Тема 2. Студент як об’єкт-суб’єкт педагогічної діяльності
Міністерство освіти і науки України
Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка
Методичні вказівки
до виконання завдань самостійної роботи з дисципліни
«Основи інженерно-педагогічної творчості»
Для студентів напряму підготовки
6.010104 "Професійна освіта (за профілем) "
галузь знань 0101 "Педагогічна освіта"
Київ, 2015р.
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка
Укладач:
Гомеля Н.С.,кандидат педагогічних наук, викладач вищої категорії, викладач-методист Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка
Рецензент:
Вовк М.П., доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту та організації педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України
Обговорено та схвалено цикловою комісією психолого-педагогічних дисциплін (протокол № 1, від 27 серпня 2015 року)
Тема 1. Викладач навчального закладу як суб’єкт навчально-виховного процесу
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Схематично відобразити психологічну структуру педагогічної діяльності, включивши в неї функції кожного структурного елементу.
Завдання 2. Опрацювати літературу з питання « Професіоналізм викладача вищого навчального закладу» і підготувати доповідь.
Завдання 3. Опрацювати питання « Педагогічна культура викладача викладача вищого навчального закладу» і розробити конспект у вигляді розгорнутого плану.
Література
1. Бажева И.Д. Учителю о профессионализме педагогической деятельности и путях его формирования. – Усть-Каменогорск, 1988.
2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посібник для студентів аспірантури. – К., 2003.
3. Елканов С.Б. Формирование культуры будущего смпециалиста. – М., 1990.
4. Елканов С.Б. 5. Кічук Н.В. Творча особистість вчителя: педагогічні засади формування. Навчальний посібник. – Ізмаїл, 1999.
5. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та тематичний).
6. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавания. – М., 2002.
7. Кузьмина Н.В.Очерки психологии труда учителя. – Л.. 1967.
8. Кузьміна Н.В. Професіоналізм викладача і майстра виробничого навчання. – Л., 1971.
9. Крылова Н.Е. Формирование культуры будущего специалиста. – М., 1990.
10. Левина М.М. основы технологии обучения профессиональной педагогической деятельности. – Минск, 1996.
11. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М.: Знание, 1996.
12. Основи педагогічної майстерності/ За ред. І.А. Зязюна. – К., 1995.
13. Реан А.К., Кузьмина Н.В. Профессионализм педагогической деятельности. – СПб, 1993.
14. Учителю о профессионализме педагогической деятельности и путях его формирования. Бажева И.Д. – Усть-Каменогорск, 1988.
Методичні вказівки
1. Розробляючи психологічну структуру педагогічної діяльності необхідно зосередити увагу на системному підході в педагогіці, у відповідності до якого система – це сукупність багатьох взаємозв’язаних елементів, що утворюють ціле, яке передбачає обов’язкову взаємодію цих елементів.
Педагогічна діяльність є системою, яка включає певні компоненти.
1.1. Розробляючи модель психологічної структури педагогічної діяльності викладача вищої школи необхідно:
- визначити основні елементи психологічної структури діяльності викладача;
- визначити функції кожного структурного елементу;
- схематично відобразити компоненти психологічної структури педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу.
2. Готуючи доповідь з теми «Професіоналізм педагогічної діяльності викладача ВНЗ» необхідно пам’ятати, що структура доповіді включає три компоненти: вступ, основна частина, заключення.
У вступній частині розкрити актуальність теми, зосередивши увагу на положенні про те, що виховують студентів не тільки знання, а й сама особистість викладача, що потребує сформованості професіоналізму як інтегрованої якості, яка забезпечує високу продуктивність педагогічної діяльності.
В основній частині доповіді необхідно розкрити структуру професіоналізму і охарактеризувати професіоналізм знань, професіоналізм спілкування і професіоналізм самовдосконалення.
