Збільшення статевого члена в об'ємі, ущільнення його кавернозних тіл, а головка його не напружена, акт сечвиведення не порушений

(-) ерекція супроводхуєтася почуттям жару і болючості в статевому члені

Питання №540. Тактика лікування приапізму

(-) променева терапія

(-) оперативне лікування

Консервативне лікування

(-) комбіноване лікування

Питання №541. Види новокаїнових блокад, що використовуються при лікуванні приапізму:

Епідуральна

(-) пресакральна

(-) спинномозкова

(-) ішиоректальна

(-) паравертебральна

Питання № 542. Мета хірургічного лікування приапізму:

(-) відновлення лімфовідтоку

Відновлення відтоку венозної крові

(-) зменшення притоку артеріальної крові

(-) розрив патологічних нервових зв'язків

(-) відновлення нормального сечовиділення

Питання № 543. Редукція статевого прутня після виконання сафено-кавернозного анастомозу спостерігається частіше:

На операційному столі

(-) через 24 год. після операції

(-) через 2-4 год. після операції

(-) після 8-12 год. після операції

Питання №544. Оптимальний термін операції при відсутності ефекту від консервативної терапії приапізму:

(-) тиждень з початку захворювання

Години з початку захворювання

(-) 48-72 години з початку захворювання

(-) 24-36 годин з початку захворювання

(-) 36-48 годин з початку захворювання

Питання № 545. Головна умова ефективності лікування приапізму:

(-) дотримання оптимального терміну проведення операції

(-) адекватна антикоагуляційна терапія в післяопераційному періоді

Повне відновлення венозного відтоку з кавернозних тіл статевого прутня

(-) максимально можливе розсічення білкової оболонки кавернозних тіл статевого прутня

(-) вивільнення уретри від здушення кавернозними тілами статевого прутня

Питання № 546. Характерні рентгенологічні зміни в сім'яних піхурцях при хронічному простатиті:

(-) нерівномірність заповнення

(-) ампутація сім'яних піхурців

(-) зморщування сім'яних піхурців

(-) мішкоподібне розширення сім'яних піхурців

Неповне випорожнення сім'яних міхурців та рефлюкс контрастної речовини в передміхурову залозу

Питання № 547. Принципи раціональної антибактеріальної терапії гри лікуванні хронічного простатиту:

(-) знання особливостей проявів та частоти побічних реакцій

(-) призначення короткочасних курсів антибактеріальних препаратів широкого спектру дії

Виділення та ідентифікація збудника хвороби і вивчення його антибіотикограми, вибір найбільш ефективного та найменш токсичного препарату

(-) проведення антибіотикотерапії необхідної тривалості до досягнення стерільності бак. посівів секрету простати

Питання №548 Антибактеріальні препарати, що мають високу константу дисоціації в лужному середовищі і забезпечують свою високу концентрацію в тканині простати:

(-) макроліди

(-) пеніціліни

Тетрацикліни

(-) левоміцитин

Питання №549. Основний передумовний фактор хронічного простатиту:

(-) інфекція

(-) імунний

(-) гормональний

(-) розсіяний та магістральний варіанти кровопостачання передміхурової залози

(-) напівсферичні утворення жовтого кольору або поліпозні утворення, шо піднімаються над слизовою

Нейровегетативні порушення

Питання №550. Найбільш часті збудники інфекційних простатитів:

(-) віруси, хламідії

(-) мікоплазми, стафілококи

(-) L-форми бактерій

Трихомонади, хдамідіі, стафілококи, стрептококи

(-) кишкова паличка

(-) синьогнійна паличка

Питання №551. Фізиологічна роль секрету передміхурової залози:

(-) підтримання бар'єрної функції, збільшення об'єму сім'яної рідини

Гормональна регуляція статевої функції, підтримання життєдіяльності сперматозоонів, нейтралізація слабко-кислого середовища сім'яної рідини

(-) стимуляція еректильної складової статевого циклу

Питання №552. Основний етіологічний фактор простатозу:

(-) стріктура уретри

Гормональний дисбаланс та каналікулярний спад

(-) порушення інервації

(-) застій секрета в ацинусах

Питання №553. Основна причина застою секрету у фолікулах передміхурової залози:

Атонія простати

(-) перерваний статевий акт

(-) неповноцінна еякуляція

(-) тривале статеве утримання

(-) незадоволене сексуальне збудження

Питання №554. Найбільш часті причини застою крові в органах малого тазу, які приводять до розвитку простатиту:

(-) варикоцелє

(-) гіподінамія

Хронічні запори

(-) хронічний алкоголізм

(-) застій венозної крові в органах малого тазу

(-) нікотинова інтоксикація

Питання №555. Ведучі фактори в розвитку хронічного простатиту: