Прибуток підприємства: поняття та його види. Методика визначення оподаткованого та чистого прибутку підприємства. Податок на прибуток
Прибуток – це економічна категоря, які відображає частину знову створеної вартості прибавочного продукту.
Функції прибутку:
1. оцінна
2. стимулююча
3. розподільна
Прибуток – різниця між ціною продукції і її собівартістю.
В залежності від виду діяльності:
1. прибуток від реалізації
2. прибуток від іншої операційної діяльності
3. прибуток від фінансової діяльності
4. прибуток від інвестиційної діяльності.
В залежності від цілей визначення:
1. бухгалтерський (згідно формі №2)
2. прибуток, як об’єкт оподаткування. ( = валові доходи – валові затрати – амортизація)
В залежності від складових елементів:
1. Валовий прибуток ( = виручка від реалізації – виробнича собівартість)
2. операційний прибуток ( = валовий прибуток – адміністративні витрати – витрати на збут – інші витрати)
3. маржинальний прибуток ( = виручка від реалізації – змінні витрати )
В 2012 році згідно податковому кодексу податок на прибуток складає 21%.
2.Аналіз собівартості продукції (робіт, послуг)
Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі витрати підприємства на виробництво і збут продукції.
Як економічна категорія собівартість: 1) є основою для обліку і контролю за рівнем витрат на випуск і реалізацію продукції; 2) є базою для ціни товару і нижньою межею ціни; 3) визначає прибуток і рентабельність підприємства; 4) є важливим елементом економічного обґрунтування управлінських і інвестиційних рішень.
Об’єктами аналізу собів-ті є показники: 1) витрати на 1грн продукції; 2) виробнича собівартість продукції за калькуляціними статтями; 3) за елементами витрат.
Головними задачами аналізу є: 1) оцінка обґрунтованості планових завдань собівартості продукції; 2) перевірка достовірності інформації про фактичну собівартість; 3) оцінка виконання планових завдань за показниками собівартості і дослідження динаміки ; 4) дослідження структури собівартості і її порівняння з плановою структурою; 5) виявлення резервів і зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції; 6) розроблення заходів, щодо забезпечення ефективного управління собівартості продукціі.
Для аналізу використовують: 1) планова собівартість продукції; 2) норматив споивання матеріальних і трудових ресурсів; 3) ціни на ресурси і продукції; 4) первинні документи; 5) статистична звітність; 6) фінансова звітність; 7) матеріали ревізій, спеціальних обтежень.
Аналіз проводять за даними планових та фактичних калькуляцій в кілька етапів:
1етап: дають загальну оцінку виконанню планових завдань по зниженню собівартості продукції, проводять аналітичні дослідження впливу факторів на відхилення фактичної собівартості від планової та встановлюють динаміку собівартості одиниці продукції. Оцінку проводять методом порівняння планового завдання з фактичним випуском і з попереднім роком. На відхилення фактичної собівартості одиниці продукції від планової впливають зміни обсягу виробництва, постійних і змінних витрат. Велике значення має порівняльний аналіз собівартості однакових виробів на різних підприємствах. Такий аналіз дозволяє встановити на скільки прогресивною є технологія виготовлення продукції на даному підприємстві.
Завершальним етапом аналізу є дослідження резервів, зниження собівартості одиниці найважливіших видів продукції, при цьому розрізняють поточні та перспективні резерви зниження собівартості Поточні - це всі непродуктивні витрати, надмірні витрати ресурсів і грошових коштів виявленні в ході аналізу. До перспективних резервів відносять збільшення випуску продукції, впровадження досягнення нового технічного прогресу, кооперацію, комбінування та спеціалізацію.
Облік власного капіталу
Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Власний капітал складається із:
• статутного капіталу;
• пайового капіталу;
• додатково вкладеного капіталу;
• іншого додаткового капіталу;
• резервного капіталу;
• нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
• неоплаченого капіталу;
• вилученого капіталу.
Статутний капітал — це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та розмір статутного капіталу для інших підприємств зафіксований у статутних документах. Пасивний рахунок 40 „Статутний капітал". По дебету - зменшення, по кредиту —збільшення.
Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві. Капітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових внесків, які надходять від членів товариства. Рахунок 41 „Пайовий капітал". По кредиту - збільшення, а по дебету — зменшення.
Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Рахунок 42 „Додатковий капітал". По кредиту - збільшення, а по дебету — зменшення.
Резервний капітал — це сума резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або статутних документів. Рахунок 43 „Резервний капітал".
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) — це сума доходу, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".
Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів. Рахунок 45 „Вилучений капітал".
Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Рахунку 46 „Неоплачений капітал". По дебету - заборгованість засновників (учасників) товариства по внесках до статутного капіталу підприємства, а по кредиту — погашення заборгованості.
Для реальної оцінки показника власного капіталу сума неоплаченого капіталу, вилученого капіталу та непокритого збитку підприємства віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі підприємства.
Складові власного капіталу відображають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення.