Виявлення та оцінка резервів росту продуктивності праці на підприємстві
Резерви, тобто невикористані можливості росту продуктивності праці, визначаються ступенем використання на конкретному підприємстві або в галузі досягнутого рівня розвитку науки і техніки, організації виробництва, соціального розвитку. У залежності від особливостей виявлення та використання їх можна розділити на дві групи:
І) резерви зниження трудомісткості, тобто можливості скорочення витрат праці робітників, фахівців та інших категорій працюючих на одиницю виготовленої продукції в результаті механізації та автоматизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва і праці;
2) резерви кращого використання робочого часу в результаті ліквідації його втрат, усунення непродуктивних витрат праці (пов'язаних з браком, відхиленням від технології і т.д.), покращання умов праці на робочому місці.
Для виявлення резервів і розробки конкретних заходів їх використання необхідно знати фактори, тобто рушійні сили або об’єктивн1 умови, які визначають можливості підвищення продуктивності праці. Усі ці фактори можна поділити на чотири основні групи: матеріально-технічні, організаційні, економічні та соціальні.
Матеріально-технічні фактори пов’язані з науково-технічним прогресом, який забезпечує підвищення ефективності техніки, удосконалення технології, підвищення якості матеріалів.
Важливе значення в забезпеченні росту продуктивності праці мають організаційні фактори, пов’язані із підвищенням рівня концентрації, спеціалізації та кооперування, раціональним розміщенням підприємств, забезпеченням ефективності організації виробничих процесів, праці та заробітної плати.
Економічні фактори росту продуктивності праці пов’язані з впровадженням у виробництво економічних методів управління, заснованих на використанні принципів матеріальної зацікавленості та відповідальності, із вдосконаленням ціноутворення, фінансово-кредитного механізму.
Великий вплив на підвищення продуктивності праці мають соціальні фактори, тобто все те, що зв’язане з умовами діяльності людини, у виробництві та Інших сферах життя (покращання умов праці, побуту, відпочинку, якості освіти та медичного обслуговування).
Усі чотири групи факторів росту продуктивності праці діють не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку, доповнюючи один одного.
Ріст продуктивності праці в результаті вводу прогресивного обладнання розраховується за формулою:
(4.11)
де Поб - збільшення продуктивності нового обладнання в порівнянні із старим, %;
Пвр - питома вага чисельності робітників, зайнятих на новому обладнанні в загальній чисельності робітників, %.
Ріст продуктивності праці в результаті кращого використання робочого часу,
(4.12)
де 
- втрати робочого часу в базовому і плановому періодах, у % до номінального фонду.
Ріст продуктивності праці в результаті збільшення питомої ваги основних виробничих робітників , Рр:
(4.13)
де 
- питома вага основних виробничих робітників у плановому і базовому періодах.
Ріст продуктивності праці тісно пов’язаний із ростом фондоозброєності праці, який зумовлений збільшенням технічного оснащення виробництва. Рівень продуктивності праці визначається рівнем фондоозброєності та фондовіддачі.
(4.14)
де В - обсяг виробленої продукції, грн;
Ч - чисельність працівників, чол.;
Фсер. - вартість основних виробничих фондів, грн.;
Фозбр. - фондоозброєність, грн.;
Фв - фондовіддача, грн.