Класифікація прикладного програмного забезпечення

1. Текстові редактори.

2. Текстові процесори.

3. Графічні редактори. 4. Системи управління базами даних (СУБД).

5. Електронні таблиці.

6. Системи автоматизованого проектування (CAD-системи).

7. Настільні видавничі системи.

8. Редактори HTML (Web-редактори).

9. Браузери (засоби перегляду Web-документів).

10. Системи автоматизованого перекладу

11. Інтегровані системи діловодства. 12. Бухгалтерські системи.

13. Фінансові аналітичні системи.

14. Експертні системи.

15. Геоінформаційні системи (ГІС).

16. Системи відеомонтажа.

17. Інструментальні мови та системи програмування.


16.Системне програмне забезпечення: поняття, склад, основні функції

Системне програмне забезпечення (англ. system software) — відоміше як операційна система, це будь-яке програмне забезпечення, що забезпечує інфраструктуру, на якій можуть працювати прикладні програми, тобто воно керує і контролює комп'ютерним обладнанням, для можливості виконання прикладних програм. Операційні системи, такі як Microsoft Windows, Mac OS X та Linux є яскравими прикладами системного програмного забезпечення.

Системне програмне забезпечення — це ПЗ, що в принципі забезпечує роботу комп'ютера. Крім операційних систем, іншими прикладами є антивірусні програми, комунікаційні програми та драйвери принтерів. Без системного програмного забезпечення комп'ютер працювати не буде. На відміну від системного програмного забезпечення, програмні засоби, які дозволяють вам робити щось на приклад створення текстових документів, грати в ігри, слухати музику або переглядати веб називаються прикладними.

До складу системного програмного забезпечення входять операційні системи, драйвери пристроїв, сервісні програми (утиліти).

Операційна система – це програма: яка дозволяє користувачеві працювати з комп’ютером шляхом активізації необхідних команд

Апаратна незалежність операційної системи забезпечується спеціалізованими програмами, призначеними для керування апаратними пристроями – т.з. драйверами пристроїв.

Сервісні програми (утиліти) забезпечують сервісне обслуговування комп’ютера (передусім у контексті забезпечення цілісності інформації, яка зберігається на жорсткому диску). До таких програм належать архіватори, антивірусні програми, різноманітні програми тестування обладнання та визначення їх характеристик. Інколи до складу таких програм відносять і т.з. інструментальні засоби – мови програмування і т.д.

Функції

1 взаємодія програм з апаратними забезпеченням; розподіл оперативної пам’яті; виявлення помилок тощо.

2 загальне керування ресурсами комп’ютера: запуск програм;

3 виведення на екран каталогу диска;

4 копіювання файлів; установлення режимів роботи монітора і принтера і т.д.


17.Операційні системи: поняття, основні функції, класифікація

Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Головні функції:

- Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

- Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

- Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

- Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

- Забезпечення користувацького інтерфейсу.

- Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

Додаткові функції:

- Паралельне або псевдопаралельне виконання задач (багатозадачність).

- Розподіл ресурсів обчислювальної системи між процесами.

- Організація надійних обчислень (неможливості впливу процесу на перебіг інших), основана на розмежуванні доступу до ресурсів.

- Взаємодія між процесами: обмін даними, синхронізація.

- Захист самої системи, а також користувацьких даних і програм від дій користувача або програм.

- Багатокористувацький режим роботи та розділення прав доступу (автентифікація, авторизація).

До складу операційної системи входять:

- ядро операційної системи, що забезпечує розподіл та управління ресурсами обчислювальної системи;

- базовий набір прикладного програмного забезпечення, - системні бібліотеки та програми обслуговування.

Ядро системи — це набір функцій, структур даних та окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи.

Класифікація операційної системи:


18.Сервісні програми оболонки, утіліти: поняття, призначення, класифікація

Сервісні програми — це допоміжні інструменти, що розширюють та доповнюють функції операційних систем.

Усі сучасні ОС мають своєрідні надбудови – оболонки.