Функція міри вартості виявляється в тому, що гроші виступають у ролі загального еквівалента і відображують вартість інших товарів
2 Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що вони стали посе-оедником в обміні одного товару на інший, який здійснювався за формулою Т (товар) — Г (гроші) — Т (товар).
3. Функція грошей як засобу платежу полягає у на сучасному етапі з появою електронних грошей з’являється об’єднання засобу обігу і засобу платежу.
4. Функція грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що гроші у вигляді золотих монет та зливків не беруть участі в обороті і нагромаджуються вїх власників як скарб.
5.Світові гроші – золото, срібло і платина по вазі. В міжнародних розрахунках використовують вільну конвертовану валюту – Долар, Євро і Єна, а також розрахунки SDR (спеціальні права запозичення).
Грошова система— це форма організації грошового обігу, що історично склалася у країні та закріплена в національному законодавстві.
Сформувалася грошова система у XVI—XVII ст., хоч окремі її елементи (наприклад, види державних грошових знаків) існували й раніше.
До грошової системи належать:
1) грошова одиниця країни, яких нині у світі налічується понад 300 найменувань;
2) масштаб цін;
3) види державних грошових знаків (металевих або паперових), що мають законну силу, порядок їх випуску й обігу (випуск, вилучення та ін.);
4) регламентація безготівкового обігу;
5) порядок обміну національної валюти на іноземну (валютний паритет і регульований державою валютний курс);
6) державне регулювання грошового обігу.
Існують грошові системи :
1) металевого грошового обігу, за якого такий грошовий товар виконує всі функції грошей;
2) паперово-кредитного грошового обігу, в основі якого лежать кредитні гроші
Біметалева грошова система — це система, за якої за золотом і сріблом законодавчо закріплена роль загального еквівалента. Виділяють чотири різновиди золотого монометалізму:
Закони грошового обігу — це загальні та специфічні закони, що діють у декількох суспільно-економічних формаціях і, передусім за умов капіталістичного способу виробництва, та виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації та вартістю грошей.
Основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, Що перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей. Причому не рівень цін товарів залежить від кількості грошей в обігу, а навпаки, кількість грошей, які перебувають в обігу, залежить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу грошей залежить від їхньої кількості, а кількість грошей залежить від Швидкості обігу. Збільшення швидкості обігу грошової одиниці рівноцінне зменшенню грошової маси.
Однак в обігу, крім повноцінних грошей, із XVII ст. перебувають паперово-кредитні гроші, підпорядковані закону обігу паперових грошей. Сутність цього специфічного закону полягає в тому, що кількість грошей у сфері обігу має дорівнювати кількості золотих грошей, потрібних для нормального функціонування товарообігу. Кожен паперовий долар прирівнювався до золотого і мав таку саму купівельну ціну, як і золотий. Закон обігу паперових грошей діяв за умов, коли в основі грошової вартості лежало золото.
1. Закон грошового обігу (Фішер) полягає в дотриманні в економіці необхідної кількості грошей. В обігу повинна бути така кількість грошей, яка відповідає товарній масі, що знаходиться в обміну.
МV=PQ
2. Закон «Золотого стандарту» Кількість грошей потрібних для обігу дорівнює сумі цін проданих товарів мінус сума цін товарів проданих в кредит плюс платежі по яких наступив строк мінус взаємо погашенні платежі, все це ділиться на швидкість обігу.
КГ=(СЦ-К+П-В)/О
Закони грошового обігу — це загальні та специфічні закони, що діють у декількох суспільно-економічних формаціях і, передусім за умов капіталістичного способу виробництва, та виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації та вартістю грошей.
Закони грошового обігу полягає в дотриманні в економіці необхідної кількості грошей. В обігу повинна бути така кількість грошей, яка відповідає товарній масі, що знаходиться в обміну.
Кількість грошей потрібних для обігу дорівнює сумі цін проданих товарів мінус сума цін товарів проданих в кредит плюс платежі по яких наступив строк мінус взаємо погашенні платежі, все це ділиться на швидкість обігу.
КГ=(СЦ-К+П-В)/О
До основних чинників і умов сталості грошей з боку грошей належить:
1) маса грошей в обігу та швидкість їх обігу. Чим менша маса грошей обслуговує у наявному обігу більшу масу товарів і послуг, тим більша швидкість обігу грошової одиниці, тим стабільніша її купівельна спроможність;
2) наявність у країні резервного валютного і золотого фонду;
3) наявність ефективної банківської та фінансової системи;
4) проведення обґрунтованої кредитної політики;
5) перетворення національної валюти на єдиний легальний платіжний засіб, жорсткий валютний контроль та раціональне регулювання валютного курсу;
6) забезпечення збалансованості грошових надходжень і витрат усіх суб'єктів товарно-грошових відносин і насамперед держави та
Грошова маса— сукупність всіх грошових засобів, які є в народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення.
Залежно від ступеня ліквідності (можливість перетворення активів у грошову форму без суттєвої втрати вартості і в короткий строк) в економічному аналізі використовується сукупність показників (агрегатів) для вимірювання грошової маси, яка є в обігу в тій чи іншій країні на цей момент (склад і кількість грошових агрегатів розрізняються по країнах). Принцип агрегування полягає в тому, що до існуючої грошової маси, зафіксованої певним агрегатом, додаються подальші суми, тим самим відбувається утворення нового агрегату. Розглянемо основні показники (агрегати) грошової маси:
Мо — наявні гроші в обігу.
Mj = MQ + поточні чекові рахунки: безстрокові та інші чекові депозити.
М2 = Mj + заощаджувальні і строкові депозити (внески) у комерційних банках.
М3 = М2 + внески в спеціалізованих установах, особливі види нагромаджень.
L = M3 + інші ліквідні активи (облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти).
Теорії грошей
1.Металічна теорія
2.Номіналістична теорія
3.Кількісна теорія. Монетариська
4.Історія української гривни
Серед різних теорій та концепцій грошей найдавнішою є кількісна теорія, оскільки її коріння знаходиться в окремих ідеях Арістотеля. Ця теорія найповніше вперше обґрунтована англійським філософом Д. Юмом |Ї711—1776). Оскільки на той період загальним еквівалентом було золото і срібло, то представники цієї теорії стверджували, про вартість грошей формується не у процесі виробництва благородних металів, а у процесі обміну, під час виконання грошима Функції засобу обігу. Відповідно до цієї теорії не сума цін товарів (товарної маси) визначає кількість грошей в обігу, а будь-яка зміна кількості грошей зумовлює відповідні зміни абсолютного рівня цін товарів.
Двома основними течіями цієї теорії є механістична і психологічна. Згідно з першою (представником якої був американський економіст І. Фішер (1867—1947), ціни товарів знаходяться У прямо пропорційній залежності від кількості грошей та швидкості їх обігу і обернено пропорційній від кількості товарів, що знаходяться в обігу.
Інша течія представлена, передусім, теоретиками кембриджської школи А. Маршаллом та А. Пігу і маржиналізму й отримала назву суб'єктивно-психологічної, тому гроші представники неокласичної теорії називають декретивними (декретуються урядом, центральним банком).
Зокрема, паперові гроші мають вартість тому, що люди їх цінують, а тому погоджуються вважати грошима. Цінність грошей також визначається довірою людей до уряду, що контролює грошову масу в країні. Тому сучасну кредитно-паперову грошову систему ще називають "фідуціарною", тобто такою, що основана на довірі (лат. слово fiducia означає довіра).
Цю течію представляють такі відомі американські економісти, як П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт та інші. Так, П. Самуельсон називає гроші штучною соціальною умовністю, а Дж. Гелбрейт — "продуктом угоди між людьми".
Недоліками кількісної теорії грошей є передусім те, що вона позбавляє гроші вартості, а товари — ціни до процесу обміну. Насправді товари вимірюють свою вартість у грошах як мірі вартості ще до того, як вони потрапляють на ринок. У процесі обігу відбувається певне коригування таких цін, залежно від співвідношення попиту і пропозиції.
Крім того, гроші виникають стихійно внаслідок розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва, поступового виділення із товарного світу товару-еквівалента. Товари вимірюють свою вартість у грошах при виконанні останніми функції міри вартості, а не засобу обігу. Водночас остання функція також певною мірою впливає на ціни товарів, що знаходить свій вияв у інфляції внаслідок надмірної кількості грошей в обігу.
Водночас позитивною стороною концепції Фішера є те, що вона дає можливість попередньо з'ясувати такий аспект інфляції, як знецінення грошей, що супроводжується підвищенням цін на товари; водночас динаміка цін на товари і послуги та грошової маси під час інфляції показує невідповідність цих показників, що свідчить про недосконалість кількісної теорії грошей.
Із метою вдосконалення кількісної теорії грошей Дж. Кейнс стверджував, що зростання кількості грошей в обігу не впливає на ціни лише за умов безробіття, а за повної зайнятості ціни змінюються пропорційно кількості грошей. Вдосконалений Дж. Кейнсом варіант кількісної теорії грошей знайшов своє втілення в теорії регульованої валюти, взірцем такої валюти в умовах відсутності золотого стандарту він і його послідовники вважали систему паперово-кредитного грошового обігу. Крім того, 106
Кейнс розділив грошову і товарну масу на складові елементи і. зіставляв їх відповідно з концепцією кількісної теорії грошей. #. Жодна із названих теорій не розкриває комплексно, чим ви-йиачається вартість сучасних грошей. Це стосується і марксистської теорії грошей, що адекватно відображала сутність грошей #а умов панування.золотого стандарту. За сучасних умов наближеною до реальності є думка англійського економіста Дж. Хікса, Л»сий виводить сутність грошей із виконуваних ними функцій. |їроте саме визначення ним грошей як того, що використовується як гроші, є науково некоректним.
Щоб комплексно розкрити сутність сучасних грошей, необхідно попередньо з'ясувати процес їхньої еволюції.
Інфляція
1.Інфляція: причини, суть, типи і види інфляції
2.Соціально-економічні наслідки інфляції
Інфляція- це знецiнення гoтiвкових i безгoтiвкових гpошей, що проявляєтьсяв зростанні цін на товари та послyги. Перiод iнфляцiї виникає надлишком грошей в обiry, що призводить до знецінення.
Дефляція— зворотний процес, який виражається зниженням середнього рівня цін.