Педагогічна система В. Сухомлинського

 

1. Життя і педагогічна діяльність В. Сухомлинського.

2. Навчання й виховання дітей 6-річного віку

3. В. Сухомлинський про формування гуманної особистості (Павлиська середня школа).

4. Морально-трудове виховання школярів (Народження громадянина).

5. Етнічні засади родинного виховання (Батьківська педагогіка).

6. Ідеї становлення вчителя-вихователя (Сто порад вчителю, Розмова з молодим директором школи).

Література:

1. Сухомлинський В.О. Вибр.тв.: В 5-ти т. –Тт. І–5. – К.:Рад.шк, !976–1977.

2. Дзеверін О. Видатний радянський педагог. – У кн.: Сухомлинський В.О. Вибр.тв. В 5-ти т.Т.І. – К.:Рад.шк, 1976.

3. Сухомлинський В. О. Бібліографія творів /Вступ. ст. В.3. Смаля. Пок. пр. склали Г.І. та О.В. Сухомлинська. – К.:Рад.шк, 1978.

4. Левківський М.В. Методичні рекомендації з використання творчої спадщини В. О. Сухомлинського. – Житомир,1980.

5. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. –Тернопіль, 1994.

6. Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківскього, О. А. Дубасенюк/. – Житомир, 1999.

7. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. – К.: ІЗМН, 2000.

8. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

Довготривалий експеримент, “зелений клас”, “школа радості”, дитяча кімната казки, продуктивна праця.

Життя та педагоГічна діяльність

В. Сухомлинського

Короткі біографічні дані.

Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року в с. Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області у незаможній родині. Навчався Сухомлинський у Василівській семирічці (1926–1933).

Влітку 1934 р. він розпочав навчання у Кременчуцькому педагогічному інституті, проте через хворобу мусив залишити навчання. З 1935 року працював вчителем української мови й літератури у школах Онуфріївського району. 1936–1938 р.р. навчався на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де здобув кваліфікацію вчителя української мови та літератури. З 1938 року і до початку Великої Вітчизняної війни Сухомлинський працює вчителем української мови й літератури і завідуючим навчальною частиною Онуфріївської середньої школи.

У липні 1941 року він був призваний до лав Червоної Армії.

9.02.1942 року в бою під Ржевом був тяжко поранений і понад чотири місяці лікувався в евакогоспіталях. З червня 1942 року по березень 1944 року Сухомлинський працює директором і вчителем російської мови та літератури в смт. Ува Удмурської АРСР.

Навесні 1944 року Сухомлинський разом з дружиною переїжджає до смт. Онуфріївка Кіровоградської області, де протягом чотирьох років очолює Онуфріївський районний відділ народної освіти та викладає у школі за сумісництвом.

1948 року його призначають, у зв’язку з особистими клопотаннями, директором Павлиської середньої школи. Починаючи з 1949 р., він періодично виступає зі статтями на сторінках республіканських та всесоюзних журналів.

У 1955 р. В.Сухомлинський захищає кандидатську дисертацію “Директор школи – керівник навчально-виховної роботи” у Київському університеті ім. Т. Шевченка. Через рік виходить з друку його перша монографія “Виховання колективізму у школярів”.

У 50-х роках В.Сухомлинський написав ще кілька монографій: “Педагогічний колектив середньої школи”, “Виховання патріотизму у школярів”, “Виховання комуністичного ставлення до праці”.

Починаючи з 1960 р., виходять з друку його праці: “Духовний світ школяра”, “Праця і моральне виховання”, “Як ми виховали мужнє покоління”, “Виховання особистості в радянській школі”, “Павлиська середня школа”.

У 1957 р. його обирають членом-кореспондентом АПН РСФСР, а в 1958 р. Міністерство освіти УРСР присвоїло йому звання заслуженого вчителя школи УРСР.

У другій половині 60-х Василь Олександрович готує трилогію з проблем формування особистості у загальноосвітній школі: “Серце віддаю дітям”, “Народження громадянина”, “Листи до сина”. Щодо першої частини трилогії, то вона була вперше надрукована в тодішній Німецькій Демократичній Республіці, а у 1969 р. – в Україні. Пізніше (1974) книга була удостоєна Державної премії УРСР.

У 1968 р. В.Сухомлинського обирають делегатом Всесоюзного з¢їзду вчителів і присвоюють звання Героя Соціалістичної праці. Останніми роботами вченого стали “Батьківщина в серці” та “Батьківська педагогіка”, які вийшли друком у 70-ті роки.

2 вересня 1970 року Василя Олександровича не стало.