A. своєчасна підготовка захисних споруд

B. оповіщення населення

C. евакуація населення та персоналу об’єктів економіки в приміську зону

D. застосування індивідуальних засобів захисту від радіаційного ураження

E. використання індивідуальних засобів медичного захисту

 

80. Скільки можливих фаз розвитку аварії на радіаційно небезпечних об'єктах прогнозується ?

A. 7

B. 6

C. 5

D. 4

E. 3

 

81. Укажіть період включає в себе рання фаза аварії ?

A. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

B. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.

C. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

D. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.

E. Період максимального викиду радіонуклідів.

 

82. Визначення поняття “евакуація”.

A. Це організований вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації в приміську зону на весь період ліквідації наслідків аварії.

B. Організований вивіз персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.

C. Це самостійний вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації на максимально віддалену територію на період ліквідації наслідків аварії.

D. Самостійне переміщення персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.

E. Організований вивіз персоналу об’єктів економіки, для проживання і відпочинку на період ліквідації аварії.

83. Укажіть засіб індивідуального захисту використовуємий від чадного газу (СО)?

A. Марганцевий патрон.

B. Гопкалітовий патрон.

C. Олівцевоподібний патрон.

D. Цинковий патрон.

E. Протиаерозольний патрон.

 

84. Комплект фільтруювального одягу застосовують для захисту :

A. від радіоактивного пилу.

B. від радіоактивних речовин, що перебувають в газоподібному стані та пилу.

C. від радіоактивного випромінювання.

D. від іонізувального випромінювання.

E. від α, β, γ та нейтронного випромінювання.

 

85. З якою метою проводиться дозиметричний контроль?

A. Для визначення якості радіоактивного забруднення

B. Для визначення ступеню тяжкості променевих уражень

C. Для підготовки асортименту дозиметрів

D. Для визначення самопочуття

E. Для можливості охарактеризувати екологічну ситуацію

 

86. Який період включає в себе середня фаза ( фаза стабілізації ) аварії на радіаційно небезпечних об'єктах ?

A. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

B. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.

C. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

D. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів

E. Період максимального викиду радіонуклідів.

 

87. Визначення поняття " Радіаційна обстановка”:

A. це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

B. це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті хімічного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

C. це обстановка, яка виникає в результаті радіоактивного забруднення, що потребує певних заходів захисту.

D. це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення.

E. це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення та персоналу станції.

 

 

?88. Визначення поняття " Радіаційний стан " :

А. ступінь радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища

В. рівень вмісту радіонуклідів у довкіллі внаслідок їх міграції

С. масштаби і ступінь іонізації навколишнього середовища природними та штучними джерелами випромінювання

D. дозові навантаження радіоактивних речовин в складових біосфери

Е. ступінь радіаційної небезпеки іонізувального випромінювання

 

 

89. При якій потужності дози ( мкЗв / год ) радіаційний стан відповідає нормальному:

А. 0,1

В. 0,6

С. 0,8

D. 1

Е. 2

 

90. При якій потужності дози ( мкЗв / год ) радіаційний стан відповідає анмальному:

А. 0,1 – 0,3

В. 0,4 – 0,6

С. 0,6 – 1,2

D. 1,6 – 1,8

Е. 2 - 3

 

91. Призначення протирадіаційного укриття полягає у захисті населення :

A. від уражальної дії іонізувального випромінювання та частково від ударної хвилі.

B. від іонізувального та світлового випромінювання

C. від ударної хвилі

D. від затоплення

E. від обвалів та ударної хвилі

 

92. Який період включає в себе пізня фаза аварії?

A. Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.

B. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.

C. Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

D. Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.

E. Період після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

 

93. До завдань радіометричного контролю відноситься:

A. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50% від допустимого

B. контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею

C. контроль колективної дози опромінення

D. контроль індивідуальних доз опромінення

E. контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки

 

94. Укажіть табельні засоби захисту шкіри за призначенням:

A. удосконалені та прості.

B. фільтруювальні (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).

C. резинові та удосконалені.

D. фільтрувальні та прорезинені.

E. повітронепроникні та ізолюючі.

 

95. До завдань радіометричного контролю відноситься:

A. контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50% від допустимого.

B. контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею.

C. контроль колективної дози опромінення.

D. контроль індивідуальних доз опромінення.

Е. контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки.

