Організаційні форми виробничого підприємництва. Види підприємств

Виробниче підприємництво може здійснюватися в різних юридично чинних організаційно-правових формах, які встановлюються законодавством країни. Найпоширенішими організаційними .формами е:

І) одноосібне володіння (за законодавством України це може бути приватне підприємство - юридична особа, заснована на приватній власності громадянина України; сімейне підприємство - юридична особа, заснована на приватній власності членів однієї сім'ї; фізична особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності);

2) партнерство (товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство);

З) корпорація - юридичний об’єкт, відокремлений від своїх безпосередніх власників (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю).

Крім того, законодавством України передбачені народні, орендні та державні підприємства, які теж можна віднести до розряду корпорацій. Особливе місце посідають кооперативи та фірми будь-якої організаційно-правової форми з іноземною інвестицією, діяльність яких регламентується спеціальними законодавчими актами.

Наведемо детальнішу характеристику кожної з трьох основних організаційних форм виробничого підприємництва. Першим є підприємство, яке існує як особисте володіння або особиста власність. Ця форма має ряд переваг:

- власникові фірми повністю належить прибуток фірми;

- володар фірми має низькі витрати на організацію виробництва;

- невеликі розміри фірми дозволяють власникові підтримувати: контакти зі своїми робітниками і покупцями продукції;

- гнучкість, можливість оперативного прийняття рішення, так як немає необхідності витрачати час на консультації з партнерами для вирішення питань.

До недоліків особистого володіння відносяться:

- обмежені можливості для розширення виробництва;

- не сприяння банків в наданні значних кредитів

- необмежена відповідальність за фінансовий стан підприємства, оскільки все майно володаря за рішенням суду може бути направлене на компенсацію вимог кредиторів і погашення боргів;

- власник фірми повинен бути компетентним у всіх виробничих та фінансових питаннях і мати здібності до підприємництва;

- низька конкурентноздатність.

Друга організаційна форма виробничого підприємництва - це партнерство або товариство, яке передбачає з'єднання капіталів двох або більше господарюючих суб'єктів.

Партнерство має такі переваги:

- широкі можливості для розширення виробництва;

- збільшення можливості одержання кредиту;

- залучення професійних менеджерів.

Недоліки цієї організаційної форми проявляються в таких аспектах: при генеральному партнерстві, на випадок банкрутства фірми, усі її співвласники несуть необмежену відповідальність. Компаньйон, якому належить 1% власності фірми, відповідає на рівних з тим, кому належить решта - 99%. Складнощі виникають при ліквідації і переорієнтації на інші види виробництва. Зокрема передбачається залежність юридичного існування від виходу партнерів.

Третя організаційна форма виробничого підприємництва - це корпорація. Це провідна форма сучасного підприємництва. Її власники - утримувачі акцій або частки власності, які мають обмежену відповідальність в розмірі свого внеску в капітал корпорації.

Весь прибуток корпорації після сплати податків належить її акціонерам (учасникам) і поділяється, як правило, на дві частини: перша - дивіденди (відсотки) для утримувачів акцій (часток); друга частина - на реінвестування.

Основні переваги корпорації:

- можливість мобілізації додаткових капіталів шляхом випуску цінних паперів;

- використання наукових методів управління і професійних менеджерів;

- можливість використання грошового ринку і ринку капіталів дозволяє гнучко орієнтувати свою програму з одного виду діяльності на інший;

- корпорація існує незалежно від того, скільки разів змінювалися її власники.

Корпораціям властиві і певні недоліки, серед яких слід виділити такі:

- високі подвійні податки на одиницю прибутку: спочатку оподатковується прибуток корпорації, а потім - дивіденди акціонерів при їх виплаті;

- значні організаційно-економічні труднощі при реєстрації фірми;

- більша регламентованість з боку держави.

З точки зору виробничого підприємства вибір організаційної форми виробничої фірми зумовлюється наступними міркуваннями:

І) запланований масштаб виробничо - господарської діяльності;

2) розрахункова вартість потрібного стартового капіталу;

З) наявність власних коштів та майна,

4) необхідність використання найманої праці;

5) наявність кваліфікованого персоналу, в т.ч. менеджерів;

6) оперативність розв’язування адміністративно-управлінських питань;

7) рівень обмеження самостійності з боку засновників;

8) спроможність залучення позичкових коштів;

9) юридичні, нормативні та податкові обмеження.

Головною ознакою фірми є належність до відповідного виду власності, а саме: приватна, колективна, державна, змішана, власність іноземного суб’єкта підприємництва або фізичної особи. Фірма будь-якої форми власності має відповідну організаційно-правову форму та вид, визначені законодавством України: фірми у вигляді приватного, державного, орендного або народного підприємства; виробничий кооператив; фірми, організовані в формі господарських товариств (акціонерне, товариство з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, повне та командитне товариство) [22,101с.].

Наведемо детальнішу характеристику вищезгаданих видів підприємств.

1 Індивідуальне підприємство.Особливістю індивідуального підприємства є те, що воно створюється на базі власності громадян. Законом України "Про власність" встановлено, що в індивідуальній власності можуть бути жилі будинки, квартири, дачі, насадження на земельній ділянці, транспортні засоби, гроші, акції та інші цінні папери, предмети домашнього господарства і особистого користування, засоби виробництва, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція., а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Важливою ознакою індивідуального підприємства, що визначає його правову природу, є те, що воно ґрунтується виключно на особистій праці власника, без залучення: як членів сім'ї, так і робітників за наймом.

Це кустарний і народний промисел, індивідуальна трудова діяльність, праця робітників в сфері мистецтва та інші, які із введенням Закону в дію одержали свою правову легалізацію.

2 Сімейне підприємство - підприємство, засноване на власності і праці громадян України – членів сім’ї, які проживають разом.

У власності сімейного підприємства можуть бути підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування та інших галузях господарської діяльності, жилі будинки і господарські будови, машини, обладнання, транспортні засоби, сировина, матеріали та інше майно, необхідне для самостійного ведення господарства. При цьому майно сімейного підприємства, в тому числі вироблена продукція і одержані доходи, є спільною пайовою власністю членів сім’ї, які разом ведуть господарство, якщо договором між ними не передбачене інше.

Одним із видів сімейного підприємства є селянське господарство, яке може мати у власності жилі будинки, господарські будови, насадження на земельній ділянці, продуктивну і робочу худобу, птицю, сільськогосподарську техніку та інвентар, транспортні засоби та інше майно, необхідне для самостійного ведення сільськогосподарського виробництва, переробки та реалізації продукції. Вироблена продукція і одержані доходи є власністю селянського господарства, і використовуються ним за власним розсудом. Майно селянського господарства належить його членам на праві спільної власності, якщо інше не передбачене законом.

3 Приватне підприємство- це юридична особа, заснована на

власності громадянина з правом використання найманої праці. 3асновник може не виконувати. трудових обов'язків на фірмі, але має право повного розпорядження прибутком фірми після сплати податків та інших обов'язкових відрахувань, зборів і платежів. Законом не вказано на обмеження кількості найманих працівників, т. як і на розмір приватного капіталу. Держава стимулює розвиток саме такої категорії приватних фірм, вбачаючи в них перспективний осередок потужного в майбутньому приватного сектору економіки.

4 Державне підприємство - це юридична особа, засновником якої виступає держава. Розрізняють державні підприємства, засновані на

загальнодержавній власності та власності адміністративно-державних одиниць (комунальна власність). Ця категорія підприємств характеризується такими економічними перевагами як: часткова гарантованість в забезпеченні підприємства обсягом робіт за допомогою держзамовлень та держконтрактів, деякі пільги в сфері податкових відносин, ресурсозабезпечення, надання кредитне-грошової допомоги, соціальної захищеності працюючих з одного боку, а з другого - жорсткіший контроль за використанням коштів, які спрямовуються на споживання, за своєчасністю сплати в держбюджет визначеної частки дивідендів на вкладений капітал. Створення державних підприємницьких структур доцільне з метою забезпечення раціональні структури економіки в стратегічно важливих народногосподарських секторах та розвитку соціально необхідних галузей.

5 Орендне підприємство (ОП) - створюється: на підставі угоди між державним органом (фондом державного майна) і організацією орендарів, яка формується за рішенням трудового колективу. ОП є гнучкою і ефективною організаційною формою на етапі переходу до ринку, що найбільше забезпечує організаційну і психологічну підготовку до підприємницької діяльності з її вільними ринковими відносинами і підприємницьким ризиком.

