Збір і обробка даних про забруднення атмосферного повітря
Дані про результати спостережень забруднення атмосферного повітря і метеорологічних параметрів, про результати подфакельних та інших спостережень надходять зі стаціонарних і маршрутних постів в один з підрозділів місцевих органів Госкомгидромета, найчастіше в відділи забезпечення інформацією народно-господарських організацій управлінь з гідрометеорології, де вони проходять контроль і зводяться в спеціальні таблиці, так звані таблиці спостережень за забрудненням атмосфери (ТЗА), таблиці поділяються на чотири виду: ТЗА-1. ТЗА-2, ТЗА-З і ТЗА-4:
ТЗА-1 -- результати разових спостережень за забрудненням атмосферного повітря мережі постійно діючих стаціонарних і маршрутних постів в одному місті або промисловому центрі, а також дані метеорологічних і аерологічних спостережень;
ТЗА-2 - результати подфакельних спостережень;
ТЗА-3 - дані середніх добових спостережень за випаданням і концентрацією пилу і газоподібних домішок;
ТЗА-4 - дані добових спостережень за допомогою газоаналізаторів або інших приладів і пристроїв безперервної дії.
Математичне моделювання процесів розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі Щоб отримати інформацію про просторової мінливості концентрацій шкідливих речовин у повітрі та за експериментальними даними скласти карту забруднення повітря, необхідно систематично проводити відбір проб повітря в вузлах регулярної сітки з кроком не більше 2 км. Таке завдання практично нездійсненна. Тому для побудови полів концентрації використовуються методи математичного моделювання процесів розсіювання домішок в атмосферному повітрі, реалізовані на ЕОМ. Математичне моделювання передбачає наявність достовірних даних про метеорологічних особливості і параметрах викидів. Застосування моделей до реальних умов перевіряється за даними мережних або спеціально організованих спостережень. Розрахункові концентрації повинні збігатися з спостерігаються в точках відбору проб. Моделлю може служити будь-яка алгоритмічна або аналогова система, що дозволяє імітувати процеси розсіювання домішок в атмосферному повітрі. У нашій країні найбільше поширення отримала модель професора М. Е. Берлянда. У Відповідно до цієї моделі ступінь забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин з безперервно діючих джерел визначається за найбільшому розрахованому значенням разової приземної концентрації шкідливих речовин (См), яка встановлюється на деякій відстані (хм,) від місця викиду при несприятливих метеорологічних умовах, коли швидкість вітру досягає небезпечного значення (Vм), і в приземному шарі відбувається інтенсивний турбулентний обмін. Модель дозволяє розраховувати поле разових максимальних концентрацій домішки на рівні землі при викиді з одиночного джерела і групи джерел, при нагрітих і холодних викидах, а також дає можливість одночасно врахувати дію різнорідних джерел і розрахувати сумарне забруднення атмосфери від сукупності викидів стаціонарних і пересувних джерел.
Алгоритм і порядок проведення розрахунків полів максимальних концентрацій викладені в "Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств. ОНД - 86 "та у відповідних інструкціях до програм розрахунків.
У результаті проведених розрахунків на ЕОМ виходять:
максимальні концентрації домішок у вузлах розрахункової сітки, мг/м3;
максимальні приземні концентрації (См) і відстані, на яких вони досягаються (Гм), для джерел викидів шкідливих речовин;
частка вкладу основних джерел викидів у вузлах розрахункової сітки;
карти забруднення атмосферного повітря (у долях ПДКмр);
роздруківка вхідних даних про джерела забруднення, метеорологічних параметрів, фізико-географічних особливостей місцевості;
перелік джерел, що дають найбільший внесок у рівень забруднення атмосферного повітря. У зв'язку з високою насиченістю міст джерелами забруднення, рівень забруднення атмосферного повітря в них, як правило, істотно вища, ніж у пригородах і тим більше в сільській місцевості. В окремі періоди, несприятливі для розсіювання викидів, концентрації шкідливих речовин можуть сильно зрости щодо середнього і фонового міського забруднення. Частота і тривалість періодів високого забруднення атмосферного повітря будуть залежати від режиму викидів шкідливих речовин (разових, аварійних та ін), а також від характеру та тривалості метеоумов, які сприяють підвищенню концентрації домішок у приземному шарі повітря.
Щоб уникнути підвищення рівнів забруднення атмосферного повітря при несприятливих для розсіювання шкідливих речовин метеорологічних умовах необхідно прогнозувати і враховувати ці умови. У цей час встановлені чинники, що визначають зміна концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі при зміні метеорологічних умов.
Прогнози несприятливих метеорологічних умов можуть складатися як для міста в цілому, так і для груп джерел або окремих джерел. Зазвичай виділяються три основних типи джерел: високі з гарячими (теплими) викидами, високі з холодними викидами і низькі.
Через велике забруднення атосфери міст і промислових центрів виникла необхідність створення автоматизованих систем для оперативної оцінки стану забруднення повітря і запобігання небезпечних ситуацій.
Автоматизовані системи контролю забруднення атмосфери (АСКЗ-А) - найбільш перспетвні для безперервного контролю забруднення повітряного басейну. Такі системи забезпечують високу швидкість, безперервність, високу точність і ефективність результатів аналізу.Завдання АСКЗ-А:
-автоматичне спостереження та реєстрація концентрацій забруднюючих речовин;
-прогноз рівня забруднення;
-розробка рекомендацій для покращання стану атмосфери;
-уточнення та перевірка розрахунків розсіювання інгредієнтів.
Безупинний автоматичний добір проб статистична база досліджень, яка дозволяє знайти місцезнаходження та межі сильного забруднення, а також вивчити тимчасову еволюцію явищ (добову, сезонну, річну) і оцінити взаємну залежність величин, вимірюваних в одній точці, і, нарешті, і сприяє застосуванню математичних моделей. Розглянемо особ ливості побудови і функціонування таких систем.За допомогою устаткування,що працює цілодобово,виробляється оцінка концентрації хімічних забруднюючих речовин, присутніх у зовнішньому середовищі і метеорологісних умовах. Мережа включає вимірювальну апаратуру здатну поставити інформацію про концентрацію таких речовин, як частинки пилу, двоокису сірки,вуглеводніх,та інше.
Метеорологічна мережа складається з наземного устаткування призначеного для виміру,напрямку і швидкості вітру;температури повітря,градієнтів температури на 100 м, сумарної сонячної радіації,відносної вологості,дощових опадів, атмосферного тиску.
АСКЗ-А оснащується приладами на основі сенсорів.Розрізняють електрохімічні амперметричні ,напівпровідникові,пєзовкарцеві,фотометричні сенсори з використанням індикаторних трубок,біосенсори та інше.