 

96. Токсична дія сильнодіючих отруйних речовин на організм людини визначається

такими факторами:

A. фізико-хімічними властивостями, шляхами надходження, метеорологічними умовами

B. умовами харчування, хімічними властивостями, агрегатним станом, станом погоди.

C. температурою повітря, вологістю повітря, порою року.

D. дотриманням правил техніки безпеки, порою року, часом доби, станом орга- нізму.

E. умовами перебування, умовами харчування.

 

97.Своєчасною вважається перша лікарська допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

 

98. Своєчасною вважається кваліфікована допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

 

99.Своєчасною вважається спеціалізована допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

 

100. Завдання першої медичної допомоги:

A. Зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

B. Запобігти розвитку можливих ускладнень.

C. Полегшити страждання постраждалого.

D. Провести вторинну профілактику розвитку ускладнень.

E. Найпростішими засобами врятувати життя постраждалому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

101. Табельні засоби, які використовуються для надання першої медичної

допомоги:

A. Перев’язувальні матеріали.

B. Перев’язувальні матеріали та кровоспинні джгути.

C. Перев’язувальні матеріали, спеціальні шини для іммобілізації.

D. Медикаменти

E. Перев’язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі медикаменти.

 

102. Ознаки венозної кровотечі:

A. Кров витікає темного кольору, безперервно, явного струменю не спостерігається.

B. Кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсуючим струменем.

C. Кров витікає темного кольору, пульсуючим струменем.

D. Кров витікає яскраво-червоного кольору, явного струменю не спостерігається.

E. Кров витікає повільно безперервно, явного струменю не спостерігається.

 

103. Дії при виявленні внутрішньої кровотечі:

A. Постраждалого слід негайно відправити до лікувальної установи. Якщо є можливість, до тієї ділянки тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий міхур з льодом чи холодною водою.

B. Провести первинну хірургічну обробку рани.

C. Накласти кровоспинний джгут

D. До тієї ділянки тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий міхур з льодом чи холодною водою.

E. Негайно застосувати антибіотики.

 

104. Процес, який не змінюється при неспецифічній захисній реакції організму на травму:

A. Збільшення ЧСС.

B. Збільшенні хвилинного об’єму серця.

C. Спазм в системі мікро циркуляції в м’язах, шкірі, кишечнику.

D. Збільшення периферійного судинного супротиву.

E. Стимуляція секреції інсуліну.

 

105. Пахвову артерію — до плечової кістки в підпахвовій ямці слід притиснути при:

A. Кровотечах у ділянці плеча.

B. Кровотечах у ділянці шиї.

C. Кровотечах у ділянці голови.

D. Кровотечах у ділянці обличчя.

E. Кровотечах нижньої кінцівки.

 

 

106. В чому полягає профілактика зараження рани?

A. Обробці дезінфікуючими розчинами.

B. Якнайшвидшому накладанні на неї асептичної пов’язки, для запобігання доступу мікроорганізмів.

C. Вживанні антибіотиків.

D. Застосуванні антибактеріальних препаратів.

E. Первинній хірургічній обробці рани.

 

107. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневої реанімації?

А. На спині, з піднесеною головою.

В. Горизонтально, на спині.

С. На спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

D. На правому боці.

Е. на спині, голова максимально відхилена назад.

108. Ознаки артеріальної кровотечі:

A. Кров витікає темного кольору, безперервно, явного струменю не спостерігається.

B. Кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсуючим струменем.

C. Кров витікає темного кольору, пульсуючим струменем.

D. Кров витікає яскраво-червоного кольору, явного струменю не спостерігається.

E. Кров витікає повільно безперервно, явного струменю не спостерігається.

 

109. Прийнята класифікація за часом появи кровотеч.

A. Первинні та вторинні які розділяють на ранні вторинні та пізні вторинні.

B. Виниклі в 1 час, в перші 6 годин, в першу добу.

C. Ранні та пізні.

D. Миттєві, ранні, пізні.

E. Виниклі в перші 6 годин, та виниклі пізніше.

 

101. Причини виникнення ранніх вторинних кровотеч.

A. Спазм периферійних судин.

B. Пошкодження судин.

C. Пошкодження органів.

D. Механічний відрив тромбу через підвищення АТ або купування судинного спазму.

E. Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.

 

111. Причина виникнення пізніх вторинних кровотеч:

A. Пошкодження органів.

B. Механічний відрив тромбу через підвищення АТ або купування судинного спазму.

C. Пошкодження судин.

D. Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.

E. Спазм периферійних судин.

 

112. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:

А. Розпочати серцево-легеневу реанімацію

В. Вентиляція з 100% киснем.

С. Забезпечити можливість вільно дихати, розщібнути сорочку.

