Умови визначення навчального рейтингу
I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета курсу «Культурологія» – сформувати у студентів негуманітарних факультетів основне уявлення про базові феномени світової культури, про місце науки про світову та українську культуру серед інших наукових дисциплін та її методологічну специфіку.
Курс передбачає читання лекцій і паралельне проведення семінарських занять, які доповнюють наративну подачу матеріалу на лекціях вивченням бібліографії, певної суми текстів, обраних і запропонованих керівником семінарських груп. Від слухачів вимагається синхронна активна поетапна праця з літературою, що рекомендується лектором до відповідних розділів курсу.
Запропонований курс органічно пов’язаний з іншими курсами історико-культурного циклу, які вивчаються в НаУКМА студентами бакалаврату: “Культура Середніх Віків”, “Культура Відродження”, “Культура Нового часу”, “Культура Київської Русі”.
Умови визначення навчального рейтингу
Робота в триместрі – 60 балів
з них:
змістовна відповідь на семінарі – 8 балів (разом 48 балів)
доповнення – 5 балів
пасивна присутність – 2 бали
письмова робота – максимальна оцінка – 12 балів:
якщо робота відповідає всім вимогам до написання, за допущені невідповідності у тексті, відсутність посилань на використану літературу, відсутність структури роботи знімається по 3 бали за кожну не відповідність.
Іспит (письмовий з усною співбесідою) – 40 балів:
- неспроможність дати письмову відповідь на питання білету – 0 балів
- часткові або поверхові відповіді на питання білету – 10 балів
- ґрунтовна відповідь на 1-2 питання білету, і погано на решту – 15–25 балів
- фрагментарне знання питань білету – 30 балів
- широке висвітлення питань білету – 40 балів
Разом (за сумою напрацьованих балів протягом триместру) – 100 балів
II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
| № | Назва теми | Кількість годин | |||
| всього | лекцій | Семінар-ських занять | Самостійна та індиві-дуальна робота | ||
| Тема 1. Історична культурологія та її генеза. Напрямки, школи, парадигми сучасної історії культури. Категорії історико-культурного знання. | |||||
| Тема 2. Захід–Схід у світовій культурі. | |||||
| Тема 3. Культура античного суспільства: стародавня Греція. | |||||
| Семінар 1. Традиційні культури Орієнту. (2 год.) | |||||
| Тема 4. Культура античного суспільства: стародавній Рим. | |||||
| Тема 5. Культура західноєвропейського середньовіччя. | |||||
| Семінар 2. Антична культура. | |||||
| Тема 6. Культурна свідомість Ренесансу. | |||||
| Тема 7. Західноєвропейська культура Нового часу. | |||||
| Семінар 3. Культура Середньовіччя та Ренесансу. | |||||
| Тема 8. Українська культура як феномен світової. | |||||
| Тема 9. Культура Київської Русі. | |||||
| Семінар 4. Культура доби Київської Русі. | |||||
| Тема 10. Українська культура XIV – XVI ст. ст. | |||||
| Тема 11. Національна культура ї національна революція XVII ст. | |||||
| Семінар 5. Культура українського бароко. | |||||
| Тема 12. Культура України XVIII – XIX ст. ст. | |||||
| Тема 13. Українська культура в ХХ ст. | |||||
| Семінар 6. Українська культура ХІХ – ХХ ст. | |||||
| Всього |
III. ПЛАН ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
МЕТА ТА МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙ
Проведення лекційних занять націлено на донесення теоретичних та наукових знань по дисципліні, на сприяння розвитку у студентів розумової діяльності і розширення світогляду.
Тема 1. Історична культурологія та її генеза. Напрямки, школи, парадигми сучасної історії культури. Категорії історико-культурного знання. (2 год.)
Визначення культурології. Предмет і метод
Історія формування культурології як науки.
Раціональне та ірраціональне в культурологічному дослідженні
Визначення культури; проблеми культурної самобутності.
Архетип, прасимвол, прафеномен культури.
Культура та матеріальні умови людського існування.
Культура як знакова система. Проблеми герменевтики.
Культура як нормативна система. Культура та цивілізація.
