Тема 8. Українська культура XІX- XX століття

1.Кирило-Мефодіївське товариство як показник процесу пробудження національної самосвідомості

2.Творчий геній Т. Шевченко

3. Посилення реалізму в українській літературі

4.Суперечності розвитку української духовної культури у 20-80-х роках

5.Основні художні напрями в українському мистецтві

Завдання для обговорення в аудиторії:

· Розвиток культуротворчих, суспільно-економічних, політичних процесів в Україні на початку ХІХ ст. Посилення колоніальної політики Російської імперії у зв’язку з територіальними поділами Польщі, ліквідацією Гетьманщини, знищенням Запорозької Січі. Спрямуван­ня сил української еліти з політичної діяльності на культурницьку. Паростки свіжих політичних ідей. Поглиблення кризи кріпацтва, рух за розвиток національної культури. «Історія Русів», її зміст і значення.

· Творчість І. П. Котляревського та її значення. Виникнення таємних гуртків і товариств антиурядової спрямованості. Пробудження національної свідомості, інтересу до минулого свого народу. Українське коріння декабристського руху, Кирило-Мефо­діївське товариство. Програмні документи Кирило-Мефодіївсь­кого товариства. Створення Харківського (1804) та Київського (1834) університетів. Видання наукових праць, збірок української народної творчості: «Харьковский демократ», «Украинский вестник», «Украинский журнал» і т. д. Творчість І. Квітки-Основ’я­ненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки. Розвиток просвітницької філософії. Київська релігійно-філософська школа. Проблема віри і знання.

· Прогресивна діяльність літератора, етнографа М. Максимовича, П. Куліша, М. Костомарова. Процес нагромадження українського етнографічного матеріалу.

· Розвиток літератури, професійної музики, живопису, архітектури, театру.

· Творчість Т. Шевченка — поета, художника, громадського діяча. Видання «Кобзаря». Початок нового етапу в розвитку української літератури.

· Розвиток класичного, романтичного стилів та стилю ампір, реалізму в українській культурі, їхні характерні риси. Заборона будувати храми в стилі українського бароко (1801). Діяльність кріпацьких театрів, симфонічних оркестрів у Глухові, Сокиринцях, Качанівці і т. д. Композитори Й. Витвицький, С. Гулак-Артемовсь­кий. Створення першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм». Творчість композиторів П. Ніщинського і П. Со­кальського, М. Калачевського, М. Лисенка та ін.

· Розвиток архітектури. Діяльність архітекторів А. Меленського, В. Беретті, М. Мощеканова, П. Ярославського. Будівництво в стилі класицизму споруд Київського університету (арх. В. Беретті, 1837), палацу К. Розумовського (арх. Ч. Камерон), театру ім. М. Зань­ковецької у Львові (1836—1842) (арх. Л. Пикаль, І. Зальцман), Львівської політехніки (1872—1877) (арх. П. Захаревич), театрів в Одесі та Києві. Будівництво Володимирського собору (1862—1896, арх. І. Штром, П. Спадро, О. Беретті, В. Ніколаєв — стиль російсько-візантійський) тощо.

· Розвиток архітектурних стилів в Україні в ХІХ ст.

· Розвиток скульптури в Україні в ХІХ ст. Творчість І. Мартоса (1754—1835). Його твори: пам’ятники Мініну і Пожарському в Москві (1804—1818), Рішельє (1823—1828) в Одесі, Потьомкіну (1829—1835) в Херсоні, Ломоносову в Архангельську та ін.

· Творчість скульптора М. Микешина (1835—1896). Його пам’ят­ник Богдану Хмельницькому (арх. В. Ніколаєв). Спорудження пам’ятника Володимиру Святославичу в Києві (1853) (скульптори П. Клодт, В. Демут-Малиновський, арх. К. Тон).

· Розвиток живопису: станкового, портретного, історико-баталь­ного, пейзажного, побутового.

· Творчість В. Тропініна, В. Штернберга, Т. Шевченка, І. Сошенка. Діяльність малювальної школи М. Мурашка. Учні школи М. Пимоненко, Ф. Красицький, К. Малевич та ін.

· Основні напрями і стилі в мистецтві: класицизм, романтизм, реалізм, академізм, ампір, модерністські напрями: символізм, футуризм, акмеїзм, кубізм, супрематизм, імпресіонізм тощо. Творчість С. Васильківського, М. Пимоненка, А. Куїнджі, М. Ярошенка. Соціокультурна ситуація в другій половині ХІХ ст. Феномен Т. Шев­ченка. Його внесок у розвиток української мови, художньої культури, у національну свідомість і історію. Українське коріння М. Гого­ля. Розвиток науки. Творчість П. Чубинського, О. Потебні, І. Піль­гуя. Видання прогресивних журналів. Журнал «Основа». Об’єднан­ня інтелігенції навколо «Старої громади» та «Молодої громади». Творчість Марка Вовчка, М. Драгоманова, І. Франка, М. Павлика, Лесі Українки, І. Рудченка та багатьох інших. Видатний етнограф В. Б. Антонович та його творчість. Валуєвський циркуляр (1863). Емський указ (1867) про заборону українських видань. Реалізм у творчості Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Карпенка-Карого, Кропивницького, Старицького. Розвиток українського театру.

· Активізація політичного руху, створення українських політичних партій наприкінці ХІХ—на початку ХХ ст.

· Утвердження української культури як культури світового рівня. Модернізм в українській культурі. Творчість М. Коцюбинського, П. Тичини, О. Олеся, М. Грушевського, В. Винниченка.

· Розвиток української музики. Композитори Я. Степовий, К. Сте­ценко, М. Леонтович.

· Розвиток культури в роки революційних часів і громадянської війни. Культура в радянські часи. Наслідки для України від перебування в СРСР. Українізація. «Розстріляне відродження». Культурний розвиток у 30-ті роки. Голодомор. Сталінізм як тип тоталітаризму. Характерні риси тоталітарної культури. Мистецтво радян­ського періоду. Соцреалізм. Діяльність О. Довженка, В. Липинський, його творчість.

· Розвиток культури в 50—60-ті роки. Громадсько-літературний рух шестидесятників. Сучасна культура та її майбутнє. Характеристика соціокультурної ситуації пострадянської доби: основні тенденції розвитку сучасної культури. Загальнолюдське і національне в цінностях культури. Постмодерн у сучасній культурі. Гуманізм і сучасна культура. Масова культура, її функції. Популярна, елітарна, народна культура і їх місце в сучасному світі.

· Кризи сучасної культури і шляхи її подолання. Концепції космізму і антропокосмізму в сучасній культурі. Характерні риси і тенденції розвитку культури постіндустріального (інформаційного) суспільства. Концепція дійової творчої особистості. Творчість як основа самореалізації особистості.

· Українська інтелігенція, українська інтелектуальна еліта та їх відповідальність за долю України.

· Поясніть взаємозв’язок між цінностями культури та демократії.

· Роль “масової культури” в тоталітарній ідеології на прикладі СРСР.

Контрольні запитання

1. Які особливості суспільно-політичного розвитку України в ХІХ ст. ви можете назвати?

2. У чому полягають основні причини поразки виступу декабристів?

3. Чому Кирило-Мефодіївське товариство вважалося показником процесу пробудження національної самосвідомості?

4. Які особливості характерні для розвитку класичної української літератури (І. Котляревський, П. Гулак-Артемов­ський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка)?

5. У чому виявився творчий геній Т. Г. Шевченка?

6. У чому полягає реалістичний напрям в українській літературі?

7. Як відобразились ідейні та моральні принципи народної культури у творчості І. Франка, Лесі Українки, М. Коцю­бинського, В. Стефаника, О. Кобилянської?

8. Як відбилися ідеї етнографії, мовознавства, історії України в наукових працях М. Драгоманова, В. Антоновича, М. Грушевського, О. Потебні, В. Винниченка?

9. Які чинники пояснюють суперечності розвитку української духовної культури у 20—80-х роках?

10. Чим характеризується процес національного відродження української культури в наш час?

11. Назвіть основні художні напрями в українському мистецтві ХХ ст.

12. Яку функцію відігравала українська інтелігенція в формуванні національної самосвідомості в період сталінського терору 30-50-і роки ХХ ст.?

13. В чому полягає сутність дисидентського руху в середині 60-70-х років ХХ ст.?

Теми рефератів

Процес пробудження національної самосвідомості, виникнення політичних рухів та розвиток національної культури протягом ХІХ і на початку ХХ ст.

Кирило-Мефодіївське товариство.

Гумористично-сатиричні твори І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки.

Творчість І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Кобилянської як втілення кращих ідейно-моральних принципів української народної культури.

Розвиток духовної культури в працях М. Драгоманова, В. Антоновича, М. Грушевського, О. Потебні, В. Вин-
ниченка.

Ідейно-політична боротьба за оновлення української культури в умовах соціалістичного реалізму. Творчість М. Хвильового.

Новаторське сценічне мистецтво: Лесь Курбас.

Суперечливий розвиток української культури протягом 50—80-х років.

Відродження і розвиток української культури доби утвердження державної незалежності.

«Розстріляне відродження».

Постмодернізм, гуманізм, космізм, антропокосмізм у сучасній культурі.

Сучасна російська культура: особливості розвитку.

Специфіка тоталітарної ідеології та її вплив на світогляд людини.

Відмова від сучасного заради “світлого майбутнього” в радянській культурі.

“Соціалістична культура” – міф чи реальність.

Література

Джерела

Історія Русів — К., 1991.

Грушевський М. С. Очерк истории украинского народа. — К., 1990.

Костомаров В. І. Книга буття українського народу (Закон Божий). — К., 1991.

Горький М. Несвоевременные мысли. – М.,1990.

Ленин В.И. О пролетарской культуре. - Полн.собр.соч. Т.41.

Ленин В.И. Партийная организация и партийная литература. - Полн.собр.соч. Т.41.

Додаткова

Горський В. С. Історія української філософії. Курс лекцій. — К., 1996.

Ефименко А. Я. История украинского народа. — К., 1990.

Затонський Д. Художній орієнтир ХХ століття. — К., 1988.

Крип’якевич І. П. Історія України. — Л., 1990.

Потебня А. Смысл и язык. — К., 1993.

Тархан-Береза З. Шевченко-художник. — К., 1985.

Історія української культури. — К., 1990.

Історія української культури / За ред. П. П. Толочка. — К., 2002.

Історія української літератури: У 8 т. — К., 1954.

Історія українського мистецтва: У 6 т. — К., 1968.

Українська культура. Лекції / За ред. Д. Антоновича. — К., 1993.

Українська культура: Навч. посібник / За ред. С. О. Черепанової. — Л., 1994.

Істрія світової культури. Культурні регіони. /Левчука Л.Т. – К., 1997.

История мировой и украинской культуры./ Заблоцкой К.В. – Донецк, 1999.

Українська та зарубіжна культура. / Заковича М.М. – К., 2000.