Організація змісту навчального матеріалу

МІНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„ Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії № 1

Завідувач кафедри

професор Тяжка О.В.

„____”__________________200 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль № 3	Неонатологія
Змістовний модуль №11	Перинатальні інфекції
Тема заняття	Бактеріальні інфекції новонародженого
Курс
Факультет	І медичний

Київ 2009

1. Конкретні цілі:

- Визначати етіологічні та патогенетичні та фактори ризику гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого;

- Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого

- Визначати особливості перебігу та ступеню важкості гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого;

- Складати план обстеження при гнійно-запальних захворювань та сепсисі новонародженого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень: загально клінічного аналізу крові, лейкоцитарного індексу, біохімічного аналізу крові, С-реактивного протеїну, полімеразної ланцюгової реакції, бактеріологічного дослідження, імуноферментного аналізу;

- Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого;

- Проводити диференціальну діагностику гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого з іншими захворюваннями;

- Здійснювати прогноз життя при гнійно-запальних захворювань та сепсисі новонародженого;

- Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.

Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Біохімія	Норми біохімічних показників у новонароджених дітей.
Мікробіологія	Характеристика збудників, які викликають гнійно-запальні захворювання та сепсис
Фармакологія	Фармакологічні особливості антибіотиків
Пропедевтика дитячих хвороб	Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених
Акушерство і гінекологія	Хвороби шкіри, пупкової ранки та токсикоз-септичні захворювання у новонароджених

Організація змісту навчального матеріалу

У теперішній час не викликає сумнівів, що саме інфекціям новонароджених належить суттєве значення в структурі їх захворюваності та смертності. За даними світової літератури, частота неонатального сепсису 1-8 на 1000 живонароджених. При цьому летальність складає 13-50%, вона максимальна серед недоношених, дітей з ранніми проявами інфекції та при її блискавичному перебігу.

Анатомо-морфологічні особливості шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених:

Ø Товщина епідермісу у новонароджених складає 0,15-0,2 мм, а у дорослого 0,25-0,36 мм.

Ø Базальний шар добре виражений, представлений двома видами клітин – базальними і меланоцитами. Має місце недостатнє утворення меланіну.

Ø Зернистий шар шкіри слабко виражений, чим пояснюється прозорість шкіри новонародженого, в його клітинах відсутній кератогіалін.

Ø Роговий шар більш рихлий та містить більше води.

Ø Базальна мембрана між епідермісом і дермою не виражена, що зумовлює підвищену рухомість епідермісу, схильність до мацерації, виникнення епідермолізу і пухирів у місцях тиску та при стрептодерміях .

Ø Дерма має переважно клітинну структуру з тонкими колагеновими і слабко розвинутими еластичними волокнами.

Ø Поверхня шкіри вкрита секретом із рН, що наближається до нейтральної реакції внаслідок присутності казеозної змазки, і складає 6,3-5.8, потім протягом першого місяця знижується, що супроводжується підвищенням бактерицидності.

Ø Сальні залози повністю сформовані і починають функціонувати на 7-му місяці гестації. Недорозвинуті вивідні протоки потових залоз.

Ø Підвищена кількість поверхнево розташованих судин.

Ø У підшкірній клітковині збережені ділянки ембріональної тканини, які мають функцію жиро накопичення та кровотворення.

Ø Наявність бурої жирової тканини, яка виконує функцію теплопродукції.

Ø Підшкірна клітковина у новонароджених достатньо виражена, добре кровозабезпечена, але має мало анастомозів із судинами шкіри. Слабко виражені перемички із сполученої тканини, що сприяє розповсюдженню гнійно-запального процесу по периферії.

Особливості реактивності новонароджених:

► знижений хемотаксис та функціональна активність макрофагів,

► значна активність лізоциму,

► низький рівень пропердину і комплементу,

► низький вміст та функціональна активність Т – хелперів,

► функція NK (Natural Killer) подавлена,

► низькі рівні IgM, IgA,

► Ig D і Ig Е взагалі не виявляються,

► вміст Ig G при народженні більше ніж у матері.