Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238 КК)
Об'єктом цього злочину є порядок інформування про екологічне чи радіаційне забруднення території, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також на стан захворюваності населення на цих територіях.
Предметом злочину є відомості про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, в певних районах чи на певних територіях. Цей стан, згідно зі ст. 33 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (в редакції Законів від 6 квітня 2000 р. та від 24 жовтня 2002 р.), можна визначити як додержання або порушення існуючих екологічних нормативів.
Об'єктивна сторона злочину характеризується такими діяннями: а) приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і таким, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ; б) приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою.
Приховування може виражатися у бездіяльності відповідальної службової особи або несвоєчасному інформуванні нею проривку зміну (або значне перевищення встановлених нормативів і звичайного для даної місцевості радіації) екологічного чи радіаційного стану, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і можливістю реального негативного впливу такого стану на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також на стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою. Відповідно до ч. 2 ст. 25 зазначеного Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» порядок інформування про стан навколишнього природного середовища визначається КМУ. Постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 554 затверджений Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять собою підвищену екологічну небезпеку (із змінами, внесеними постановою КМУ від 14 лютого 2001 р. № 142).
Умисне перекручення службовою особою зазначених вище відомостей пролягає у навмисному їх викривленні, що спотворює реальний зміст. Негативний вплив на здоров'я людей - це спричинення певної шкоди здоров'ю людей у вигляді підвищення рівнів конкретних захворювань, настання спадкових змін, зменшення тривалості життя тощо.
За конструкцією об'єктивної сторони, склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 238, є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння (дії чи бездіяльності), що полягає у приховуванні або умисному перекрученні службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою.
Кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 238, є: 1) повторність названих діянь; б) вчинення їх у місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації; в) спричинення зазначеними діяннями загибелі людей чи інших тяжких наслідків. Зона надзвичайної екологічної ситуації - це окрема місцевість України на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, тобто ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави (ст. 1 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р.). У свою чергу, негативними змінами в навколишньому природному середовищі слід вважати втрату, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах (ч. З ст. 1 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»). Згідно зі ст. 5 цього Закону підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є: 1) значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством; 2) виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів; 3) негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави; 4) негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території; 5) значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.
Під загибеллю людей слід розуміти настання смерті хоча б однієї людини (п. 6 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 р. № 17). Інші тяжкі наслідки - це результат різкого погіршення екологічного чи радіаційного стану, що викликав забруднення земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини, внаслідок чого значно постраждали здоров'я людей, рослинний та тваринний світ. Докладніше про зміст поняття «інші тяжкі наслідки» - розкривається при розгляді до ст. 236 КК.
Суб'єктивна сторона злочину виражається умисною виною щодо встановленого порядку інформування про екологічне чи радіаційне забруднення, а також щодо стану захворюваності населення і непрямим умислом чи необережністю - щодо суспільно небезпечних наслідків зазначених діянь.
Суб'єктом злочину є лише службова особа, відповідальна за падання відомостей про екологічний стан і захворюваність населення.
Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст.253КК)
Об'єктом цього злочину є встановлений порядок розробки і здачі проектів, іншої документації та введення (прийом) в експлуатацію споруд.
Предметом злочину є проекти та інші аналогічна документація, а також споруди без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля. Проектом є документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Інша аналогічна документація - це пакет документів - архітектурно-проектувальних завдань, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії, культури та архітектури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта.
Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) розробці і здачі проектів, іншої
аналогічної документації без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля; 2) введенні (прийомі) спорудженого об'єкта в експлуатацію без систем захисту якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі чи масового захворювання населення або інших тяжких наслідків.
Відповідно до вимог ст. 51 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємності даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органам на місцях спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).
Про поняття екологічної стандартизації і нормування та про введення в експлуатацію розкрито в ст. 236 КК.
Злочин слід вважати закінченим з моменту, коли внаслідок розробки і здачі проектів, іншої аналогічної документації без обов'язкових Інженерних систем захисту довкілля, а також введення (прийому) спорудженого об'єкта в експлуатацію без цих систем захисту створено небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі чи масового захворювання населення або інших тяжких наслідків. Небезпека настання зазначених наслідків має бути реальною, тобто такою, яка неминуче призведе до тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі чи масового захворювання населення або інших тяжких наслідків.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. При цьому ставлення до настання наслідків у вигляді спричинення тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі чи масового захворювання населення або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 253) може бути лише необережним.
Суб'єктом злочину є службова особа, спеціально уповноважена на розробку і/або здачу проектів, іншої аналогічної документації, що включають обов'язкові інженерні системи захисту довкілля, та/або на введення (прийомі) спорудженого разом з системами захисту об'єкта в експлуатацію. Це, зокрема: архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, у капітальному ремонті будинків і споруд, благоустрої ландшафтних та садово-паркових об'єктів, у науково-дослідницькій діяльності, а також замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, представники органів влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.
Кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 253, є спричинення внаслідок розробки і здачі проектів, іншої аналогічної документації без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля, а також введення (прийому) спорудженого об'єкта в експлуатацію без цих систем захисту: 1) тяжких технологічних аварій (аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.); 2) екологічних катастроф (катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків ( абз. 4, 5 ст. 1 Закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р.)); 3) загибелі або масового захворювання населення (загибель населення - це настання смерті хоча б однієї людини, що населяла територію, постраждалу від введення в експлуатацію споруд без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля.); 4) інших тяжких наслідків. Про поняття масового захворювання населення та інших тяжких наслідків розкрито при розгляді ст. 236 КК.
3.Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря.