних парламентів не можна відтерміновувати, переривати або розпускати протягом п’яти місяців з дня їх першого засідання без їхньої на те згоди.
IX. (Кількість членів парламенту визначається: від Англії, Уельсу, островів Джерсей, Гернсей та міста Бервік-на-Твіді – не більше 400, від Шотландії – не більше 30, від Ірландії – не більше 30).
XIV і XV. (Особи, які брали участь в будь-якій війні проти парламенту, з 1 січня 1641 р. позбавляються як активного, так і пасивного виборчого права при виборах в найближчий парламент і в три наступні, якщо тільки ці особи не перебували згодом на службі парламенту і не довели своєї відданості останньому. Учасники ірландського повстання та католики позбавляються виборчих прав назавжди).
XVII. Особи, які будуть обрані в число членів парламенту, повинні бути відомі своєю чесністю, богобоязливістю, доброю поведінкою та мати не менше 21 року.
XVIII. Усі особи, які мають на правах власності або володіння від свого імені майно рухоме чи нерухоме вартістю 200 фунтів стерлінгів і не потрапляють під вказані вище обмеження, визнаються такими, що мають права вибирати членів парламенту від графств.
XXIII. (Лорду-протектору, за згодою більшості ради, належить право скликання, у випадку державної необхідності, надзвичайних сесій парламенту. Засідання цього парламенту не можуть бути відтерміновані і перервані...)
XXXII. Звання лорда-протектора над названими вище націями є виборним, а не спадковим; після смерті лорда-протектора на його місце негайно повинна бути обрана інша відповідна особа; цей вибір повинен проводитися радою, котра відразу ж після смерті лорда-протектора повинна зібратися в палаті...
XXXIII. Олівер Кромвель, капітан-генерал військ Англії, Шотландії та Ірландії, визнається і дійсним оголошується пожиттєво лордом-протектором вільної держави Англії, Шотландії та Ірландії й володінь, що їм належать.
// Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е. Юровская.– М., 1990. – С. 37 – 39.
Документ № 11.
Бредська декларація
1 квітня 1660 p. (Витяг)
...Ми [король] кожен день у наших молитвах просимо божественне провидіння змилостивитися над нами і над нашими підданими та вернути нам після стількох бід та страждань спокійне і мирне володіння цим нашим правом з можливо меншим кровопролиттям та втратою для нашого народу...
Для того, щоб страх перед покаранням не змусив у майбутньому будь-кого з тих, хто усвідомлює значення того, що відбулося наполягати на своїй невинності, чинити опір спокою та благополуччю своєї країни при поверненні королю, перам та народу їх справедливих, давніх та основних прав, ми оголошуємо дійсним, що ми даруємо вільне та загальне прощення... всім нашим підданим, незалежно від звання чи матеріального стану, які протягом сорока днів з моменту опублікування цього документа скористаються нашою милістю та прощенням і будь-яким публічним способом заявлять про це, а також про те, що вони знову стають нашими вірними та слухняними підданими за винятком тільки тих осіб, які будуть виключені парламентом в майбутньому...
...Ми оголошуємо свободу совісті, і жодна людина не повинна бути потурбована чи засуджена за релігійні розходження, що не порушують миру в королівстві...
Оскільки за період безладу, що тривав багато років, за час численних і великих революцій багатьох було нагороджено, чимало офіцерів, солдат та інших придбали численні маєтки, якими вони володіють в даний час, і ці надбання можуть тепер заперечуватися законом під різними приводами, ми бажаємо, щоб усі такі розбіжності і всі справи, що стосуються таких пожалувань, купівель та надбань, вирішувалися парламентом, який найкраще може справедливо задовільнити всіх зацікавлених.
// Хрестоматия по новой истории. T.I. – 164 –-1815. – М., 1963. – С. 51–53.
Семінарське заняття № 2
Тема № 4.
Тема семінарського заняття: Війна Північноамериканських колоній Англії за незалежність і утворення США
(2 год.)
Метою теми є з’ясування причин конфлікту між північноамериканськими колоніями та метрополією – Англією, що переріс у війну за незалежність, яка набула характеру революції й привела до утворення першої демократичної республіки нового часу – США; аналіз найбільш значних конституційних актів американської революції XVIII ст., зокрема конституції 1787 р. і «Білля про права».