Культури „сорому”, „вини”, „тексту”, „граматики”.
Психологічно-компенсаторне значення культури.
Моделі культури: класична, ідеалістична, натуралістична.
Культурна інфільтрація і культуртрегерство.
Поняття і приклади культурного месіанізму.
Культурна доба і тип людської особистості.
Література
История мировой культуры. Наследие Запада: Античность. Средневековье. Возрождение. Курс лекций /Под ред.С.Д.Серебряного. – М., 1998.
Історія світової культури. – К., 1999.
Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. Философия, наука, религия. – М., 1980.
Васильев Л.С. История Востока. – Т.1. – М., 1994.
Малявин В.В. Китайская цивилизация. – М., 2000.
Саід Едвард В. Вступ до книги “Орієнталізм” //Всесвіт. – 1996. - №3.
Торчинов Е. А. Даосизм. Опыт историко-религиоведческого описания. СПб., 1993
Лосєв І. Історія і теорія світової культури. Європейський контекст. – К., 1995.
Гердер И. Идеи к философии истории человечества. – М.
Проблемы изучения культурного наследия. – М., 1985.
Тема 2. Захід–Схід у світовій культурі. (2 год.)
Орієнталізм та проблема Заходу і Сходу у світовій культурі. Кіплінгівське колоніальне ставлення до східних регіонів. Європоцентризм та його подолання в культурології ХХ ст.
Соціально-економічні основи розбіжностей у розвитку Заходу і Сходу. Азіатський та античний спосіб виробництва. Марксистський підхід – вади та переваги.
Базові розбіжності східного та західного світосприйняття.
Синтез культур Заходу і Сходу – у давнину та на сьогодні.
Формування головних релігійно-культурних традицій (ареалів) Азії.
Давньоіндійські (дравідійські) міста-держави.
Арійський соціум. Кастова система в рамках традиційної індійської культури.
Ведична міфологія. Маргінальні містичні течії: аскетизм, джайнізм, буддизм.
Стародавній Китай – особливості суспільного устрою.
Даосизм та конфуціанство як світоглядні системи традиційного Китаю.
Мусульманське світосприйняття. Шаріат та базові засади ісламських суспільств.
Література
Завадская Е.В. Культура Востока в современном западном мире. – М., 1977.
Качановский Ю.В. Рабовладение, феодализм или азиатский способ производства? – М., 1971.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1983.
Конрад Н.И. Запад и Восток. – М., 1972.
Юнг К. Г. О психологии восточных религий и философий. – М., 1994.
Тема 3. Культура античного суспільства: стародавня Греція. (2 год.)
Крито-мікенська цивілізація як феномен давньосхідної культури.
Архаїчний період давньогрецької культури.
Поліс як феномен античності. Полісна свідомість.
Колонізація. Різниця еллінського та варварського світів.
Давньогрецька класична культура (рання, висока і пізня класика).
Афіни та Спарта – різниця полісної ментальності.
Греко-Перські війни: давньогрецька культура та Стародавній Схід.
Давньогрецький канон мистецтва. Давньогрецький театр.
Давньогрецька міфологія як система.
Олександр Великий та його реформи. Культура доби еллінізму.
Література
Завадская Е.В. Культура Востока в современном западном мире. – М., 1977.
Качановский Ю.В. Рабовладение, феодализм или азиатский способ производства? – М., 1971.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1983.
Конрад Н.И. Запад и Восток. – М., 1972.
Юнг К. Г. О психологии восточных религий и философий. – М., 1994.
Тема 4. Культура античного суспільства: стародавній Рим. (2 год.)
Етруська культура та її рецепція Римом
Культура Риму доби республіки.
Греко-римські зносини після пунічних війн. Рецепція Римом грецької культури.
Мистецтво Риму – різниця з грецьким каноном
Рим доби принципату – золоте акме римської античності.
Протистояння варварському світу.
Християнство в Римі – від маргіналії до державної політики
Характеристика культури імперського Риму.
Фінал античності: доба Боеція. Варварські королівства – нова свідомість.
Література
Кнабе Г.С. Древний Рим – история и повседневность. – М., 1986.
Культура Древнего Рима. – М., 1986.