D. Госпіталізувати.

Е. Ввести буторфанол тартрат 0,2 %

 

113. Взимку джгут накладають на кінцівку не біль ніж на :

A. 120 хв.

B. 40 хв.

C. 50 хв.

D. 60 хв.

E. 30 хв.

 

114. У постраждалого спостерігається утруднене дихання, кровохаркання, порушення мови, швидке наростання підшкірної емфіземи шиї та обличчя, біль при ковтанні. Запропонуйте попередній діагноз.

A. Травма шийного відділу хребта.

B. Травма стравоходу.

C. Травма грудної клітки.

D. Травма трахеї.

E. Черепно-мозкова травма.

 

115. Якщо рана знаходиться на підборідді або щоці яку артерію слід притиснути:

A. Підключичну артерію.

B. Вискову артерію.

C. Сонну артерію.

D. Зовнішню щелепну артерію.

E. Плечову артерію.

 

116. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим:

A. 20 – 40

B. 50 – 60

C. 60 - 80

D. 80 - 100

E. Більше 100

117. Обтурація верхніх дихальних шляхів відбувається найчастіше на рівні:

A. Біфуркації трахеї

B. Нижче істинних голосових зв'язок

C. Персневидного хряща

D. Вище істинних голосових складок

E. Нижнього краю щитовидного хряща

 

118. При пошкодженні магістральних артерій у дистальному відділі кінцівки спостерігається:

A. Ціаноз шкірних покривів

B. Блідість шкірних покривів

C. Холодний липкий піт

D. Набряк м'яких тканин

E. Еритема шкірних покривів

 

119. Скільки ступенів тяжкості відмороження існує?

A. 3

B. 4

C. 5

D. 6

E. 7

 

120. Якого ступеня тяжкості відмороження, якщо у потерпілого спостерігається утворення пухирів?

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

 

121. Травми, що не викликають пошкоджень кровоносних судин кінцівок:

A. Поранення

B. Тупої травми

C. Вогнепального поранення

D. Пошкодження уламками кісток при переломах

E. Баротравми

 

???122. Ранні (до 6 годин) клінічні прояви відкритого, ізольованого пошкодження магістральних артерій кінцівки з декомпенсацією кровотоку в ній проявляються:

A. Неадекватними пошкодження болями

B. Раною в проекції судинного пучка з кровотечею (Інтенсивним, незначним) або відсутністю його.

C. Блідістю, похолоданням шкірних покривів кінцівки дистальніше рани

D. Розладом чутливості

E. М'язовою контрактурою

 

123. Який ступінь тяжкості опіку у потерпілого, якщо спостерігається змертвіння всієї товщини шкіри:

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

 

124. Який ступінь тяжкості опіку потерпілого, якщо спостерігається обвуглювання тканин тіла?

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

 

125. Дії при наданні першої допомоги у разі вивиху кінцівок:

A. Іммобілізація -знеболення-госпіталізація*

B. Вправлення вивиху

C. Госпіталізація в травмпункт

D. Знеболення та госпіталізація

E. Накладання пов’язки.

 

126. При утраті свідомості у пацієнта в першу чергу слід перевірити:

А. Реакцію на нашатирний спирт.

В. Зміну кольору нігтьових пластин.

С. Пульс на сонній артерії.

D. Сухожильні рефлекси.

Е. Реакцію на біль (поколювання)

127. Першочерговий захід при першої допомоги при гострій дихальній недостатності:

A. Штучна вентиляція легень.

B. Внутрішньовенне введення сібазону або діазепаму або седуксену.

C. Підняти нижніх кінцівок вище голови.

D. Введення знеболюючих засобів з аптечки АІ-2.

E. Трахеотомія.

 

128. Як часто треба змінювати пов’язку, при наданні першої допомоги, якщо вона просякла кров’ю?

A. Кожні 15 хвилин.

B. Кожні півгодини.

C. Раз на годину.

D. По мірі необхідності.

E. При необхідності не знімаючи попередньої пов’язки накласти нову зверху.

 

129. Чи супроводжуються переломи кісток шоком?

A. Завжди

B. Ніколи

C. У тяжких випадках, особливо при відкритих переломах з артеріальною кровотечею.

D. Лише при відкритих переломах.

E. Лише при вогнепальних переломах.

 

130. Для зменшення больових відчуттів постраждалому необхідно:

A. Ввести знеболюючий засіб з аптечки індивідуальної АІ-2

B. Дати будь який наркотичний засіб.

C. Дати будь який спазмолітик.

D. Затиснути постраждалу кінцівку джгутом.

E. Провести іммобілізацію.

 

131. Скільки ступенів тяжкості опіків існує?