Орендне підприємство - це підприємство, засноване на орендних відносинах, що передбачають передачу в оренду і повне господарське володіння колективу засобів виробництва та іншого майна, що залишається власністю орендодавця.

6 Народне підприємство - це господарюючий суб'єкт ринкових відносин, в якому все майно або його частка належить колективу в цілому і кожному в залежності від його трудового внеску.

7 Виробничий кооператив - це організаційно-правова форма здійснення виробничої діяльності не менше як трьома громадянами, які об’єднали свої трудові, майнові та фінансові ресурси, паї з метою одержання прибутку.

Члени виробничого кооперативу, крім внесених своїх паїв в загальний статутний фонд, повинні обов’язково виконувати трудові обов’язки, тобто брати безпосередню участь у виробничій діяльності кооперативу.

Виробничі кооперативи мають право використовувати найману працю. Усі питання виробничо-господарської діяльності повинні узгоджуватися з правлінням кооперативу. У разі банкрутства виробничий кооператив несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім своїм майном.

8 Господарські товариства - структури, створені на засадах угоди юридичних осіб і громадян шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Акціонерне товариство (АТ) має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть збитки лише в межах вартості акцій, які їм належать .Загальна номінальна вартість випущених акцій не може бути меншою як 1250 мінімальних заробітних плат.

Акціонерне товариство може бути відкритого або закритого типу.

Відкрите АТ - товариство, акції якого розповсюджуються шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

Закрите АТ - товариство, акції якого розповсюджуються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, конвертуватися і продаватися на біржі.

Акція - це цінний папір, який дає акціонерові право брати участь в управлінні товариством, в розподілі прибутку і в розпродажу залишків майна при ліквідації товариства.

Є різні види акцій:

- іменні, власник яких повинен бути зареєстрований акціонерним товариством;

- акції на пред'явника, які можуть бути продані шляхом простої передачі;

- привілейовані акції - підприємство гарантує виплату дивідендів незалежно від розміру прибутку. У випадку недостатньої величини прибутку виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного фонду, але сума випущених привілейованих акцій не повинна перевищувати 10% статутного фонду;

- вінкульовані акції, що можуть бути передані лише з дозволу фірми;

- акції без номінальної вартості - при ліквідації товариства гарантується лише певна частина їх вартості;

- прості основні (акції першого випуску), що дають право голосу, але не дають гарантій на певні дивіденди.

Перевагами акціонерного товариства є:

- забезпечується горизонтальне переміщення матеріальних і фінансових ресурсів;

- об’єднуються виробничі структури за принципом об’єднання. капіталу;

- створення акціонерної власності дає підстави для формування середнього класу власників, що є основою ринкової системи;

- відбувається суміщення інтересів підприємств і працюючих завдяки формуванню акціонерного прибутку.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники несуть відповідальність тільки в межах вкладів. Учасники ТОВ, які не повністю внесли свої частки, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства невнесеною часткою внеску. ТОВ зберігає всі ознаки закритого АТ, в якому як вартість придбаних акцій виступає вартість внеску учасника у статутний фонд. У ТОВ створюється статутний фонд, розмір якого повинен бути не менше як 625 мінімальних заробітних плат.

Товариство з додатковою відповідальністю має статутний фонд, учасники несуть відповідальність в межах вкладів, а при нестачі цих сум - додатково належним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника [22,126 с.].

У повному товаристві учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитне товариство передбачає, що поряд з одним чи більше учасниками, які відповідають усім своїм майном, наявні один чи більше учасників, відповідальність яких обмежується грошовим: вкладом у майно.

9 Спільні підприємства (СП) створюються на засадах змішаної форми власності шляхом об’єднання майна українських та іноземних учасників. Іноземному інвестору належить лише частка статутного фонду.

Позитивні сторони СП:

І) можливість використання передових світових технологій, прогресивних видів устаткування, матеріалів;

2) акумулювання фінансових ресурсів;

З) запозичення досвіду роботи іноземного партнера в галузі маркетингу, фінансів, менеджменту персоналу, організації виробництва тощо;

4) здійснення інноваційної діяльності;

5) використання господарських зв'язків українського партнера та його досвіду господарювання на українському ринку.

