Обладнання:Інструкція до проведення практичної роботи, підручник

Теоритична частина:

1.Передача спадкової інформації.

В основі процесу біосинтезу ДНК лежить явище реплікації.

Реплікація – здатність молекул ДНК до самоподвоєння. Реплікація відбувається перед поділом клінин.

2.Для розв’язування задач необхідно пам’ятати:

- Ген – ділянка ДНК, що складається з двох ланцюгів нуклеотидів;

- довжина дволанцюгового фрагмента ДНК дорівнює довжині одного ланцюга;

- молекули РНК складаються здебільшого з одного ланцюга, а молекули ДНК – з двох;

- молекула РНК замість тимінового нуклеотиду має урацилів;

- компліментарність;

- Правило Чаргафа: кількість аденілових нуклеотидів у молекулі ДНК дорівнює кількості ти мінових А=Т, а гуанілових – кількості цитозинових Г=Ц; А+Г= Т+Ц.

- довжина нуклеотиду ( L = 0,34нм);

- молекулярна маса нуклеотиду – 345 а.о.м.;

- кількістю пар нуклеотидів в одному витку спіралі – 10 пар.

3. Зразок розв’язання задач.

Задача 1. Фрагмент одного ланцюга молекули ДНК має таку послідовність нуклеотидів:

…ТТГ – АГЦ – АТЦ – ГТА – ААТ – ЦГА…

1.Побудувати схему дволанцюгової молекули ДНК.

2.Яку довжину має цей фрагмент ДНК?

3.Яку масу має цей дволанцюговий фрагмент ДНК?

Розв’язання:

1.Записуємо схему дволанцюговий фрагмент ДНК.

Згідно з принципом комплементарності А з’єднуються з Т, а Г з’єднуються з Ц, звідки:

…ТТГ – АГЦ – АЦГ – ГТА – ААТ – ЦГА…

…АЦЦ – ТЦТ – ТГЦ – ЦАТ – ТТА – ГЦТ…

2.Визначаємо довжину дволанцюгового фрагмента ДНК у нанометрах. Довжина дволанцюгового фрагмента ДНК дорівнює добутку кількості нуклеотидів одного ланцюга на його довжину . Отже,

n 0,34 нм = ______ (нм).

3.Визначаємо масу дволанцюгового фрагмента ДНК. Кожен нуклеотид має молекулярну масу приблизно 345 (а.о.м.):

2n 345 = ______ (а.о.м.)

Хід роботи.

Задача 1.

Фрагмент ДНК має такий склад: ЦЦЦ – АГГ – ТГА – ГЦА – ТТА . Добудуйте другий ланцюг ДНК та відповідну йому і – РНК.

Задача 1.

Молекулярна маса білка 224000. Скільки амінокислотних ланок він містить?

Задача 2.

Визначте довжину фрагмента білка, якщо його молекулярна маса

становить 35500.

Задача 3.

У молекулі ДНК аденілових нуклеотидів 15% від загальної кількості. Визначте процентний вміст інших нуклеотидів.

Задача 4.

У молекулі ДНК з молекулярною масою 69000 аденілових нуклеотидів за масою 8625. Визначте число нуклеотидів кожного виду.

Практична робота №3

Тема: Порівняльний аналіз мітозу та мейозу.

Мета: Навчитися аналізувати особливості різних типів поділу клітин.

Хід роботи

Завдання № 1: Вивчити процеси мітозу і мейозу за підручником. Для того щоб завдання було легше виконати, наводимо малюнок .

Завдання №2:Заповніть таблицю.

Порівняння мітозу і мейозу

Фаза поділу	Події, які відбуваються у фазах мітозу	Події,які відбуваються у фазах мейозу
Інтерфаза
Профаза І
Метафаза І
Анафаза І
Телофаза І
Профаза ІІ
Метафаза ІІ
Анафаза ІІ
Телофаза ІІ

Зробіть висновки. Доповніть речення.

Унаслідок мітозу утворюються _________________ клітини з ____________ набором хромосом.

Унаслідок мейозу утворюються_____________ клітини з _____________ набором хромосом.

Унаслідок мітозу відбувається_____________________ числа хромосом.

Під час мейозу відбувається рекомбінація, це - _________________________________________.

Практична робота №4

Тема: Розвязування типових задач з генетики.

Моногібридне схрещування.

Мета: Навчити розв’язувати задачі з генетики на моногібридне схрещування.

Теоретична частина:

Загальноприйнята генетична номенклатура.

Р ("parental"- батько) – батьківські форми;

- Жіночий батько;

- Чоловічий батько;

F –(filial – потомство)- гібриди першого покоління;

А- домінантна ознака;

а – рецесивна ознака;

Ген – ділянка молекули ДНК ( хромосоми), що визначає можливість розвитку окремої ознаки;

Алельні гени – гени, що розташовані в одних і тих самих ділянках гомологічних хромосом і визначають розвиток якоїсь однієї ознаки;

Фенотип – сукупність всіх ознак і властивостей організму;

Генотип – сукупність усіх генів одного організму.

Моногібридне схрещування – відмінність організмів по одній ознаці. Пр. за забарвленням.

Завдання 1.

У томатів ген,що обумовлює червоний колір плодів, домінує над геном жовтого забарвлення. Якого кольору плоди матимуть рослини, отриманні від схрещування гомозиготних червоноплодних з жовтоплідними?

Завдання 2.

