Недоліки і проблеми гіпертекстових систем
Дослідники ГТ звертають увагу на два небезпечних моменти в ГТ системах: дезорієнтованість у мережі і кегнітивні перевантаження.
Коли розмір гіпермережі перевищує 1000 вузлів, стає важко орієнтуватися, важко визначити своє положення і вибрати шлях у потрібний вузол, тобто при читанні документа недостатньо лише розуміти текст у кожному вузлі, необхідно мати уявлення про поточне місцезнаходження в документі та не “заблудитися” у “павутині”. Складності дедалі зростають, якщо гіпертекст динамічно розвивається (змінюються вузли і зв'язки).
Друга проблема безпосередньо пов'язана з першою. При читанні ГТ виникають додаткові розумові перевантаження через існування множинності варіантів вибору шляху, тобто з необхідністю формувати, іменувати і дотримуватися ланцюжка зв'язків.
При формуванні гіпертексту автор повинен піклуватися про структуризацію тексту, встановлення зв'язків, фіксацію можливих асоціацій.
Існує декілька підходів для розв’язання проблеми дезорієнтації. Американські розробники пропонують технологічні засоби: графічний браузінг (показ прилеглої до активного вузла частини мережі) або показ у спеціальному вікні короткого змісту вузлів мережі, суміжних із даним активним або активними. Іншим підходом є запам'ятовування вже прокладених шляхів як засіб проти “бродяжництва”.
Гіпертекст - інструмент представлення знань
При опрацюванні науково-технічній інформації дедалі актуальнішими стають такі напрямки інтелектуальної діяльності як то: підготування аналітичних оглядів і рефератів; пошук нових ідей; вибір об'єктів дослідження, пошук аналогів; попереднє обґрунтування прийняття рішень тощо.
Перелічені типи роботи характеризуються слабкою структурованістю інформації і, отже, складністю використання формальних моделей знань. Внаслідок цього усе більш зростає інтерес до гіпертекстових систем, що забезпечують збереження знань у вигляді фрагментів текстів, а також доступ до них і опрацювання. Рішення ж про формалізм представлення може бути прийняте після попередньої роботи експерта з гіпертекстовим представленням цих знань.
Попередньо заданий формат представлення знань ускладнює формування бази знань. Так, крім основного формату, знання необхідно ще подавати в проміжних форматах, щоб у них міг розібратися експерт. Свої уточнення і зауваження експерт пояснює інженеру по знаннях (когнітологу). Таких ітерацій може бути декілька. Найчастіше знання одержати не вдасться, і тоді всі зусилля витрачаються дарма.
Використання ж гіпертекстового представлення в якості попереднього прискорює процес одержання знань і їхньої верифікації. Експерт здійснює навігацію по гіпербазі і може залучати інженера по знаннях для модифікації цієї гіпербазі в будь-який момент, або виконувати цю роботу самостійно. При цьому експерт може вводити свої коментарі до кожного вузла, критичні зауваження з приводу інформації, що її надали інші експертами тощо.
Після того, як знання зібрані, перевірені і відібрані експертом, їх можна записати в одній з існуючих систем представлення знань, тобто безпосередньо транслювати у формалізм бази знань експертної системи.
Висновки
Сьогодні гіпертекст як спосіб організації і представлення інформації стає провідною технологією в комп’ютерних системах. Створено і створюються програмні продукти для реалізації всіх можливостей гіпертекстової репрезентації інформації. Успіх і постійне зростання глобальної мережі INTERNET переконливо свідчить про переваги такого представлення даних. Системи гіпермедіа, як розширення гіпертексту, зарекомендували себе одними з найефективніших для навчання і щоденного використання в якості довідників, енциклопедій тощо. Фантастично виглядають системи віртуальної реальності, які дозволяють “входити” в штучно згенерований світ. Віртуальна реальність – це не що інше, як поширення гіпертекстової концепції представлення інформації + сучасні технології, які дозволяють моделювати оточення (шоломи віртуальної реальності, сенсорні рукавиці, костюми, взуття та багато іншого). В майбутньому, на мою думку, з’являться віртуальні бібліотеки, магазини і, навіть, міста, в які можна буде потрапити не виходячи з власної оселі. Те, про що раніше згадували лише письменники – фантасти, наприклад, Сергій Лук’яненко в романі “Лабиринт отражений” (рус.), вже можна уявити собі з точки зору реалізації.
Існує й інший напрямок розвитку гіпертексту, крім технологічного. Експериментальний досвід застосування гіпертексту як допоміжного інструменту творчого процесу письменників сьогодні демонструють системи генерації художніх сюжетів, зокрема, детективів, казок та інших текстів з фіксованою композицією. Розроблюються системи для створення універсального літературного середовища (всієї світової літератури).
Дослідження можливостей гіпертекстової технології тривають.
Література
1. Т. А. Гринченко, А. А. Стогний Машинный интеллект и новые информационные технологии. - К.: Манускрипт, 1993.
2. Штерн І. Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики. – К.: Основи, 1999.
3. Conclin J. Hypertext: an Introduction and Survey. - Computer. - September, 1987. - N 1.