Загроза екстремальної екологічної ситуації на Дністрі
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………………………2
1.Екологія Дністра………………………………………………………………………………........3
Екологічні зони ріки Дністер…………………..…………………………..…………………...3
Загроза екстремальної екологічної ситуації на Дністрі…………………………………….4
Проблема якості води у річці…………………………………………………………………...4
Стан флори і фауни Дністра……………………………………………………………………5
Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра………………………………………..6
Екологічний стан Дністровського водосховища…………………………………………….6
Висновки……………………………………………………………………………………………….8
Список використаної літератури…………………………………………………………………...9
Вступ.
Басейн Дністра нараховує в межах України 14886 річок, загальною довжиною 32272 км, із них 14433 річки мають довжину до 10 км. Середня густота річкової мережі – 0,65 км/км2. Площа водозбірного басейну річки перевищує 72 тис. км2. Сам басейн має форму дуже витягнутого, зігнутого в середині, овалу із розширеними кінцевими ділянками. Максимальна ширина його верхньої, найширшої частини – 150 км. Близько 20% площі річкового басейну припадає на його верхні ділянки. Тут він межує на півдні з басейнами Пруту і Тиси, на заході й півночі – з басейном Сану, притокою Вісли; на півночі – з басейнами Західного Бугу і річок Стиру та Горині, приток Прип’яті. Значних приток Дністер не має, що пояснюється “затиснутим”, пограничним розміщенням його басейну відносно інших річок.
Річкова мережа басейну навдивовижу проста. Основна його артерія – Дністер – яскраво вирізняється серед своїх численних приток, що переважно мають незначну довжину: найбільші з них сягають 200–250 км. Притоки Дністра: праві - Стрий, Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця, Тлумач, Реут, Бик; ліві - Стривігор, Гнила Липа, Золота Липа, Русава, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч, Смотрич, Студениця, Ушиця, Жван, Жванчик, Лядова, Мурафа, Ягорлик, Кучурган, Щирка. Річки стрімкі, багатоводні. Модуль стоку сягає значних величин: 10-15 л/с з 1 км2 – у приток високогір’я, на середньогірських ділянках – у середньому 5 л/с з 1 км2.
Починається Дністер стрімким гірським потоком біля гори Розлуч на висоті 833 м, за 25 км від основного карпатського вододілу, протікаючи у каньйоні завглибшки 80-100 м.. Координати витоку: 49°12′29″ пн. ш., 22°53′53″ сх. д. Впадає в Дністровський лиман Чорного моря в Одеській області. Координати гирла: 46°18′ пн. ш. 30°16′ сх. д. Загальна довжина річки 1362 км (сьома серед річок Європи після Волги, Дунаю, Уралу, Дніпра, Дону, Печори), в межах України - 705 км (поступається лише Дніпру та Південному Бугу).
Основну роль у формуванні водності та рівнів відіграють гірські притоки, за рахунок яких формується 50% річкового стоку. У горах розпочинається більшість правобережних приток (включно до Надвірнянської та Солотвинської Бистриць) і кілька лівобережних (до Стрвяжа). По річці проходить північна межа Карпатського регіону. Лише 270 км річища (менш як 20% загальної довжини) пов’язані з гірськими районами. Але саме за рахунок цих водозбірних територій формується 99% водності річки. Сумарний стік всіх лівобережних рівнинних приток Дністра становить близько 1% стоку правобережних. Щодо площі водозбірного басейну, то 57% його припадає на басейн лівобережних приток і 43% – правобережних. Зважаючи на значну почленованість карпатських хребтів та їх відрогів, площа басейнів гірських приток незначна: найбільшими є басейни Стрию (понад 3 тис. км2), Бистриць – Надвірнянської та Солотвинської (2,5 тис. км2), Ломниці (1,5 тис. км2), Бистриці Самбірської та Стрвяжа (близько 1 тис. км2).
В його басейні площею 72 тис.км2 мешкає понад 10 млн. населення, при цьому на Молдову припадає 19.2 тис.км2 , що складає 57 % її території. Безпосередньо на берегах Дністра лежать такі промислові центри як Тирасполь (182 тис. населеня), Бендери (159 тис.), а також міста Новий Розділ, Заліщики, Могилів-Подільський, Сорока, Кам'янка, Рибниця, Дубосари з населенням до 100 тис. чоловік в кожному з них. Густина населення в басейні Дністра доходить до 130 людей на один кв. кілометр. Питною водою з Дністра або його допливів забезпечуються Одеса, Кишинів, Львів, Чернівці, Сорока, Більці, Іллічівськ та інші менші міста. В найближчі роки передбачається подальше збільшення об'єму відбору води в 1.2 – 1.8 рази.
Звідси стає зрозумілим, наскільки важливим є екологічний стан Дністра та його басейну в цілому.
Екологія Дністра.
Екологічні зони ріки.