В заключній частині доповіді зробити висновки, в яких узагальнюючи інформацію основної частини, показати взаємозв’язок компонентів професіоналізму педагогічної діяльності і його роль в підвищенні ефективності професійної діяльності.
3. При складанні конспекту з теми «Педагогічна культура викладача навчального закладу» необхідно усвідомлювати, що в педагогічнійа культурі викладача вищого навчального закладу акумулюються знання з педагогіки, психології, культурології та історії педагогіки, оскільки педагогічна культура є інтегрованою якістю, що відтворює синтез когнітивної (наявності професійних знань), емпативної (специфіка почуттів і засобів їх вираження у різноманітних ситуаціях об’єктивної реальності) та діяльнісної (створення педагогом нових цінностей) складових, розвиток яких відбувається у процесі професійної діяльності, а також шляхом самовдосконалення.
Розробляючи конспект у формі плану необхідно пам’ятати, що план–це відображення інформації у вигляді стислих формулювань. План може бути простим і розгорнутим (складним).
Щоб скласти простий план необхідно:
- розбити текст на смислові частини;
- вичленити в кожній із смислових частин головну думку і узагальнити її;
- „згорнути” інформацію і у вигляді стислих формулювань передати основний зміст прочитаного.
Розгорнутий (складний) план являє собою конкретизацію простого плану Його складання потребує попередніх процедур, тільки стосовно кожного пункту простого плану.
При складанні розгорнутого плану необхідно:
- звернути увагу на визначення поняття «культура» та історію його становлення (давні часи, середньовіччя, епоха ренесансу, епоха Відродження);
- показати спільне і відмінне в розумінні культури людини;
- розкрити багатозначність, складність та варіативність понять «культура», « людина культури» та виділити основні положення, що характеризують сутність культури;
- схарактеризувати духовну культуру особистості;
- дати визначення поняття «професійна культура», «педагогічна культура» і показати їх взаємозв’язок.
- схарактеризувати зміст педагогічної культури, її соціальне й професійне забарвлення та чинники впливу на її розвиток.
- розкрити сутність вимог до культури педагога в різні періоди розвитку історії людства. Доцільно особливо зосередити увагу на ідеях видатних педагогів щодо педагогічної культури.
- на основі усвідомлення сутності, змісту, історії розвитку необхідно розкрити складові педагогічної культури, зосередити увагу на культурі спілкування викладача, на засобах, що її забезпечують.
В плані-конспекті необхідно відобразити кожен ступінь двох форм прояву культури: статичну й динамічну та їх діалектичну взаємодію.
Питання і завдання для самоконтролю
1. Схарактеризувати психологічну структуру педагогічної діяльності.
2. Розкрити сутність поняття «професіоналізм».
3. Які компоненти складають професіоналізм викладача вищої школи.
4. Що спільного і в чому відмінності в визначенні сутності і змісту педагогічної культури, даних видатними педагогами?
5. В чому проявляється педагогічна культура викладача вищої школи.
6. Які засоби забезпечують культуру педагогічного спілкування?
7. В чому проявляється культура мовлення викладача?
8. Що таке педагогічна техніка і яка її роль в діяльності викладача вищої школи.
Тема 2. Студент як об’єкт-суб’єкт педагогічної діяльності
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1.Опрацювати статтю О.Щербак Становлення та розвиток професії «педагог професійного навчання» у системі професійно-педагогічної освіти // Збірник наукових праць / Н.Т.Тверезовська ( голова) та ін. – К.: ІПТО, 2007. – №3(3). – 374. Підготувати рецензію.
Завдання 2. Розробити простий конспект з питання «Психологічні особливості студентського віку та типологія сучасного студентства».
Література
1. Варнавських К.М. Проблема професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень//Педагогіка і психологія - 2002.-№ 1.
2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. – К., 2003.- С.-316.
3. Власенко А.С. Некоторые вопросы воспитания советского студенчества на современном этапе. – М., 1971.
