Термінологічний словник ключових понять
Відтворення – постійне відновлення та повторення процесу виробництва.
Просте суспільне відтворення – повторення процесу суспільного відтворення в незмінних масштабах.
Розширене суспільне відтворення – відтворення суспільного виробництва в зростаючих масштабах.
Сукупний суспільний продукт (ССП) – сукупність усіх матеріальних благ і послуг, створених у суспільному виробництві, як правило, за рік.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств.
Валовий національний продукт (ВНП) – сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – ВВП, зменшений на величину амортизаційних відрахувань.
Національний дохід (НД) – за сучасною методологією – це ЧВП, зменшений на величину непрямих податків на бізнес.
Тіньова економіка – приховані господарськими та інституціональними одиницями види діяльності, що офіційно не обліковуються державними органами.
Національне багатство – сукупність матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію.
Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
1. Сутність, місце та роль розподілу в процесі відтворення:
- сутність і значення розподільних відносин в економіці;
- розподіл як ланка взаємозв’язку між виробництвом і споживанням.
2. Розподіл національного доходу і об’єктивні основи формування доходів населення:
- моделі розподілу національного дохода;
- об’єктивні основи формування основних доходів населення: неокласична концепція;
- необхідність і механізм перерозподілу національного доходу.
3. Споживання і заощадження національного доходу:
- споживання, його сутність і функції;
- заощадження національного доходу. Норма національного заощадження та її оптимальна величина.
ЛІТЕРАТУРА
Навчальна література
5. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін. / За ред. д-ра екон. наук К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Т. 17.
6. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Т. 13, § 3.
7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н.Климка, В.П.Нестеренка. – К.: Вища шк. – 1997. – Розд. 28.
8. Основы экономической теории: Учебник / С.В.Мочерний, В.К.Симоненко, В.В.Секретарюк, А.А.Устенко; Под общ. ред. С.В.Мочерного. – К.: Знання, 2000. – Тема 15.
9. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. – М.: Республика, 1992. –Т. 1. – Гл. 19. – с. 141-143; Т. 2. – Гл. 29. – с. 143-144, 152-153; Гл. 31.
Наукова література
10. Алексєєнко М. Сутність і роль заощаджень в умовах ринкової економіки // Економіка України. – 2001. - № 11.
11. Бухарин Н.И. Теория распределения Туган-Барановского // Экономические науки. – 1990. - № 2. – с. 76-89.
12. Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег / Классика экономической мысли: Сочинения. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – Кн. 2. – Гл. 6. – с. 518-529; Книга 3. – с. 550-586.
13. Кларк Ж.Б. Распределение богатства: Пер. с англ. – М., 1992.
14. Малий І.Й. Теорія розподілу суспільного продукту. – К.: КНЕУ, 2000.
15. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т. 2. – М.: Прогресс, 1993. – Кн. 6.
16. Семюелсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка: Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – Розділ 13. – с. 316-320.
17. Сэй Ж.-Б., Бастиа Ф. Трактат по политической экономии / Ж.-Б.Сэй; Экономические софизмы. Экономические гармонии / Ф. Бастиа. – М.: Дело, 2000. – с. 22-88.
18. Туган-Барановський. Політична економія. Курс популярний. – К.: Наукова думка, 1994. – Ч. 1. – Р. 10.
Термінологічний словник
Гранична схильність до споживання – величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу.
Доходи – грошові кошти, що отримують домогосподарства, фізичні та юридичні особи за результатами господарської діяльності, використання власності чи у формі соціальних виплат, громадських внесків тощо.
Доходи від власності – доходи, які отримують власники від продуктивного використання землі, капіталу, майна (орендна плата, процент, дивіденд).
Доходи від індивідуальної трудової власності – доходи, які отримують громадяни від самостійної трудової діяльності (за надання послуг чи реалізацію товарів, що вироблені індивідуально).
Заощадження – частина доходу, що не споживається.
Національне заощадження – частина національного доходу, яка не використовується на споживання і характеризує обсяг чистого заощадження в суспільстві.
Нормальні доходи – сума грошових доходів, отриманих протягом певного періоду, без урахування зміни цін.
Норма національного чистого заощадження = (національне заощадження (в межах національного доходу)/ національний дохід) х 100.
Податки – обов”язкові нормовані платежі, що вилучаються державою в бюджет за встановленими нею розмірами з фізичних та юридичних осіб.
Податки непрямі – податки на товари та послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу.
Податкова декларація – заява платника податків про отримані доходи, як правило, за поточний рік.
Прожитковий мінімум – розмір грошових коштів, що необхідний для підтримки життєдіяльності людини та відновлення його робочої сили.
Суспільні фонди споживання – фонди, за допомогою яких використовується частина фонду життєвих засобів і забезпечується (повністю або частково) задоволення потреб в освіті, культурі, охороні здоров’я, утримання непрацездатних членів суспільства.
Функція споживання – зв’язок між споживанням та доходами.
Функція заощадження – зв’язок між розмірами заощадження та доходу.