Поява ознобу та (або) відчуття жару
(-) падіння АТ, поява червоного забарвлення сечі
Питання №1322. Переливання нативної крові виправдано при:
(-) ДВС-синдромі
(-) гемофільному кризі
(-) гемопластичній анемії
Гострій масивній втраті крові та відсутності еритроцитарної маси або замороженої плазми
Питання №1323. Позитивна біологічна проба свідчить про:
(-) інфікування крові
Антигенну несумісність білків плазми
(-) несумісність за антигенами еритроцитів
(-) несумісність за антигенами
Питання №1324. При макроскопічній оцінці якості консервованої крові необхідно з'ясувати:
(-) залізо крові
(-) правильність зберігання
(-) герметичність упаковки
(-) правильність паспортизації
Бактеріальне забруднення, наявність згортків, гемолізу
Питання №1325. Основні переваги еритроцитної маси в порівнянні з нативною кров'ю:
(-) краще здійснюється оксигенація крові
(-) при масивному переливанні рідше розвивається "синдром гомологічної крові"
(+) менше клітинних та білкових антигенів, білково-клітинних агрегатів, цитрату, продуктів розпаду(-) рідше мають місце реакції та ускладнення після переливання
(-) в меншому об'ємі перелитої маси міститься та ж кількість еритроцитів
Питання №1326. Основні показання до застосування свіжозамороженої плазми:
(-) опікова хвороба
(-) гіповолемія
(-) парентеральне харчування
(-) гнойово-септичні процеси та інтоксикації
Кровотечі, обумовлені дефіцитом плазмових факторів системи згортання, ДВЗ-синдром
Питання №1327. Причини, які обмежують використання прямого переливання крові:
(-) технічні труднощі
Складність і тривалість досліджень крові на віруси гепатітів "В", "С", "Е", та СНІДУ
(-) необхідність попереднього обстеження донорів
(-) непередбаченого використання фільтрів в ході переливання
(-) відсутність переваг у порівнянні з переливанням свіжозаготовленої крові
Питання №1328. Переваги метода трансфузії свіжоконсервованої крові над прямим переливанням крові донора:
(-) виключається розвиток синдрому гомологічної кров
(-) можливість використання в разі відсутності донора з
рідкісною групою крові
(-) найкраща приживлюваність та функціональна активність еритроцитів
(-) не потребує проведення проб на сумісність
Виключається небезпека ускладнень, обумовлених несумісністю, переносом інфекцій та вірусів, сенсибілізацією організму
Питання №1329. Лікувальна дія плазмоферезу:
(-) корекція гіпокоагуляції
(-) активація системи макрофагів
(-) надання життєво важливих компонентів гомеостазу, яких бракує у хворого
(-) покращення мікроциркуляції та відновлення функції печінки нирок та ін.
Механічне видалення з плазми токсичних речовин, антитіл, вазоактивних речовин
Питання №1330. Трансфузійні середовища, які дають оптимальний гемостатичний ефект при гіпокоагуляціиних кровотечах:
(-) фібріноген
(-) кріопреципітат
(-) нативна плазма
(-) еритроцитарна маса
Свіжозаморожена плазма
Питання №1331. Трансфузійні препарати, які ефективно усувають порушення мікроциркуляції:
(-) реоглюман
(-) желатиноль
Реополіглюкін
(-) нативні кров та плазма
(-) еритроцитарна маса
Питання №1332. Трансфузійні препарати, яким властива найкраща здатність до дезінтоксикації:
(-) сольові розчини
(-) розчини глюкози
(-) манітол, сорбітом
Гемодез, альбумін
(-) консервована кров
Питання №1333. Основні симптоми гіповолемії:
(-) коматозні стани
(-) показники аналіза крові
Падіння АТ. ЦВТ. тахікардія
(-) сухість покровів, щогодинний діурез
Питання №1334. Завдання трансфузійного методу лікування гострої втрати крові:
Ліквідація дефіциту ОЦК
(-) корекція порушень мікроциркуляції
(-) ліквідація дефіциту еритроцитів
(-) компенсація харчуваняя парентеральним шляхом
(-) корекція електролітного та білкового обмінів
Питання №1335. Важкий ступінь дегідратації розвивається внаслідок втрати: