Пропозиція робочої сили характеризується чисельністю осіб, які потребують працевлаштування
Вона складається за рахунок трьох основних джерел:
Ø соціально-демографічного (випускники різних навчальних закладів, які розпочинають трудову діяльність),
Ø соціального (ті, хто не працював раніше, або ті, хто займався домашнім господарством)
Ø економічного (вивільнювані з різних галузей народного господарства).
Вивільнення з галузей народного господарства відбувається через здійснення заходів
Пропозиція робочої сили визначається рівнем заробітної плати
Попит на робочу силу визначається потребами роботодавців та попитом в економіці, а також технічною оснащеністю виробництва
Зайнятість— це діяльність громадян, пов'язана з задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм доход у грошовій чи іншій формі.
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», прийнятого Верховною Радою України у 1991 р., зайнятими вважаються особи, які: працюють за наймом; працюють самостійно обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, громадських об'єднаннях; проходять дійсну службу у Збройних силах; здобувають професійну підготовку або перепідготовку з відривом від виробництва; учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських оплачуваних робіт; зайняті вихованням малолітніх дітей, доглядом за хворими та людьми похилого віку; громадяни інших країн, що працюють у народному господарстві України.
Види зайнятості:
Ø Повна зайнятість — це надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (в межах сім'ї) та колективне (з участю фірм, компаній, держави) відтворення робочої сили і задоволення всієї сукупності потреб.
Ø Реальна зайнятість — це зайнятість, яка має місце всуспільстві з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів, їх статевікової та освітньої структури. Цей вид занятості не завжди буває ефективним, оскільки здійснюється з метою покращення статевікової зайнятості, залучення до трудової діяльності працездатного населення окремих відсталих регіонів тощо.
Ø Ефективна зайнятість — це зайнятість, що здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу відтворення та критеріїв економічної доцільності й соціальної результа-тивності, зорієнтована на скорочення ручної, не престиж-;ної, важкої праці
Повнота і раціональність у комплексі визначають ефективність зайнятості, тобто забезпечуваний нею соціально-економічний результат.
Форми зайнятості
Основна форма зайнятостірегулюється трудовим зако нодавством та типовими правилами внутрішнього розпорядку щодо різних категорій працівників.
Спеціальні, або нетрадиційні, форми зайнятості (робота вдома, за сумісництвом, індивідуальна й кооперативна трудова діяльність та ін.) здійснюються згідно із спеціальним правовим регулюванням. У США та в Англії такими формами зайнятості охоплено понад ЗО % робочої сили.
Державні заходи для забезпечення зайнятості населення:
Ø інвестиційні та податкові заходи, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності трудових ресурсів, заохочення підприємництва, створення нових технологій, нових малих підприємств, застосування гнучких режимів праці (скороченого робочого дня, роботи дома та ін.), які сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць;
Ø забезпечення прав і інтересів працівників через удосконалення законодавства про зайнятість населення і працю, створення сприятливих умов на виробництві;
Ø проведення аналітичних та наукових досліджень економічної структури і прогнозування змін у якості й розподілі робочої сили;
Ø регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині залучення і використання іноземної робочої сили на основі квотування й ліцензування, а також забезпечення своїм громадянам права працювати за кордоном;
Ø сприяння (з боку підприємств, установ і організацій усіх форм власності) при потребі створенню додаткових робочих місць, а також поліпшенню умов праці в суспільному виробництві.