ЗВЕРТАННЯ. РОЗДIЛОВI ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННI

Прочитати. Вказати слова, якi називають того, до кого звертаються з мовленням. Ще раз прочитати речення, правильно їх iнтонуючи.

Нене, як в серці щемить! (А.Листопад). Повертайся скоріше, сину! (В.Матвієнко).

Вибiрковий диктант. Виписати звертання, з»ясувати, якою частиною мови їх виражено. У формі якого відмінка поставлено іменники? Визначити звертання непоширенi й поширенi.

Розпрягайте, хлопці, коні та лягайте спочивать (Нар.творч.) Повій, вітре, на Вкраїну (С.Руданський). Чому в тебе, дівчино, очі чорнесенькі? (Нар.творч.) Скажи мені правду, мій добрий козаче! (О.Афанасьєв-Чужбинський). Чи чула ти, дівчинонько, як я тебе кликав? Ой коню мій вороненький, а де ж мій син молоденький? (Нар.творч.) Де ти бродиш, моя доле? (С.Писаревський). Ой не світи, місяченьку, не світи нікому (Нар.творч.) Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т.Шевченко).

Переписати. З’ясувати місце звертання в реченні. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.

o Мамо, я хочу поговорити з вами. (А.Малишко.)

o На зорі мене, мамо, збуди! (Д.Головко.)

o Заспівай мені, мамо! (Б.Списаренко.)

Переписати, розставляючи роздiловi знаки. Звертання пiдкреслити. Чи є звертання членом речення? Пояснити.

Не хилися явороньку ти ще зелененький! Не журися козаченьку ти ще молоденький! Не стелися хрещатий барвiнку по крутiй горi! Держись Хома iде зима. Засмiйсь Матвiйку дам копiйку. Не лiтай вороно у чужi хороми. Язиче язиче лихо тебе миче! Тiльки те й робиш, що людей гробиш.

Народна творчість.

Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи вибрані з довідки звертання. Поставити роздiловi знаки, пояснити їх вживання.

Про мене ... хай усi коло мене, аби я зверху. Посидь ...бо ще рано. ... гречку сiй як хочеш кашу їсти. Хоч i глевко а ти їж ... . Їж ... мати ще пiдкине.

Довідка: Семене; Уляно; Мусiй; Левку; Мартине.

Перебудувати речення так, щоб видiленi словосполучення виступали в ролi звертань. Перебудовані речення записати.

Скiльки краси в моєму коханому мiстi! Особливо милi нам вулицi нашого дитинства.

Скласти з поданими словами по два речення так, щоб у першому слово було пiдметом, а в другому - звертанням

Україна, зоря, Київ

Пояснювальний диктант.

Пошли мені, доле, терпіння. (Г.Тарасюк.) Ти бiжи, бiжи, досадо, не вертай до хати. (В.Симоненко.) Зiйди, нiчко, тихо, сховай усе лихо. (Б.Грiнченко.) Як зрiднився я з тобою, як ти горнешся до мене, тихий часе надвечiрнiй! (М.Рильський.)

Диктант з коментуванням.

І куди ця стежка тебе виведе, матінко? (М.Ситник.) Ходiмо, братове! Чекає осiння дорога. (П.Гiрник.) Повiй, вiтре тихесенький, з-за синього моря та принеси в Україну козацькую волю! (О.Кониський.) Не блукай, дитино! Через Україну, через нашу хату вже качки летять (М.Ткач.) Вітайте, друзі! Я скорив іще одну вершину, розв’язав іще одну проблему (Б.Мамайсур.)

Навчальний диктант.

Здрастуй, рiдний Києве мiй! Я люблю тебе гарячою синiвською любов’ю. Роки, десятирiччя й вiки спливають перед нами на хвилях Славути. Вони залишають нащадкам легенди. Я люблю тебе, сивобородий дiдугане, хоробрий нестарiючий лицарю, за твою вiчнiсть, за нев’янучу молодiсть, за величну долю.

За I.Цюпою.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙБІЛЬШ УЖИВАНИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ; ВИДІЛЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ КОМАМИ

Прочитати. Вказати слова i сполучення слiв, якi виражають упевненiсть або невпевненiсть, почуття радостi, жалю, здивування, вказують на джерело повiдомлення, зазначають порядок викладу думок.