A. 3

B. 4

C. 5

D. 6

E. 7

 

132. Якого ступеня тяжкості опік у потерпілого , якщо спостерігається утворення пухирів?

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

 

133. При наданні першої медичної допомоги опікову поверхню необхідно:

A. Обстежити і при виявленні пухирів розрізати або роздушити їх.

B. Торкнутись у кількох місцях для встановлення наявності чутливості для уточнення глибини ураження.

C. Обробити 5% спиртовим розчином йоду.

D. Змастити олією.

E. На опікову поверхню необхідно накласти стерильну пов’язку.

 

134. Якого ступеня тяжкості обмороження у потерпілого, якщо спостерігається змертвіння м’яких тканин тіла і навіть кісток?

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

 

135. Якого ступеня тяжкості опік у потерпілого, якщо спостерігається обвуглювання тканин тіла?

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

 

136. До тяжкого ступеню електротравм відноситься:

A. Судорожне скорочення скелетних м'язів без втрати свідомості.

B. Короткочасна втрата свідомості і спазм периферичної мускулатури.

C. Тривала втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.

D. Спонтанне розслаблення та скорочення гладкої мускулатури.

E. Відчуття поколювання в кінцівках.

 

137. Метою введення надзвичайного стану є:

A. Усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.

B. Контроль за переміщенням громадян.

C. Контроль за розвитком епідемії.

D. Евакуація потерпілого населення.

E. Обмеження переміщення населення на певній території з метою запобігання ураженню.

138. Фінансування заходів цивільної оборони проводиться за рахунок:

A. Державного та місцевих бюджетів.

B. Коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.

C. Державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.

D. Державного та місцевих бюджетів, коштів бюджетів країн які надають допомогу, коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом, коштів фізичних осіб.

E. Державного бюджету, бюджету фізичних та юридичних осіб.

 

139. Згідно із законом України “Про аварійно-рятувальні служби” основним завданням ДСМК є :

A. Надання безоплатної медичної допомоги. громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях

B. Ліквідація наслідків аварій та катастроф.

C. Запобігання виникнення аварій та катастроф.

D. Вивчення та аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій з метою мінімізації ризику їх виникнення.

E. Системне керівництво загонів аварійно-рятувальних служб з метою ліквідації наслідків НС.

 

140. Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладено на:

A. Кабінет Міністрів України.

B. Верховну Раду України.

C. Міністерство надзвичайних ситуацій.

D. Міністерство оборони.

E. Міністерство охорони здоров'я України.

 

 

141.Згідно з розділом 4 “Положенням про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” МНС України відповідно до покладених на нього завдань повинно:

A. Організовувати фінансове, матеріальне і технічне забезпечення аварійно-рятувальних та інших підпорядкованих спеціалізованих формувань.

B. Організовувати контроль за рівнем вмісту ксенобіотиків в об’єктах навколишнього середовища.

C. Проводити контроль рівня вмісту радіонуклідів в продуктах харчування.

D. Проводити контроль рівня вмісту радіонуклідів в усіх об’єктах навколишнього середовища.

E. Контролювати діяльність регіональних підрозділів у сфері захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

142.Координацію діяльності державної служби медицини катастроф на випадок виникнення надзвичайних ситуацій здійснюють:

А. Кабінет Міністрів України

143. Згідно із статтею № 3 закон України “Про державнийматеріальний резерв” державний резерв призначаєний для:

A. Забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

144. Вкажіть за чиїм рішенням може використовуватись державний резерв.

А. Кабінету Міністрів України.

145. Медичне сортування це:

D. Розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів.

146.Ліквально-евакуаційне забезпечення є складовою частиною:

A. Медичного забезпечення.

147. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, послідовність заходів на етапах медичної евакуації а також:

A. Наступність.

 

148. При землетрусах медичні формування необхідно розміщувати :

A. У будівлях, що лишилися неушкодженими.

149. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення

навколо атомних електростанцій потужністю до 4 ГВт планується і проводиться у радіусі ( км ) :

В. 30.

150. Мета медичного сортування полягає:

D. У забезпеченні поранених та хворих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію.

151. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, наступність заходів на етапах медичної евакуації а також:

A. Послідовність.

 

152. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

A. Наближенням етапів до осередку катастрофи.

 

153. Своєчасність медичної допомоги досягається наближенням етапів до осередку катастрофи, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

A. Якісною організацією пошуку.

 

154. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, наближенням етапів до осередку катастрофи, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

А. Евакуації постраждалих.

