Київська академія - центр становлення й розвитку української науки та культури

Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єдиним вищим всестановим навчальним закладом України, Східної Європи та всього православного світу. Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років.Однак

студенти мали право навчатися в ній стіль­ки, скільки бажали. Всього в академії було вісім класів, а кількість предметів сягала 30 й більше. У перших чотирьох класах академії вивчали мови: українську, церков­нослов'янську, грецьку, латинську й польську. Всі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а та­кож її студентів сприяла розвиткові того­часної книжної (літературної) української мови. Згодом в академії викладали росій­ську, французьку, німецьку, гебрейську мо­ви. Студенти оволодівали поетичним і рито­ричним мистецтвом, вивчали класичну грецьку й римську, а частково й середньо­вічну літератури, історію, географію. З ча­сом було впроваджено курси математики та медицини. Надавалася художня й музична освіта. У вищих класах два роки вивчалася філософія.

В історії Києво-Могилянської академії було кілька періодів піднесення. Перший пов'язаний з діяльністю Петра Могили.Розквітові Києво-Могилянської академії сприяла підтримка гетьмана Івана Мазепи.Новий етап розвитку академії пов'язаний з діяльністю Р. Заборовського.У другій по­ловині 18 ст. Київську академію заходами імперського уряду було перетворено на ста­новий духовний навчальний заклад, а 1817 р.взагалі закрито.

Київська академія мала вирішальне значення для становленняй розвитку української науки, культурий літератур­ного процесув 17-18 ст. У ній сформу­вався один із центрів філософської думки слов'янського світу.Філософські праці Й. Кононовича-Горбацького, І. Гізеля, Й. Кроковського, Ф. Прокоповича, М. Козачинського, Г. Кониського залишили яскра­вий слід в українській культурі. Філософом світового рівня був вихованець академії Г. Сковорода.

Києво-Могилянська академія давала студентамі медичні знання.Офіційно клас медицини було відкрито лише в 1802 р. А втім, чимало випускників Києво-Моги­лянської академії, маючи добрі знання лати­ни, і раніше студіювали медицину в захід­ноєвропейських університетах. Вихованці академії стали знаними медиками, заснов­никами лікувальних закладів не лише в Україні, а й у Білорусі, Росії, Грузії. Так, доктором медицини Лейпцигського універ­ситету був українець Нестор Амбодик-Максимович (1743-1812). Він працював у гос­піталях Петербурга й Кронштадта, був ос­новоположником вітчизняного акушерства, ботаніки й фізіотерапії. Данило Самойлович (1742-1805), доктор наук з епідеміоло­гії, військовий лікар діючої армії в російсь­ко-турецькій війні, який народився на Чер­нігівщині, був почесним членом двадцяти академій. Вперше обґрунтував можливість та необхідність протичумного щеплення.

В академії навчалися літописціС. Величко, Г. Граб'янка, П. Симоновський, іс­торикиМ. Бантиш-Каменський, М. Берлінський, художники І.Мигура, Г. Левицький, Л. Тарасевич, композиториМ. Березовський, А. Ведель, архітекторІ. Григорович-Барський. її вихованцями були гетьмани України:Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол.

Київська академія сприяла станов­ленню української літературної мови, тут склалася поетична школа,представ­лена іменами К. Саковича, Л. Барановича, І. Максимовича, Д. Туптала, Ф. Прокопо­вича, Г. Кониського, М. Довгалевського, Г. Сковороди. Професори академії написали десятки курсів поетики, в яких розробили теорію українського поетичного мистецтва.

У Київській академії виник і розви­нувся український театр.Для нього писа­лися драми, діалоги й інтермедії. Так, у 1704—1705 pp., викладаючи в академії пое­тику, Ф. Прокопович створив першу істо­ричну драму на теми рідної історії - тра­гікомедію «Володимир».