Вже перші дослідження в експедиції Товариства Лева відповідно до якості води річки дозволили диференціювати Дністер на окремі екологічні ділянки. Отже, в межах України ці ділянки такі :
1. Від с.Вовче до Старого Самбора. Це зона поміркованого забруднення головним чином органікою внаслідок розташування населених пунктів безпосередньо на берегах Дністра в досить тісній гірській долині.
2. Від Старого Самбора до гирла р.Стрвяж. На цій ділянці води Дністра мають найвищу якість, що обумовлено практичною відсутністю забруднювачів та інтенсивними процесами самоочищення.
3. Від гирла Стрвяжа до гирла Стрия. Найбрудніша ділянка верхнього і середнього Дністра. Дуже багато органічних забруднень несуть в Дністер Стрвяж і Верещиця, натомість Тисмениця дуже забруднена промисловими стоками Дрогобича, Борислава, Стебника. Крім того, на цій ділянці Дністер забруднюють побутові і промислові стоки міст Миколаєва і Нового Роздолу.
4. Від гирла Стрия до гирла Сівки. Гідрологічний режим Дністра тут в значному ступеню сприяє самоочищенню. З впадінням Стрия, хоча і забрудненого відходами Жидачівського паперово-целюлозного комбінату, водність Дністра зростає майже вдвічі, а течія його тут спочатку дуже стрімка, а пізніше, в районі Журавна вона стає майже непомітною, і річка має характер відстійника. Після впадіння дуже чистої і швидкої Свічі Дністер знову має стрімку течію, і процеси самоочищення ще більше інтенсифікуються.
5. Від гирла Сівки до гирла Золотої Липи. Це ділянка складних процесів забруднення і самоочищення річки. Дуже забруднюють Дністер річки Сівка і Бистриця та промислові і побутові стічні води Калуша. Натомість Лімниця із надзвичайно чистою і насиченою киснем водою дуже сприяє самоочищенню річки.
6. Від гирла Золотої Липи до Мельниці-Подільської. Це ділянка значних органічних забруднень, які несуть в Дністер Золота Липа, Стрипа, Серет. Так само Дністер забруднюється органікою в районі с.Кострижівка і м.Заліщики. На цій ділянці мінеральні сполуки розчиняються, а органічні поступово окислюються, бо тут Дністер при великій ширині (до 200 м) є дуже плиткий, і все ще має достатню здатність до самоочищення.
7. Дністровське водосховище. Безпосередньо на водосховищі джерел забруднення практично нема. Водосховище діє як гігантський відстійник і в нижній його частині вода практично є задовільною за усіма параметрами, хоча і з підвищеною мінералізацією. Тут найбільше у воді сполук сульфатного та гідрокарбонатного класів, натомість хлоридів та сполук азотної групи порівняно мало.
За другою греблею Дністровського водосховища течія Дністра поступово уповільнюється, і на території Молдови він вже є типово рівнинною рікою. Тут його здатність до самоочищення сильно зменшується, тим більше що тут він повністю позбавлений чистих допливів, бо Реут і Бик, які втікають у Дністер на території Молдови, самі дуже забруднені і тільки погіршують становище. Між тим, у Молдові антропогенне навантаження на річку хоча є дещо нижче, ніж в Західній Україні, але все ж є досить велике через більшу густину населення і розташування просто на берегах Дністра значно більших, ніж в Західній Україні, промислових міст, таких як Тирасполь, Бендери та інші. Тому тут річка вже не в стані позбавитися забруднення самостійно, якість води в Дністрі вниз за течією вже постійно погіршується, і в районі водозабору для Одеси біля села Біляївка переходить критичні межі як за органічними, так і за мінеральними забрудниками.
Загроза екстремальної екологічної ситуації на Дністрі.
Сукупне антропогенне навантаження на басейн само по собі надмірне, але, крім того, завжди лишається небезпека екстремальної екологічної ситуації, як то було, наприклад, в 1983 році після аварії на Стебниківському калійному комбінаті, коли в річку було скинуто близько 5 млн. тон високомінералізованих відходів, що привело на довгий час до значного порушення іонно-сольового режиму, в результаті чого в Дністрі загинули майже всі живі організми на протязі кількох сот кілометрів, а мільйони людей були позбавлені джерела питної води. Збірників промислових відходів, подібних стебниківському, в басейні декілька, можна згадати хоча б збірники кислого гудрону біля села Бронниця недалеко від Дрогобича. Так само екстремальні екологічні ситуації можуть виникати через різке зменшення або збільшення стоку Дністра, котрий взагалі відзначається надзвичайно непостійним гідрологічним режимом, що зумовлено формуванням його стоку переважно за рахунок атмосферних опадів при тому, що майже половина його формується в гірській частині басейну. Загрозу несуть в собі не тільки повені, такі як, наприклад, 1997 року, але і погіршення якості води в бездощові періоди. За оцінкою спеціалістів, басейн Дністра нагально потребує розробки комплексу оздоровчих заходів і впорядкування водокористування. Однак перш ніж приймати програму оздоровчих заходів, треба хоча б в загальному вивчити особливості взаємодій природних і антропогенних факторів на різних ділянках Дністра, розглядаючи його як велику, але єдину екологічну систему.