Повні, прямі та спряжені капіталовкладення

 

Розрізняють капіталовкладення в сферу матеріального виробництва і в сферу нематеріального виробництва.

Капіталовкладення в сферу матеріального виробництва враховують вкладення в будівництво нових, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, та підтримання потужностей діючих підприємств, будів­ництво споруд та інших об’єктів виробничого призначення, у впровадження нової техніки і технологічних процесів.

Всі капіталовкладення діляться на дві групи:

І) вкладення, безпосередньо пов’язані з розвитком даної галузі або її об’єктів (повні капіталовкладення ) , Кг;

2) вкладення в суміжні галузі, тобто спряжені капітальні вкладен­ня (Кс) . Отже, загальна сума капітальних вкладень складає:

К =Кг+Кс . (8.1)

 

Капітальні вкладення в розвиток галузі /повні/ включають;

Кг =Кпр+Ксуп+ Коб+Кс , (8.2)

де Кпр— прямі капітальні вкладення;

Ксуп- - супутні витрати;

Коб - витрати на створення оборотних засобів підприємства;

Косв — витрати, пов’язані з пуском, наладкою та освоєнням виробництва.

 

Прямі капітальні вкладення включають витрати, які відносяться до промислово-виробничих об’єктів даного підприємства. Вони визначаються за формулою:

Кпр=Коф+Кд+Квтр+Кгеол+Кекспл , (8.3)

 

де Коф - витрати на створення основних фондів (на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інструменту та інвентарю);

Кд - витрати на проектно-дослідницькі та підготовчі роботи;

Квтр - витрати на відшкодування втрат, викликаних ліквідацією основних фондів в зв'язку з даним будівництвом (наприклад, від затоп­лення зони при будівництві гідроелектростанції, за землю під нафто­промисли, будівництво залізниці, тощо);

Кгеол - витрати на геолого пошукові та розвідувальні роботи, які є основою або попереднім етапом будівництва;

Кекспл - капітальні вкладення в процесі експлуатації підприємств, в зв’язку із зміною гірничо-геологічних умов.

Таким чином, в машинобудуванні та металообробці величина прямих капітальних вкладень може визначатися без включення в Кпр двох остан­ніх елементів Кгеол та Кекспл і охоплює лише капітальні вкладення в промислово-виробничі об’єкти.

Під супутніми капітальними вкладеннями розуміють капітальні вкла­дення в об’єкти, пов’язані територіально та функціонально з об'єкта­ми прямих капітальних вкладень, незалежно від джерел фінансування. До них відносяться, наприклад, при будівництві машинобудівного заво­ду витрати на спорудження залізниці, автомобільних доріг, ліній елек­тропередач, газопроводу, водопроводу, каналізації, які знаходяться за межами будівельного майданчику.

Витрати на оборотні засоби підприємства необхідні для того, щоб основні фонди могли почати своє функціонування після закінчення бу­дівництва.

Спряжені капіталовкладення охоплюють вкладення на розвиток таких галузей (виробництв), які забезпечують:

І) підприємство, яке будується, або інший об’єкт будівельними ма­теріалами, будівельним і технологічним обладнанням;

2) діюче підприємство сировиною, основними та допоміжними матеріа­лами, комплектуючими виробами, паливом, електроенергією, запчастина­ми та іншим.

План капітального будівництва

У плані капітального будівництва визначаються:

- темпи розширеного відтворення та оновлення основних фондів;

- ввід в дію нових потужностей та основних фондів;

- обсяги фінансових, трудових і матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації плану капітального будівництва.

Економічно найефективнішим видом капітального будівництва є технічне переозброєння діючих підприємств.

При розробці плану технічного переозброєння передбачається замі­на фізично зношеного та морально застарілого обладнання новим, про­дуктивнішим.

План технічного переозброєння перш за все повинен забезпечити ліквідацію вузьких місць як в основному виробництві, так і .в допоміж­них службах; ліквідувати ручну і перш за все тяжку фізичну працю.

Розробка плану технічного переозброєння здійснюється в такій послідовності:

І) проводиться аналіз техніко-економічного рівня виробництва та якості виготовленої продукції, виконання плану виробництва та. поста­чання, пропорцій між окремими технологічними ланками виробництва;

2) вивчається патентна інформація, науково-технічні розробки, пе­редовий вітчизняний і зарубіжний досвід, раціоналізаторські пропози­ції працівників підприємства;

З) розробляється комплекс заходів із вдосконалення технологічної системи підрозділів основного та допоміжного виробництва;

4) оцінюються зміни техніко-економічних показників в результаті проведення технічного переозброєння;

5) визначається потреба в капітальних вкладеннях, матеріальних ресурсах і технологічному обладнанні.

Для вдосконалення технологічної схеми виробництва аналізують тех­ніко-економічний рівень обладнання, яке знаходиться в експлуатації, виявляють . необхідність його модернізації та заміни.

Цей аналіз проводиться у наступній послідовності:

І) складається картотека машин і обладнання;

2) виявляється морально застаріле та .фізично зношене обладнання, яке потребує заміни та модернізації;

З) відбираються нові взірці та розробляються схеми модернізації обладнання;

4) розраховується ефективність заміни і модернізації обладнання;

5) визначається потреба в обладнанні для заміни на основі техніко-економічного аналізу та розрахунків ефективності;

6) складаються завдання на заміну та модернізацію морально заста­рілого та фізично зношеного обладнання.

Основним плановим документом капітального будівництва (нове бу­дівництво та розширення) є титульний список.

Титульний список - це поіменний перелік об’єктів, які включають­ся в план капітального будівництва. У ньому вказано: назву об’єктів, їх місцезнаходження, рік початку і закінчення будівництва, їх про­ектна потужність та кошторисна вартість, обсяг будівельно-монтажних робіт, завдання на ввід у дію виробничих потужностей та основних фондів, річні обсяги робіт на весь період будівництва.

Будівництво нових, розширення і реконструкція діючих підприємств здійснюється на підставі затверджених проектів і кошторисів.

У машинобудуванні розробка проектів та кошторисів здійснюється в два етапи.

На першому - перед проектному, намічаються об’єкти, які підлягають проектуванню і будівництву. Розробляється техніко-економічне обґрунтування необхідності та доцільності проектування і будівництва.

На другому етапі замовник дає завдання на складання проекту.

Важливою складовою частиною проекту є визначення вартості об’єкту, складання кошторисної документації.

Кошторисна вартість будівництва - це витрати, необхідні для повно­го здійснення будівництва та вводу в дію основних фондів згідно проекту.