РОЗДIЛОВI ЗНАКИ ПРИ ПРЯМIЙ МОВI

 

Прочитати речення, правильно їх iнтонуючи. Визначити слова автора та пряму мову. Пояснити вживання роздiлових знаків.

 

Дiд учив: "Бережися ганьби! Ми козацького чесного роду". Дiд учив: "Батькiвщину люби, Україну в годину й негоду!" (С.Литвин.) "Не кидайсь хлiбом, вiн святий!"- в суворостi ласкавiй, бувало, каже дiд старий малечi кучерявiй. (М.Рильський.) "Не хлiбом єдиним" - резоннi слова. Та я пам’ятаю, бабуся казала: "Як хлiб на столi, не болить голова." Й окрайчиком хлiба внучат частувала. (Л.Паниченко.)

 

Переписати спочатку речення з прямою мовою, що стоїть пiсля слiв автора, потiм речення, у якому пряма мова стоїть перед словами автора. Пояснити роздiловi знаки.

 

Їхав козак на вiйноньку, сказав: "Прощай, дiвчинонько!" "Дай менi, милостива панi, насамкiнець люльку докурити!"- сказав запорожець Смертi. (Нар.творч.) "Рiжте! Бийте!"- на фортецi кричить Гамалiя. (Т.Шевченко.) Ой спiвав я, вiщував я: "За малу годину оживить живеє слово рiдну Україну". (П.Кулiш.)

 

*Попереджувальний диктант.

 

Проводжає сина мати і шепоче: «Мужній будь». (В.Сосюра.) «Синку, кріпися!» - мені ти твердила. (І.Франко.) Питала ласкаво: «Чом, синку, ти зблід?» (Є.Плужник.) «Куди це ви, мамо?» - сполохано кинулись діти. (Б.Олійник.) А мати вмовляє гірко: «Та годі вже, годі, доню!» (Г.Світлична.) Мовлю нечутно, самими губами: «Хочу додому, хочу до мами!» (П.Осадчук.)

 

Пояснювальний диктант.

 

І. Раз їде пан. Доїжджає до рiчки, а там пастушок пасе овечок. От пан i питає його: "Скiльки у тебе овець? Чи далеко до села? Чи рiчка ця глибока? Як тебе звуть?" Той пастушок i каже йому: "Сiмсот, сiм миль, по колiна, Мартин".

Народна творчість.

 

ІІ. "Таки ми витягли!"- сказав Комар Волам, що витягли вози з багна з снопами. (Левко Боровиковський.) Коник плаче, серце млiє, кинувсь вiн до Мурав’я: "Дядьку, он зима бiлiє! От тепер же згину я!" (Л.Глiбов.) "Навiщо нам ворогувати?"- казали до Овець Вовки. (Б.Грiнченко.) Сiв Горобець i скаргу пише в суд: "Вiд Солов’я життя менi немає..." Жалiлася Свиня: "Нiяк не зрозумiю, за що так люди хвалять Солов’я! Адже вiн навiть хрюкати не вмiє!" (В.Симоненко.) "Коханий мiй! Чи ж я тобi не люба?"- присватувалась Лисина до Чуба. (Г.Гайовий.)

 

Диктант з коментуванням. Накреслити схеми речень.

 

I схвильованая нива квилить з вiтром: "Буде злива!" (С.Черкасенко.) "Я сердитий, та не дуже",- мiсяць грудень очi мружить. (Т.Коломiєць.) «Що снилось, мамо?» - запитав я. «Весна», - вона відповіла (В.Гей). Ходив рак сiм рокiв по воду, прийшов додому, став через порiг перелазить, розлив та й каже: "Отак чорт скору роботу бере!" (Нар.творч.)

 

Продовжити прислiв’я прямою мовою. Пояснити роздiловi знаки.

 

Залiз кiт на сало та й кричить: "...". Раз на вiку трапилось черв’яку на моркву залiзти, то вiн каже:"...". Сам лежить у калюжi, а кричить:"...". Казав овес:"...". Казав ячмiнь:"..". Гречка каже:"...".

 

Довідка. Мало! Я вище всiх! Не бризкай! Сiй мене в болото, буду я золото! Кинь мене в грязь, то будеш князь! А мене хоч в золу, аби в пору.

 

Перебудувати поданi речення на речення з прямою мовою, перебудовані речення записати. Пояснити роздiловi знаки.

 

Хвалилась вiвця, що в неї хвiст як у жеребця. Хвалилась калина, що з медом солодка. Казав хрiн, що вiн добрий з м’ясом. А м’ясо каже, що воно й без хрону добре. Хвастала кобила, що з возом горшки побила.

Народна творчість.

 

Переписати, розставляючи пропущенi роздiловi знаки. Прочитати, правильно iнтонуючи речення.

 

Говорять якось поляки запорожцям Ми от воюємо завжди за честь а ви за грошi Чого кому бракує той за те воює вiдповiдають козаки

Народна творчість.

 

Навчальний диктант.

