Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів по окремих метеостанціях України

Метеостанція І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII За рік
Полтава ºС - 7,0 -6,2 -1,1 7,9 15,0 18,4 20,5 19,6 14,3 7,4 0,9 -4,2 7,1
мм
Ковель ºС -4,8 -3,7 0,5 7,7 13,5 17,1 18,2 17,3 13,2 7,4 2,6 -1,9 7,3
мм
Ужгород ºС -2,8 0,0 4,3 10,6 15,5 18,7 20,2 19,6 15,6 9,7 5,0 0,1 9,7
мм
Мелітополь ºС -3,7 -2,8 1,6 9,7 16,3 20,6 23,1 22,0 16,6 9,8 4,1 -0,7 9,7
мм
Ялта ºС 3,9 3,9 5,9 10,4 15,8 20,4 23,8 23,5 19,0 14,0 9,4 6,2 13,0
мм

Завдання: Побудуйте і виконайте аналіз кліматодіаграм за даними табл. 2 (з північного заходу на південний схід України; метеостанції Ковель – Полтава(Дніпропетровськ) – Мелітополь). Назвіть закономірності зміни в цьому напрямку показників та режиму температур по­вітря і атмосферних опадів. Назвіть основні відмінності в режимі опадів між Полтавою та Ялтою; Ужгородом


Кліматичні показники окремих адміністративних районів Полтавщини (склав Л.Л. Кушнір)

Адміністративні райони Напрямок Пересічна температура Тривалість періоду з температурою повітря вище меж Сума температур вище +10ºС (сума активних температур) Річна сума опадів, мм (в т.ч. за теплий сезон) Тривалість без морозного періоду Середня з Макс. Декадних висот сніг. покриття Дати переходу середніх добових температур (для станцій) вище меж Індекс континентальності клімату (за Ценкером)
січня липня +5ºС +10ºС 0ºС +5ºС +15ºС
Гадяцький ПН-ПД -7,2 +19,8 (280) 24.03 16.11 11.04 24.10 17.05 18.09 53,6
Миргородський ПН-ПД -6,6 +20,2 (290) 21.03 19.11 10.04 28.10 12.05 7.09 53,6
Кременчуцький ПН-ПД -5,5 +21,5 (290) 14.03 24.11 04.04 03.11 08.05 15.09 55,0
Оржицький ЗХ-СХ -6.7 +20.0 (320) - - - 53,6
Велико-Багчанський ЗХ-СХ -7,0 +20,5 (290) - - - 55,2
Диканський ЗХ-СХ -6,5 +21,5 (280) - - - 56,4
Гребінківський ПнЗх-ПДСх -6,5 +20,1 20.03 18.11 08.04 27.10 13.05 09.09 53,0
Лубенський ПнЗх-ПДСх -6,7 +19,8 (290) 20.03 17.11 09.04 17.11 15.05 08.09 53,0
Миргородський ПнЗх-ПДСх -6,6 +20,2 (290) 21.03 19.11 10.04 28.10 12.05 07.09 53,6
м. Полтава ПнЗх-ПДСх -7,0 +20,5 (280) 21.03 21.11 04.04 28.10 13.05 14.09 55,2
Карлівський ПнЗх-ПДСх -6,8 +20,8 (280) 20.03 16.11 08.04 26.10 14.05 11.09 55,8

Б) Атмосферні опади натериторії України розподіляються нерівномірно, щозумовлено різним впливом кліматотвірних чинників. Найбільшу кількість опадів зафіксовано на високих полонинах Карпат (метеостанпія Плай - 1663 мм; ст. Пожежевська - 1593 мм) і вершині Говерли, як вважають - до 2000 мм),а на прилеглих рівнинах 700-800 мм, та південно-західних яйлах Гірського Криму (1000-1200 мм). Найбільша місячна кількість опадів 580 мм була виміряна під час катастрофічного паводку у Карпатах у червні 1969 року на гідрологічному посту Гута у Івано-Франківській області (до речі, для більшої частини території України це майже річна кількість);

 