План
(2 години)
1. Заснування перших англійських колоній та їх соцiально-економiчний розвиток у ХVII – першій половині ХVIII ст.
2. Причини війни за незалежність 1775 – 1783 рр.
3. «Декларація незалежності» та формування держави.
4. Конституція 1787 р. і Білль про права.
Реферати:
1. Джордж Вашингтон: людина та політик.
2. Політичний портрет Бенджаміна Франкліна.
3. Політичний портрет Томаса Джеферсона.
Контрольні завдання до теми.
1. Чим пояснюється цікавість англійської влади до Атлантичного узбережжя Північної Америки?
2. На які періоди можна розділити політичну історію колоній і яким чином вона залежала від подій в континентальній Європі?
3. Чи залежала політична влада в колоніях від способу колонізації та моделі освоєння нового континенту англійцями?
4. Які основні форми боротьби з метрополією практикували колоністи до початку відкритих військових дій?
5. Порівняйте політичні погляди провідних американських просвітників.
6. Які обставини призвели до скликання Конституційного конвенту в 1787 р.?
Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на колонізацію північноамериканського континенту європейськими державами, прослідкувати боротьбу між ними і зрозуміти, чому саме Англія отримала гору над своїми суперниками.
Особливу увагу слід звернути на соціально-економічний розвиток колоній, що характеризувався нерівномірністю, призвів до появи двох полярних систем – фермерство на Півночі та плантаційне рабство на Півдні.
Розглядаючи політичний розвиток колоній, слід звернути увагу на обмеженість політичних прав населення колоній. Студент повинен добре усвідомити значення гасла «жодних податків без представництва».
В другому питанні слід розглянути основні протиріччя, що існували між колонією та метрополією. Студент повинен визначити, які кроки англійської корони підштовхнули колоністів до військових дій.
Розглядаючи діяльність Першого та Другого Континентальних конгресів, слід звернутися до хрестоматії і розглянути три важливі документи: «Петицію прав», памфлет Томаса Пейна, «Здоровий глузд» та «Декларацію незалежності». Особливу увагу слід звернути на такі питання: як обґрунтовують автори «Декларації незалежності» право колоній на повстання? Про яку рівність йдеться в документі? В чому був прогресивний характер цього документу.
Розглядаючи хід подій війни за незалежність, слід звернути увагу на позиції ідеологів та керівників антианглійського табору, а саме Томаса Джеферсона, Бенджаміна Франкліна, Джона Адамса, Джоржа Вашингтона. Керуючись хрестоматією, розкрити зміст і основні положення Конституції США, роблячи акцент на ті правові засади, що покладені в її основу. Це, перш за все, принцип розподілу влади, широке виборче право, взаємоконтроль всіх гілок влади та ін. Суттєвим доповненням до конституції став «Білль про права», що зафіксував демократичні права і свободи американських громадян.
Джерела
1. Американские просветители. Избр. произведения: В 2-х т. – М., 1968 –1969.
2. Джефферсон Томас. Автобиография. – М., 1990.
3. Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVІІ – ХІХ веков. – М., 1957.
4. Пейн Т. Избранные произведения. – М., 1959.
5. Сборник документов та истории нового времени. Буржуазне революции ХVІІ – ХVІІІ в. / Под ред. В.Сироткина. – М., 1990.
6. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки 1640 – 1870 / Сост. Е.Юровская. – М., 1990.
7. Франклин В. Избранные произведения. – М., 1956.
8. Хрестоматия по новой истории. Т 1. – 1640 – 1815. – М., 1963. – С.419 – 423.
9. Хрестоматия по новой истории 1640 – 1870 / Ред. В.Сироткин. – М., 1990.
Дослідження
10. Аптекер Г. Американская революция 1763 – 1782. – М., 1962.
11. Война за независимость и образование США / Под ред. Г.В.Севастьянова. – М., 1976.
12. Ефимов А.В. Очерки истории США. От открытия Америки до окончания гражданской войны. – М., 1958.
13. История США / Ред. Н. Болховитинов. Т.1. – М., 1983.