Які типи гамет утворюють особини, що мають такі генотипи: Вв,вв,Сс,СС?

Практична робота №5

Тема: Розв’язування типових задач з генетики. Дигібридне схрещування .

Мета: Навчитися розв’язувати типові задачі з генетики (дигібридне схрещування).

Теоретична частина

Дигібридне схрещування відбувається між особами, що розрізняються за багатьма ознаками.

Закон Менделя:

Мендель сформулював правило одноманітних гібридів першого покоління: у першому поколінні за повного домінування проявляється тільки домінантна ознака (1-ий закон Мемнделя).

Він визначив,що у другому поколінні у гібридів, здобутих від схрещення чистих ліній, приблизно у ¼ нащадків(домінантні : рецесивні = 3:1)- другий закон Менделя.

При Дигібридному схрещенні розчеплення за кожною парою алель них ознак відбувається незалежно у співвідношенні 3:1.

Алельні гени – гени,що розташовані в одних і тих самих ділянках гомологічних хромосом і визначають розвиток якоїсь однієї ознаки.

Підручник А.Г. Дербеньова ст. 126 розділ 5.

Тема: "дигібридне схрещування".

Рис. 5.8 та рис 5.9.(підручник)

Завдання №1

Які типи гамет утворюють організми з такими генотипами

Завдання №2

У якому із схрещувань відношення генотипів у потомстві складає 9:3:3:1

Практична робота №7

Тема: Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

Мета: Ознайомитись з нормальними та мутантними формами дрозофіл, описати та порівняти їх.

Обладнання та матеріали: Мікроскоп, мікропрепарати нормальних та мутантних форм дрозофіл.

Хід роботи:

1. Розгляньте під мікроскопом нормальну форму дрозофіли. Зверніть увагу на колір

та форму очей, довжину і будову крил, пігментацію тіл.

2. Запишіть результати спостережень в таблицю.

3. Розгляньте під мікроскопом мутантну форму дрозофіли. Зверніть увагу на колір

та форму очей, довжину і будову крил, пігментацію тіла.

4. Запишіть результати спостережень в таблицю.

5. У висновку зробіть спробу пояснити причини виникнення мутацій.

Ознаки нормальної та мутантної форм дрозофіли:

Ознаки	Нормальна форма	Мутантна форма
1. Колір очей
2. Форма очей
3. Будова крил (наявність та відсутність, довжина, форма)
4. Пігментація тіла

Висновок:

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Практичне заняття 7

Тема: Порівняння форм мінливостей.

Мета: розширити знання про спадкову, модифікаційну, мутаційну та комбінативну мінливість.

Обладнання і матеріали: таблиці, підручник, комп’ютер.

Теоретичні відомості

Мінливість – здатність живих організмів набувати нових ознак, відмінних від предків і їхніх станів у процесі індивідуального розвитку. Спадковамінливість – мінливість, яка характеризується зміною генотипу, внаслідок мутацій або перекомбінації генів під час злиття гамет при заплідненні.

Комбінативнамінливість – поява нових поєднань ознак, внаслідок перекомбінації генів. Мутаційнамінливість зумовлює зміну структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін. Модифікаційнамінливість – мінливість, що характеризується зміною фенотипу під дією умов навколишнього середовища.

Хід роботи: 1. Заповніть таблицю (форми мінливостей).

Типи мінливості	Класифікація	Приклади	Значення для виду
Спадкова
Неспадкова (модифікаційна)
Комбінативна
Мутаційна

2. У висновку вкажіть:

а) властивості, які притаманні модифікаційній мінливості;

б) біологічне значення модифікаційної мінливості.

Запитання до захисту:

1. Що таке модифікаційна мінливість?

2. Що таке мутаційна мінливість?

3. Як класифікують мутаційну мінливість?

4. Які види хромосомних мутацій ви знаєте?

5. Що таке комбінативна мінливість?

6. Як мутації можуть впливати на фенотип?

7. Що таке геномні мутації?

Література:

1. Загальна біологія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. /

М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан, В.М. Войціцький. 3-є вид. – К.: Генеза, 2006. – 272 с.: іл.

2. Загальна біологія: [Підруч. для учнів 10 –11-х кл. серед. загальноосвіт. шк.] / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін. – К.: Генеза, 2000. – 464.: іл.

3. Дербеньова А.Г., Шаламов Р.В. Загальна біологія: Навч. посібник для

10-11 кл. – 2-е вид. / За ред. П.А. Калімана. – Х.: Світ дитинства, Ранок, 1999. – 264 с.: іл.

Практична робота №8

Тема:Розв’язування задач з екології. Визначення якості та обсягу забруднень ГДК.

Мета:Ознайомитися з параметрами, що характеризують ступінь забруднення довкілля.

Теоретичні відомості

Параметри, що використовуються для

визначення якості та обсягу забруднень.

Для визначення ступеня забруднення довкілля та впливу того чи іншого забруднювача на біоту та здоров’я людини, оцінки шкідливості забруднювачів, проведення екологічних експериментів з стану середовища або окремих об’єктів чи районів нині в усьому світі користується такими поняттями:

- Гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин;

- Гранично-допустимі викиди (ГДВ) забруднювачів;

- Гранично-допустимі екологічні навантаження (ГДЕН);

- Максимально-допустимий рівень (МДР);

- Кризисні екологічні ситуації (КЕС);

- Санітарно-захисні зони (СЗЗ).