 

Як вiдрiзнити майбутнього винахiдника вiд вiйськового, а природженого фiзика вiд лiрика? Поставити перед водоспадом. Лiрик скаже: " Яка краса!" "Яка сила!"- промовить фiзик.

Коли Федiр Пiроцький побачив водоспад, вiн був уражений. Дивився на водяну лавину й мiркував: "Працює, як тисяча силачiв! От би цю силу на завод!" Сила водоспаду могла оживити машини й верстати, полегшити працю людини.

Свої мiркування молодий фiзик виклав у виглядi проекту. Це була цiлком нова на той час iдея водяної електростанцiї.

Iдея була помилковою, але саме ця помилка допомогла вченому винайти трамвай.

Найперший трамвай було збудовано в Києвi 1892 року. (За Л.Сапожниковим; 94 сл.)

 

ДIАЛОГ. ТИРЕ ПРИ ДIАЛОЗI

 

Прочитати. Скiльки осiб бере участь у кожнiй з розмов? Прочитати за особами. Пояснити роздiловi знаки.

 

І. - Мамо, ти пам’ятаєш ту вазу, яка переходить в нашiй родинi з поколiння до поколiння?

- Звiсно, пам’ятаю. А що?

- Моє поколяння щойно її розбило...

За В.Корецькою

 

ІІ. - Грицю, ти зiзнався вдома, що одержав двiйку?

- Зiзнався.

- Ну то й що?

- Нiчого. Вдома нiкого не було.

В.Слюсар.

 

ІІІ. - Ой дiвчино, серце моє,

Чи пiдеш ти за мене?

- Не пiду я за тебе -

Нема хати у тебе!

- Пiдем, серце, в чужую,

Поки свою збудую.

- Постав хату з лободи,

А в чужую не веди!

Чужа хата такая,

Як свекруха лихая,

Хоч не лає,так бурчить,

А все ж вона не мовчить!

Народна творчість.

 

Прочитати текст за особами. Звернути увагу на iнтонацiю. Вказати пряму мову, реплiки дiалогу та слова автора. Пояснити роздiловi знаки.

 

Одлiтали всi ластiвки рядочками

Та кликали ластiвочку: "Лети з нами!"

- Ой як менi летiтоньки аж за море,

Коли одно ластiв’ятко в мене хворе...

- Як ти свого ластiв’ятка не покинеш,

Ми полетим у вирiї, а ти згинеш!

- Почекайте, подружечки, на тiй гiлцi,

Вiзьму зворе ластiв’ятко я на крильцi...

То не бiдна ластiвочка з ластiв’ятком,

Ой, то мати мандрувала iз дитятком...

О.Колесса.

Записати, розставляючи пропущенi роздiловi знаки. Прочитати за особами, правильно iнтонуючи.

 

Батько запитав у сина

Як у тебе справи з географiєю

З географiї я найсильнiший в класi вiдповiв син

Молодець якщо справдi так

Це так тату я завжди з учительської приношу в клас великий глобус

 

Пояснювальний диктант. До якого стилю слiд вiднести поданий дiалог? З якою метою письменники використовують усвоїх творах розмовно-побутовий стиль?

 

Недалеко трiснула крига.

- Чуєш? - питає Петро.

- Чую.

- А знаєш, що воно?

- Нi.

- Це щука хвостом лiд розбиває.

- То в неї такий хвiст?

- Як залiзо! Це зараз невелика вдарила, а буває, як махне, так i виб’є ополонку, а з неї отакенний хвостище прогляне. Iнодi рибалка i вихоплює щуку за хвiст на берег.

Рiчка знову затрiщала за верболозами. Там теж ударила хвостом щука.

За М.Стельмахом.

 

Скласти i розіграти діалог, який мiг би вiдбутися мiж двома товаришами (або однокласниками) пiсля того, як один з них повернувся з риболовлі. У якому стилi ви складатимете дiалог? Записати його. Пояснити роздiловi знаки.

 

Переписати текст, почленувавши на речення, у виглядi дiалогу. Пояснити роздiловi знаки. Прочитати за особами.

 

Мамо я уже великий добре синку що ж по тому йду на Буг ловити рибку щуку принесу додому ти великий для порядку спершу нiж гуляти сину прополи цибулi грядку i сходи до магазину забаганки син притлумив дивиться з-пiд брiв на неньку каже я вже передумав мамо я iще маленький

В.Василашко.

 

Вiльний диктант. Викласти змiст народного анекдота, використавши дiалог. До записаного тексту дiбрати заголовок.

 

Овочiвник i котляр проходили повз город.

- Дивися, якi великi головки капусти! - каже котляр.

- Знайшов, з чого дивуватися. Я одного разу виростив таку головку капусти, як дiм,- вiдказує овочiвник.

- Може бути. А я одного разу зробив такий великий котел, як клуб.

Засмiявся овочiвник:

- Який ти хвалько! Говориш неправду i навiть не червонiєш! I в брехнi знай мiру! Навiщо потребен такий здоровенний котел?

- Я хотiв зварити твою головку капусти.

Народна творчість.

 

 

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФIКА. ОРФОГРАФIЯ