Бюджетний устрій та бюджетна система держави
Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України.
Бюджетна система — сукупність самостійних відокремлених взаємопов'язаних між собою ланок, у яких функціонують бюджетні відносини (рис.6.2). В унітарних державах бюджетна система складається з двох рівнів: державного та місцевих бюджетів. У федеративних країнах (США, Німеччина, Росія) до цих ланок додаються ще бюджети членів федерації.
Рис.6.2. Склад бюджетної системи України
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах.
Принцип єдності. Єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.
Принцип збалансованості. Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів і витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реалістичних макро-показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.
Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути до досягнення запланованих цілей за умови залучення мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату за використання визначеного бюджетом обсягу коштів.
Принцип субсидіарності. Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватись на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.
Принцип цільового використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Принцип справедливості та неупередженості. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Принцип публічності та прозорості. Інформація про бюджет має бути оприлюднена.
Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Отже, бюджетна система України включає чотири рівні, які відповідають адміністративно-територіальному поділу держави:
загальнодержавний;
Автономної Республіки Крим, обласний та міський міст державного підпорядкування (Києва і Севастополя);
міський міст обласного підпорядкування і районний;
базовий — міський міст районного підпорядкування, сільський і селищний.
Взаємозв'язок між усіма ланками бюджетної системи забезпечується за допомогою зведених бюджетів.
Склад основних ланок бюджетної системи України та їх взаємозв’язок представлений на рис. 6.3.
Рис. 6.3. Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв'язок
Зведений бюджет – сукупність показників бюджетів, використовуваних для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку держави.
Зведений бюджет України утворюють показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної республіки Крим і зведених бюджетів областей, а також міст Києва та Севастополя.