Третій підпункт, другого пункту, першого підрозділу, другого розділу
Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі — на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т. д. Після номера підпункту крапку не ставлять.
Порядок виконання курсової роботи та написання розділів пояснювальної записки
3.2.1 Вибір теми курсової роботи.
3.2.2 Складання графіка виконання роботи. Графік виконання курсової роботи складається студентом та погоджується з керівником. Приклад складання графіку наведено в додатку А.
3.2.3 Підбір необхідної літератури в бібліотеці та Інтернеті, перегляд інформації, вибір необхідного матеріалу та складання переліку списку літератури згідно до вимог ( у алфавітному порядку) не менше 10 найменувань.
Список літератури та вибрану з нього інформацію слід узгодити з керівником.
До наданих першоджерел слід показати короткий, анотований огляд інформації з посиланням на сторінки та розділи
3.2.4 Визначення актуальності, мети та задач, формулювання задачі з точки зору замовника (у загальному вигляді) та з точки зору програміста. Написання вступу.
Задачі до курсової роботи повинні по змісту перегукуватись з назвами основних розділів курсової роботи. Зміст вступу необхідно узгодити з керівником.
3.2.5 Опис та аналіз методів, математичних моделей, існуючих підходів до програмування та готових програмних продуктів, порівняння, вибір та формалізація методу, який найбільш підходить для розв’язку поставленої задачі. Написання Розділу 1.
Розділ 1 – теоретичний. Він вміщує докладний аналіз вивченого з літературних джерел матеріалу (з посиланням на авторів та джерела інформації). Зміст розділу та інформація, що до нього повинні бути узгоджені з керівником.
3.2.6 Складання та опис загального алгоритму розв’язку задачі у вигляді структурно–функціональної схеми; деталізація загального алгоритму на допоміжні алгоритми, опис їх у вигляді блок-схем та словесне пояснення роботи. Написання Розділу 2.
Розділ 2 – створення алгоритму розв’язку задачі. У ньому алгоритмічно досягається поставлена мета, реалізуються всі дії та інтерфейс у вигляді блок-схем та у вигляді їх словесного опису. Зміст розділу потрібно узгодити з керівником.
3.2.7 Програмна реалізація та перевірка роботи кожного окремого алгоритму, створення підпрограм, перевірка їх роботи у складі головної програми, створення бібліотечних модулів, їх компіляція, підключення до головної програми та остаточно перевірка роботи головної програми з різними варіантами тестових завдань. Написання Розділу 3.
Розділ 3 – реалізація алгоритмів створених у Розділі 2 обраною мовою програмування. Розділ вміщує докладний опис бібліотечного модуля, його зміст, видимі і невидимі параметри, підпрограми, які входять до складу модуля. Детальний опис їх параметрів. Опис роботи головної програми: управління яким програмним елементам і за яких умов передається, опис дій користувача при запуску програми у вигляді інструкції користувача. При описі власних підпрограм посилатись на додаток, в якому знаходиться лістинг підпрограми, якщо підпрограми запозичені у інших авторів - указати посилання на джерело інформації. При описі дії головної програми при її тестуванні посилатись на додаток, в якому міститься протокол роботи програми. Зміст розділу потрібно узгодити з керівником.
3.2.8 Написання висновків по роботі, аналізу результатів роботи та можливе впровадження розробки, аналіз недоліків та можливих шляхів їх усунення. Опис можливих варіантів модифікації програми. Оформлення пояснювальної записки та представлення її на перевірку керівникові.
Структура курсової роботи
Курсова робота повинна складатися з:
– титульної сторінки;
– завдання на курсову роботу;
– календарного плану виконання курсової роботи;
– анотації на курсову роботу;
– змісту пояснювальної записки;
– пояснювальної записки;
– додатків;
– списку використаних джерел;
– робочиї дискети або CD-диску з електронним текстом пояснювальної записки, лістингом робочої програми, та самої програми (*.ехе файлу) з пакетом необхідних модулів та інших супроводжуючих програм, підготовленої для демонстрації безпосередньо з даного носія інформації.