IМЕННИКIВ I ПРИКМЕТНИКIВ, ЩО МАЮТЬ

БУКВОСПОЛУЧЕННЯ -ЧН-(-ШН-)

 

Вiд поданих слiв утворити прикметники. Якi змiни приголосних вiдбулися?

 

Молоко, мiсяць, пшениця, столиця.

 

Переписати, на мiсцi крапок вставляючи пропущенi букви. Позначити орфограми.

 

Соня..ний, соня..ник, ру..ний, ру..ник, ру..ниця.

 

Переписати. До видiлених слiв дiбрати слова з твiрними основами. Якi змiни вiдбулися при твореннi слiв? Позначити орфограму.

 

Вiчна мудрiсть простої людини в паляницi звичайнiй живе (В.Симоненко). Новорiчний стiл мусив ломитися вiд страв, аби протягом майбутнього року не знати голодної скрути (З довiдника). Де ж як не на сонячному пiвднi вирощувати соняшники! (В.Чемерис). Над селом вибiлюється мiсячна повiнь (М.Стельмах). Пригадалася осiнь торiшня(Б.Лепкий).

 

Записати утворенi вiд поданих слiв прикметники. Позначити орфограми.

 

Звук, дяка, криниця, залiзниця, вулиця, штука, рука, медик, комiк, математик, електрика, бiблiотека, аптека, безпека, рука, сонце, серце.

 

Пояснити значення слiв сердечний, сердешний, серцевий при потребi звернувшись до словника. Ввести обидва слова до самостiйно складених речень.

 

СЕРДЕЧНИЙ - СЕРДЕШНИЙ - СЕРЦЕВИЙ. Розрiзняються значенням.

СЕРДЕЧНИЙ ужив. у значеннях: 1. Пов’ящаний iз почуттями, переживаннями людини. Сердечна туга. 2. Добрий, чулий. Сердечна людина. 3. Пов’язаний iз почуттям кохання, закоханостi. Сердечнi тайни.

СЕРДЕШНИЙ ужив. у знач.’який викликає спiвчуття, бiдолашний". Вiтер осiннiй реве i лютує. Дивлюся: пiд тином сердешна дитина, хлоп’ятко маленьке, - вся в латках свитина. (Грiнченко.)

СЕРЦЕВИЙ ужив. у знач. "який стосується серця, пов’язаний з хворобами серця, призначений для лiкування серця". Серцевi лiки. Серцевi м’язи. Серцева дiяльнiсть.

Словник-довiдник з культури

української мови

Попереджувальний диктант.

 

Якби ти знав, як много важить слово, одно сердечне, теплеє слiвце! (I.Франко.) Замкнули сердешну дiвчину у гарем на плач та тугу за своєю рiдною Україною (С.Воробкевич). За ставом бiлiла пiд солом’яною покрiвлею мiрошникова хата з городом, з якого визирало багато золотих соняшникiв... (П.Кулiш). I тихо плакала у золотих житах сонячна пiсня... (Г.Косинка). Вода i рушник стирають з мене останнi клаптi сну (М.Стельмах).

 

Вибiрковий диктант. Виписати слова з орфограмою "буквосполучення -чн- у прикметниках iз суфiксом -н-".

 

Кутю готували з пшеничного зерна або з ячменю, заправляли маком, медом та узваром. За звичаєм цю смачну страву ставили на рушник, пiдмостивши трохи сiна. Символiчний змiст кутi нинi майже втратився, але в народнiй кухнi вона посiдає значне мiсце. (З довiдн.). Моє дiло мiрошницьке: запустив та й мовчи. Дворушник -то гадюка мiж квiтками. З свинячою мордою не ходити в бубличний ряд. Жалко, як торiшнього снiгу (Нар.творч.).

 

Поданi словосполучення увести до самостiйно складених речень.

 

Смачна кринична вода; сердечна вдячнiсть; сердешнi подорожнi.

 

Диктант з коментуванням.

 

Мов сонце, заходь, палянице, в господу на щастя, на долю, на вiчнiсть народу! (Л.Забашта). Рушники були своєрiдною освятою початку справи чи її закiнчення. При зведеннi хати рушниками застеляли пiдвалини, рушниками перев’язували сватiв, на рушниках опускалась домовина. ( За О.Ковальчуком.) Мисливська рушниця, як i всяка вогнепальна зброя, - рiч небезпечна, i бiля неї треба ходити обережно. (Остап Вишня).

 

З байок Леонiда Глiбова виписати речення зі словами: мiрошник, пасiчник, сердешне. Пояснити написання цих слiв.

 

Навчальний диктант.

 

Улiтку 1510 року iз заокеанських колонiй до Iспанiї прибули кораблi. Яких тiльки екзотичних плодiв та злакiв не було в їхнiх трюмах!

Один з невеличких пакуночкiв значився пiд назвою "Сонячна квiтка". Дрiбне чорне насiння з пакунка висiяли в ботанiчному саду Мадрiда. Рослина не просто прижилася в грунтi, вона усiх полонила золотавою голiвкою. Так потрапив до Європи соняшник.

Серед соняшникiв є види багаторiчнi й однорiчнi. Крiм усiм звичних жовтих квiток трапляються червонуватi та брунатнi. (За С.Iвченком; 72 сл.).