 

155. Своєчасною вважається перша медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін

A. До 30 хв.

151. Своєчасною вважається долікарська медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

A. До 1 год.

152. Своєчасною вважається перша лікарська допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

A. До 4 – 5 год.

153. В залежності від завдань, які вирішуються у процесі медичного сортування поранених і хворих, розрізняють такі його види:

D. Внутрішньо-пунктове та евакуаційно-транспортне.

154. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій потужністю > 4 ГВт планується і проводиться у радіусі (км):

С. 50.

155. Своєчасною вважається кваліфікована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

А. До8 – 12 годин.

 

156. Своєчасною вважається спеціалізована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

А. 24 годин.

 

157. Де надається перша медична допомога надається при аваріях на шахтах

А. На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу)

158. Де надається перша лікарська допомога при аваріях на шахтах.

A. На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу).

159. При аварії на залізниці до прибуття оперативної групи Державної служби медицини катастроф керівництво роботою бригад швидкої медичної допомоги на місці аварії покладається на:

A. Лікаря бригади, яка прибула першою.

 

160. Постраждалим на місці авіакатастрофи надають:

A. Першу медичну допомогу.

161. Якщо авіакатастрофа сталася за межами аеропорту чи населеного пункту, обсяг медичної допомоги на першому етапі медичної евакуації може бути:

A. Розширений до рівня невідкладної кваліфікованої медичної допомоги.

162. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

A. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.

B. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

C. Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

D. Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.

E. Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

 

163. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

A. Комплекс заходів, що проводиться з метою поліпшення життя людей, покращення умов праці та соціального благополуччя.

B. Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

C. Комплекс заходів, які проводяться в зоні НС з метою зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок та покращення умов працездатності.

D. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.

E. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку хімічного та радіаційного ураження.

 

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

A. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

B. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби

C. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих

D. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

E. Забезпеченість високоякісними харчовими продуктами.

 

165. Епідемічний осередок – це:

A. Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

 

 

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

А. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

 

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

A. Створення резервного ліжкового фонду.

B. Достатню кількість вакцини.

C. Достатню кількість антибіотиків.

D. Створення резерву медичного майна.

E. Створення резерву препаратів санітарної обробки рук, та для прибирання приміщень.

 

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

 

А. Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

 

 

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

A. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

B. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

C. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

D. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

E. Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

 

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

A. Заходи, що спрямовані на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.

B. Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.

C. Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

D. Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

E. Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

A. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

B. Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

C. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

D. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

E. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

A. Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

A. Двох напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори :

A. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

B. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.

C. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.

D. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

E. Харчування, забезпечення питною водою, забезпеченя речами першої необхідності.

 

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

A. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

 

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

A. Створення резервного ліжкового фонду.

B. Достатню кількість вакцини.

C. Достатню кількість препаратів.

D. Достатню кількість антибіотиків.

E. Створення резерву медичного майна.

 

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

B. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

C. Проводити зайву дезинфекцію.

D. Проводити вологе прибирання з детергентами.

E. Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

 

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

B. Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.*

C. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

D. Проводити зайву дезинфекцію.

E. Проводити вологе прибирання з детергентами.

 

179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій?

A. 3

B. 4

C. 5

D. 6

E. 7

 

180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

A. У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

B. У разі одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

C. В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

D. У разі суттєвого погіршення сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки.

E. В разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій з метою вчасної підготовки до розгортання сил та засобів при виникненні надзвичайної ситуації

 

181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

A. У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

B. В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

C. В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

D. У разі суттєвого погіршення сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки.

E. В разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій з метою вчасної підготовки до розгортання сил та засобів при виникненні надзвичайної ситуації

 

182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України?

A. 3

B. 4

C. 5

D. 6

E. 7

 

183. До 1 рівня інформаційної системи належать:

A. Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

B. Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

C. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

D. Територіальні центри екстреної медичної допомоги.

E. МОЗ України.

 

184. До 2 рівня інформаційної системи належать:

A. Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

B. Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

C. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

D. Територіальні центри екстреної медичної допомоги.

E. МОЗ України.

 

185. До 3 рівня інформаційної системи належать:

А. первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

В. вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

С. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

D. територіальні центри екстреної медичної допомоги.

Е. МОЗ України.

 

186. До 4 рівня інформаційної системи належать:

А. первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

В. вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

С. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф.

D. територіальні центри екстреної медичної допомоги.

Е. МОЗ України.