Розгалужена мережа безперервно діючих датчиків шкідливих інгредієнтів обирається таким чином, щоб отримувати найбільш репрезентативні данні про стан навколишнього середовища .Крім критерія точності необхідно передбачити систему , що відключає приклад при виявленні несправності. З цією метою створюється дворівнева система контролю: вимір і автоматична сигналізація за допомогою комп’ютерних програм; робота під контролем оператора. На першому рівні виробляється установка нуля і градуювання приладу по запиту комп’ютера ,що за допомогою відповідної програми на основі отриманих даних калібрування коректує результати виміру.Другий рівень припускає періодичне обслуговування відповідно до вимог приладу. Ця система дозволяє отримати до 85% точних данних.
Крім аналізаторів система добору проб атмосферного забруднення ,створена для безупинного контролю стану навколишнього середовища,включає пристрій для передачі сигналів у центр і назад по виділених телефонних лінях.Інформація в кодах ,що надходить від приладів, у комп’ютер ,де кодується і підтверджується ,потім вводиться в пам'ять ,щоб надалі її обробити.Якщо отримане середнє значення концентрації за півгодини з кожної із станцій перевищить ГДК ,то про це надходить негайний сигнал,і роздруковуються зведення ,що включають всі дання для аналізу забруднення.При аварійних ситуаціях система негайно про неї повідомляє і видає інформацію, необхідну для вивчення даної ситуації,а в нормальних умовах відбувається лиш запис на магнітну стрічку.
Центральна станція системи (ЦС) укомплектована обчислювальним комплексом .передана на ЦС інформація аналізується разом із данними отриманими від інших АСКЗ-А і видаються рекомендації для прийняття рішень із управління якістю тану атмосфери .ЦС накопичує інформацію ,проводить її обробку ,визначає середню забрудненість за добу,місяць,сезон.Водночас створюються картотеки джерел забруднення з даними про забруднення про місце їх знаходження і характеристикою складу повітря,визначається рівень безпеки забруднення,видаються прогнозні данні.[4,7]
Розділ 2. Характеристика середовища і Об’єкту дослідження
Товариство з обмеженою відповідальністю «Класум»,ТОВ «ФАБРИКА Класум» знаходиться у Житомирському районі ,с. Тетерівка по вулиці Садова. 49. ТОВ «ФАБРИКА КЛАСУМ»-існуючий об’єкт дозвіл на викиди №18807від22.05.2002року.
В даній місцевості спостереження за станом атмосферного повітря Державною гідрометеорологічною службою не проводиться .Згідно п.48 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі» від 30 липня 2001 року , №286, Зареєстровано в Міністерстві Юстиції України від 15 серпня 2001 року,за номером 700\5891 відповідно до статті 23 Закону України «Про внесення змін до Закону України «про атмосферне повітря»:
Для міст «населенням до 250 тис. чоловік) та інших населених пунктів , у яких не проводяться регулярні спостереження за забрудненням атмосфери ,у випадку відсутності значних промислових джерел викидів ,беруться величини фонових концентрацій для основних загально поширених забруднювальних речовин ,які наведені в таблиці цього Порядку .Для інших забруднюючих речовин (при неможливості визначення величин фонових концентрацій розрахунковим способом) допускається обчислювати їх значення множенням коефіцієнта 0.4 на величину максимальної разової граничнодопустимої концентрації відповідної речовини.
Таблиця
Величини фонових концентрацій для основних загально поширених забруднювальних речовин
| Населення (тис. чол.) | Забруднювальні речовини | ||||||
| пил | Діоксин азоту | Оксид вуглецю | діоксид сірки | ||||
| Мг\м3 | В дол.ГДК м.р. | Мг\м3 | В дол.ГДК м.р. | Мг\м3 | В дол.ГДК м.р. | Мг\м3 В дол.ГДК м.р. | |
| Менше 50 | 0.05 | 0.1 | 0.008 | 0.09 | 0.4 | 0.08 | 0.02 0.04 |
Дане підприємство межує на Півночі –колишня МВС, на Півдні-поле, на Сході-приватний сектор з житловими забудовами ,на заході-ліс.
Житомирська область утворена 22.IX. 1937 року. Розташована на півночі країни, переважно в межах Українського Полісся. На півночі межує з Гомельською областю Республіки Білорусь, на сході — з Київською областю, на півдні — з Вінницькою областю, на заході — з Хмельницькою і Рівненською областями України. Площа – 29,9 тис.кв. км, що становить 4,9 % території України. Населення області на 1.01.1999 р. становило1445,5 тис.чол. Центр — м Житомир. В області — 23 райони, 9 міст, у т.ч. 4 обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу і 1631 сільські населені пункти. Територію області перетинають залізничні магістралі, а також важливі автомагістралі, що сполучають її з столицею України м.Києвом та сусідніми областями. Житомирська область лежить у зоні мішаних лісів, південна частина — у лісостеповій зоні. Грунтові і агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського і лісового господарств.
Населення і трудові ресурси. Національний склад населення області однорідний: українці становлять 84, 9 %, росіяни —7,0%, поляки —5,2 %, євреї — 1,8 %. Середня густота населення — 48,3 чол на 1 кв.км. Найгустіше заселені південні райони області. Досить гострою є демографічна проблема.Смертність в багатьох районах області перевищує народжуваність. Внаслідок цього зменшується кількість населення. Житомирська область характеризується інтенсивними міграційними процесами, що значною мірою вплинули на пропорції між сільським і міським населенням. Внаслідок інтенсивної міграції зростає кількість міського населення. Незважаючи на швидкі темпи зростання міського населення, рівень урбанізації області нижчий, ніж у цілому по Україні. На 1 січня 1999 року в містах жило 810,1 тис. чоловік. В міських поселеннях переважають малі міста. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишів. Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (55,3 %), з них 35,7%—у промисловості.
Природні умови і ресурси. В геоструктурному відношенні територія області знаходиться у межах північно-західної частини Українського щита (переважно Волино-Подільського блоку). В геологічній будові беруть участь метаморфічні, місцями магматичні і вулканогенно-теригенні породи докембрійського фундаменту, перекриті корою вивітрювання і осадочним чохлом. Корінні породи чохла, що виповнюють зниження у рельєфі фунда-менту, залягають на сході і півдні області, решта території вкрита антропогеновими відкладами. За площею переважають водно-льодовикові відклади, на окремих ділянках перекриті льодовиковими. Річкові долини ви-повнені алювієм терас. На півдні області і у межах Словечансько-Овруцького кряжа верхню частину розрізу складають лесовидні породи.