Штаерман Е.М. Кризис античной культуры. - М., 1975.
Колпинский Ю.Д., Бригова Н.Н. Искусство этрусков и Древнего Рима. – М., 1982.
Тема 5. Культура західноєвропейського середньовіччя. (2 год.)
Варварська світоглядна модель раннього Середньовіччя.
Особливості церковного світосприйняття. Клерикальна субкультура.
Середньовічна ментальність – час і простір в традиційній с.-в. картині світу.
Феодалізація. Три стани – основа вертикальної ієрархії. Рицарство.
Хрестові походи як феномен. Синтез західних та східних традицій.
Куртуазна субкультура. Трубадури та їх творчість.
Становлення міста. Новий стан – буржуазія. Виникнення чистилища.
Середньовічна освіта. Університетська антична спадщина.
Середньовічні єресі, становлення святої інквізиції. Антиклерикальні рухи.
Пізнє середньовіччя – соціально-релігійна криза.
Література
Культура и искусство западноевропейского средневековья. – М., 1981.
Лясковская О.А. Французская готика. – М., 1973.
Песни трубадуров. – М., 1979.
Поэзия вагантов. – М., 1975.
Бахтин М.М. Творчество Ф.Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1990. – С.5-38.
Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1972.
Тема 6. Культурна свідомість Ренесансу. (2 год.)
Данте Аліг’єрі та його «Божественна Комедія»
Ренесансний гуманізм: Петрарка – перший гуманіст. Інтелектуальні гуртки XIV-XV ст.
Новий естетичний канон в художніх школах Італії XV ст. Ренесансні маестро.
Доба Великих Географічних відкриттів. Нові економічні реалії Європи XV-XVІ ст.
Соціально-економічні передумови культури Відродження.
Протестантський рух – Реформація.
Контрреформація. Друга (іспанська) інквізиція. Ігнатій Лайола та його орден.
Абсолютистські монархії та їх реформи (останні Валуа, Тюдори, Габсбурги).
Літературні діячі XV–XVІ ст.
Література
Алпатов В.Н. Художественные проблемы итальянского Возрождения.
Рутенбург Н. Италия и Европа накануне нового времени. – Л., 1974.
Типологія и периодизация культуры Возрождения. – М., 1978.
Тема 7. Західноєвропейська культура Нового часу. (2 год.)
Церква як політика. Релігійні війни в Європі ХVІ–ХVІІ ст. – культурна специфіка
Реформація та становлення культури Нового часу.
Народження homo economicus. Буржуа як соціокультурний тип ХVІ-ХVІІ ст.
Барокова свідомість. Естетика бароко.
Доба Луї ХІV та французький класицизм. Становлення театральних жанрів.
Зміна наукової парадигми – Френсіс Бекон, Рене Декарт. Ісаак Н’ютон.
Релігія поступу та метафізика людини Просвітництва. Культ чистого розуму.
Естетика потворного. Феномен закоханості смертю, «Macabre».
Доба Рококо – «Після нас хоч потоп!»
Література
Бенеш Р. Искусство Северного Возрождения. – М., 1973.
Очерки из истории гуманистической реформационной мысли. – М., 1978.
Ревуненкова Н.Д. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. – М., 1988.
Обломиевский Д. Европейское Просвещение и французская революция XVII в. – М., 1985.
Французский классицизм. – М., 1968.
Тема 8. Українська культура як феномен світової. (2 год.)
Етнічні та етнокультурні процеси на території Європи у І тис. до н.е. – І тис.н.е. Найдавніші етномовні спільноти на території сучасної України.
Індоєвропейська та слов’янська проблеми. Від Енгельса до новітніх теорії.
Колізії «норманістів» та «антинорманістів».
Проблематика «Колиски трьох братніх народів».
Протистояння Московії та сусідніх територій.
Українська культура в контексті світової (стереотипи сприйняття).
Література
Антонович Д. Українська культура. – К., 1995.
Дзюба І. Україна і світ. // Літературна панорама: 1990. – К., 1991.
Седов В. Ранний период славянского этногенеза // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев. – М., 1976.