На рівнинах розподіл опадів залежить від впливу щркуяяційного фактору. В західному регіоні ізолінії річної кількості спадів маютьсубмередіональний напрям (700-550 мм), що свідчить про великий вплив вологопереносу із заходу (північної частини Атлантичного океану), інтенсивність якого досить швидко зменшується. В центральній і східній частині України хід ізогієт субширотний, щоє наслідком зменшення ролі циркуляційного і збільшення – радіаційного чинника (від 550 мм на півночі до 300 мм у Причорноморї). За 80-90-ті роки кількість атмосферних опадів збільшилась (в середньому на 50 мм), наприклад, в Полтаві від 485до 525мм; (Лубнах - 575мм; Кобеляках - 519 мм). Загальний напрямок зміни ізогієт на рівнинах України - по дузі із заходу на південь. На на­вітряних схилах височин випадає на 15-20% опадів більше, ніж на прилеглих рівнинах.

70-80% опадів випадає у вигляді дощу і лише 20-25%- у вигля­ді снігу. До 3/4 опадів випадав в теплий сезон у вигляді злив (з максимумом в червні-липні), що характерно для континентального типурічного ходу опадів. Лише на Південному березі Криму максимум припадає на холодний сезон (грудень-січень), щo характерно для субтропічного середземноморського типу річного ходу опадів. У високогірї Карпат режим опадів наближається до приокеанічного. Лише 4%загального обєму опадів має місцеве походження; решта - адвективне. Дані для побудови кліматодіаграм для метеостанцій і пн.-з, центр, і пд.-сх. частини України та гірських районів (практична робота №8)приведені в таблиці 2.

В) Випаровуваність та зволоженість.

Випаровуваність (величина, що характеризує максимально мож­ливе випаровування з поверхні водойми, або зволоженого грунту при гевних метеоумовах) є важливим показником для характеристики агрокліматичних ресурсів. Вона залежить від кількості опадів і кіль­кості тепла. За даними М.І. Гойси показники випаповуваності із за­ходу на південь змінюються в інтервалі 850-1100 мм, а за М.М. Івановим – в інтервалі 575-900 мм.

Для характеристики зволожуваності запропонований цілий ряд коефіцієнтів. Так, за М.М. Івановим коефіцєнт зволоження розрахо­вується як відношення річної кількості атмосферніх опадів до по­казників випаровуваності в даному місці:

Зацим автором в межах лісової зони К = 0,9-1,0; лісостепу 0,8-0,6, степу 0,5-0,3. Коефіцієнт зволоження по метеостанції Полтава близько 0,7.

 

Г). Вітровий режим.

Залежить від розташування баричних центрів атмосфери. Так, на південь від т.з. "осі Воєйкова" (смуги підвищеного атмосферного тиску) переважають східні, а на півдні – західні вітри. В холодне півріччя на північ від цієїосі дмуть західні, південно-західні й південні вітри, на південь – східні і північно-східні вітри. У теплий сезон по всій території України переважають південно-західні вітри і лише на півдні – східні і південно-східні вітри.

Найбільш вітряні місця – гори. Так, сильний вітер (понад 15 м/сек) на горі Ай-Петрі у 1949 р. дув на протязі 125 днів. В грудні 1947 р. він досягав 50 м/сек (рекордні показники).

У Полтаві середня швидкість вітру 5,5м/сек. Число вітрів різних румбів в середньому за рік більш-менш рівномірне:

 

Таблиця 3.

Румб/місяць Пн. Пн.Сх. Сх. Пд.Сх. Пд. Пд.З Зх. Пн.З. Штиль
Січень
Липень
Рік

 

Зимою дещо вища повторювальність південно-західних вітрів, а влітку – північно-західних вітрів. (Завдання: побудуйте розу вітрів для метеостанції Полтава за рік – чорним кольором; за січень – синім кольором; за липень –

червоним кольором на одній і тій жешкалі. Масштаб: в 1 см. – 2%).

Серед місцевих вітрів на Україні поширені фени і гірсько-долинні (в Карпатах і Гірському Криму) та бризи (смуга 10-30 км. на побережжі морів і водосховиц).