 

187. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного рівня повинна надійти до центрального вузла:

A. негайно

B. не більш ніж, як через 1 годину.

C. не більш ніж, як через 6 годин.

D. не більш ніж, як через 10 годин.

E. не більш ніж, як через 24 годин.

 

188. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки регіонального рівня повинна надійти до центрального вузла:

A. негайно

B. не більш ніж, як через 1 годину.

C. не більш ніж, як через 6 годин.

D. не більш ніж, як через 10 годин.

E. не більш ніж, як через 24 годин.

 

189. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки об’єктового рівня повинна надійти до центрального вузла:

A. негайно

B. не більш ніж, як через 1 годину

C. не більш ніж, як через 2 години

D. не більш ніж, як через 4 годин

E. не більш ніж, як через 8 годин

 

190. Основою для планування лікувально-евакуаційних заходів є прогнозовані розміри і структура санітарних втрат, які в свою чергу визначаються:

A. метеорологічними умовами

B. географічними умовами

C. наявністю рятувальних формувань

D. наявністю медикаментів

E. інформацією про санітарно-епідемічний стан у осередку прогнозованої надзвичайної ситуації.

 

191. На скількох рівнях здійснюється планування заходів, щодо медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

A. 2.

B. 3.

C. 4.

D. 5.

E. 6.

 

192. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план першого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

A. Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

B. Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

C. Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

D. Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

E. Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

 

193. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план другого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

A. Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

B. Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

C. Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

D. Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

E. Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

 

194. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план третього рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

A. Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

B. Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.*

C. Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

D. Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

E. Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

 

195. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план четвертого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

A. Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

B. Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

C. Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

D. Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

E. Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

 

196. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план п’ятого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

A. Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

B. Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

C. Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

D. Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

E. Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України.

197. При проведенні первинного огляду потрібно:

А. Забезпечити прохідність дихальних шляхів, дихання і кровообіг.

В. Оглянути пацієнта " з голови до п'ят ".

С. Зібрати анамнез.

D. Перевірити пульс на сонній артерії.

Е. Визначити рівень свідомості.

 

198. При зупинці серця через 3 – 5 хвилин наступає відмирання клітин

А. Легень

В. Головного мозку

С. Печінки

D. Нирок

Е. Інкреторного органу.

 

199. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневої

реанімації

А. На спині, з піднесеною головою.

В. Горизонтально, на спині.

С. На спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

D. На правому боці.

Е. Надати стабільне положення

 

200. Для чого необхідно провести первинний огляд постраждалого, що

знаходиться у непритомному стані.

А. Щоб визначити чи є загрожуючи його життю обставини, що потребують

негайного втручання.

В. Щоб перевірити наявність додаткових пошкоджень.

С. Щоб одержати дозвіл постраждалого або його родичів на Ваше втручання.

D. Щоб виявити причину втрати свідомості.

Е. Щоб надати першу медичну допомогу

 

201. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:

А. Розпочати серцево-легеневу реанімацію

В. Вентиляцію з 100% киснем.

С. Забезпечити В/В доступ.

D. Госпіталізувати.

Е. Застосувати метод Хеймліка

 

202. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим

А. 20 - 40

В. 60 - 80

С. 80 - 100

D. Більше 100

 

203. Під час серцево-легеневої реанімації відновився пульс на сонній артерії, чи потрібно продовжувати штучну вентиляцію легень до відновлення спонтанного дихання ?

А. Ні

В. Так

С. В залежності від частоти пульсу

D. Не обов'язково

Е. Не має значення

 

204. При утраті свідомості у дорослого пацієнта в першу чергу слід перевірити :

А. реакцію зіниць на світло

В. прохідність дихальних шляхів

С. пульс на сонній артерії

D. сухожильні рефлекси

Е. пульс на плечовій артерії

 

205. Порушення цілісності шкіряних покривів, слизових з пошкодженням глибше розташованих тканин діагностується як :

А. рана

В. садно

С. забій

D. опік
Е. пухир

 

206.Ослаблення кровозупинюючого жгута потрібно проводити :

А. з періодичністю 3 години влітку та 2 години взимку

В. з періодичністю кожні 2 години влітку та півгодини взимку

С. послаблення джгута не проводиться до кінцевої зупинки кровотечі

D. з періодичністю 3 години влітку та 1 години взимку

Е. з періодичністю кожну годину влітку та півгодини взимку

 

207. Методами транспортної іммобілізації при переломах кісток тазу є:

А. транспортування в сидячому положенні

В. транспортна іммобілізація не потрібна

С. фіксація обох випрямлених нижніх кінцівок одна до іншої

D. транспортування на щиті в позі " жаби "

Е. транспортування на спині

 

12. Яку рідину необхідно застосовувати для промивання шлунка при отруєнні невідомою отрутою :

А. 2% розчин питної соди

В. вазелінову олію

С. холодну чисту воду

D. теплу воду

Е. свіже молоко

 

208.При отруєнні яким газом на обличчі з'являються червоно-багряні п'ятна ?