14. Каррі Девід П. Конституція Сполучених Штатів Америки. – К., 1993.
15. Самопло А.С. Английские колонии в Северной Америке в XVII веке. Начальный период истории США. – М., 1963.
16. Севастьянов Г.Н., Уткин А. Томас Джефферсон. – М., 1976.
17. Согрин В.В. Основатели США. Исторические портреты. – М., 1983.
18. де Токвіль А. Про демократію в Америці. – К., 1999.
19. Фурсенко А. А. Американская революция и образование США. – Ленинград, 1978.
20. Яковлев Н.Н. Вашингтон. – М., 1976.
ДОКУМЕНТИ
Документ № 1.
Прокламація короля Ґеорга ІІІ про заборону колонізації земель за Аллеганськими горами
Жовтня 1763 р. (Витяг)
...Оголошуємо наше верховне повеління і розпорядження, щоб ні губернатор, ні головнокомандувач будь-якої з наших колоній – Квебек, Східна Флорида чи Західна Флорида – не давали під жодним приводом дозволу на дослідження земель і не надавали будь-яких прав на землі, що лежать за межами керованих ними територій, описаних у грамотах про їх призначення; а також, щоб ні губернатор, ні головнокомандувач будь-якої іншої нашої колонії чи плантації в Америці не давали ні зараз, ні до того часу, поки не буде відоме наше подальше розпорядження, дозволів на дослідження земель і не надавали будь-яких прав на землі, які лежать за верхів’ями або витоками річок, які впадають в Атлантичний океан з заходу і північного-заходу...
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции ХVII – ХVІІІ вв. / Под ред. В. Сироткина. – М., 1990. – С. 105 –106.
Документ № 2.
Англійські акти «Про заохочення мореплавства та торгівлі».
Навігаційний акт 1660 р. (Витяг)
Для заохочення та розвитку кораблебудування та мореплавання цієї нації, багатства і процвітання королівства... король, лорди та громади ухвалюють....2) починаючи з 1 грудня цього 1660 р., ніякий товар чи виріб не можуть ввозитися чи вивозитися з земель, островів...чи інших територій, які належать Його Величності в Азії, Африці або Америці... на жодному іншому судні, крім тих, що належать жителям Англії, Ірландії та Уельсу...або ж на суднах, збудованих у вищезгаданих колоніях і таких, що належать їхнім жителям за умови, що капітан і не менше 3/4 їхнього екіпажу будуть англійцями...
Починаючи з 1 квітня 1661 р., цукор, тютюн, бавовна, індиго, імбир та ряд інших товарів, які виробляються в колоніях Америки, Азії чи Африки, не можуть вивозитися з вищезгаданих колоній ні в яку частину світу, крім володінь Його Величності, або ж в Англію, Ірландію, Уельс...
Навігаційний акт 1663 р. (Витяг)
.. .Починаючи з 25 березня 1664 р., жоден товар чи річ, вироблена в Європі, не дозволяється завозити на землі, острови... чи інші володіння Його Величності...в Азії, Африці чи Америці...іншим чином, ніж на суднах, збудованих та завантажених в Англії чи Уельсі...
Вовняний акт, 4 травня 1699 р. (Витяг)
Оскільки вовна та вироби з вовни...є головною та найбільш вигідною галуззю промисловості королівства, від стану якої, головним чином, залежать прибутки нації, і оскільки останнім часом виникла чимала кількість вовняних мануфактур в Ірландії, а також в англійських володіннях в Америці, вироби яких надходять на іноземні ринки..., що призводить до підриву британської торгівлі та наносить збитки вовняній промисловості королівства, з тим, щоб відвернути ці небажані наслідки та сприяти розвитку галузі в Британії... (парламент ухвалює)
XIX....Починаючи з 1 грудня цього 1699 р., з метою заохочення та розвитку вовняної промисловості в королівстві...вовняні вироби будь-якого виду... вироблені в будь-якій з англійських колоній в Америці, не можуть вивозитися з портів вищезгаданих колоній, а також: жодні вироби з вовни, вироблені в колоніях, не можна вивозити за межі англійських володінь у Північній Америці...