Тема 9. Культура Київської Русі. (2 год)
Давні слов’яни, їх сусіди: особливості культури, етнокультурні контакти.
Давньослов’янське язичництво.
Візантія в межах історії світової культури.
Формування культури Київської Русі (зовнішні впливи): Русь в колі інтересів Західної Європи, Степу та Візантії.
Прийняття християнства і різні тлумачення цього акту. Східна та західна парадигми: проблема вибору. Реформи Володимира Великого.
Інтерпретація візантійської християнської культури через слов’янське підґрунтя: музика, література, образотворче мистецтво. Візантійський канон сакрального мистецтва.
Ярослав Мудрий як культурний діяч князівської
Література
Києво-Печерський патерик. – К., 1991.
Франчук В.Ю. Киевская летопись. – К., 1986.
Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.
Брайчевський М. Утвердження християнства на Русі. – К., 1989.
Вдовіна та інші. Давньоруські любомудри. – К., 2004.
Горський В. Святі Київської Русі. – К., 1994.
Попович М. Нарис історії української культури. – К., 1998.
Попович М. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.
Вагнер В.К. Искусство мыслить в камне. – М., 1990.
Замалеев А., Зоц В. Мыслители Киевской Руси. – М., 1987.
Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. – К., 1988.
Клейн Л. Воскрешение Перуна. – СПб., 2004.
Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси. – СПб., 2005.
Нікітенко Н. Собор Святої Софії в Києві. – К., 1999.
Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. – М.
Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1982.
Удальцова З. Византийская культура. – М., 1988.
Тема 10. Українська культура XIV – XVI ст. ст. (2 год)
Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (закони, суспільний устрій, мовний статус різних верств населення, розвиток ремесла).
Розвиток філософсько-релігійної думки на Україні в XIV-XVIIст.
Українська культура в період і після Люблінської унії.
Православна церква та її становище. Українські релігійні діячі та їхня творча спадщина. Феофан Прокопович – вчений, політик, реформатор.
Берестейська Унія 1596 та її культурне значення.
Ренесансні віяння на теренах України.
Українська культура напередодні бароко. Рецепція східної та західної культур.
Література
Жуковський А. Петро Могила і питання єдності церков. – Париж, 1969.
Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994.
Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.
Український середньовічний живопис. – К., 1976.
Яковенко Н. Українська шляхта. – К., 1993.
Грушевський М. Культурно-національний рух на Україні в XV – XVI віці. Ч.1-2. – К., 1991.
Тема 11. Національна культура ї національна революція XVII ст. (2 год)
Культурна роль українських православних братств.
Києвське Братство. Петро Могила: особистість на тлі доби.
Острозька академія як культурний форпост українства.
Діяльність української професури. Книжність та книгодрукування.
Національно-визвольні війни. Україна XVII ст. – геополітична арена.
Україна і Росія: зустріч культур. 1654 р. Переяславська рада.
Козаччина як феномен української культури.
Козацька аристократія та її смаки. Історичні долі української шляхти.
Українське бароко: витоки, періодизація, особливості як худ. стилю.
Розвиток українського мистецтва, архітектури, музики, літератури у XVII – XVIIІ ст.
Література
Білецький П. О. Українське мистецтво другої половини ХVІІ - ХVІІІ століть. – К., 1981.
Жолтовський П. Монументальний живопис на Україні XVII – XVIII ст. – К., 1988.
Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVI-XVII ст.ст. – К., 1983.
Нічик В. Петро Могила в духовній історії України. – К., 1997.
Хижняк З. Києво-Могилянська академія. – К., 1970.
Тема 12. Культура України XVIII – XIX ст. ст. (2 год)
Русифікація України за Петра І і Катерини ІІ.
Українці – музиканти, літератори, політичні діячі XVIIІ ст. на Україні та в Росії.
Григорій Сковорода. Церква на Україні у XVIIІ ст.
Зміни в українському суспільстві та зацікавленість власною історією представниками української шляхти. Іван Котляревський та його “Енеїда”.
Традиції європейського романтизму в російській та українській літературі.
М.В. Гоголь; Т.Г. Шевченко.
Суспільна діяльність просвітніх товариств: Драгоманов, Костомаров, Куліш.
