Філософські концепції інформації

Практично всі багаточисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій – атрибутивної та функціональної.

Атрибутивна концепція інформації. Згідно атрибутивної концепції, інформація – це об’єктивна внутрішня властивість всіх матеріальних об’єктів, вона міститься у всіх без винятку елементах та системах матеріального світу. Іншими словами, інформація є невід’ємним атрибутом (властивістю) матерії (звідси назва концепції). Висунуте ак. В. Глушковим і О. Колмогоровим поняття інформації як характеристики внутрішньої організованості матеріальної системи дозволяє оцінювати потенційні можливості систем незалежно від процесу передачі або сприйняття інформації. Тобто підкреслюється думка щодо об’єктивного існування інформації. Однак також важливо наголосити, що проявляється вона лише за умов взаємодії об’єктів. Потенційний характер інформації демонструється на прикладі кам’яного вугілля, що містить інформацію про події далеких часів, які проявляються лише у взаємодії з людиною.

У рамки атрибутивної теорії вписується «природно-наукове» трактування інформації, яка урівнює її з категоріями речовини і енергії. Для цього підходу інформація виступає властивістю організації матеріального об’єкту. З цим підходом пов’язане визначення інформації як відображення різноманітності. Видатний український вчений, академік Віктор Михайлович Глушков вважав, що інформація створює уявлення про природу та структуру матерії, її впорядкованість та різноманіття. Вона не може існувати поза матерією, а значить, вона існувала та буде існувати вічно, її можна накопичувати, зберігати та переробляти. Відповідно, процес пізнання розглядається як декодування інформації, яка міститься у предметах реального світу.

Поява цієї концепції пов’язана з розвитком кібернетики – науки про управління та зв’язок у живих організмах, суспільстві і машинах (це дало другу назву концепції – функціонально-кібернетична). Кібернетика формулює принцип нерозривного зв’язку (єдності) інформації з управлінням, з функціонуванням самокерованих та самоорганізовуваних систем (технічних, біологічних та соціальних).

Прихильники функціональної концепції не визнають існування інформації у неживій природі, а саму інформацію визначають як зміст сигналу або повідомлення, отриманого кібернетичною системою із зовнішнього світу. Розвинута в роботах «батька кібернетики», американського математика Норберта Вінера концепція припускає, що процес управління в згаданих системах є процесом переробки (перетворення) певним центральним пристроєм інформації, одержуваної від джерел первинної інформації (сенсорних рецепторів) і передачі її в ті ділянки системи, де вона сприймається її елементами як наказ для виконання тієї або іншої дії. Після здійснення самої дії сенсорні рецептори готові до передачі інформації про ситуацію, що змінилася, для виконання нового циклу управління. Так організується циклічний алгоритм (послідовність дій) управління та циркуляції інформації в системі. При цьому важливо, що головну роль тут відіграє зміст інформації, переданої рецепторами і центральним пристроєм. Інформація, за Вінером – це «позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів».

Багато авторів вважають інформаційні процеси органічними якостями живих систем, які відрізняють їх від неживої природи, неодмінною субстанцією живої матерії, психіки, свідомості. У рамках цього підходу були висунуті твердження, що «специфіка життя пов’язана з наявністю інформації, за допомогою якої через особливого роду регуляцію забезпечується процес функціонування системи», «життя – це спосіб існування органічних систем, заснована на використанні внутрішньої інформації» тощо. Інформація виступає в якості універсальної «життєвої сили», яка управляє метаболічними процесами в живих істотах (існує навіть термін «інформаційний метаболізм»), організовує відображення середовища і адаптацію до нього, забезпечує збереження і передачу спадкоємних ознак, які формують популяцію, біоценози та біосферу в цілому, визначає біологічну еволюцію. Функціональна концепція інформації представлена двома течіями: кібернетичною та антропоцентричною.

Прихильники кібернетичної течіїстверджують, що інформація (інформаційні процеси) присутні у всіх самокерованих (технічних, біологічних, соціальних) системах.

Антропоцентристська течія обмежує сферу існування інформації та інформаційних взаємодій виключно людським суспільством та свідомістю. Н. Вінер стверджував, що можливість передавати і отримувати інформацію не є привілеєм людини. Учений звернув увагу на той факт, що на це здатні савці, птиці, а також деякі комахи. Деякі дослідники, наприклад, В. Корогодін і В. Корогодіна, приписують властивість передавати інформацію всій живій природі, включаючи гриби, рослини. На найнижчому ступені еволюційного розвитку інформація представлена молекулами ДНК, це – генетична інформація. Для тварин притаманна поведінкова інформація, яка проявляється в інстинктах. І саме людина з її мисленням і мовленням упроваджує сферу логічної інформації. Однак послідовники антропологічної концепції дотримуються думки щодо існування інформації лише в людському середовищі, що оперувати нею можуть виключно соціалізовані особистості, які володіють мовою, свідомістю та самосвідомістю. Фактично антропоцентристська течія ототожнює поняття «інформація» і «соціальна інформація», тому що ніякої іншої інформації, крім соціальної, не визнає.