Правове регулювання природоохроної діяльності
Державне регулювання охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів в Україні здійснюється комплексом заходів правового, адміністративного та економічного характеру, сукупність яких формує екологічну політику держави. Екологічна політика – це сукупність заходів держави, спрямованих на збереження безпечного навколишнього середовища, захист життя і здоров´я населення від негативного впливу забруднення, досягнення гармонії у взаємодії суспільства і природи, охорону і раціональне використання природних ресурсів.
Основні нормативно-правові акти екологічного регулювання в Україні ухвалені впродовж 1991-1995 pp. Основними з них є: Закони України “Про охорону навколишнього середовища” (1991 p.), “Про природно-заповідний фонд” (1992 р.), “Про охорону атмосферного повітря” (1992 р.), “Про тваринний світ” (1993 р.), “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (1995р.), “Про екологічну експертизу” (1995 p.); Кодекси України – земельний, лісовий, про надра, водний; ратифіковані міжнародні екологічні угоди тощо. Ці нормативно-правові акти визначають засади та рамки діяльності щодо захисту довкілля, використання різноманітних природних ресурсів, підтримання екологічної безпеки, збереження унікальних територій та природних об´єктів, які є частиною історико-культурної спадщини України.
Екологічні наслідки війн та підготовки до них
На першому місці стоять катастрофи, пов'язані з військовою діяльністю, війнами, масштабними військовими вченнями та випробуваннями ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї. Війни завжди були значним екологічним лихом, сучасні ж війни — це справжні екологічні катастрофи. На відміну від будь-яких звірів людина здатна з неймовірною жорстокістю вбивати подібних до себе. Світова термоядерна війна може в лічені хвилини знищити все людство й більшість живих істот планети. Підраховано, що накопичених ядерними державами боєголовок, кількість яких перевищує 60 тис. сумарною потужністю 20 000 мегатон, достатньо для того, щоб 70 разів підряд знищити всі великі й малі міста планети!
Війни — це не лише жахливий геноцид, але й екоцид.
Війни — це абсолютно невиправдані економічно витрати й розтринькування величезної маси природних ресурсів, деструкція екосистем. Величезних збитків людству й природі завдають не лише війни, а й підготовка до них, утримання армій, техніки, полігонів, військових об'єктів і заводів, проведення регулярних військових маневрів. Слід сюди віднести й поховання відходів військової діяльності, у тому числі дуже небезпечних — хімічних (як приклад, можна навести Балтійське море, де під час другої світової війни союзники затопили тисячі тонн німецьких хімічних снарядів і авіабомб), радіоактивних (Атлантичний і Тихий океани, Карське море, Охотське море, де на дно було скинуто багато ядерних реакторів і контейнерів з радіоактивними відходами).
54.Діяльність міжнародних громадських організацій і рухів по охороні довкілля.Грінпіс (Greenpeace) — міжнародна громадська організація охорони природи. Діяльність Запобігання забруднень навколишнього середовища і змін клімату, пошук нешкідливих шляхів вироблення енергії, інформування людей про екологічні злочини.Завдання Вирішення глобальних екологічних проблем.Міжнародний союз охорони природи — міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів, збереження біорізноманіття і впровадження екологічно чистих та сталих методів використання природних ресурсів.Всесвітній фонд природи — міжнародна неурядова організація, що займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища. Це найбільша незалежна природоохоронна організація у світі.