Негативні сторони СП:

І) загальновизнане ставлення до СП як до ризикових підприємств з

високим ступенем конфліктності між партнерами;

2) прийняті на Україні вимоги до СП з іноземною інвестицією у вільноконвертованій валюті (ВКВ) в сфері розрахунків за використання державної власності, землі, а також - за приватизацію даних об’єктів, як правило, у ВКВ;

З) значні труднощі з оформленням реєстраційних документів, якщо потенційним партнером СП з української сторони є фірма державної форми власності,

10 Підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав передбачає формування статутного фонду фірми тільки на правах власності іноземного інвестора. Його позитивні сторони:

І) можливість для українських підприємницьких структур розвивати виробництво шляхом створення асоціацій, концернів, консорціумів тощо або на договірній основі з підприємствами, власниками яких є іноземні інвестори;

2) спрощення процедур узгодження ділових угод, контрактів за рахунок того, що ці фірми характеризуються високим рівнем керованості та правами повного розпорядження активами.

Серед негативних сторін діяльності цих підприємств слід зазначити такі:

І) наявність підвищеного ступеня ризику в разі здійснення партнерства на договірній основі в результаті, як правило, недостатньої орієнтації іноземного власника фірми в юридичних, бухгалтерських, податкових та інших "правилах гри", які формуються на українському ринку;

2) можливі складнощі, які стосуються лояльності українських працівників до іноземного роботодавця в разі виконання ними трудових обов’язків в межах договорів про партнерство та співпрацю між українським партнером та фірмою з іноземним власником.

11 Ринкові відносин, підтримка підприємництва вимагає прискореного створення малих підприємств, які здатні активізувати структурну перебудову економіки, надати широку свободу вибору і додаткові робочі місця, забезпечити швидку окупність витрат, оперативно реагувати на зміни споживчого попиту.

Мале підприємство - промислова фірма з невеликою кількістю штатних працівників. З позицій українського законодавства до малих підприємств в промисловості відносяться фірми з чисельністю до 200 чол., в інших галузях виробничої сфери - до 50 чол., в науці і науковому обслуговуванні - до 100 чол., в галузі невиробничої сфери - до 25 чол., в роздрібній торгівлі - до 15 чол. Крім цього малими суб’єктами підприємництва є такі, у яких середньооблікова чисельність працівників до 50 осіб та обсяг валового доходу від реалізації (надання послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Контрольні запитання

1) Поняття підприємства згідно Господарського кодексу України.

2) Підприємство як самостійний господарський суб’єкт.

3) Основні ознаки підприємства як юридичної особи.

4) Охарактеризуйте основні напрями діяльності підприємства.

5) Цілі підприємства.

6) Класифікація підприємств, Класифікаційні ознаки.

7) Поділ підприємств за метою та характером діяльності.

8) Поділ підприємств за формою власності.

9) Поділ підприємств за правовим статусом і формою господарювання.

10) Поділ підприємств за ознакою національної належності капіталу.

11) Поділ підприємств за способом утворення та формування статутного фонду.

12) Поділ підприємств за галузево-функціональним видом діяльності.

13) Поділ підприємств за міжгалузевою структурою.

14) Поділ підприємств залежно від кількості працюючих та обсягу реалізації продукції за рік.

15) Види господарських товариств.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1 Яке твердження є правильним?

1) підприємство працює на бюджетному фінансуванні;

2) підприємство - це основна організаційна ланка народного господарства України;

3) підприємство не володіє правами юридичної особи;

4) підприємство – самостійний, господарський статутний суб’єкт, який володіє правами юридичної особи;

5) підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

а) 1,2,3; б) 2,3,5; в) 1,3,4; г) 3,4,5; д) 2,4,5.

2 Партнерство має такі переваги:

1) не сприяння банків в наданні значних кредитів;

2) гнучкість, можливість оперативного прийняття рішення;

3) широкі можливості для розширення виробництва;

4) збільшення можливості одержання кредиту;

5) залучення професійних менеджерів.

а) 1,2,3; б) 2,3,5; в) 1,3,4; г) 3,4,5; д) 2,4,5.

3 Господарські товариства – це:

а) господарюючий суб’єкт ринкових відносин, в якому все майно або його частка належить колективу в цілому і кожному в залежності від його трудового внеску;

б) структури, створені на засадах угоди юридичних осіб і громадян шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку;

в) організаційно-правова форма здійснення виробничої діяльності не менше як трьома громадянами, які об’єднали свої трудові, майнові та фінансові ресурси, паї з метою одержання прибутку;

г) підприємство, засноване на орендних відносинах, що передбачає передачу в оренду і повне господарське володіння колективу засобів виробництва та іншого майна, яке залишається власністю орендодавця.

