ОКЛИЧНI РЕЧЕННЯ. РОЗДIЛОВI ЗНАКИ В КIНЦI РЕЧЕНЬ
Прочитати уривок з поезiї Олександра Олеся, правильно iнтонуючи речення.На яке слово падає в кожному реченнi логiчний наголос? Визначити вид кожного речення за метою висловлювання.
- Чи не бачили ви, дядьку,
Тут буланого коня?
Я пустив його на пашу,
Та й заснув на хвильку я...
- Треба йти питати iнших...
Де ж вiн, лишенько моє?!
Гей ти, коню мiй буланий,
Гей, озвися, де ти є?!
В далинi Днiпро синiє...
Хлопчик плаче, як ягня...
-Чи не бачили ви, дядьку,
Тут буланого коня?
Переписати. Визначити види речень за метою висловлювання. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи.
Вiзьмiть мене, хмари, на крила свої! (Олександр Олесь.) Вiтер в небi за хмарами гониться. (В.Симоненко.) Чи знаєш ти свiтання в полi або в задуманих садах? (В.Сосюра.) Тихо строчать дощi... I навiщо менi ця печаль? (Л.Костенко.)
Пояснювальний диктант. Прочитати речення, правильно їх iнтонуючи. Вказати окличнi речення. Пояснити вживання роздiлових знакiв.
Гарно як у полi! Так би йшов завжди. (В.Союсюра.) Цi бiлi кетяги бузковi... Як серце радують вони! (М.Рильський.) Двори стоять у хуртовинi айстр. Яка сумна й красива хуртовина! (Л.Костенко.) Лебедi плавають! Лебедi плавають в мiсячнiм срiблi, в срiбнiм саду... (Олександр Олесь.) Як палає свiтле листя клена! Мiсто вдалинi як гомонить! (М.Рильський.) Хто там ці руки порівнює з золотом? Золото треба порівнювать з ними! (О.Богачук.) I знов круг мене люди. Яке сьогоднi блакитне небо, яке високе i чисте! А золотий смiх сонця! (М.Коцюбинський.)
Переписати, визначаючи межi речень i розставляючи роздiловi знаки. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи. Визначити вид кожного речення за метою висловлювання. Вказати окличнi речення.
Вечiрнє сонце наближалося до заходу навколо лежав широкий степ своїми квiтучими берегами вiн зливався з велетенським шатром неба який простiр чи є десь у свiтi така краса срiблястою змiйкою звивалася по степу рiчка i губилася за обрiєм повiвало вечiрньою прохолодою жодного пiдвищення в степу не було видно.
За М.Старицьким.
Навчальний диктант.
Вже вечiр ворушив на левадi чуби туманiв. Мiж вербами схлипувала, зiтхала вода, а за водою слалися дiвочi веснянки. За ними стояли вiки печалi, вiки сподiвань, посвисти ординськоi шаблi, одсвiти татарських вогнищ. Як багато було сподiвань! Як мало було щастя на землi! I ти маєш добувати його, щоб люди не сидiли без хлiба, щоб привiтнiше дивились одне на одного. Щоб люди не за звичкою, а за душевною потребою зичили одне одному доброго здоров’я i не вкорочували його лихим словом. (За М.Стельмахом; 78 сл.)
ГОЛОВНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ПIДМЕТ I ПРИСУДОК
Прочитати текст, дібрати до нього заголовок. У реченнях тексту видiлити граматичну основу (усно). Визначити, на якi питання вiдповiдають пiдмет i присудок.
Українськi легенди охоплюють i пернате царство. Вони розповiдають про курей, гусей, качок, голубiв, павича.
Крик пiвня на свiтанку вiдганяє вiд хати нечисту силу. У хвостi пiвень має особливу "ангельську" пiр’їну. Саме вона й будить його вранцi.
Особливими властивостями народна уява надiлила червоного пiвня. Вiн нiбито приносить щастя, охороняє худобу. В давнину чумаки брали такого пiвня в дорогу як надiйний оберiг вiд усього лихого. За повiр’ям, червоний пiвень вiдкривав людям скарби.
З етнографiчного довiдника.
Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи пропущений пiдмет або присудок. Якими частинами мови виражено головнi члени в кожному реченнi?
... на своєму смiттi гордий. Без півня … сумна. Хвалилася ... своїми дiтьми. Кожна жаба своє болото ... . Добру людину бджола не … .
Народна творчість.
Довідка: пiвень, хата, сова, хвалить, кусає.
Переписати. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи. Вказати речення з одним головним членом. Указати речення з присудками, які вираженi двома словами.
На Сорок святих день рiвняється з нiччю. Господинi печуть пшеничнi жайворонки iз дзьобиком i крильцями. Всi дiти в школi ласують цими жайворонками. В Данилка жайворонок був спечений iз ячного тiста. Вiн з гордiстю показував усiм в школi свого бравенького жайворонка. Крильця були гарненькi. А всерединi в нього було запечено травинку. Вона була солодка, як мед.
За Ю.Яновським.
Прочитати. Видiлити граматичну основу речень. Вказати дiєслiвнi та iменнi складенi присудки.
Звикли за рiдну країну всi ми стоять до загину. (Б.Грiнченко.) Я молитись мушу за Україну, за народну душу. (П.Кулiш.) Троянди були пурпурові. (О.Ющенко.) Кулик на мiсцi соколинiм не буде птичим господином. (Нар.творч.) Весна тут була рожевим дiвчам. (В.Пiдмогильний.)
Переписати. Граматичнi основи речень пiдкреслити. У складених дiєслiвних присудках вказати допомiжне дiєслово та неозначену форму дiєслова. У складених iменних - дiєслово-зв’язку та iменну частину.
Схiд сонця зустрiти я вийшов у поле. (Олександр Олесь.) Душа мовчить, а хоче говорити, а хоче з другом роздiлити бiль. (I.Шарапов.) Погода у давнiх слов’ян був богом ясних днiв, був вiсником весни. (З етнографiчн. довiдн.)