Економ та мед наслідки Чорноб аварії
Аварію на Чорнобильській АЕС, що трапилася в 1986 р., вважають найбільшою техногенною катастрофою людства й величезною екологічною бідою, внаслідок якої довкілля зазнало сильного радіоактивного забруднення.
Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території радіонуклідами, які мають здатність нагромаджуватися у ґрунті, воді, організмах і шкідливо впливати на довкілля, людей і тварин.
Навколо Чорнобильської АЕС у радіусі 30 км створено зону відчуження (Чорнобильську зону), з якої було відселено тисячі людей і де заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя.
Стан навколишнього природного середовища значною мірою впливає на здоров'я і тривалість життя людей.
Наслідки Чорнобильської аварії є катастрофічними для всіх сфер життєдіяльності людини. Особливо загрозливим є той факт, що радіоактивне опромінення нанесло величезний руйнівний вплив на фізичне та психічне здоров’я населення. Надзвичайно важким тягарем наслідки катастрофи стали для підростаючого покоління, яке є особливо вразливим і незахищеним через його вікові особливості.
Основними захворюваннями, яке спричинили наслідки аварії на ЧАЕС є гострі лейкози у ліквідаторів аварії та рак щитовидної залози, що виникав після аварії, це підтверджено експертами МАГАТЕ. Однак, крім безпосереднього впливу радіоактивного забруднення, слід враховувати і стресові реакції, наслідки яких мають дуже велике значення: від порушень імунітету до розвитку нейроциркуляторної астенії.
39. а даними зоологів тваринний світ - фауна України нараховує 44800 видів, із яких 98,5% - безхребетні, у тому числі 20 тис. видів молюсків. Хребцевих - 800 видів, з яких 108 - ссавці, птахів - 367, плазунів - 21, земноводних - 17, риб - 250, інших видів - 12. Флористично найбільш багаті регіони - Крим і Карпати - 2012 видів, з яких 92 - ендеміки, Полісся - 1403 види. В степовій зоні - Донецький кряж - 2400 видів, із них 240 ендеміків.
З метою спасіння фітогенофонду до нового видання Червоної книги України внесено понад 450 видів квіткових і вищих спорових рослин (10% флори ) 28 - мохоподібних, 27 - лишайників, 17 - водоростей, 30 видів грибів. У 1980 р. була вперше видана офіційна "Червона книга України", до якої було занесено 151 вид рослин. До її другого видання вже було занесено 38 видів тварин (з них 60% - безхребетні), 531 вид рослин, грибів, у тому числі 429 видів судинних рослин, що складало 12% всієї дикої флори України.
У порівнянні зі списком 1976 р. кількість видів тварин, рослин, занесених в Червону книгу України, збільшилася майже в 4 рази. Через двадцять років (1996) це співвідношення збільшилося майже в 10 разів. У 2003 р., на Слуханнях Верховної Ради України про стан природи в державі, підкреслювалося, що якщо в 1980 р. до Червоної книги України було занесено 85 видів тварин, то на момент Слухань - вже 382.
Цілком вимерли дикі бики - тури, які на території України зустрічалися ще в середині XVI ст. Остання самка-туриця загинула в 1627 р. у мисливському господарстві поблизу Варшави. Про численні табуни диких коней - тарпанів повідомляють письмові джерела XVIII ст., але вже в 1866 р. невеличкий їхній табун з шести голів бачили в останній раз. Останній тарпан дожив до початку XX ст. в зоопарку.
За даними зоологів тваринний світ - фауна України нараховує 44800 видів, з яких 98,5% - безхребетні, в тому числі 20 тис. видів молюсків. Хребцевих - 800 видів, з яких 108 видів ссавців, птахів -367, рептилій - 21, земноводних - 17, риб - 250, інших видів - 12.
Згідно з "Загальнодержавною програмою збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки" біорізноманіття є національним багатством України, збереження та невиснажливе використання якого визнано одним з пріоритетів державної політики в сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони довкілля, невід'ємною умовою поліпшення його стану та екологічно збалансованого соціального, економічного розвитку.
Цьому сприяють такси (плати) за пошкодження, або знищення об'єктів, занесених до Червоної книги України (табл. 8, Додаток 2), за незаконний проїзд транспорту (табл. 11 Додатку 2), за свавільне використання площ природно-заповідного фонду (табл. 12 Додатку 2).