„Москвофіли” та „народовці” в Україні ХІХ ст.
Наслідки Валуєвського та Емського указів для української культури.
Український театр. Діячі українського мистецтва ХІХ ст.
Література
Попович М. Нарис історії української культури. – К., 1998.
Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVI-XVII ст.ст. – К., 1983.
Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVII ст.ст. – К., 1964.
Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.
Від Вишенського до Сковороди. – К., 1972.
Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. – К., 1995.
Овсійчук В. Майстри українського бароко. – К., 1991.
Українська література бароко. – К., 1987.
Українські гуманісти епохи Відродження. – У 2-х томах. – К., 1995. – Т.І.
Степаненко М. Про творців Д.Бортнянського, М.Березовського, О.Лизогуба. – К., 1982.
Хижняк З. Києво-Могилянська академія. – К., 1970.
Хижняк З., Маньківський В. Історія Києво-Могилянської Академії – К., 2008.
Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994.
Ничик В. Феофан Прокопович. – М., 1977.
Тема 13. Українська культура в ХХ ст. (2 год)
Культурне життя України та Києва на межі ХІХ – ХХ ст. М. Старицький, Леся Українка. Розвиток музеїв, приватних колекцій, меценатство.
Масова та елітарна культура в Європі межі ХІХ-ХХ ст.
Модернізм як феномен європейської культури.
Київ кінця ХІХ – поч. ХХ ст. – культурне обличчя міста.
Українська інтелігенція в революційних кризах 1905 – 1917 рр., у першій світовій та громадянській війнах. Ідеї українського лібералізму та націоналізму. Донцов, Винниченко, Липинський.
Культурна політика гетьмана Скоропадського.
Авангардне мистецтво першої третини ХХ ст., Український авангард.
“Український комунізм” та політика українізації. Напрямки та течії в українському мистецтві, літературі, музиці, театрі 1920-х рр.
Ідеологія “соцреалізму” в державній політиці. “Соцреалізм” в українській культурі 1930-х рр.
Література
Драч І., Кримський С., Попович М. Григорій Сковорода. – К.1984.
Пляшко Л. Подорож до міста ХVІІІ століття. – К., 1980.
Кирило-Мефодіївське товариство. – К., 1990.
Українська минувшина. – К., 1993.
Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20-х – 40-х років ХІХ ст. – К., 1968.
Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці. – Львів, 1992.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.
Попович М., Фінько А. Українські ліберали. – Сучасність. – 1993. - №11.
Дзюба І. Між культурою і політикою. – К., 1998.
Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К., 1994. – Т.1-2.
Спогади про Олександра Довженка. – К., 1973.
Хвильовий М. Твори. У 2-х т. – К., 1991.
Шлемкевич М. Загублена українська людина. – К., 1992.
ІV. ПЛАН ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
МЕТА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
Семінарські практичні та лабораторні заняття є сполучною ланкою між лекційними заняттями та самостійною роботою і мають на меті поглиблене засвоєння теоретичних понять і термінів з дисципліни та набуття практичних навиків.
В процесі семінарських, практичних та лабораторних занять з’ясовується ступінь засвоєння понятійно-термінологічного апарату та основних положень предмету, вміння розкривати конкретну тему, аналізувати і узагальнювати ключові питання курсу, розв’язувати конкретні ситуації.
Одним з важливих завдань проведення занять є отримання студентами навиків публічних виступів і дискусій, а також аналітичного та обґрунтованого підходу до розв’язання складних питань і відпрацювання можливих рішень у майбутній професійній діяльності.
Семінар 1. Традиційні культури Орієнту. (2 год.)
1. Модель орієнтального соціуму, її специфіка. Дискусія про азіатський спосіб виробнцтва.
2. Орієнт як царство релігій. Формування головних релігійно-культурних традицій (ареалів) Азії. Специфіка східного релігійного досвіду.
3. Традиційний Китай.
a) Китайський менталітет і конфуціанство.
b) Дуалізм “конфуціанство-даосизм”.
c) Вплив конфуціанства та даосизму на китайську естетичну свідомість (живопис, поезія, каліграфія), культуру тілесності, побут.
