Управління конфліктами – це свідома діяльність щодо нього, яка здійснюється на всіх етапах його виникнення, розвитку і завершення учасниками конфлікту чи третьою стороною
Управління конфліктами охоплює:симптоматику, діагностику, прогнозування, профілактику, попередження, ослаблення, врегулювання, вирішення .Крім того, виділяють також такі керівні впливи, як припинення,гасіння, подолання, усунення конфлікту.
Управління конфліктами буде ефективним, якщо воно здійснюється на ранніх етапах виявлення протиріч. Чим раніше виявлена проблемна ситуація взаємодії, тим менші зусилля необхідно прикласти, щоб розв’язати її конструктивно.
Завчасне виявлення протиріч , розвиток яких може привести до конфліктів, забезпечується прогнозуванням.
Прогнозування і профілактика конфліктів– це одна із перших стадій управління конфліктами. Прогнозування конфліктів полягає в обґрунтованому припущенні про їх можливе майбутнє виникнення чи розвиток. Воно ґрунтується на наукових дослідженнях конфліктів, а також на практичній діяльності із симптоматики і діагностики протиріч, які виникають.
Конфлікт, як і хворобу, легше попередити, ніж лікувати, тому необхідно використовувати відповідні засоби діагностики, які допомагають запобігти розгортанню конфлікту.
Перш ніж прогнозувати конфлікт, наука конфліктологія повинна пройти два етапи в їхньому пізнанні По-перше, необхідна розробка описових моделей різних видів конфліктів. Необхідно визначити сутність конфліктів, дати їхню класифікацію, розкрити структуру, функції, описати еволюцію і динаміку. Однак на основі описових моделей конфліктів дати обґрунтований прогноз їхнього виникнення і розвитку навряд чи можливо. По-друге , повинні бути розроблені пояснювальні моделі конфліктів. Вони дозволяють розкрити рушійні сили розвитку конфліктів, їхні детермінанти і причини. Пояснювальні моделі розробляються шляхом системно-генетичного аналізу конфліктів. Тільки після того, як конфліктологія пройде описовий і пояснювальний етапи розвитку, вона зможе реалізувати свою прогностичну функцію.
Важливим способом управління конфліктами є їхня профілактика. Профілактика конфліктів полягає в такій організації життєдіяльності суб’єктів взаємодії, яка виключає чи зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними.
Профілактика конфліктів - це їхнє попередження в широкому розумінні слова. Мета профілактики конфліктів – створення таких умов діяльності і взаємодії людей, що мінімізували б ймовірність чи виникнення деструктивного розвитку протиріч між ними.
Попередити конфлікти набагато легше, ніж конструктивно розв’язати їх, тому профілактика конфліктів не менш важлива, ніж уміння конструктивно їх розв’язати. Вона вимагає менших витрат сил, коштів і часу та попереджає навіть ті мінімальні деструктивні наслідки, які має будь-який конструктивно розв’язаний конфлікт.
Особливості управління конфліктами у значній мірі визначаються їхньою специфікою як складного соціального явища. Важливим принципом управління конфліктом є принцип компетентності. Це означає, що люди, які втручаються у розвиток конфліктної ситуації , повинні мати загальні знання про характер виникнення , розвитку і завершення конфліктів узагалі. Крім того, необхідно зібрати максимально різнобічну , змістовну інформацію про конкретну ситуацію. Радикальність втручання в конфлікти не повинна перевищувати глибини наших знань про них. У протилежному випадку управління може привести до значно гірших результатів, ніж ті, які були б при природному розвитку подій.
Регулювання конфліктів вимагає дотримання ще одного принципу –не блокувати розвиток протиріччя, а прагнути розв’язати його безконфліктно. Можна намагатися змусити опонентів відмовитися від своїх намірів, не допускати їхньої боротьбі і т.п. Краще все-таки дати можливість людям захищати свої інтереси, але домогтися, щоб вони робили це шляхом співробітництва, компромісу, уникання конфронтації. Бажано не змінювати радикально зміст розвитку подій, а зробити так, щоб форма розв’язання протиріччя, яке назріло, була конструктивною.