ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВIДНОГО ХАРАКТЕРУ
Робота над переказом розпочинається з виразного читання вчителем тексту та пояснення значення таких ужитих у ньому слiв, якi перебувають у пасивному словнику учнiв (незнайомих для дiтей слiв текст умiщувати не повинен). Такi слова найкраще записати на дошцi, варто усно дiбрати до них синонiми або антонiми.
Пiсля того, як учнi визначать тему та основну думку прослуханого тексту, слiд звернути їхню увагу на те, що вiдбиває заголовок тексту. Якщо текст не має заголовка, не буде зайвим його дiбрати.
При повторному читаннi тексту частинами школярi колективно складають його план (простий). План необхiдно записати на дошцi, учнi перепишуть його до зошитiв.
Варто звернути увагу п’ятикласникiв на те, що опрацьовуваний текст має зачин (початок, який готує до сприйняття того, про що йтиметься далi) та кiнцiвку ( завершення, своєрiдний пiдсумок).
"Проговорювати" текст перед самостiйною письмовою роботою учнiв недоцiльно, оскiльки це забере чимало часу й вiддалить п’ятикласникiв вiд вихiдного тексту-зразка.
Засновники Києва
Хто з нас не знає, що це прекрасне мiсто на Днiпрi було засноване Києм, Щеком i Хоривом?
Розповiдь про легендарних братiв тривалий час вважалася вигадкою лiтописця. Та коли вченi розпочали розкопки у Києвi, вони виявили, що на трьох сусiднiх горах на Подолi справдi було три слов’янських поселення. Виникли вони у глибокiй давнинi i пiзнiше злилися в одне мiсто.
Легенда про засновникiв Києва є надзвичайно цiнною. З неї ми дiзнаємось, що на чолi слов’янських племен стояли князi. Вже в тi прадавнi часи у слов’ян була власна державнiсть. (За В.Близнецем, 88 сл.)
Завдання.
o Пояснити значення слова лiтописець.
o Дiбрати синонiми до слiв заснований, поселення, власний.
o Написати докладний переказ.
Орiєнтовний план
1. Засновники Києва - Кий, Щек та Хорив.
2. Розповiдь вважалася вигадкою лiтописця.
3. Висновки вчених пiсля розкопок.
4. Легенда є надзвичайно цiнною.
5. У прадавнi часи слов’яни мали державнiсть.
Київське вiче
Особливу вагу в життi слов’ян мали ради громади, якi називалися вiче. Право прийти туди i висловитись мали всi громадяни.
Якщо князь приймав важливе рiшення, то мав одержати на нього згоду вiча. Вiче могло прогнати князя, запросити на його мiсце бiльш гiдного. Iсторики пiдрахували, що в Києвi таким способом громада помiняла чотирнадцять князiв.
Подекуди князi захоплювали владу силомiць, але рано чи пiзно шукали пiдтримки вiча, намагались завоювати прихильнiсть громади. Без цього жоден не мiг утриматися на престолi.
Вiче пiдтримувало князiв мудрих, далекоглядних i справедливих. Така була тодiшня форма народовладдя. (За М.Слабошпицьким, 90 сл.)
Завдання.
o Пояснити значення слова престол.
o Дiбрати синонiми до слiв гiднiсть, прихильнiсть, подекуди, силомiць.
o Написати докладний переказ.
Орiєнтовний план
1. Особлива вага вiче в життi слов’ян.
2. Стосунки мiж вiче та князем.
3. Без прихильностi громади не втримати влади.
4. Яких правителiв пiдтримувало вiче.
Материнськi сльози
В одному селi жила бiдна вдова. Мала вона трьох синiв. Були вони добрими й мужнiми.
Чорною хмарою посунула на Україну татарська орда. Попросили вдовинi сини в матерi благословiння, поклонилися громадi та пiшли з побратимами рiдну землю боронити.
Поверталися козаки з перемогою по бiлому снiгу, що випав пiсля битви. Та удовi принесли гiрку звiстку про загибель синiв.
Боса й простоволоса бiгла мати по снiгу й голосила. Рясним дощем падали з її очей сльози. Вiн них танув снiг. Де впала сльозина, там розцвiтала квiтка.
Назвали люди тi квiтки материнськими сльозами. А ще їх називають маргаритками. (Народна легенда, 95 сл.)
Завдання.
o Пояснити значення слiв орда, побратим, простоволосий.
o Дiбрати синонiми до слiв боронити, голосити.
o Написати докладний переказ.
Орiєнтовний план
1. Мала вдова трьох синiв.
2. Пiшли брати рiдну землю боронити.
3. Гiрка звiстка про загибель синiв.
4. Де впала сльоза, розцвiтала квiтка.
5. Як назвали квiти.