Рельєф території області тісно пов'язаний з геологічною будовою. При-уроченість Житомирської області до північно-західної частини Українського щита зумовило її більш високе гіпсометричне положення порівняно з іншими областями Українського Полісся, поширення вузьких і глибоко врізаних річкових долин, наявність великих лесових «островів» і меншу заболоченість. Більша частина Житомирської області лежить у межах Придніпровської височини, північну і північно-східну частини займає Поліська низовина. Поверхня хвиляста із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280—220 м до 150 м і менше). В ооласті — значні площі моренних і моренно-зандрових рівнин з пасмово-горбистим рельєфом. У західній частині переважає зандрова слабохвиляста рівнина з незначним коливанням висот і наявністю мікрозападин. З нею пов'язані значні масиви торфових боліт (2,9 % території об-ласті), окремі ділянки займають лесові «острови» з розвинутою сіткою ярів і балок. У північній частині — алювіально-зандрові рівнини. У місцях високого залягання кристалічних порід розвинуті денудаційні форми рельєфу у вигляді пасом, горбів, скель з крутими схилами (Словечансько-Овруцький кряж з найвищою точкою області — 316 м, Білокоровицький кряж, Озерянський кряж).
Область багата на цінні будівельні матеріали (граніти, габро, лаб-радорити, кварцити). Видобуток їх здійснюється більше ніж на 50 родовищах. Розробляють Овруцьке родовище кварциту. В районі м. Коростишева, сіл Головиного, Турчинки добувають лабрадорити. На Головинському і Поромівському родовищах добувають унікальне за красою і якістю оздоблю-вальне каміння — пегматити і мармур. Особливо багаті на по-клади будівельних матеріалів Коростенський, Новоград-Волинський, Малинський і Овруцький райони. Є значні поклади каолінів, вогнетривких глин, кварцових пісків На ряді родовищ області добувають самоцвіти — бурштин, гранати, топази, турмалін, гірський кришталь, гідрофан, яшму. 3 горючих корисних копалин є буре вугілля і торф, з металевих промислове значення мають родовища титанових руд, пегматитів.В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових, та лікарські грязі.
Клімат області помірно континентальний з вологим літом і м’якою зимою. Пересічна температура січня —5,7°, липня +18,9°. Абсолютний мінімум —35, —40°, абсолютний максимум +35, +40°. Період з температурою понад +10° становить 158 днів. Сума активних температур 2390—2520°. Опадів на півночі випадає 600 мм, на півдні- 570 мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20— 30 см. 3 несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1—2 дні (рідше 4—6 днів) з градом. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше. Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичноі зони. На території області діють 5 метеостанцій (Житомир, Овруч, Олевськ, Коростень, Новоград-Волинський) Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 221 річка завдовжки понад 10 км кожна. Всі вони належать до басейну Дніпра. Найбільші притоки Дніпра — Тетерів з Гнилоп’яттю, Гуйвою та Іршею; Ірпінь і Здвиж (верхні течії), притоки Прип’яті — Уборть, Словечна та Уж з Жеревом і Норином, притока Горині — Случ. Пересічна густота річкової сітки 0,36 км/кв.км, у лісостеповій частині 0,20—0,26 км/кв.км. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50 % річкового стоку припадає на талі снігові води. Багато озер (найбільше — Кам’яне), збудовано 16 водосховищ (загальною площею понад 2,9 тис. га); найбільші: Іршанське, Малинське, Житомирське і Лісне.
Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті грунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4 % площі області). В балках, долинах річок переважають дернові грунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні грунти. В лісостеповій частині області — сірі лісові, темно-сірі опідзолені грунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «остро-вах» формуються ясно-сірі лісові грунти. Є невеликі масиви чорноземів малогумусних глибоких і неглибоких, вилугуваних (35 % площі області).
Житомирська область лежить у межах Західно-Української геоботанічної підпровінції. Лісами вкрито 1 млн. га (28 % площі області). Головні лісо-утворюючі породи: сосна, дуб, береза, вільха та ін. В північній і північно-західній частинах поширені соснові ліси (бори), в усій поліській частині — сосново-дубово-березові (субори). Значні площі займають дубово-грабові і гра-бові ліси (груди і сугрудки). В лісостеповій частині Житомирської області ду-бово-грабові ліси, де переважає дуб з домішкою граба, ясена, клена та явора. Лісистість південних районів області становить 3— 4 %. Під луками близько 5,3 % території області.
Тваринний світ області різноманітний, всього налічується близько 400 видів, у т. ч. ссавців — 67, птахів — 270, риб — ЗО. Водяться лось, козуля, свиня дика, вовк, лисиця, борсук, білка, заєць, бобер, куниця, соня лісова, полівка лісова, миша лісова, миша польова, бурозубка звичайна, кроти, хом'як звичайний і ховрах крапчастий; з птахів — тетерів, рябчик, шпаки, дятели синиці, дрозди, качки дикі, куріпки, кулики, перепілки, вивільги, горлиці, лелеки та ін. У річках і озерах — щука, краснопірка, лин, густира, лящ, карась, сом. У ставках — короп, окунь тощо, досить різноманітний світ плазунів і зем-новодних. Акліматизовано оленя благородного і фазана.
Північна частина області лежить у межах Житомирського Полісся, південна — Дністровсько-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції. Поліську частину території Житомирської області займають недреновані перезволожені та заболочені, а також поліські алювіально-зандрові й терасні природно-територіальні комплекси. В лісостеповій частині Житомирської області переважає тип місцевості вододільних слабо- і добре дренованих лесових рівнин, по долинах річок — долинно-зандрові типи місцевостей, подекуди розвинуті типи моренно-зандрових і моренних рівнин. Серед сучасних природних процесів, несприятливих для сільсько-господарського виробництва, в поліській частині області спостерігаються оглеєння, окислення, заболочування, на осушених масивах — переосушення і вторинне заболочування грунтів.
Розвинуті дефляція, площинна і глибинна ерозія, замулення водоймищ. В Житомирському Поліссі проводять комплексні (осушувально-зволожувальні, ґрунтозахисні, хімічні) меліорації. В лісостеповій частині поширені прискорені лінійний розмив і площинний змив, розвинуті суфозійно-просадочні явища, на піщаних терасах — дефляція, подекуди карстоутворення (на межиріччі Ужу і Грезлі). У цій частині здійснюють комплексні ґрунтозахисні меліорації (хімічні, водорегулюючі), проводять роботи по відновленню лісів і поліпшенню луків.
В Житомирській області— 102 території і об'єкти природно-заповідного фонду (загальною площею 32,1 тис. га), у т. ч. Поліський заповідник ; 43 заказники, (ботанічний Городницький заказник, гідрологічні — Дідове Озеро, Забарський заказник, Червоновільський заказник, зоологічні — Казява, Кутне, лісові — Поясківський заказник, Туганівський заказник, ландшафтний — Плотниця, орнітологічний — Часниківський заказник), 26 пам'яток природи, у т. ч. урочище Корніїв, З1 парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва.
Народногосподарський комплекс. Основу сучасного господарства області становлять промисловий та агропромисловий комплекси, провідними галузями спеціалізації є машинобудування, харчова та легка промисловість, а також зернове господарство, льонарство, хмелярство, картоплярство. буряківництво та м'ясо-молочне і молочно-м'ясне тваринництво. В загальному обсязі сукупної валової продукції промисловості і сільського господарства питома вага промисловості становить понад 70 %. Житомирська область виділяється в поділі праці виробництвом льняних тканин, хмелю, продукції фарфоро-фаянсової промисловості, видобуванням титанового ільменіту, лабрадориту і пірофіліту.
Промисловість. Галузева структура промислового комплексу області постійно вдосконалюється. Так, зростає частка машинобудування і металообробки в загальному обсязі валової продукції всієї промисловості , в той час як питома вага харчової промисловості (незважаючи на зростання її абсолютних показників) зменшується. Підприємства машино-будівного комплексу виробляють хімічне устаткування (Бердичів, Коростень), верстати (Житомир, Бердичів), шляхові машини і комунальне устаткування (Коростень), сільсько-господарські машини (Новоград-Волинський), запчастини до тракто-рів (Олевськ, Малин), автозапчастини (Житомир), електроприлади та електроустаткування (Житомир, Коростишів). Характерною особливістю сучасного розвитку більшості галузей харчової і легкої (зокрема, текстильної.) промисловості є те, що їхні підприємства є інтеграторами при формуванні і розвитку агропромислових комплексів і основною ланкою структури цих комплексів. З галузей харчової промисловості — важливої складової агропромислового комплексу — найрозвинутіша цукрова (з-ди у Бердичеві, Андрушівці, Червоному, Корнині, Іванополі та ін.). Розвиваються м'ясна, молочна, маслосироробна, овочеконсервна галузі, а також виробництво солоду (в Бердичеві працює єдиний в Україні солодовий завод) та ін. Підприємства цих галузей працюють у Житомирі, Коростені, Андрушівці, Радомишлі, Новограді-Волинському, Овручі та ін. Серед галузей легкої промисловості, не пов'язаних з АПК області, виділяються швейна (Житомир, Коростень, Новоград-Волинський, Малин, Бердичів), шкіряно-взуттєва (Бердичів, Житомир). У Житомирі працює фабрика музичних інструментів. У промисловому комплексі області представлені також галузі — лісова, деревообробна, зокрема паперова (Житомир, Малин, Коростишів), скляна (Мар'янівський, Романівський, Биківський, Броницький скляні заводи, Житомирська дзеркальна фабрика), фарфоро-фаянсова (Баранівський фарфоровий завод — найбільше підприємство галузі в Україні). В Житомирі діє завод хімічного волокна. На базі місцевої будівної сировини значно розвинувся промислово-будівельний комплекс: видобування бутового каменю, лабрадориту, габро, червоного і сірого граніту - в Коростишівському, Овруцькому, Черняхівському, Малинському, Володарсько-Волинському, Коростенському та інш. районах ,мармуру – дослідно-промислова розробка в Радомишльському р-ні, а також виробництво панелей, цегли, асфальту (Житомир, Бердичів, Малин, Чуднів, Черняхів). Розвиваеться гірничо-добувна промисловість , яка постачає чорній металургії республіки вогнетривкі динасові кварцити (Овруцький р-н), титановий ільменіт (Іршанськийкий гірничо-збагачувальний комбінат). Поблизу Овруча добувають рожевий пірофіліт, у Володарсько-Волинському р-ні — самоцвіти. Основу паливно-енергетичної бази області становлять місцевий торф та буре вугілля і довізні нафта й газ. Електроенергія надходить від об'єднаної системи «Київенерго». В області сформувався Житомирсько - Бердичівський промисловий вузол, в його галузевій структурі провідну роль відіграють машинобудування, легка і харчова промисловість.
Агропромисловий комплекс Житомирської області включає сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Основна його сфера — сільське господарство — має зерново-картоплярсько - льонарсько-хмелярський напрям у поєднанні з м'ясо-молочним тваринництвом на Поліссі і зерново-бу-ряківничий напрям з молочно-м'ясним тваринництвом — у лісостеповій зоні. В загальному обсязі валової продукції сільського господарства на тваринництво припадає 45 %, рослинництво- 55 %. Сільсько-господарські угіддя займають 72,5 % всієї площі області, з них орні землі — 78,4 %, сіножаті — 10,9 %, пасовища — 9,6 %. Серед технічних культур 47 % припадає на льон, 45,7 % — на цукрові буряки. Основні культури: зернові (озима пшениця, озиме жито, зернобобові, ячмінь, гречка, овес, просо), технічні (льон-довгунець, хміль, цукрові буряки). Розвинуті картоплярство, садівництво, ягідництво. Діють 22 комбікормові заводи. Розвинуті м'ясо-молочне та молочно-м'ясне скотарство і свинарство; допоміжні галузі: птахівництво, вівчарство, бджільництво. Внаслідок різноманітності природних та економічних умов на території області сформувалися агропромислові комплекси рослинницької (льонопромисловий, бурякоцукровий, зерново-картоплярсько-спиртовий, плодоовочеконсервний та хмелепромисловий) і тваринницької (м’ясо- та молокопромислові) орієнтації. Невід’ємною складовою частиною агропромислового комплексу є приміське
сільське господарство овоче-молочно-м ясного напряму.
Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними з них є залізничний і автомобільний. Загальна довжина залізниць у межах області становить 1125 км, у т.ч. електрифікованих 160 км. Густота залізниць на 1000 кв.км становить
37,6 км. Основні залізниці:Київ—Львів, Київ — Брест, Санкт-Петербург — Одеса, Овруч—Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Автомобільний транспорт обслуговує переважно внутріобласні перевезення. Загальна довжина автомобільних шляхів 8,1 тис. км , з них з твердим покриттям — 7,3 тис км, густота автомобільних шляхів на 1000 кв.км становить 27,0 км. Основні автомобільні шляхи : Київ— Житомир — Рівне, Санкт-Петербург — Житомир —Ізмаіл, Київ — Коростень — Ковель. Територією області проходить траса нафтопроводу «Дружба». У Житомирі є аеропорт.
Внутрішні відміни. В Житомирській області за сукупністю природних і економічних ознак виділяють два підрайони.
Лісостеповий підрайон (Лісостеповий Південь) спеціалізується на переробці сільсько-господарської сировини, тут зосереджені великі цукрові заводи, ряд підприємств легкої та харчової промисловості, а також найбільші підприємства машинобудування, добре розвинута сітка залізничних та ав-томобільних шляхів. Важливим промисловим центром, транспортним вузлом і культурним центром є м. Бердичів.
Поліський підрайон (Лісова Північ) — район деревообробної та фарфоро-фаянсової промисловості, видобування і обробки каменю, розвинутого льонарства і тваринництва. Найбільші промислові центри — Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський.
Житомирщина має економічні зв'язки з іншими областями України.
