СЕМІОТИКА І МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ В УРОЛОГІЇ
Питання №62. Основна проба на індивідуальну витривалість до рентгенконтрастної речовини:
(-) внутрішньошкірна
Внутрішньовенна
(-) внутріньом'язова
(-) кон'юктивальна
Питання №63. Оптимальний термін проведення проби перед екскреторною урографією:
(-) за 1 год до обстеження
За 24 год. до обстеження
(-) за 2 год, до обстеження
(-) за 2-3 хв до введення контрасту
Питання №64. Розрахунок кількості контрастної речовини для екскреторної урографіі:
(-) 2 мл 60% розчину на 1 кг маси
(-) 1 мл 60% розчину на 1 кг маси
(-) 25 мл 60% розчину на 1 м кв поверхні тіла
Г сухої речовини контрасту на 1 кг маси
Питання №65. Найбільш безпечна рентгенконтрастна речовина для екскреторної урографіі:
(-) сергозин
(-) 2-іонні моноацидні мономери
(+) неіонні низькоосмолярні речовини (ультравіст)
(-) трийодзаміщені препарати
Питання № 66. Лікування реактивних станів після введення йодних препаратів
(-) гемодез
(-) реополіглюкін
(-) 5% розчин глюкози
(-) фізіологічний розчин, гемодез
Розчин тиосульфату натрію
Питання №67. Показники сечовини для виконання екскреторної урографіі:
(-) 8-12 млмоль/л
Млмоль/л
(-) 8-16 млмоль/л
(-) 8-20 млмоль/л
Питання №68. Найбільш інформативний метод діагностики пухлини нирки:
(-) оглядова рентгенографія
(-) екскреторна урографія
(-) ретроградна пієлографія
(-) артерюграфія нирки
Комп'ютерна томографія з посиленням
Питання №69.Найбільш точні методи оцінки сукупної діяльності нирок:
(-) проба Зимницького
(-) кліренс гіпурану - J131
Кліренс ендогенного креатини ну
(-) визначення концентрації сечовини плазми
(-) визначення сечової кислоти плазми
Питання №70. Азотовідальна здатність нирок найбільш точно визначається:
(-) за концентрацією сечовини плазми
(-) за концентрацією креатиніну плазми
Кліренсом ендогенного креатинину
(-) за концентрацією сечової кислоти плазми
(-) за концентрацією залишкового азоту плазми
Питання № 71. Найбільш точні та фізіологічні проби для визначення концентраційної здатності нирки:
(-) проба Зимницького
(-) проба Фольгарда-Фара
(-) воднопітуітрінова проба
(-) визначення питомої ваги сечі
Підрахунок осмолярної сечі та концентраційного
Індексу
Питання №72. Найбільш точний сучасний метод діагностики функціонального стану кожної нирки окремо:
(-) ультразвукове сканування
(-) реоренографія
(-) хромоцистоскопія
Радіоізотопна ренографія
('-) екскреторна урографія та її модифікації
Питання №73. Найбільш інформаційні функціональні навантажувальні проби для нирок:
(-) Фольгарда
(-) водяна
(-) пітуїтрінова
(-) лазіксна (діуретична)
Навантаження бікарбонатом натрію та хлористим амонієм
Питання № 74. Кліренс ендогенного креатиніну - це критерії оцінки:
(-) канальцевої реабсорбції
(-) дифузії в ниркових канальцях
Клубочкової фільтрації
(-) секреторної діяльності канальців
(-) водно-електролітного балансу
Питання № 75. Хромоцистоскопія - це оцінка:
(-) канальцевої секреції
(-) клубочкової фільтрації
(-) дієздатності вічок сечоводів
(-) моторики верхніх сечовивідних шляхів
Наявності обтураційних та стенозуючих факторів у
Верхніх сечовивідних шляхах, глибокого ураження
Паренхіми нирок
Питання № 76. Кліренс ендогенного креатиніну показує:
(-) канальцеву секрецію
Клубочкову фільтрацію
(-) канальцеву реабсорбцію
(-)кислотовидільну здатність нирок
(-)ферментативну діяльність канальців
Питання №77. Найбільш інформативні методи діагностики стану ниркової гемодинаміки:
(-) реоренографія
Ангіонефросцинтіграфія
(-) кліренс гіпурану - 131
(-) кліренс ендогенного креатині ну
(-) кліренс парааміногіпурової кислоти
Питання № 78. Найбільш інформативні методи вивчення електролітно-обмінної здатності нирок:
Іонограма плазми
(-) кліренс електролітів
(-) гіперфіксація РПФ (фосфону)
(-) визначення кислотності сечі
Питання №79. Найбільш інформативний метод оцінки уродинаміки верхніх сечових шляхів:
(-) пельвіоманометрія
(-) хромоцистоскопія
(-) екскреторна урографія
(-) рентгентелевізіина урографія