Збоку, очевидно, в просi, обiзвалася курiпка. (М.Стельмах.) Я забрела сюди, насправді, випадково (Т.Зарівна.) I, здається, з лiсу вийшов на узлiсся Лiсовик, став, заслухавсь, задивився, стрепенувсь i знову зник. (Олександр Олесь.) Всю довгу нiч проклятий сич на хатi стогне! I, дивна рiч, сон тихий прiч вiд мене гоне. (С.Черкасенко.) Кажуть, хороші сни збуваються восени. (П.Осадчук.) За свiдченням лiтописцiв, мiсто Бiла Церква було засноване 1032 року. Отже, скільки років виповнилося мiсту? (З газ.)

Вибiрковий диктант. Виписати вставнi слова та сполучення слiв. Що виражає кожне з них?

До словечка, до слов’ятка притулися, може, так хоч мови рiдної навчишся. (М.Тимчак.) Ох, якi ж, мабуть, оповiдання слухатиме ця осiння нiч! (М.Рильський.) Певно, станом стоять пiд горою, певно, варять кулiш козаки... Тiльки пiсня iде долиною тим же яром та й через вiки. (Л.Талалай.) Кажуть, болi минають з часом, перемелеться, пройде все. (Б.Соя.) Як вiдомо, татарське зiлля використовується в народi здавна. По-перше, його застосовують як лiкувальний засiб, по-друге, олiю цього зiлля досвiдченi кухарi додають до страв. (З журн.)

Диктант з коментуванням. Зробити синтаксичний розбiр перших двох речень.

Кажуть, мудрiсть приходить з роками. (Л.Дмитерко.) Життя і смерть у роздумах людини, без сумніву, поняття головні. (О. Грязнов.) Я мрію про завтрашнє, отже, існую. (О.Лупій.) Я не гiрший за iнших, на щастя, i за iнших не кращий, на жаль. (В.Забаштанський.) Можливо, вигадка – душа, але болить вона, як справжня. (О.Грязнов.) I ось, нарештi, вершина. (О.Гончар.) Для тебе тiльки жити мушу, а може, й вмерти, краю мiй! (П.Панченко.) Боже, в цім домі ще стільки тепла! Осене, може, пізніше б зайшла? (Л.Скирда.) Уявiть собi, жито - одна з найвитривалiших рослин на планетi.

Прочитати. У якому випадку видiлене слово є вставним, у якому - нi? Як ви це визначили?

То невже ти ще досi не знаєш, що любов може гори звернуть? (Б.Грiнченко.) То, може, нарiкань на долю вже доволi? Для працi й боротьби настала знов пора. (Л.Воловець.)

Скласти речення, у яких поданi слова були б вставними.

Дiйсно, мабуть, значить.

Навчальнi диктанти.

Сiм’я

Без сiм’ї людство обiйтися не може. Звичайно, якщо воно не хоче приректи себе на здичавiння.

Родинне щастя формується пiд впливом багатьох чинникiв. По-перше, злагода є результатом добрих стосункiв, вона грунтується на любовi i пошанi. По-друге, вона забезпечується тактовнiстю спiлкування, чуйнiстю й великодушнiстю всiх членiв сiм’ї. Нарештi, родинне щастя базується на посильнiй участi кожного члена родини у працi, хатнiй роботi. А головне, всiм треба дуже хотiти й прагнути робити все, щоб у сiм’ї панував лад.

Без сумнiву, майбутнє за мiцною, здоровою, трудовою роди-ною. В її основу має бути покладена висока духовнiсть, нацiональнi традицiї та знання. (За М.Стельмаховичем; 95 сл.)

Як писати лист

Як вiдомо, лист - це не папiр, чорнило i конверт. Лист - це змiст i стиль. Кажуть, написане пером не виволочиш i волом. Дiйсно, сiдати за написання листа з поганим настроєм не слiд. Бiльше того, нiколи не надсилайте лист одразу. Перечитайте його наступного дня, може, доведеться переписати його заново.

Адресу на конвертi потрiбно писати точно й охайно. На конвертi треба вказати й зворотну адресу. По-перше, вона може знадобитися адресатовi для вiдповiдi. По-друге, лист мусить повернутися назад, якщо з якоїсь причини не знайде адресата.

Писати й пiдписуватись, безумовно, треба розбiрливо.(З журн.; 90 сл.)