З Житомирської області вивозять мінеральні будівельні матеріали, довозять нафту та нафтопродукти, кам'яне вугілля, зерно. Житомирська область підтримує дружні зв’язки з Тарновським воєводством (Польща).
Невиробнича сфера. В Житомирській області є педагогічні та сільсько-господарські інститути, філіал Київського політехнічного університету, 20 середніх спеціалізованих навчальних закладів, 34 професійно-технічних училища, Житомирський краєзнавчий музей, Житомирський обласний будинок природи.
Рекреаційні ресурси Житомирської області включають сприятливі кліма-тичні умови, значні масиви лісів, річки, озера і ставки, а також джерела мінеральних вод (радонові води в районі Житомира і с. Денишів), які використовуються санаторієм в районі міст Володарська-Волинського і Коростишева, здійснюється промисловий розлив мінеральних столових вод (овруцька, радомишльська, верхівнянська, новоград-волинська). На півночі області є родовища торфових (с. Зарічани) та сапропелевих (с. Вілька) лікарських грязей. В області 6 санаторіїв і пансіонатів, 17 баз і 3 будинки відпочинку, 17 піонерських таборів. Численні об'єкти туризму . Діє обласна рада по туризму та екскурсіях (Житомир), бюро подорожей та екскурсій (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Овруч), туристська база «Лісовий берег» у Житомирі., Територією області проходить 5 туристських маршрутів, у т. ч. велосипедний маршрут «По Житомирському Поліссю».
Гострими в області є екологічні проблеми. Передусім це пов’язано з чорнобильською трагедією. Житомирська область одна з найбільш радіаційно забруднених. . Триває відселення з районів, де життя і виробнича діяльність населення внаслідок високого рівня радіації неможливі.[6]
2.1. Географічна і біологічна характеристика регіону
Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр або Ліван .
протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів. Відзначимо, щщо це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як Нідерланди або Швейцарія. За конфігурацією область являє собою багатокутник. Область має вигідне економічно-географічне положення, що сприяє розвитку її продуктивних сил і активній участі в територіальному поділі суспільної праці.
Ще в сиву давнину на території області виникли міста, які служили як торгові центри на шляхах, що зв'язували Європу і Азію. По території області проходять важливі залізничні та автомобільні шляхи сполучення, що сприяє її економічному розвитку та зв'язку з такими адміністративно-культурними і прмисловими центрами як Київ, Мінськ, Львів, Харків, Одеса, Москва, Санкт-Петербург тощо. Важливим фактором дальшого розвитку продуктивних сил області, котрий впливає на формування її територіальної структури, є близькість до країн Східної і Центральної Європи.
Історично сформовані адміністративні межі Житомирської області не збігаються з межами природних зон. Область розташована на стикові двох природних зон, що мають значну вібмінність у ландшафтному відношенні. Півнична її частина розміщена в зоні мішаних лісів (Полісся), південна - в межах Лісостепу.
Станом на 1.01.1992 рік в області налічується 23 адміністративних райони, 9 міст, серед них 4 міста обласного підпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 46 селищ міського типу і 1635 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Житомир поділено на два адміністративні райони: Богунський і Корольовський.
На Житомирщині порівняно багато заповідних територій - парків, дендропарків, урочищ, окремих лісових ділянок, які мають неабияке наукове й естетичне значення .Це передусім Поліський державний заповідник, створений у 1968 році. Загальна площа заповідника понад 20 тисяч гектарів і, до того ж, у єдиному суцільному масиві.
Населені пункти з кількістю мешканців понад 6 тис.
станом на 1 березня 2011 року
| Житомир | 272,0 | Андрушівка | 11,2 |
| Бердичів | 83,2 | Олевськ | 10,6 |
| Коростень | 65,5 | Черняхів | 10,0 |
| Новоград-Волинський | 54,5 | Романів | 8,0 |
| Малин | 26,3 | Володарськ-Волинський | 7,3 |
| Коростишів | 24,2 | Ємільчине | 7,1 |
| Овруч | 19,5 | Іршанськ ( Вол.-Волинський район) | 6,1 |
| Радомишль | 15,3 | Попільня | 6,0 |
| Баранівка | 12,1 | (Чуднів) | (5,8) |
Тваринний світ області різноманітний, всього налічується близько 400 видів, у т. ч. ссавців – 67, птахів – 270, риб – 30. Найпоширеніші тварини – лось, козуля, свиня дика, вовк, лисиця, борсук, білка, заєць, бобер, куниця, соня лісова, полівка лісова, миша лісова, миша польова, кроти, хом’як звичайний і ховрах крапчастий; з птахів – тетерів, рябчик, шпаки, дятли, синиці, дрозди, качки дикі, куріпки, кулики, перепілки, вивільги, горлиці, лелеки та ін. Акліматизовано оленя благородного й фазана. У річках і озерах – щука, краснопірка, лин, лящ, карась, сом, у ставках – короп, окунь тощо.
Рослинний світ .За даними Науково-дослідного інституту статистики в Житомирській області щорічно гине 300-500 га лісових насаджень, 80% усіх лісових масивів мають ознаки погіршання фізіологічного стану дерев, 4,2% лісів пошкоджені хворобами та шкідниками. Ці показники щороку зростають. Така ситуація вимагає не лише проведення регулярного лісового моніторингу, а ще й розробки механізму охорони та відтворення лісів.
Природно–заповідний фонд. На Житомирщині чимало заповідних територій. У середньому на Житомирському Поліссі показник заповідності дорівнює 3,2%. Нараховується 102 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 43 заказники (ботанічний Городницький, гідрологічні – Дідове Озеро, Забарський, Червоновільський, зоологічні – Казява, Кутне, лісові – Поясківський, Туганівський, ландшафтний – Плотниця, орнітологічний – Часниківський), 26 пам’яток природи, 31 – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, які мають неабияке наукове й естетичне значення. Зокрема, Поліський державний заповідник, створений у 1968 році. Загальна площа заповідника – понад 20 тисяч гектарів у єдиному суцільному масиві. З метою стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів в області розроблено та впроваджується ряд природоохоронних програм, серед яких – Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки», «Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на 1998–2010 роки» та ряд інших.[6;2]
2.2. Загальна характеристика об’єкту досліджень
Таблиця 2.2.1
| Назва об'єкта | Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Класум» ТОВ «Фабрика Класум» |
| Кількість виробничих майданчиків | Один виробничий майданчик |
| Місцезнаходження об'єкта, у т.ч. кожного виробничого майданчика | 12420, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Тетерівка, вул. Садова,49 |
| Прізвище, ім'я, по батькові контактної особи, посада, телефон, телефакс, електронна пошта | Генеральний директор Прусак Василь Миколайович Телефон 8 (0412) 246950 |
| Ідентифікаційний код суб'єкта господарювання з ЄДРПОУ (або ідентифікаційний номер за ДРФО) | Код ЄДРПОУ: 31106292 |
| Назва виду економічної діяльності об'єкта за КВЕД (код видів економічної діяльності згідно із загальним класифікатором видів економічної діяльності) | 36.14.1 Виробництво інших видів меблів |
Виробнича структура об'єкта, технологічні зв'язки, відомості про виробничу потужність:
TOB «Фабрика Класум» займається деревообробкою, виготовленням висоякісних меблів з деревини.