4. Закон України «Про вищу освіту», //Освіта України. – 20-27 лютого 2002 р. ст. 38, 54, 55. 56.
5. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. – М., 1989.
6. Нагорна Г.О. Специфічні особливості діагностики професійного мислення майбутніх учителів //Педагогіка і психологія. – 1995. - №2.
7. Рубин Б., Колесников Ю. Студент глазами социологов. – Ростов, 1968.
8. Селіверстов С.І. Деякі проблеми адаптації студентів першого курсу у вищому навчальному закладі //Проблеми освіти. - 1997. - №10.
9. Щербак О. Становлення та розвиток професії « педагог професійного навчання» у системі професійно-педагогічної освіти // Збірник наукових праць / Н.Т.Тверезовська ( голова) та ін. – К.: ІПТО, 2007. – №3(3). – 374.
Методичні вказівки
Виконання першого завдання вимагає розуміння сутності такого виду запису опрацьованої літератури як рецензія.
Рецензія – це аналітичний відгук ( аналіз і оцінка) на статтю (книгу), який вимагає детального аналізу змісту і логічної системи аргументів. Тому написання рецензії потребує глибоких і різнобічних знань з проблеми та розвинутих умінь критичного аналізу. В рецензії на основі детального аналізу змісту і логічної системи аргументів необхідно відобразити:
- актуальність статті;
- постановку проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями;
- аналіз останніх досліджень і публікацій, на які спирається автор, виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми;
- формулювання цілей статті (постановка завдання);
- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
Рецензія оформлюється наступним чином:
1. Назва документу (рецензія).
2. Заголовок, який містить назву статті, прізвище та ініціали її автора.
3. Текст рецензії.
4. Підпис та посада особи, яка рецензувала роботу.
5. Дата.
2. Виконання другого завдання необхідно починати з опрацювання теоретичного матеріалу щодо методики складання конспекту.
Конспект –це повне відображення змісту опрацьованої інформації. Конспект може включати в себе план, цитати, факти, приклади, які ілюструють теоретичні положення.
Викладення матеріалу у конспекті повинно бути логічним, композиційно струнким і відображати зв’язки і залежності, які є в даному тексті. Конспект передбачає в обов’язковому порядку викладення матеріалу у власній словесній формі.
Написання конспекту може здійснюватися двома способами. Перший спосіб: опрацьовується вся зібрана інформація (кожне джерело конспектується окремо), а потім вона узагальнюється в оглядовому повідомленні.
Другий спосіб: фіксуються окремі положення, що є найбільш важливими для вирішення даної проблеми з кожного джерела (вибірковий спосіб).
Конспект може бути простий, складний або зведений.
Простий конспект передбачає послідовний, скорочений виклад змісту роботи без розділу тексту на смислові частини та його аналізу.Складний конспект потребує викладу матеріалу з його аргументацією, аналізом, узагальненням і висновками. Допускаються власні міркування. Зведений конспект передбачає цілісний виклад певної проблеми на основі змісту кількох публікацій. Такі конспекти є тематичними.
Допускається і форма конспекту у вигляді тез, цитат, які повинні підтверджуватися відповідними фактами, прикладами, цифрами, іменами тощо.
При виконанні завдання необхідно відобразити в конспекті основні теоретичні положення з теми:
2.1. Студентство як особлива соціальна група молоді.
2.2. Суперечності, притаманні студентському віку.
2.3. Соціальні позиції студентства.
2.4. Психологічні особливості студентського віку.
2.5. Типологія студентів за різними ознаками.
2.5. Студент як об’єкт і суб’єкт педагогічної діяльності.
Запитання для самоконтролю
1. Чому студентство вважається специфічною групою молоді?
2. В чому проявляються психологічні особливості студентського віку?
3. Розкрийте сутність типології студентів за різними ознаками.
4. В чому проявляється суб’єктивність позицій студента в навчальному процесі?