4. Індійська культура.
a) Соціокультурна специфіка індійської історії.
b) Головні релігійні системи стародавньої Індії. Традиційний світогляд і картина світу індійців.
5. Культурологічні реконструкції “арабської душі”.
6. Діалог культур Схід-Захід. Вестернизація та орієнталізація як глобальні процеси ХХ ст.
Основна література до семінару:
1. Історія світової культури. – К., 1999.
2. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. Философия, наука, религия. – М., 1980.
3. Васильев Л.С. История Востока. – Т.1. – М., 1994.
4. Малявин В.В.Китайская цивилизация. – М., 2000.
5. Саід Едвард В. Вступ до книги “Орієнталізм” //Всесвіт. – 1996. - №3.
6. Торчинов Е. А. Даосизм. Опыт историко-религиоведческого описания. СПб., 1993
Додаткова:
1. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1983.
2. Конрад Н.И. Запад и Восток. – М., 1972.
3. Юнг К. Г. О психологии восточных религий и философий. – М., 1994.
Семінар 2. Антична культура. (2 год.)
I. Культура грецької античності.
1. Загальна періодизація історії грецької культури.
2. Соціокультурний феномен полісу як базової форми античного життя. Полісна ментальність, аксіологія, образ життя. Поліс і космос.
3. Головні риси давньогрецької культури: полісна, агоністична, міська, чоловіча, політеїстична, атехнічна (дозвільна), аполлонічно-діонісійська.
4. Греки і варвари. Порівняння культурних традицій Еллади та Стародавнього (Близького) Сходу. Специфіка культурної свідомості елліністичної цивілізації.
II. Культура римської античності.
1. Від полісу до Pax Romana: загальна періодизація історії римського соціуму.
2. Соціокультурна специфіка римського полісу. Римський етос, образ життя, самосвідомість. Римський побут і повсякденність.
3. Рецепція еллінізму в римському соціумі. Римський стиль у філософії, риториці, поезії, мистецтві.
4. Доба Августа – акме римської культури.
5. Культурні феномени пізньоантичного часу. Боротьба язичницької та християнської культури.
Література до семінару:
1. Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1988.
2. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988. – 477 с.
3. Зелинский Ф.Ф. История античной культуры. – СПб., 1995 – 380 с.
4. Кнабе Г.С. Древний Рим – история и повседневность. – М., 1986.
5. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.
6. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. – М., 1987 // Рыцарский этос в Древней Греции. – С.39-62.
Додаткова література:
1. Бичков В.В. Культура пізнього еллінізму //Всесвіт. – 1976. – №12.
2. История мировой культуры. Наследие Запада: Античность. Средневековье. Возрождение. Курс лекций /Под ред.С.Д.Серебряного. – М., 1998.
3. Дюрант В. Жизнь Греции. – М., 1997.
4. Дюрант В. Цезарь и Христос. – М.,1995.
5. Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. – М., 1993 //Исторические предпосылки и главные черты античного типа культуры. – С.171-181.
6. Шкуратов В.А. Историческая психология. – М., 1997 //Психолочические основы античности. – С.217-275.
Семінар 3. Культура Середньовіччя та Ренесансу. (4 год.)
I. Культура західно-євроепйського середньовіччя.
1. Середньовіччя як історико-культурна доба: хронологія та періодизація.
2. Проблеми і суперечності сприйняття середньовічного світу. Школа “Анналів” і сучасні підходи в історико-культурній науці про середньовіччя.
3. Середньовічна картина світу. Час і простір як категорії середньовічної культури.
4. Схоласти і профани. Дуалізм офіційної та народної культури у середньовіччі. Моделі середньовічної культури А.Гуревича та М.Бахтіна.
5. Лицарська культура середньовіччя та феномен куртуазності.
II. Культура Ренесансу.
1. Відкриття Ренесансу в історико-культурній науці ХІХ ст.
2. Хронологія та періодизація європейського Ренесансу. Центри ренесансної культури.
3. Studia humanitatis, гуманізм, гуманісти. Проблема інтерпретації ренесансного гуманізму. Середньовічний клірик та ренесансний гуманіст (порівняння).
4. Естетично-художня свідомість Ренесансу.
Літературадо семінару:
I. Середньовіччя
1. Бахтин М.М. Творчество Ф.Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1990. – С..5-38.
2. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1972.
- Введение. «Картина мира» средневекового человека. – С.5-26.
- Пространственно-временные представления средневековья. – С.26-38.
- Микрокосм и макрокосм. – С.38-84.
- «Что есть время?» - С.84-139.
3. Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной кльтуры. – М., 1981.
4. Гуревич А.Я. Жак Ле Гофф и «новая историческая наука» во Франции //Післямова до Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.
5. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. – Лівів, 2001.
6. Карсавин Л. Монашество в средние века, М., 1992.
7. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.
Розділ ІХ. Ментальность, мир эмоций, формы поведения (Х – ХІІІ в.в.) – С.302-352.
Додаткова література:
1. Ле Гофф Ж. Интеллектуалы в средние века. – М., 1997.
2. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. – М., 1987.
3. Словарь средневековой культуры, Под общей редакцией А.Я. Гуревича. – М., 2003.
4. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М., 1988.
5. Шкуратов В.А. Историческая психология. – М., 1997 //Психическая жизнь средневековья. – С.275-294.
II. Ренесанс.
1. Баткін Л. Про італійське Відродження //Всесвіт. – 1975. - №7.
2. Баткин Л. М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. – М., 1978.
3. Бахтин М.М. Творчество Ф.Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1990. – С..5-38.
4. Петрухинцев Н.Н. ХХ лекций по истории мировой культуры: Учеб. Пособие.– М.: ВЛАДОС, 2001.– Лекция XVI. Возрождение XVI века: медленное вызревание победы.– С. 256–273.
5. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М., 1988.
Додаткова література:
6. Буркхардт Я. Культура Италии в эпоху Возрождения. – М., 1996.
Розд. 2. Развитие личности.
Розд. 3. Возрождение античности.
Розд. 4. Открытие мира и человека.
7. Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.
Семінар 4. Культура доби Київської Русі. (2 год)
І. Період язичництва в культурі східних слов’ян.
1. Східні слов’яни та їх етнополітичне оточення.
2. Колізії язичницької та християнської традиції.
3. Християнська реформа князя Володимира 988 року.
II. Політичні та культурні наслідки прийняття християнства.
1. Вплив візантійської християнської культури на культурну традицію Київської Русі.
2. Монастирська культура Київської Русі.
3. Архітектура та мистецтво Київської Русі.
Література до семінару:
1. Асєєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К.,1984.
2. Брайчевський М.Ю. Походження слов’янської писемності, К., 1998.
3. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1989.
4. Вдовіна та інші. Давньоруські любомудри. – К., 2004
5. Горский В.С. Святі Київської Русі., 1994.
6. Петрухин В.Я. Начало этнокультурной истории Руси IX-XI в.в. – М., 1995.
7. Попович М.В. Нарис історії української культури. – М.,1998.
8. Попович М.Ю. Мировоззрение древних славян. – К., 1985
9. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М., 1987.
Додаткова література:
1. Вагнер В.К. Искусство мыслить в камне, М., 1990.
2. Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Мыслители Киевской Руси. – М., 1987.
3. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. – К., 1988.
4. Клейн Л.С. Воскрешение Перуна. К реконструкции восточнославянского язычества. – С.‑Пб, 2004. – 480 с
5. Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси. – СпБ., 2005.
6. Нікітенко Н. Собор святої Софії в Києві. – К., 1999. – 232 с.
7. Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. – М.,
8. Рыбаков Б.А. Язычество Древних Славян. – М., 1982.
9. Удальцова З.В. Византийская культура. – М., 1988.
Семінар 5. Культура українського бароко.(2 год.)
I. Культура українських земель напередодні барокової доби.
1. Україна в складі Вел. Князівства Литовського та Речі Посполитої (XIV –поч. XVII ст.)
2 Розвиток міської культури; середньовічне місто та його архітектура;
1. Православ’я та католицизм. Берестейська унія 1596 р. та її наслідки.