Перелік видів продукції, що випускається на об'єкті, у тому числі продукції переділів, що використовується у власному виробництві.
На підприємстві виготовляються :
кухонні набори «Анастасія», «Анастасія 1», «Анастасія 2», «Анастасія 3», «Амальтея», «Лариса», «Лариса Т», «Юлія», «Аліса», «Софія», «Світлана», «Вікторія»;
багатофункціональні меблі з фасадами набори «Анастасія», «Анастасія1», «Анастасія 2», «Анастасія 3», «Амальтея», «Лариса», «Лариса Т», «Юлія», «Софія», «Світлана», «Вікторія»;
прихожі «Нота», «Престиж»; столи обідні та кухонні;
набір меблів для спальні «Жемчужина». Інформація надається заформою, яка наведена в таблиці:
(готова продукція та напівфабрикати, які відпускає підприємство споживачам
Таблиця 2.2.2
| №з/п | Вид продукції: | Річний випуск, од. |
| Кухонні набори, набори багатофункціональної меблі з фасадами, прихожі, столи обідні та кухонні, набір меблів для спальні | 2 000 |
Матеріальні баланси (докладний підрахунок кількості матеріалів на вході і на виході) в розрізі виробничого процесу чи окремої операції.
Для виготовлення меблів з деревини використовується наступна сировина:
• лісоматеріали листвяних порід (ГОСТ 9462-88) та заготовки з деревини листвяних порід (ГОСТ 7897-71) - 5 ООО м3/рік;
•плити дерев'яностружкові (ГОСТ 10632-89) - 80 526 м3/рік;
•плити дерев'яноволокнисті (ГОСТ 4598-86) - 17 581 м3/рік;
•скло листове (ГОСТ 111-90) - 2 230 м3/рік;
В якості допоміжних матеріалів використовуються:
•клей на основі ПВА диспресії KESTAKOL - 7,41 т/рік;
•клеїльний засіб"Casco Adhesive AB" - 1,09 т/рік;
•клей ф. «Jowat AG» - 1,26 т/рік;
•клей Getalit - стільниці AF 113 - 0,252 трік;
• двухкомпонентний клей GeteCore - 0,084 т/рік;
•бейци - 16,044 т/рік;
• лак НЦ акриловий MJI-6000-20 - 18,28 т/рік;
•затверджувач RLH 6110 - 2,8 т/рік;
•розчинник V 7860 - 3 т/рік;
•розчинник 646- 15,6 т/рік;
•затверджувач С 207 - 0,5 т/рік;
•грунтівка FP 261 В - 6,3 т/рік;
• лак LP 1571-1,5 т/рік;
•затверджувач С 1570 - 1 т/рік;
•емалі та лаки фірми «Industria Chimica Adriatica S.p.a."- 18,3 т/рік;
•затверджувач С 266 - 10,8 т/рік;
•грунтівка FP 272 - 4,7 т/рік;
•затверджувач С152 АР- 1,82 т/рік;
• лак ОР 384 - 4,2 т/рік;
•лак R577-20 -6,8 т/рік
•лак R600 - 6,4 т/рік;
•патина антік № N 90-61-1276 - 0,4 т/рік.
На потреби котельні №1 витрата відходів деревини становить 1984,80 тонина рік, вугілля - 385 тон/рік; на потреби котельні №2 витрата відходів деревини становить 88,83 т/рік. На потреби дизель-помпи використовується 0,15 т/рік дизпалива.
Витрата електродів AHO - 21 становить 1880 кг/рік; пропан-бутанової суміші -170 кг/рік. Вантажообіг олив - 2,3 м3/рік, дизпалива -12,6 м3/рік.
На даний час склад основних та допоміжних матеріалів має вищевказані інгредієнти, якісні характеристики матеріалів можуть змінюватися в залежності від заказів. В такому разі підприємству необхідно буде вносити відповідні зміни в інвентаризацію викидів та обґрунтовуючі матеріали.
Перелік та опис виробництв (основних, допоміжних, підсобних та побічних), виробничих процесів, технологічних процесів, технологічного устаткування об'єкта:
Основний вид діяльності TOB «Фабрика Класум» - деревообробка, виготовлення високоякісних меблів з деревини.
Опис технологічного процесу на TOB «Фабрика Класум»
Цех №1, дільниці лісопилення №№1,2
Лісоматеріали зі складу поступають на стрічкову пилораму WOOD MIZER , де відбувається продольний розкрій лісоматеріалів. Після цього пиломатеріали поступають на багатопильний верстат для продольного розпилу на заготовки. Далі заготовки торцуються до необхідних розмірів на вестаті Т 421 ОРТ, укладаються на піддони на прокладках та транспортуються до складу для природньої сушки. Після перебування в природних умовах сушки вологість деревини знижується до 38-40%. Далі заготовки підсушуються в сушильних камерах фірм «Хільдебранд» та «NARDI», де технологічні режими підтримуються та контролюються за допомогою комп'ютеру. Деревина сохне до кінцевої вологості 6-10%, після чого поступає на склад сухих матеріалів.
Цех №2, столярно-заготівельний
На заготівельній дільниці відбувається первинна обробка брускових деталей. Осовні технологічні операції на дільниці:
•профільне стругання заготовок; виготовлення погонажних виробів на верстатах "Profimat - 23";
•склеювання деталей по кромці на ваймах EVW-Ш/б, EVW-III/5 за допомогою клею на основі ПВА дисперсії KESTAKOL;
•сплачування деталей по довжині на лінії "DIMTER";
•випілювання криволінійних деталей на стрічкопильному верстаті "PANHANS";
•стругання деталей по товщині на верстаті СР6-3;
•торцовка деталей на верстаті "ALTENDORP F-45".
На дільниці виготовлення пілястр та шкафів збираються пілястри, секції під витяжки, а також шкафи для посуди. В роботі застосовується торцовочний верстат "DEWOLT", а також ручний пневмо- та електроінструмент.
На дільниці виготовлення секцій з масиву, кришок складаються секції з масиву, табурети, а також кришки з масиву. Використуєме обладнання: фрезерний верстат ФСШ-1, горизонтальний свердлуваально-пазувальний верстат, торцовочний верстат "DEWOLT" та ручний пневмо- та електроінструмент.