До Червоної книги України занесено 511 видів рослин і 382 види тварин. За багатством біорізноманіття Україна поступається в Європі тільки Франції, і це покладає на неї високу відповідальність за його збереження. Водночас біорізноманіття є природним капіталом, а отже, рівень його збереження визначатиме вже в найближчому майбутньому долю держави. Збереження біорізноманіття є сьогодні також однією з вирішальних умов збереження самобутності нації.
Це пов'язано з тим, що різноманіття, і насамперед рослинного світу, який є автотрофним блоком біосфери і початковою ланкою всіх процесів, які відбуваються в екосистемах, забезпечує функціонування, стабільність та екорівновагу біосфери.
Крім Червоної книги існує "Зелена книга" - офіційний документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, в який заносять рідкісні рослини, що зникають, або ті, що знаходилися в Червоній книзі, але їх вдалося вивести з-під загрози зникнення.
40) Джерел забруднення води багато, основними з них є:
· стічні води промислових підприємств;
· побутових стоках комунального господарства;
· стічні води сільського господарства;
· води шахт, нафтопромислів, рудників;
· відходи виробництв при видобутку різних корисних копалин;
· відходи деревини в деревообробній промисловості;
· скиди водного і залізничного транспорту тощо.
З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:
· хімічна промисловість,
· чорна металургія;
· кольорова металургія;
· коксохімія;
· важке, енергетичне і транспортне машинобудування;
· комунальне і сільське господарство.
41. Дослідження, початі в останні десятиліття минулого століття і продовжені пізніше, показують, що в Чорному морі під сильним впливом різних видів практичної діяльності людини змінився не тільки колір, але й інші властивості морського середовища. Це море піддається найбільшому антропогенному пресу в Європі, чому сприяють наступні обставини:
велика площа водозбору – більш 2,3 млн. тис. км2, що приблизно в п’ять разів перевищує площу дзеркала моря;
специфіка гідрологічного режиму (обмежений водообмін із сусідніми морськими басейнами – не більш 0,1% від об’єму моря в рік; значне розшарування вод по щільності; уповільнений вертикальний обмін водних мас – сотні років);
наявність у північно-західній частині моря великої мілководної шельфової зони 964 тис. км2 (із загальної площею шельфу в 100 тис. км2);
відсутність на глибинах 100–200 м життєво важливого кисню; сірководнева зона займає 87% об’єму вод.
Значним стало забруднення акваторії Чорного моря шкідливими речовинами, особливо нафтопродуктами. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС відбулося забруднення вод Чорного моря радіонуклідами. Хімічне та інші види забруднення негативно позначилися на його біоті, що призвело до зменшення запасів промислових риб, а їхню екологічну нішу зайняла медуза аурелія. Значна кількість поживи та відсутність конкурентів надало їй можливість швидко збільшити чисельність популяції.
42)Еко станА\М та заходи його норм.
Підвищення солоності морської води (до 14%о) Внаслідок скорочення річкового стоку через будівництво водоймищ і збільшення забору води, скорочення кормової бази, зниження біопродуктивності, забруднення та цвітіння води.
43. Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,59 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,25 т.км2 або 40% території області).Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км.Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,6 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води. На території Хмельницької області cкид зворотних вод у водні об′єкти здіснюють 77 водокористувачів. Повна біологічна очистка з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об'єкти здійснюється на 52 комплексах очисних споруд.Загальні скиди стічних вод становили 53,81 млн.м3 в минулому році було скинуто 57,43 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2009 році вони становили 2,851 млн.м3, у 2008 – 2,887 млн.м3, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Одним з напрямків роботи Держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об'єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер, Збруч і Горинь. Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об'єктів. Спостереження за станом річок у 2009 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер (м.Кам'янець–Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ (с.Чернелівка) становив:-по цезію-137 0,028 - 0,077 Бк/л; по стронцію-90 0,102 - 0,159 Бк/л,що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об'єкти необхідно забезпечити своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд, згідно технологічного регламенту, що проводиться силами підприємств за рахунок власних коштів та за рахунок субвенцій.З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів забезпечити контроль за своєчасним проведенням робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу.
44. До природних рекреаційних ресурсів Хмельниччини належать розташовані в сприятливих кліматичних умовах мальовничі краєвиди, лісові масиви, а також джерела мінеральних вод, на базі яких розвивається санаторно-курортне господарство області. Важливим рекреаційним об’єктом є національний природний парк «Подільські Товтри».
45. Україна входить в число країн з найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення відходів. Щорічно їх утворюється 700-720 млн т Загальна маса накопичених на території України відходів у поверхневих сховищах перевищує 25 млрд т, що в розрахунку на 1 кв.км площі становить близько 40 тис. тонн.
Відходи нагромаджуються у вигляді шламосховищ, териконів, відвалів, різних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить близько 160 тис. га. Внаслідок гіпертрофованого розвитку гірничодобувної промисловості в Україні домінують відходи, що утворюються під час розробки родовищ (до 75 % загального обсягу) та збагачення корисних копалин (відповідно 13 і 14 %). Значну частину становлять відходи хіміко-металургійної переробки сировини.
З урахуванням сучасного технологічного рівня переробки відходів в Україні серед загальної кількості відходів, які утворюються щороку, реальну цінність становлять 410-430 млн т. До категорії високотоксичних належать лише 1-2 відсотки всіх промислових відходів, але їх вплив на довкілля дедалі зростає. Проблеми відходів відображені на рис. 8.
В результаті життєдіяльності одного мешканця України за рік утворюється одна тона відходів. Утилізується лише третина загальної кількості відходів, що свідчить про значні ресурсні резерви. Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не впливає на поліпшення стану довкілля. Це пов'язано з тим, що до переробки залучаються в основному великотонажні гірничопромислові та деякі інші відходи - малотоксичні чи нейтральні (інертні). Тому екологічний ефект переробки відходів є незначним.
Однак до цього часу не збудовано жодного спеціалізованого заводу з переробки токсичних промислових відходів, немає належним чином організованої системи збирання, зберігання та видалення токсичних відходів, відсутні техніка та обладнання для переробки відходів будівництва і комунального господарства. Неефективні норми адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил збирання, зберігання, транспортування та використання промислових й інших відходів.
46. 
47)Безперечно, Хмельницька АЕС є основним джерелом радіаційної небезпеки на Хмельниччині. А АЕС є досить небезпечним підприємством. Адже відходи в-ва є досить небезпечними. Так, при виникненні комунальної радіаційної аварії на Хмельницькій АЕС з викидом радіоактивних речовин загальна площа радіоактивного забруднення може скласти 1800 квадратних кілометрів – територія зони спостереження.
На ранній фазі аварії, яка триває від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, основними небезпечними факторами, що загрожують здоров’ю людей, є:
- зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари, що утворилася в результаті радіоактивного викиду з АЕС, та від шлейфу, що утворився з випадінь радіоактивної хмари;
- внутрішнє опромінення за рахунок інгаляційного надходження радіонуклідів до організму, з продуктами харчування та водою;
- поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу людей, а також пасовищ, сінокосів, сільськогосподарської продукції.
Тому, за ХАЕС потрібно досить детально та відповідально слідкувати.
48. Стан земельних ресурсів Хмельницької області.
Земельний фонд області складає більше 2000 тис. га, в структурі земельного фонду майже3/4 території зайнято с/г землями . Площа с/г угідь зменшується,а в свою чергу збільшується кількість забудованих земель.
У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 1/3 земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – в тому числі наданих для:
- ведення фермерського господарства ;- ведення товарного с/г виробництва ; - особистого селянського господарства ;- будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ; - ведення садівництва ;- дачного і гаражного будівництва ;- городництва ;- сінокосіння і випасання худоби ;- здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності .
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова.
Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість грунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою при охороні природи і благополучного життя людей. Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість грунту гумусом. В цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом складає 2,17%.
49. На території області загальна площа деградованих земель, які підлягають залуженню становить 373,7 тис. га. На реалізацію Програми розвитку земельних відносин Хмельницької області на 2001-2010 роки передбачено 616,710 тис.грн., а саме на проведення в 2009 році вишукувальних робіт, розроблення проектної документації та здійснення на їх основі консервації деградованих та малопродуктивних угідь (схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності).
Розроблені схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності на території 20 районів на загальну площу 7542,39 га (під заліснення) та 1234,6 га (під залуження).
На даний час з обласного бюджету на фінансування вищезазначених робіт кошти поступили не в повному обсязі, а саме 557,264 тис.грн.
В 2009 році з Державного бюджету кошти на проведення заходів з охорони земель не виділялись.
На основі зазначених схем у 2010 році розроблятимуться проекти землеустрою щодо консервації земель (шляхом заліснення) з подальшою передачею цих земель до державних лісогосподарських підприємств.
За 2009 рік створено 32 га - полезахисних лісових смуг, 183 га - створено захисних лісових насаджень, в тому числі 48,7 га – в прибережних смугах річок і водойм та 134,3 га – на виключених із сільськогосподарського виробництва малопродуктивних землях
50) Енергетика - найважливіший фактор у процесі перетворення природи людиною. Виробництво енергії, її транспортування і споживання набули глобального характеру. Створений людством енергетичний потенціал забезпечує сучасні технології освоєння навколишнього космічного простору.
Поряд з тим майже 80% усіх видів забруднення біосфери зумовлює саме енергетична промисловість, яка включає добування, переробку і використання палива.
Енергетика, яка охоплює процеси виробництва (видобутку), перетворення, транспортування ПЕР, є організаційно складною еколого-економічною та виробничо-технологічною системою, що активно впливає на довкілля. Характерна особливість цього впливу полягає у багатоплановості (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу) та різноманітності характеру впливу (відчуження територій, спотворення ландшафтів, механічні порушення, хімічне та радіоактивне забруднення, теплові, радіаційні, акустичні та інші фізичні впливи). Ці негативні наслідки виявляються не лише в локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Тому одним з головних завдань функціонування енергетики України та основним напрямом її подальшого розвитку є створення передумов для забезпечення потреб країни в ПЕР за безумовного додержання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних природоохоронних зобов'язань України, соціально-економічних пріоритетів та обмежень.
51.Кислотні дощі – одна з глобальних екологічних проблем людства. Вона з’явилась внаслідок забруднення атмосфери. Стоїть поряд з парниковим ефектом, озоновими дірками і смогом. Сам термін «кислотні дощі» ввів англійський хімік більш ніж 100 років тому
У водяних екосистемах кислотні опади викликають загибель риб та інших водяних мешканців. Підкислення води рік і озер серйозно впливає і на сухопутних тварин, тому що багато звірів і птахів входять до складу харчових ланцюгів, що починаються у водяних екосистемах. Разом із загибеллю озер стає очевидною і деградація лісів. Кислоти порушують захисний восковий покрив листів, роблячи рослини більш уразливими для комах, грибів і інших патогенних мікроорганізмів. Під час посухи через ушкоджені листи випаровується більше вологи. Вилуджування біогенів із ґрунту і вивільнення токсичних елементів сприяє уповільненню росту і загибелі дерев. Можна припустити, що відбувається і з дикими видами тварин, коли гинуть ліси. Якщо руйнується лісова екосистема, починається ерозія ґрунту, засмічення водоймищ, повінь і погіршення запасів води стають катастрофічними. Підкислення ґрунту азотнокислими дощами стимулює розвиток лісових шкідників. У результаті закислення в ґрунті відбувається розчинення живильних речовин, життєво необхідних рослинам; ці речовини виносяться дощами в ґрунтові води. Одночасно вилуджуються з ґрунту і важкі метали, що потім засвоюються рослинами, викликаючи в них серйозні ушкодження. Використовуючи такі рослини в їжу, людина також одержує разом з ними підвищену дозу важких металів.Також Кислотні дощі роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання, руйнують архітектурні пам'ятники
Як зробити повітря чистим і уникнути кислотних дощів:
1) Зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищення й утилізації (корисного використання) газу та пилу. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тієї самої сумарної потужності.
2) Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту (сірчаного колчедану).
3) Заміна вугілля та мазуту для ТЕС на екологічно чисте паливо – газ. ТЕС, які працюють на природному газі, крім СО (останній теж можна вилучити з диму), не викидають у повітря шкідливих газів.
4) Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілі, встановлення на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО.
5) Озеленення місті сіл.
6) правильне планування житлових і промислових районів у межах міста.