А. Хлором

В. Нітрогазами

С. Чадним газом

D. Аміаком

Е. Фосгеном

 

209. Основним ускладненням отруєння аміаком є :

А. наркотичний стан

В. шлунково-кишкові розлади

С. набряк легень

D. серцево-судинна недостатність

Е. непритомність

 

210. При дії іонізувального випромінювання застосовують:

А. цистамін

В. унітіол

С. ізонітрозин

D. діпіроксим

Е. діетиксим

 

211. Порядок надання медичної допомоги необхідно розпочати з :

А. переконання в безпеці для Вас і Вашого пацієнта.

В. первинного огляду постраждалого

С. вторинного огляду постраждалого

D.транспортування постраждалого якнайшвидше в найближчу лікарню.

Е. визначення свідомості постраждалого

 

212. Огляд постраждалого потрібно розпочати з :

А. визначення свідомості

В. контролю та забезпечення дихання.

С. контролю та забезпечення кровообігу.

D. перевірки пульсу на сонній артерії

Е. термінової госпіталізації.

 

213. Скільки потрібно зробити контрольних вдихів для перевірки прохідності дихальних шляхів:

А. один.

В. два. ?

С. три.

D. чотири.

Е. два з тривалістю 1 – 1,5 секунд ?

 

214. Якщо постраждалий без свідомості, у нього відсутнє дихання, то потрібно виконати першочергово:

А. два контрольних вдихи, перевірити наявність пульсу на сонній артерії.

В. надати стабільне положення та провести вторинний огляд.

С. терміново госпіталізувати

D. провести серцево-легеневу реанімацію

Е. провести Інгаляцію кисню

 

215. Ваша тактика у пацієнта зі збереженою свідомістю при обструкції дихальних шляхів стороннім предметом розпочинається з наступного:

А. дати змогу прокашлятися; при погіршенні прохідності повітря, виконати маневр Хеймліка

В. видалити стороннє тіло щипцями

С. провести вентиляція кисню під підвищеним тиском

D. провести візуалізацію обструкції ларингоскопом

Е. виконати два повних вдування

 

216. Найбільш частою причиною обструкції дихальних шляхів у потерпілих без свідомості є :

А. стороннє тіло

В. язик

С. набряк гортані

D. інфекція

Е. пневмонія

 

217. Мета застосування маневра Хеймліка.

А. Покращити серцеву діяльність.

В. Очистити дихальні шляхи від стороннього тіла

С. Відновити свідомість

D. Підримувати дихальні шляхи відкритими ?

Е. Забезпечити частоту дихання до 8 – 9 дихань за одну хвилину

 

218. Що є завершальним етапом первинного огляду.

А. Перевірка наявності пульса на сонній артерії.

В. Визначення наявності свідомості.

С. Перевірка наявності дихання.

D. Визначення артеріального тиску.

Е. Перевірка частоти дихання

 

219. Частота вдихань за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації становить :

А. 6 - 8

В. 10 - 12

С. 15 - 20

D. 20 - 25

Е. 30 - 50

 

220. Визначте необхідність проведення закритого масажу серця у дорослих пацієнтів :

А. відсутність дихання

В. відсутність пульса на сонній артерії

С. виражена аритмія

D. частота пульса менше 40 за 1 хвилину.

Е. відсутність пульса на плечовій артерії

 

221. Головною умовою можливості початку транспортування пацієнта в стані клінічної смерті є :

А. успішна інтубація

В. підключення системи для внутрішньовенного введення ліків

С. відновлення самостійних скорочень серця

D. відновлення спонтанного дихання

Е. відновлення пульса на сонній артерії

 

222. Джгут , накладений для зупинки кровоточі, не повинен находитись на кінцівці взимку більше як :

А. 30 хвилин

В. 1 година

С. 1,5 години

D. 2 години

Е. 2,5 години

 

223. Автопригода. Постраждалий поза машиною. Пошкодження нижніх кінцівок, кровотеча. Свідомість та дихання відсутні. Визначіть чергу надання допомоги

А. Звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – іммобілізація шиї – зупинка кровотечі

В. Іммобілізація шиї – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – зупинка кровотечі

С. Зупинка кровотечі – іммобілізація шиї – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання

D.Зупинка кровотечі – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – іммобілізація шиї

Е. Зупинка кровотечі – забезпечити дихання – іммобілізація шиї

 

224. Для отруєння якими речовинами характерним є міоз?