На дільниці виготовлення столів відбувається зборка обідніх столів.Використуєме обладнання: торцовочний верстат "DEWOLT" та ручний пневмо- та електроінструмент.
Цех № З
На дільниці виготовлення плоских фасадів використовується наступне обладнання: круглопильний верстат «Altendorf F-45»; фрезерувальний верстат MS-250; вусоріз "PRISMA СЕ"; високочастотний фрезерувальний верстат SCM; калібрувально-шліфувальний верстат "BULDOG"; шліфувальні верстати «МАКА»; вайма для зборки.
На дільниці виготовлення криволінійних фасадів виробляються радіусні та S-образні фасади. Для їх виготовлення використовується наступне обладнання:
обробний центр TWIN-4; фрезерувальні верстати ФСШ-1 А; круглопильний верстат «Altendorf F-45»; нетиповий горизонтально-фрезерувальний верстат; нетиповий вертикально- фрезерувальний верстат; електроконтактні вайми для облицювання криволінійних деталей та механічні вайми для зборки криволінійних фасадів.
На дільниці столярної доводки та видачі фасадів відбувається кінцева шліфовка, столярна доводка та комплектовка фасаду до отделки. Використуєме обладнання-ручні шліфмашинки.
Цех №4
На дільниці розкрою та присадки плитних матеріалів відбуваються наступні технологічні операції:
•розкрой плитних матеріалів на верстаті HOLZ-HER, пильному центрі "SMART SP-80», верстаті «МАКА 2600», «Altendorf F-45»;
•облицювання кромкою на верстаті «BRANDT", "Optimat KD 68-CF";
•випілювання радіусних деталей на верстаті JIC-40;
•фрезерування в чистовий розмір радіусних кромок горизонтальних щитів на верстаті ФСШ-1;
•присадка щитових деталей на верстатах "FORMA", "GRIGIO", «ТЕХНО 7». На пресовій дільниці відбуваються наступні технологічні операції:
•розкрій облицовок шпону в розмір по периметру на гільотинних ножицях;
•реброзклеювання (зшивка облицовок шпону) на реброзклеювающему верстаті «КУПЕР»;
•облицювання щитових деталей та фасадів на многопрольотному та мембраному пресу. На дільниці виготовлення карнизів та поясів для підсвічування проходять наступні технологічні операції:
•шліфовка та комплектовка деталей для виготовлення карнизів та поясів для підсвічування;
•торцовка деталей карнизів та поясів на верстатах "DEWOLT" та нетиповому обладнанні для торцовки;
•зборка карнизів та поясів за допомогою скобозабивного пистолету, пневмодрелі, пневмо-та електрошуповертів;
•кінцева шліфовка, столярна доводка, комплектовка карнизів та поясів до отделки з використанням ручних шліфмашинок.
На дільниці виготовлення столешниць відбуваються наступні технологічні операції:
•розкрій столешниць на верстатах HOLZ-HER та «МАКА 2600»;
•випілювання криволінійних частин столешниць виконується електролобзиком;
•фрезерування столешниці на фрезерувальному верстаті ФСШ-1 та ручному фрезері BOSCH;
• установка декоративного бруска з масиву на столешницю за допомогою торцювального верстата "DEWOLT", фрезерувальної машинки "LAMELLO" та ручних шліфмашинок.
Цех №5
На дільниці отделки кухонних наборів оздоблення відбувається двухкомпонентним поліуретановим лаком виробництва Німеччини та Італіїї. Оздоблення проходить згідно режиму та включає в себе наступні технологічні операції:
• фарбування спирто-розчинними фарбниками в фарбувально-розпилюючій камері за допомогою фарборозпилюючого пистолету;
• грунтування в фарборозпилюючій камері за допомогою фарборозпилюючого пистолету;
• проміжне шліфування деталей;
• лакірування в фарборозпилюючій камері за допомогою фарборозпилюючого пистолету. На дільниці оковки та зборки проходять наступні технологічні операції:
• присадка та установка фурнітури на щитові деталі за допомогою пневмодрелі, пневмо- та електрошуру поверті в;
• присадка та установка фурнітури на фасади за допомогою верстата «Міні прес BLUM", пневмодрелі, пневмо- та електрошуруповертів;
•установка та кріплення скла штапиком шпилькозабивним пистолетом та торцовочним верстатом "KLEINE";
•зборка корпуса секцій за допомогою скобозабивного пистолета.
На дільниці контрольної зборки відбувається зборка готового кухонного набору для контроля якості виготовлення заказу.
На дільниці упаковки відбувається упаковка комплекта мебелі на заказ.
ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" оснащено кращим обладнанням всесвітньо відомих фірм Weinig, Brand, Altendorf та ін., інструментом німецької фірми Leitz.
На підприємстві працює більше 650 чоловік. Фабрика володіє автономним опалюванням, водопостачанням, сушильним хазяйством, до складу якого входять німецький сушильний комплекс "Хільдебранд" та італійський сушильний комплекс "Нарді", виробляє власний деревообробний інструмент.
На підприємстві впроваджена та функціонує сертифікована система менеджменту, побудована у відповідності до положень міжнародного стандарту ISO 9001, що гарантує найвищий рівень вимог до якості кожного діючого процесу, включаючи процеси виготовлення та управління.
Постачальниками фабрики є найкращі європейські підприємства-виробники високоякісних комплектуючих, фурнітури, лакофарбових і клейових матеріалів, уся сировина та матеріали, які використовуються у виробництві, мають сертифікати, що підтверджують їх якість та безпеку для здоров'я людини.[2]
Розділ 3. Екологічна характеристика об’єкту та стан забруднення довкілля
3.1. Екологічна характеристика об’єкту
Пилогазоочисне обладнання:
Один циклон ОЕКДМ К-12 з видалення та очищення запиленого повітря від деревообробних верстатів дільниці лісопилення №1 та два циклони ОЕКДМ К-12 цеху заготовок.
-Один циклон ОЕКДМ К-16 з видалення та очищення запиленого повітря від деревообробних верстатів дільниці лісопилення №2 та два циклони ОЕКДМ К-16 цеху заготовок.
-Золовловлювач з видалення та очищення запиленого повітря від котла CMT/F-700 котельні №2.
-Група батарейних циклонів ЦН-11х4УП з видалення та очищення запиленого повітря від котлів, встановлених в котельні №1.
