Інформація – знання – повідомлення. Відмінності понять
Визначаючи поняття «інформація», помітним є його наближення до суміжних категорій знань, даних, повідомлень. Незважаючи на близькість перелічених явищ, вони не є синонімами, а отже, назріває потреба їхнього розмежування. Відхід від тавтологічного розуміння інформації як знання намітилося у західній науці. У цьому руслі, Ю. Шрейдер, наприклад зауважує, що «інформація це перевтілена форма знання, відчужена від його безпосереднього творця, та така, що забезпечує соціальне функціонування цього знання». Іншими словами, інформація розглядається як знання (визначеність), яке знімає невизначеність суб’єкта, що пізнає.
Взаємозамінність понять інформації та знання постійно підкреслюється дослідниками. Взаємодія семіотики з кібернетикою, теорії інформації призводить до узагальнення терміну «знання», а також до виникнення прагматичної та семантичних концепцій інформації, у яких інформація уточнюється як характеристика певного знання по відношенню до зовнішнього світу (семантичний аспект) та його отримувача (прагматичний аспект).
Отже, дефініція інформації наближується до визначення знань і відомостей. Але між ними існує різниця, яку доцільно визначити. Р. Акоф, аналізуючи процес формування знань, використовує схему з п’яти категорій: «відомості (данні) – інформація – знання – розуміння – мудрість». Кожне з представлених понять виступає основою для появи наступного. Данні, за Р. Акофом – це неупорядковані символи, що розглядаються безвідносно щодо певного контексту. Інформація становить упорядковану частину бази даних, оброблену для використання. Знання – це формулювання існуючих тенденцій або сутнісних зв’язків між явищами, що представлені в інформації. Знання, на відміну від своєї інформаційної основи, може виступати орієнтиром для прийняття рішень або дій. Розуміння – вираження закономірності, яка міститься у багатоманітні знань. Мудрість – це оцінкове розуміння закономірності з точки зору минулого і майбутнього.
Б. Тамм у книзі «Застосування знань в автоматизованих системах проектування та управління» наводить ключові ознаки знання:
а) знання завжди зорієнтовані на вирішення практичних завдань;
б) знання управляють інформаційними процесами;
в) знання поділяються на окремі частини («фрейми») – описання, ситуацій, процесів, об’єктів;
г) знання – більш висока і незалежна ступінь організації даних;
д) інформація може перетворитися на знання, якщо вона буде пристосована до вирішення певного завдання.
Американський економіст Фріц Махлуп, відомий як піонер досліджень економіки знання, заперечує відділення знання та інформації. Інформація як інформаційна дія спрямована на виконання будь-якого рівня знань. Виправданою є ступенева диференціація процесів та станів:
а) практичне знання (корисне при виконанні роботи та прийнятті рішень) = обізнаність;
б) інтелектуальне знання в галузі науки, навчання, освіти;
в) знання для розваг або вільного проведення часу;
г) духовне знання = релігійне;
д) небажане знання = випадкове.
Повідомлення передають за допомогою послідовності сигналів від джерела до приймача інформації. Середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача, називають каналом зв'язку. Прикладами повідомлень є: показання вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відповідь учня тощо. Не існує взаємно-однозначної відповідності між інформацією і повідомленням: одну і ту саму інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень. І навпаки, одне і те саме повідомлення може нести різну інформацію залежно від того, як інтерпретують (тлумачать) повідомлення різні люди чи одні й ті самі люди за різних обставин, щодо якого предмета (властивостей) досліджується той чи інший об'єкт (явище природи) деяким суб'єктом (людиною). Наприклад, про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на спеціальному щиті «Перехід», або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або встановивши спеціальний дорожній знак.
У широкому побутовому значенні ми часто вживаємо слово «дані» як синонім інформації, проте між ними є суттєве розходження. Дані – це величини, їх відношення, перетворення та обробка яких дозволяють витягнути інформацію, тобто знання про той або інший предмет, процеси або явища. Іншими словами, дані служать сировиною для створення інформації, отриманої в результаті обробки даних. Дані також можуть розглядатися як записані спостереження, які за певних причин не використовуються, а тільки зберігаються.
Отже, співвідношення понять інформація, данні, знання може бути виражене за допомогою образного ланцюгу: зерно-борошно-хліб. Інформація має «транспортний відтінок» передачі знань мережами зв’язку, знання ж завжди пов’язано з особистістю його творця.