4 За формою власності підприємства класифікуються:

а) індивідуальні, державні, комунальні, акціонерні;

б) приватні, господарські товариства, малі підприємства;

в) акціонерне товариство, кооператив, приватне підприємство, державне;

г) приватні, державні, колективні, змішаної форми власності;

д) приватні, колективні, іноземні, спільні, орендні.

5 Головними перевагами партнерського підприємства не можуть бути:

1) особиста відповідальність за зобов’язаннями підприємства;

2) спеціалізація партнерів за напрямками підприємницької діяльності;

3) розподіл відповідальності між партнерами;

4) постійна зміна партнерів.

а) 1,2; б) 2,3; в) 1,4; г) 3,4; д) 2,4.

6 Успіх у майбутній підприємницькій діяльності гарантує:

а) відповідність ресурсів підприємства новим ринкам;

б) високий рівень початкових капіталовкладень;

в) значний термін окупності вкладених коштів;

г) використання унікальних ресурсів і вдалий розрахунок комерційних ідей.

7 Вищим органом акціонерного товариства є:

а) правління товариства;

б) спостережна рада;

в) ревізійна комісія;

г) загальні збори акціонерів.

8 Загальні збори акціонерів закритого акціонерного товариства вважаються правомочними, якщо у них беруть участь акціонери, які мають у сумі більш як:

а) 50% голосів;

б) 51% голосів;

в) 60% голосів;

г) 25% голосів;

д) 75% голосів.

9 Господарські товариства це:

1) акціонерне, з обмеженою відповідальністю;

2)кооператив;

3)командитне; з повною відповідальністю, з додатковою відповідальністю;

4)холдинг;

5)асоціація.

а) 1,2; б) 3,4; в) 1,3; г) 1,4; д) 2,5.

10 Акціонерне товариство може бути:

1) з чисельністю до 50 чоловік;

2) з додатковою відповідальністю;

3) з повною відповідальністю;

4) відкритого типу;

5) закритого типу.

а) 1,2; б) 2,3; в) 4,5; г) 1,4; д) 3,4.

11 Переваги одноосібного володіння:

1) власникові фірми повністю належить прибуток фірми;

2) володар фірми має низькі витрати на організацію виробництва;

3) невеликі розміри фірми дозволяють власникові підтримувати: контакти зі своїми робітниками і покупцями продукції;

4) гнучкість, можливість оперативного прийняття рішення, так як немає необхідності витрачати час на консультації з партнерами для вирішення питань;

5) обмежені можливості для розширення виробництва.

а) 1,2,3; б) 2,3,4,5; в) 2,4,5; г) 2,3,5; д) 1,2,3,4.

12 Визнання підприємства юридичною особою означає:

1) право встановлювати цілі;

2) самостійно і від свого імені брати участь в господарському обороті;

3) бути позивачем і відповідачем в суді;

4) розробляти стратегію розвитку підприємства;

5) здійснювати аналіз діяльності підприємства.

а) 1,2; б) 3,4; в) 2,3; г) 1,4; д) 4,5.

13 Мале підприємство – це:

а) підприємство з обмеженою кількістю працівників;

б) підприємство з обмеженою кількістю працівників та обсягом виручки від продажу;

в) підприємство з обмеженою собівартістю продукції;

г) підприємство з обмеженою кількістю працівників та прибутком;

д) підприємство з обмеженою кількістю працівників та їх заробітною платою.

14 Найбільш розвинутою формою господарських товариств є:

а) товариство з обмеженою відповідальністю;

б) товариство з додатковою відповідальністю;

в) акціонерне товариство;

г) товариство з повною відповідальністю;

д) командитне товариство.

15 Основними напрямами діяльності підприємства є:

1) виробнича;

2) ефективна;

3) науково-дослідна;

4) підготовча;

5) комерційна.

а) 1,2,3; б) 3,4,5; в) 2,4,5; г) 1,3,5; д) 2,3,5.

16 Індивідуальне підприємство –це підприємство:

а) засноване на власності і праці громадян України –членів сім’ї;

б) яке ґрунтується виключно на особистій праці власника без залучення як членів сім’ї, так і робітників за наймом;

в) юридична особа, заснована на власності громадянина з правом використання найманої праці;