-Стружкопилосмоки, які встановлені в закритому приміщенні на слідуючому обладнанні:
-шліфувальний верстат BASSET 250В;
-круглопильний верстат нетиповий;
-верстат розкрою листових матеріалів HOLZHER;
-розпилювальний центр розкрою листових матеріалів ф.Giber Smart-SP 80;
-круглопильні верстати МАКА та ALTENDOR;
-стрічкопильний та фрезерувальний верстати;
-верстат облицювання кромок Brandt;
-верстати присадочно-свердлувальний, свердлувальний GRIGIO та шліфувальний ШлПС;
-вусорізний верстат "DEWOLT";
-верстати торцовочні "DEWOLT'Ta фрезерувальні;
-верстати торцовочний "DEWOLT" та нетиповий вусорізний;
-вусорізний верстат FLU;
-вусорізний верстат "DEWOLT";
-фрезерувально-копірувальний та копірувальний верстати. Викиди пилу в атмосферне повітря при цьому відсутні.[2]
Схема циклону:
Схема циклону ОЕКДМ К-16 :
Два фільтра які встановлені біля дільниці виготовлення фасадів із масиву та дільниці складання меблів.
На один фільтр запилене повітря потрапляє від дільниці виготовлення фасадів із масиву:
Таблиця 3.1.1.
| І № п/п | Вид обладнання | Кількість | Час роботи | Примітка | |
| верстат Top40B04HHft"DEWOLT" | Обладнані | ||||
| верстат круглопильний торцювальний IMAC | рукавним | ||||
| І верстат круглопильний нестандартний | фільтром | ||||
| 1 верстат стрічково-шліфувальний | |||||
| верстат калібровочно-шліфувальний широкострічковий BULDOG | І | ||||
| верстат вертикально-фрезерувальний SCM-P9A | |||||
| верстат стрічкопильний Nikmann В40 | |||||
| верстат круглопильний форматно-розкрійний SICAR | |||||
| верстат фрезерувальний UNIQUE | |||||
| верстат рейсмус HOUTEK | |||||
| верстат фрезерувальний з ЧПУ IMAC | |||||
| верстат фрезерувальний ФСШ-1 | |||||
| установка для фрезерування та пилення | |||||
| верстат круглопильний нетиповий | |||||
| верстат горизонтально-свердлувальний СВПГ-2 | |||||
| верстат фрезерувальний BOSCH | |||||
| верстат фрезерувальний ФСШ | |||||
| верстат фрезерувальний нетиповий | |||||
| верстат круглопильний торцовочний PRISMA С6 | |||||
| верстат фугувальний СФ-4 | |||||
| верстат круглопильний | |||||
| верстат шліфувальний нестандартний | |||||
| верстат шліфувальнийШлПС-8 | |||||
| верстат кромко-шліфувальний REHNEN | |||||
| верстат вертикально-фрезерувальний | |||||
| верстат круглопильний нестандартний | |||||
| верстат вертикально-шліфувальний | |||||
| верстат вертикально-фрезерувальний нетиповий | |||||
| верстат кромочно-шліфувальний | |||||
| ЗО | робочі місця для ручної шліфовки | ||||
Запилене повітря очищується в фільтрі, далі надходить в приміщення фабрики. Цим самим зберігається тепло в холодний період року, відсутні викиди пилу в атмосферне повітря. Відходи деревини після фільтру поступають по закритому трубопроводу в приймальний бункер (закритий з 4-х сторін) в приміщенні котельні №2 і по закритому транспортеру в котлоагрегат.
На другий фільтр запилене повітря поступає від дільниці складання меблів:
| № п/п | Вид обладнання | Кількість | Час роботи | Примітка |
| верстат свердлувальний в масиві деревини БС-01 | Обладнані рукавним фільтром | |||
| мініпрес Блюм | ||||
| верстат круглопильний Клейн 12 |
Запилене повітря очищується в фільтрі, далі очищене повітря надходить в приміщення фабрики. Таким чином зберігається тепло в холодний період року та відсутні викиди пилу в атмосферне повітря
ВІДОМОСТІ ЩОДО СИРОВИНИ, ХІМІКАТІВ ТА ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Таблиця 3.1.2.
Сировина, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції
| № з/п | Сировина, допоміжні матеріали | Призначення | Умови зберігання | Річне використання | Наявність документації, що регламентує вимоги санітарного законодавства | |
| деревина | сировина для виготовлення меблів | на площадці | м3 | ГОСТ 12.1.005-88 | ||
| плити дерев'яностружк ові | сировина для виготовлення меблів | в складському приміщенні | 80 526 | mj | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| плити дерев'яноволокн исті | сировина для виготовлення меблів | в складському приміщенні | 17 581 | м3 | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| скло листове | сировина для виготовлення меблів | в упаковці виробника, в складському приміщенні | м3 | ГОСТ 12.1.005-88 | ||
| клей на основі ПВА диспресії KESTAKOL | для склеювання заготовок | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 7,41 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| клеїльний засіб ф."Сазсо Adhesive АВ" | для склеювання заготовок | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 1,09 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| клей ф. «Jowat AG» | для приклеювання кромок | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 1,26 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| клей Getalit - стільниці AF 113 | для приклеювання кромок | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 0,252 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| двухкомпонентн ий клей GeteCore | для приклеювання кромок | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 0,084 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| бейци | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 16,044 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| лак НЦ акриловий MJI- 6000-20 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 18,28 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| затверджувач RLH6110 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 2,8 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| розчинник V 7860 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | т | ГОСТ 12.1.005-88 | ||
| розчинник 646 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 15,6 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| затверджувач С 207 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 0,5 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| грунтівка FP261 В | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 6,3 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| лак LP 157 1 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 1,5 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| затверджувач С 1570 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | т | ГОСТ 12.1.005-88 | ||
| емалі та лаки фірми «Industria Chimica Adriatica S.p.a." | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 18,3 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| затверджувач C 266 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 10,8 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| грунтівка FP 272 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 4,7 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| затверджувач C152 АР | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 1,82 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| ~23 | лак ОР 384 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 4,2 | т | ГОСТ 12.1.005-88 |
| лак R577-20 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 6,8 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| лак R600 | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 6,4 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| патина антік | для фарбування | в упаковці виробника, в складському приміщенні | 0,4 | т | ГОСТ 12.1.005-88 | |
| електроди АНО-21 | для зварювання металів | в упаковці виробника, в складському приміщенні | кг | ГОСТ 12.1.005-88 | ||
| пропан-бутанова суміш | для зварювання металів | в упаковці виробника, в складському приміщенні | кг | ГОСТ 12.1.005-88 | ||
| олива | заправка власного автотранспорту | дві ємності 0,2 м3 | 2,3 | м3 | ДСТУ 4063-2001 | |
| дизпаливо | заправка власного автотранспорту | дві ємності 0,2 м3 | 12,6 | м | ДСТУ 3868-99 |
На потреби котельні №1 витрата відходів деревини становить 1984,80 тонина рік, вугілля – 38 тон/рік; на потреби котельні №2 витрата відходів деревини становить 88,83 т/рік. На потребі дизель-помпи використовується 0,15 т/рік дизпалива.
Витрата електродів AHO - 21 становить 1880 кг/рік; пропан-бутанової суміші -170 кг/рік. Вантажообіг олив - 2,3 м3/рік, дизпалива -12,6 м3/рік.