II. Українська барокова культурна традиція.
1. «Українське бароко» та його характеристика.
a) Специфічні риси стилю «українського бароко»;
b) Витоки барокового мистецтва на Україні;
2. Архітектура, мистецтво, література бароко.
3. Розвиток освіти на Україні у XVIIІ ст.; Києво-Могилянська Академія.
4. Філософська дума; Г.С.Сковорода.
Література до семінару:
1. Попович М.В. Нарис історії української культури. – М.,1998.
2. Українська культура: історія і сучасність. – Львів, 1994.
3. Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки на Україні. – Т.1-3. – К., 1994.
4. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1993.
5. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.
6. Українська художня культура. – К., 1994.
7. Від Вишенського до Сковороди. – К., 1972.
Додаткова література:
1. Чижевський Д. Історія української ітератури. – Тернопіль, 1994.
2. Історія українського мистецтва: В 6-ти томах. – Т.2-3. – К., 1967.
3. Українська культура. Лекції за редакцією Д.Антоновича. – К., 1993.
4. Українська література бароко. – К., 1987.
5. Степаненко М. Про творчість Д.Бортнянського, М.Березовського, О.Лизогуба. – К., 1982.
6. Хижняк З.І. Києво-Могилянська Академія. – К., 1970.
7. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994.
Семінар 6. Українська культура ХІХ – ХХ ст.(2 год.)
I. Українські землі в складі Російської імперії.
1. Нова ситуація в культурі на початку ХІХ ст.
a) Нові вищі навчальні заклади та культурні центри;
b) Розвиток науки: природничі та гуманітарні напрямки.
2. «Кирило-Мефодіївське братство»; П.Куліш; М.Костомаров;
Т.Шевченко.
3. Україна наприкінці ХІХ ст.
a) Українське мистецтво кінця ХІХ ст.
б) Українська культурологічна думка та діяльність НТШ. М. Грушевський.
II. Україна в ХХ ст.
1. Українська культура на зламі століть.
a) Політична думка: ідеї ліберелізму та націоналізму.
2. Культурно-національне відродження на Україні в 1920-і р.р.
a) Політика українізації;
b) Розвиток мистецтва: літератури, театру, кінематографу
3. Тоталітарна ідеологія та «розстріляне відродження».
4. Ідеологія «соцреалізму» та її реалізація в усіх сферах культурного життя.
Література до семінару:
1. Попович М.В. Нарис історії української культури. – М.,1988.
2. Українська культура: історія і сучасність. – Львів, 1993.
3. Маланюк Є. Нариси історії нашої культури. – К., 1992.
4. Скуратівський В. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ ст. – К., 1997.
5. Шерех Ю. Третя сторожа. – К., 1983.
6. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1993.
7. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1994.
8. Грабович Г. Шевченко як міфотворець. – К., 1991.
9. Історія української культури /Під ред.І.Крип’якевича. – К.. 1994.
Додаткова література:
1. Ковалинський В. Меценати Києва. – К., 1998.
2. “Кирило-Мефодіївське товариство”. – Т.1-3. – К., 1990.
3. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.
4. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ ст. – К., 1993.
5. Дзюба І. Між культурою і політикою. – К., 1997.
6. Петров В. Діячі української культури – жертви сталінського терору. – К., 1992.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
| № теми | Завдання | Література | Форма контролю |
| Реферування джерел | Історія світової культури. – К., 1999. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Качановский Ю.В. Рабовладение, феодализм или азиатский способ производства? – М., 1971. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Бичков В.В. Культура пізнього еллінізму //Всесвіт. – 1976. – №12. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Кнабе Г.С. Древний Рим – история и повседневность. – М., 1986. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Лясковская О.А. Французская готика. – М., 1973. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Алпатов В.Н. Художественные проблемы итальянского Возрождения. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Очерки из истории гуманистической реформационной мысли. – М., 1978. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Дзюба І. Україна і світ. // Літературна панорама: 1990. – К., 1991. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Франчук В.Ю. Киевская летопись. – К., 1986. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Хижняк З.І. Києво-Могилянська Академія. – К., 1970. | Співбесіда | |
| Реферування джерел | Дзюба І. Між культурою і політикою. – К., 1997. | Співбесіда |
ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