А. Фосгеном

В. Аміаком

С. Ціанідами

D. Фосфорорганічними

Е. Хлорорганічними

 

225. Для отруєння якими речовинами характерним є мідріаз?

А. Фосфорорганічними

В. Аміаком

С. Ціанідами

D. Хлором

Е. Неорганічними кислотами

 

226. Медичне сортування це:

А. розподіл поранених і хворих на групи за ознаками поранення;

В. розподіл постраждалих з урахуванням тяжкості ураження;

С. розподіл травмованих за ознаками порушення дихання;

D. розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних

лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів;

Е. розподіл поранени і хворих на групи за ознаками порушення кровообігу

 

227. Залежно від завдань, які виконуються на етапі медичної евакуації розрізняють такі види медичного сортування постраждалих :

А терапевтичне , прогностичне

В клініко-діагностичне, прогностичне

С хірургічне , прогностичне

D прогностичне, психоневрологічне

Е інфекційне

 

228. При організації регулювання потоку постраждалих вони мають

пройти через такі зони :

А. зону збору, зону сортування ,зону надання медичної допомоги

В. зону медичної допомоги, зону санітарної обробки

С. зону санітарної обробки ,зону дегазації та дезактивації

D. зону збору, зону санітарної обробки

Е зону збору, зону надання медичної допомоги, зону санітарної обробки

 

229. За ступенем потреби в медичній допомозі, черговості та місці її надан-

ня при медичному сортуванні потерпілі поділяються на групи:

А постраждалі, які потребують нагального хірургічного втручання

В постраждалі, які потребують медико-психологічної допомоги

С постраждалі, які потребують , які не потребують медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації та з травмами, несумісними з життям

D постраждалі, які потребують симптоматичного лікування на даному етапі медичної евакуації

Е постраждалі легкоуражені

 

230. Під час аварій на радіаційно небезпечних об'єктах виділяють такі категорії населення, які потребують медичного захисту :

А. населення, яке потребує екстрених контрзаходів для зниження проме-

невих навантажень і попередження радіогенних наслідків , з проявами реак-

тивних психічних розладів, амбулаторні та стаціонарні хворі, які підлягають

евакуації та постійного медичного обслуговування як у ході евакуації, так і

у місцях розселення.

В. населення яке потребує амбулаторно-поліклінічного лікування для

зниження променевих навантажень.

С. стаціонарні хворі , які проходять курс реабілітації після

D. вагітні, породіллі

Е. з алергічними захворюваннями

 

231. Під час транспортних катастроф при надходженні постраждалих до лікувального закладу у приймальному відділенні здійснюється їх сорту-

вання на такі групи :

А особи, які потребують лікування в амбулаторно-поліклінічних закладах

В особи з порушенням життєво важливих функцій організму, у тяжкому стані та середнього ступеня тяжкості , легкопостраждалі ,які не потребують стаціонарного лікування

С особи, тимчасово нетранспортабельні , агонізуючі,

D особи, з легкими та середньої тяжкості ураженнями,

Е особи тяжко уражені з прогресуючими небезпечними для життя уражен-

нями, з помірними функціональними розладами

 

232. Медичний загін ( шпиталь ) швидкого реагування МНС України не забезпечує :

А прийом ,медичне сортування і евакуацію постраждалих внаслідок НС

В надання їм першої лікарської допомоги та кваліфікованої медичної

допомоги у встановленому обсязі

С тимчасове розміщення і лікування постраждалих ( хворих )

D тимчасову ізоляцію інфекційних хворих

Е спеціалізовану санітарну обробку постраждалих

 

233. Основними вимогами етапного лікування постраждалих повинні

бути :

А. правильне проведення медичного сортування

В. само- та взаємодопомога в осередку ураження

С. своєчасність, поступовість, послідовність

D. уніфікація у наданні медичної допомоги та лікуванні

Е. своєчасна санітарна обробка

 

234. При землетрусах медичні формування необхідно розміщувати :

А. у будівлях, що лишилися неушкодженими

В. у польових спорудах

С. у наметах, у пневмокаркасних модулях

D. у польових медичних містечках

Е. у підземних сховищах.

 

235. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення

навколо атомних електростанцій потужністю до 4 ГВт планується і проводиться у радіусі ( км ) :

А. 25

В. 30

С. 50

D. 75

Е. 100

 

236. Мета медичного сортування полягає:

А. У наданні постраждалим першої медичної допомоги

В. У якнайшвидшій евакуації поранених із осередку ураження

С. У проведенні первинного медичного огляду з наданням кваліфікованої

спеціалізованої медичної допомоги