Наступ батальйону на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним
Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним батальйон (рота) починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку із вихідного положення, яке займається після необхідного перегрупування з положення оборони або зі зміною військ, які обороняються.
У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідне положення для наступу, а рота – вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.
Вихідне положення призначається для завершення підготовки батальйону до наступу. Воно повинно забезпечувати приховане розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.
Механізованому батальйону першого ешелону вихідне положення призначається на напрямку його майбутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону, як правило, в межах другої позиції.
У вихідному положенні для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, взводу діючого в резерві, а іноді й танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, підрозділу ППО та вогневих засобів, які виділяються для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, командно-спостережні пункти.
Вихідна позиція механізованої роти складається з траншей, ходів сполучення, які прилягають до неї, вогневих позицій БМП (БТР) та позицій штатних і доданих роті вогневих засобів. У разі неможливості прихованого зайняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватися сумісно з взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці БМП (БТР) висуваються до своїх рот за танками.
Механізована рота першого ешелону розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.
Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися за умов, які забезпечують прихованість від спостереження і звукової розвідки противника на віддаленні 2 – 4 км від переднього краю його оборони. Ці позиції завчасно обладнуються екіпажами танків і інженерними підрозділами. Від позицій здійснюється розвідка та визначення шляхів руху танків в атаку. З положення оборони танкові підрозділи можуть починати наступ безпосередньо з займаних ними опорних пунктів.
Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 300 м, а протитанковий – на віддаленні до
100 м. Протитанкове відділення роти вогневі позиції займає в траншеї на одному з флангів роти.
Вогневі позиції мінометної батареї розташовуються за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 500 м. Доданий артилерійський дивізіон (батарея) розташовується на віддаленні 2 – 4 км від переднього краю.
У вихідному районі підрозділи ППО займають стартові позиції (вогневі позиції) у районі розташування підрозділів, які прикриваються. З метою маскування вогонь по повітряних цілях відкривається тільки черговими засобами, іншими – за командою командира.
Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізованих підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або побатальйонно.
Очікувальна позиція танкового батальйону призначається на віддаленні
5 – 7 км від переднього краю на місцевості, яка забезпечує приховане розміщення і найменшу уразливість танків від усіх видів зброї противника.
Перегрупування батальйону (роти), який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу проводиться приховано вночі або за інших умов обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні в межах призначеної смуги наступу, переходять у наступ з висуванням із займаних районів. Механізована рота виходить на вихідну позицію в ніч перед наступом. У цей самий час займають підготовлені вогневі позиції гармати та інші засоби, що виділені для ведення вогню прямою наводкою. Вони розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої підготовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.
Танки і БМП, які розміщені в опорних пунктах змінюваних рот першого ешелону, залишаються на місці і використовуються для ведення вогню прямою наводкою у період вогневої підготовки атаки.
Зміна підрозділів, які займають оборону, підрозділами, які змінюють, з метою зайняття вихідного положення для наступу, проводиться вночі та за інших умов обмеженої видимості. Вона повинна бути ретельно організована і проведена приховано.
Дії батальйону в атаці.
Атака полягає у стрімкому і невпинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку визначеному командиром для бою в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, БМП (БТР) та інших видів зброї з метою знищення противника.
Танкові підрозділи атакують у бойовій лінії, а механізовані підрозділи залежно від обстановки – у пішому порядку за танками або на БМП (БТР) без спішування особового складу.
Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на сильно пересіченій і важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке гарантує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. БМП (БТР) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на відстані, яка забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків, що атакують, і механізованих підрозділів.
Після спішування особового складу механізованих підрозділів у БМП (БТР) залишаються навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем БМП (БТР) підтримують дії своїх підрозділів.
Атака механізованих підрозділів на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена і знищена більша частина його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на БМП (БТР) – у бойовій лінії за танками на віддаленні 100 – 200 м, і ведуть вогонь з усіх своїх вогневих засобів.